справа № 619/4391/25
провадження № 3/619/1792/25
Постанова
іменем України
28 листопада 2025 року,
суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., захисника Клочкової А.О. (у режимі відео конференції), розглянула у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
установила:
28.07.2025 о 12 год 30 хв водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi A6 д.н.з. НОМЕР_2 в с-щі Золочів по вул. Привокзальна з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота. При проведенні освідчення на місці зупинки на алкотестер Драгер 6810 результат склав 2,17 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Клочкова А.О. просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення на тій підставі, що відомості, викладені у протоколі про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 405072 від 28.07.2025, не відповідають реальним обставинам, а сам протокол складено з порушенням Інструкції щодо оформлення матеріалів та порядку проведення огляду на стан сп'яніння. Це свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Огляд ОСОБА_1 проведено із суттєвими порушеннями: прилад «Drager Alcotest 6810» ARBL-0649 на момент тестування мав прострочене калібрування (понад 6 місяців), що робить результати недопустимими доказами; працівники поліції не запропонували та не направили водія на медичний огляд у заклад охорони здоров'я у разі незгоди з результатами «Drager», що є порушенням ч. 3 та ч. 5 ст. 266 КУпАП; направлення на медичний огляд фактично не вручалось і не оголошувалось водію; порядок огляду проведено не відповідно до вимог закону та Інструкції. Усі виявлені порушення процедури та недійсність огляду свідчать про недоведеність вини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та відсутність правових підстав для притягнення його до відповідальності. 28 липня 2025 року працівниками поліції на місці зупинки було проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810, серійний номер ARBL-0649. ТОВ «Сатурн Дейта Інтернешенл» надало відповідь від 28 жовтня 2025 року №1043-10, у якій зазначено, що прилад був офіційно ввезений до України 17 листопада 2011 року та переданий Департаменту ДАІ МВС України. Останнє сервісне технічне обслуговування та регулювання (градуювання) виконано навченими та сертифікованими фахівцями компанії 18 вересня 2024 року, що зафіксовано у приладі та в роздруківках принтера Drager Mobile Printer. Також прилад пройшов повірку, проведену уповноваженою організацією ДП «Київоблстандартметрологія», відповідно до чинного законодавства України. Свідоцтво про повірку було видано 18 вересня 2024 року та дійсне до 18 березня 2025 року. Проте з 18 березня 2025 року до 18 вересня 2025 року прилад не надходив на сервісне обслуговування і не обслуговувався, що є порушенням керівництва з експлуатації Drager Alcotest 6810. У таких умовах прилад не мав законних підстав для використання, і результати його показів, отримані у цей період, у тому числі 28 липня 2025 року, можуть бути ненадійними. Також, через вік приладу (понад 13 років) та відсутність заміни сенсора (що рекомендовано виробником кожні 5 років), прилад міг давати значні похибки вимірювань, які можуть перевищувати допустимі норми. Крім того, відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його не було направлено до лікарні з метою огляду на стан сп'яніння, поліцейськими не повідомлено про ознаки сп'яніння, він є військовослужбовець і огляд мали проводити не поліцейські, відеозапис не є безперервним.
Суд зазначає, що правова позиція по справі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає ретельній перевірці під час судового розгляду з огляду на вільне визначення своєї позиції до вчиненого, правильного розуміння обставин події, шляхом безпосереднього дослідження доказів судом, а обов'язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Не дивлячись на невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, його винуватість доказана у повному обсязі та підтверджується:
-відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №405072 від 28.07.2025, підписаним особою, яка притягається до адміністративної відповідальності;
-роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою «Drager Alcotest 6810» прилад №ARBL-0649, тест № 245 від 28.07.2025, з якої вбачається, що 28 липня 2025 року о 12:36 годині протестовано ОСОБА_1 , у якого виявлено 2,17 ‰;
-рапортом від 28.07.2025, за відомостями якого на номер «102» надійшло повідомлення, що двоє військових у стані сп'яніння їдуть на залізничний вокзал с-ща Золочів на автомобілі Ауді А6, які служать на посту, часто їздять у стані сп'яніння;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота), оглянутий на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Alcotest 6810, результат 2,17‰;
-направленням до КНП «Золочівська ЦРЛ» Золочівської селищної ради, у якому зазначено, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп'яніння: почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота. У заклад охорони здоров'я не доставлявся;
-відеозаписом, на якому зафіксовано: рух ОСОБА_1 на автомобілі Audi A6 д.н.з. НОМЕР_2 , був зупинений працівниками поліції, оскільки на номер «102» надійшло повідомлення про керування цим автомобілем водієм, який перебуває у стані алкогольного сп'яніння; після чого у водія ОСОБА_1 перевірено документи, запропоновано пройти відповідний огляд, оскільки відчувався запах алкоголю та з'ясовано чи не вживав водій алкогольні напої, на що останнім надано негативну відповідь; водієві запропоновано пройти огляд за допомогою приладу Драгер, на що останній погодився і після продуття був результат 2,17‰, що було озвучено поліцейським; ОСОБА_1 не заперечив по суті результату;
-копією свідоцтва про повірку «Alcotest 6810» зав. №ARBL-0649 від 18.09.2024, який чинний до 18.09.2025.
Як установлено п.п. «а» п. 2.9. Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Судом не приймаються доводи захисника про те, що протокол складено з порушенням Інструкції щодо оформлення матеріалів та порядку проведення огляду на стан сп'яніння, з огляду на таке.
Так, п. 1 та п. 3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі - Закон), який набрав чинності 01.01.2016, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону дано визначення наступних термінів: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.
Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Натомість, Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016.
Таким чином газоаналізатори, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується" встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить один рік.
Відповідно до копії Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П51 QM 0980 257 24 від 18.09.2024 таке чинне до 18.09.2025, та вказаний газоаналізатор «Alcotest 6810»зав. №ARBL-0649 пройшов повірку і за її результатами відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 Метрологія. Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та видихуваному повітрі. Методика повірки.
Отже, огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 було проведено за допомогою сертифікованого приладу газоаналізатор Drager Alcotest 6810, термін повірки якого на час огляду не закінчився.
З огляду на викладене, судом не береться до уваги лист ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенел» від 28.10.2025 щодо незаконності використання приладу «Alcotest 6810» зав. №ARBL-0649 та доводи захисника в цій частині є неспроможними.
До того ж, у цьому листі вказана інформація щодо нових приладів, які раніше не використовувались для визначення вмісту алкоголю в організмі людини. А прилад Drager Alkotest 6810 отримав сертифікат відповідності раніше і використовується до цього часу.
Посилання захисника на порушення порядку огляду щодо нез'ясування працівниками поліції згоди ОСОБА_1 з пройденим ним оглядом та пропозиції пройти такий у лікарні, не спроможні, оскільки на відео зафіксовано, що водій не заперечував по суті пройденого огляду та погодився з результатом, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП, відсутня була необхідність проводити огляд у закладі охорони здоров'я.
Крім того, суд звертає увагу, що після проходження огляду ОСОБА_1 підписав чек приладу алкотестера Драгер, погодивши його зміст. Разом з тим, на місці зупинки транспортного засобу на запитання працівника поліції чи погоджується водій із результатами огляду, водій надав ствердну відповідь.
Доводи захисника про те, що працівниками поліції порушено визначений для військовослужбовців порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння, встановленого статтею 266-1 КУпАП, а саме, що такий огляд мав бути проведений посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення. Суд відхиляє такий аргумент як такий, що ґрунтується на помилковому розумінні норм права.
Так, відповідно до частин 1-3 цієї статті військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Тобто проведення огляду військовослужбовців на стан алкогольного сп'яніння у порядку статті 266-1 КУпАП (посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України) передбачений лише у випадку якщо є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення), а також виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп'яніння до таких підстав не належить.
Відповідно до статті 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Оскільки протокол серії ЕПР1 № 405072 від 28.07.2025 складений за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , який на момент зупинки керував не військовим автомобілем та не виконував службове завдання, за обставин місця та часу, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, ставиться у провину не перебування його як військовослужбовця з ознаками алкогольного сп'яніння, а керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, як водієм, його огляд на стан сп'яніння правомірно проведений поліцейським за правилами ст. 266 КУпАП, а не положеннями ст. 266-1 КУпАП.
Посилання захисника на відсутність доказів керування ОСОБА_1 автомобілем спростовані дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, на якому автомобіль Audi A6 р.н. НОМЕР_2 був зупинений працівниками поліції і за кермом перебував саме ОСОБА_1 .
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду не викликає.
Щодо доводів захисника про те, що доданий до протоколу відеозапис не містить фіксації всіх подій, то суд зазначає, що наданий відеозапис містить важливі для вирішення справи фактичні дані, які свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.
Отже, на підставі сукупності доказів, поза розумним сумнівом встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що є обов'язковою складовою інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Також суд зазначає, що ОСОБА_1 будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу чи після його оформлення не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно ст. 34, 35 КУпАП, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, загальні основи накладення адміністративних стягнень, суддя дійшла висновку про накладення адміністративного стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів захисника, у разі визнання винуватим ОСОБА_1 , призначити йому адміністративне стягнення без позбавлення права керування транспортирними засобами, суд зазначає, що санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
При цьому чинними нормами КУпАП не передбачено можливості накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції статті, або не накладення одного з видів стягнень, передбаченого санкцією відповідної статті як обов'язкове.
Водночас суд зауважує, що застосування ст. 69 КК України за аналогією закону суперечить положенням ч. 4 ст. 3 КК України, відповідно до якої законодавцем чітко передбачено, що застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.
Наведені захисником доводи що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ і здійснює захист країни, не є беззаперечною підставою для задоволення такої вимоги за відсутності правової можливості.
Суд зауважує, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення віднесено до категорії правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, із використанням засобів підвищеної небезпеки.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Більш того, адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП як за своїм видом, так і розміром, є безальтернативним, відповідно до санкції вказаної вище частини статті КУпАП.
Відтак, суд не має правових підстав для пом'якшення адміністративного стягнення в частині не визначення ОСОБА_1 такого виду стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Частиною другою статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя,
постановила:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Суддя І. М. Нечипоренко