Справа № 401/1587/25
Провадження № 2-а/401/29/25
18 листопада 2025 року місто Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючий суддя - Андріянова С.М.
за участю секретаря - Бойко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, інспектора відділення поліції № 1 (м.Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта Адамова Ростислава Юрійовича, Відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про скасування постановипро притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 4704682 від 11 травня 2025 року,
21 травня 2025 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора відділення поліції № 1(м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Адамова Ростислава Юрійовича, Відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постановипро накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4704682 від 11 травня 2025 року.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 травня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву, разом із доказами, що підтверджують заперечення проти позову.
Ухвалою від 03 липня 2025 року адміністративний позов залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 5(п'яти) днів, з дня отримання копії ухвали привести позовну заяву у відповідність ст. ст. 160, 161 КАС України.
14 липня 2025 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків адміністративного позову, та в новій редакції адміністративний позов до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, інспектора відділення поліції № 1(м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта Адамова Р.Ю., Відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про скасування постановипро притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 4704682 від 11 травня 2025 року.
В обґрунтуванні позовних вимог посилається на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 47046820 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, підставою зазначено, що позивач нібито здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9 «и» - порушення зупинок, ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Із зазначеною постановою позивач категорично не погоджується, вважає її протиправною. Оскільки, дійсно позивачем 11 травня 2025 року було здійснено зупинку транспортного засобу Audi А5 напроти відділення Ощадбанку, за адресою: вул. Героїв України, 86, м.Світловодськ. Вказане відділення знаходиться між двома перехрестями, а саме провулок Індустріальний / вул. Героїв України. Зупинку транспортного засобу позивачем було здійснено згідно з вимогами ПДР, більше ніж за 10 метрів від обох виїздів з прилеглих територій (перехресть). Проте, працівниками поліції не було здійснено заміри відстані від краю виїзду з прилеглої території до автомобіля, позивачу повідомили про те, що у них немає чим вимірювати відстань, а також запевнили, що у цьому немає необхідності, оскільки поліцейські «на око» можуть визначити відстань. Окрім того, у постанові не зазначено конкретного виїзду з прилеглої території, а лише будинок який знаходиться між двома виїздами з прилеглої території, відстань між якими, згідно даних Google Maps 64,82 метри. Позивач зазначає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а тому оскаржувана постанова є протиправною, незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду в новій редакції.
18 вересня 2025 року від представника відповідача №3 Дейкун І.О., до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю. Так 11 травня 2025 року поліцейським ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Адамов Р.Ю. було винесено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4704682. Вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, поліцейський оцінив всі обставини справи та докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Стягнення застосоване без порушення в межах санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства.
Відповідачі №1, № 2 правом на подання відзиву не скористалися.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до слідуючих висновків.
Згідно постанови, 11 травня 2025 року серії ЕНА № 4704682 о 13 год. 15 хв. в Кіровоградській області, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 86 ОСОБА_1 здійснив зупинку ТЗ ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9 и ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. До ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.(а.с.33)
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за частиною 1 статті 122 КУпАП.
Згідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За частино першою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Крім того, у п. 1.5 ПДР, вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Приписами статті 280 КУпАП закріплено обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
За приписами статті 251 КУпАП, якими передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд дослідивши матеріали справи зазначає, що вони не містять доказів, які б відповідали вимогам ст. ст. 73 - 76 КАС України та належно підтверджували факт допущення позивачем порушення ПДР, відповідальність за яке передбачено ч. 1ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності зазначається про порушення водієм п. 15.9 и Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п. 15.9. и Правил дорожнього руху зупинка забороняється: ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, за порушення яких передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП, однак відповідачем не надані до суду докази, на яких ґрунтуються його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зокрема чим та як вимірювалась відстань.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Приписами статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Тобто, з матеріалів справи неможливо встановити об'єктивну сторону згаданого вище правопорушення, оскільки відсутні належні докази вчинення такого правопорушення.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова не містять достатніх відомостей про факт належної фіксації допущеного правопорушення належно встановленим технічним приладом вимірювання відстані.
У той час, як притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимим доказами.
Пунктом першим статті 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, зважаючи на відсутність в діянні складу адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова від 11 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.122, 245-246, 251, 268, 283-284, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72-77, 194, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, інспектора відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта Адамова Ростислава Юрійовича, Відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про скасування постановипро притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 4704682 від 11 травня 2025 року - задовольнити повністю.
Постанову від 11 травня 2025 року серії ЕНА № 4704682 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122, КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в діях події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 ,понесені ним витрати на оплату судового збору в сумі 484 грн. 48 коп.
Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 06 листопада 2020 року органом 6833, РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач №1: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, адреса: вул. В.Чміленка, буд. 41, м. Кропивницький, ЄДРПОУ 40108709.
Відповідач №2: Поліцейський ВП № 1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Адамов Ростислав Юрійович, адреса: вул. В. Куцевича, буд. 8, м. Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області.
Відповідач № 3: Відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, адреса: вул. В. Куцевича, буд. 8, м. Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області, ЄДРПОУ 40799184.
Суддя Світловодського міськрайонного
суду Кіровоградської області С.М. Андріянова