"27" листопада 2025 р. с-ще Тиврів 145/1062/25
1-кс/145/611/2025
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
дізнавача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 2 Тиврівського районного суду Вінницької області скаргу ОСОБА_3 , в порядку ст. 303 КПК України, на постанову дізнавача сектору дізнання ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 24 жовтня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025025040000125 від 01 червня 2025 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, -
ОСОБА_3 17.11.2025 звернувся до Тиврівського районного суду Вінницької області зі скаргою на постанову дізнавача сектору дізнання ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 24.10.2025 про закриття кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР 01.06.2025 №12025025040000125, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.
Скарга мотивована тим, що він 12.11.2025 поштою отримав постанову дізнавача сектору дізнання ВП № 2 м. Гнівань від 24.10.2025 про закриття кримінального провадження №12025025040000125. Вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою з таких підстав. Постанова не ґрунтується на суті його заяви від 12.02.2025, яка стала підставою для відкриття кримінального провадження. Так, покази ОСОБА_6 , які він надавав під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні не були змінені, однак вони є неправдивими. ІНФОРМАЦІЯ_1 своєю постановою від 24.12.2024 встановив, що передане ним майно було готовою металевою конструкцією з чотирма ніжками, а не металевими кутниками, як стверджували ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_6 . Попередні покази ОСОБА_7 були перекручуванням фактів, а неправдиві покази ОСОБА_6 давав з метою отримання виправдовувального рішення суду. Неправдивість показів ОСОБА_6 стосувалось того, що останній самостійно виготовив металеву раму з металевих матеріалів за допомогою зварювального апарату та що не було домовленості про необхідність повернення вказаної рами. Фактично, ОСОБА_7 позичив металеву раму готової конструкції, з чотирма ніжками подовженими (не стандартної для звичайного стола ніжками), з умовою повернення, що підтверджено телефонними записами від 25.07.2023 (є належними і допустимими доказами за ст. 84 КПК України) та під час одночасних допитів проведених дізнавачем між ним та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Також зазначив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у своїх показах маніпулюють датою позичання металевої рами та датою продажі свого будинковолодіння, періодом вимоги щодо повернення конструкції, її вагою у 50кг, суттєво заниженою від реальної в середньому 130кг, що вплинуло на розрахунок, у бік заниження завданої йому матеріальної шкоди та кваліфікації правопорушення. Отже, дізнавачем проведено неповне та необ'єктивне досудове розслідування, без дослідження всіх наявних доказів, а постанова про закриття провадження винесена передчасно та з порушенням вимог КПК України.
Просить скасувати постанову від 24.10.2025 про закриття кримінального провадження, винесену дізнавачем СД ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12025025040000125. Зобов'язати орган дізнання провести повне та всебічне дослідження обставин справи, в тому числі дослідити надані CD диски, забезпечити належний допит свідка ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді від 17.11.2025 відкрито провадження за скаргою, розгляд призначено на 20.11.2025, дізнавача зобов'язано надати матеріали кримінального провадження.
У судовому засіданні призначеному на 20.11.2025 дізнавач просила перенести розгляд справи, оскільки матеріали кримінального провадження № 12025025040000125 скеровані до прокуратури з метою вивчення обґрунтованості прийнятого рішення, тому вона не має змоги надати їх слідчому судді.
З цих причин розгляд скарги перенесено на 27.11.2025.
24.11.2025 до суду надійшли матеріали кримінального провадження №12025025040000125 від 01.06.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України здійснювалося фіксування технічними засобами розгляду скарги.
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав скаргу, пояснив, що постанова про закриття кримінального провадження є передчасною, дізнавачем проведене неповне та необ'єктивне досудове розслідування, без дослідження всіх наявних доказів, відсутній аналіз можливих домовленостей між свідком та обвинуваченим, не правильна оцінено докази по справі.
Дізнавач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, пояснив, що в рамках кримінального провадження №12025025040000125 повно та всебічно проведено дізнання, встановлено фактичні обставини справи, надано оцінку усім матеріалам та доказам по справі, в тому числі і CD дискам, на які вказує скаржник, за результатами чого прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення про закриття кримінального провадження.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчим суддею з матеріалів скарги встановлено, що ОСОБА_3 , який є заявником, оскаржує постанову дізнавача СД ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 від 24.10.2025 про закриття кримінального провадження №12025025040000125 внесеного до ЄРДР 01.06.2025 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України в зв'язку зі встановленням відсутності в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження наданого слідчому судді встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 14.05.2025 дізнавачем відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області 01.06.2025 внесено відомості до ЄРДР № №12025025040000125 за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.
Постановою прокурора Вінницької окружної прокуратури від 19.06.2025 визначено підслідність кримінального правопорушення за сектором дізнання відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.
Під час досудового розслідування дізнавач ОСОБА_5 задоволила клопотання ОСОБА_3 , долучила до матеріалів кримінального провадження CD диск з аудіозаписами розмов, заяву про вчинення кримінального правопорушення, уточнені заяви ОСОБА_3 , постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.11.2024 про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_7 в зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.12.2024 про залишення апеляційної скарги ОСОБА_3 без задоволення, а постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.11.2024 без змін, апеляційну скаргу, копію адміністративного протоколу складеного відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 51 КУпАП, роздруківку тексту протоколу допиту свідка ОСОБА_6 , копію постанови від 30.08.2024 про закриття кримінального провадження № 42024022240000053 від 11.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
За клопотанням дізнавача ОСОБА_5 про тимчасовий доступ до речей та документів від 29.07.2025, на підставі ухвали слідчого судді від 04.08.2025 отримано копії матеріалів кримінального провадження №42024022240000053 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Відповідно до витребуваних матеріалів у ході проведення дізнання встановлено, що 11.06.2024 за заявою ОСОБА_3 щодо заволодіння майном шляхом обману, а саме металевим столом, який йому належить та спричинення в зв'язку з цим матеріальної шкоди, СД ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, внесено відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за №42024022240000053 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні наявний протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 21.06.2024. Відповідно до його змісту ОСОБА_6 щодо отримання ОСОБА_7 від ОСОБА_3 металевої рами з чотирма ніжками показав, що коли він з ОСОБА_7 допомагав ОСОБА_3 ремонтувати димохід та паркан, то останній віддав (подарував) металевий матеріал. Дану металеву раму він у 2019 році варив зварювальним апаратом з металевих матеріалів, які були на території домоволодіння ОСОБА_3 . Розміри даної металевої рами 120/100/90*1м, вага до 50 кг. Домовленості між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 щодо повернення стола чи відшкодування коштів за металеву раму чи такого металобрухту не було. ОСОБА_9 не повернув цю раму, оскільки ОСОБА_3 її подарував.
Постановою старшого дізнавача СД ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області від 30.08.2024 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42024022240000053 від 11.06.2024, закрито у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлюється кримінальна протиправність діяння, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України та в подальшому відповідні матеріали щодо притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 51 КУпАП України направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.11.2024, яка залишена без змін постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.12.2024, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 51 КУпАП закрито в зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення. Розгляд адміністративної справи за допомогою технічних засобів не фіксувався.
Відповідно до постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.11.2024 свідок ОСОБА_6 показав суду, що ОСОБА_7 є його давнім товаришем. У 2019 році вони допомагали ОСОБА_3 з ремонтом димоходу та паркану. ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_3 дати йому метал, якщо той йому не потрібен, на що останній погодився. Про те, що даний метал слід віддати чи за нього потрібно розрахуватися домовленості не було.
Також, в ході досудового розслідування, дізнавачем ОСОБА_5 10.09.2025 було допитано в якості свідка ОСОБА_6 , який показав, що в 2019 році проживав з ОСОБА_7 в дачному будинку останнього в с. Тростянець. По сусідству з ними проживав ОСОБА_3 з яким товаришували та допомагали йому по господарству. Приблизно в серпні-вересні 2019 року він з ОСОБА_7 допомагали ОСОБА_3 ремонтувати димохід. У домогосподарстві останнього побачили металевий каркас. Коли запитав чи каркас потрібен ОСОБА_3 , то той відповів, що він йому не потрібен, та що його можна забрати. Тоді з ОСОБА_7 забрали каркас та використали його для робочого столу. У 2023 році ОСОБА_7 продав свою дачу, а стіл залишився там. Через деякий час ОСОБА_3 зателефонував йому та вимагав повернути металевий каркас, однак повідомив, що він давав його ОСОБА_7 , тому необхідно звертатися до нього. Тоді ОСОБА_3 звернувся до поліції, в зв'язку з чим його допитували 21.06.2024 та він повідомив відомості про дану подію. Також 18.11.2024 він викликався в ІНФОРМАЦІЯ_4 , де надав аналогічні покази. Свої покази не змінював. Потім викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ознак суддя повідомив, що не має необхідності його допитувати.
Під час досудового розслідування дізнавачем ОСОБА_5 10.09.2025 в якості свідка був допитаний ОСОБА_7 , який надав покази аналогічні показам ОСОБА_6 , окрім цього вказав, що металевий каркас використали для виготовлення робочого столу. Згодом йому зателефонував ОСОБА_3 та вимагав повернути каркас, однак повідомив, що цього зробити не може, оскільки він залишився в домогосподарстві, яке продав.
Також дізнавачем 23.10.2025 проведено одночасні допити ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , а також ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
Під час одночасного допиту ОСОБА_6 надав аналогічні покази, тим, які давав раніше, крім цього показав, що металевий каркас, який дав ОСОБА_3 ОСОБА_7 він відремонтував, оскільки одна сторона була пошкоджена та зробив з неї стіл, також до рами приварив два кутники. Крім цього, ОСОБА_3 подарував їм ще один кутник для виготовлення полиці.
Під час одночасного допиту ОСОБА_7 також надав покази аналогічні тим, які надавав раніше, лише доповнив, що металевий каркас до столу, який дав йому ОСОБА_3 - це був погнутий кутник з ніжками. Каркас вони полагодили та забетонували його в підлогу в підсобному приміщенні. При цьому щодо показів, що зварили каркас з окремих кутників зазначив, що мав на увазі, що до покрученої рами приварили власний кутник, частинами приблизно по 30 см., щоб можна було його забетонувати. Щодо телефонної розмови з ОСОБА_3 під час якої сказав, що поверне раму, показав, що не хотів розмовляти з останнім, крім цього то був подарунок. Точної ваги вказаної рами він не знає.
Також дізнавачем було оглянуто CD диски надані ОСОБА_3 з записаними розмовами з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . На записах ОСОБА_6 на запитання ОСОБА_3 щодо того, що ОСОБА_7 забрав металевий стіл під столярний стіл, повідомив, що нічого не знає та це питання до ОСОБА_7 ОСОБА_7 під час телефонної розмови на запитання ОСОБА_3 каже, що «віддасть йому ту желізяку».
Частина 1 статті 384 КК України передбачає відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках.
Отже, слідчий суддя звертає увагу, що притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 384 КК України можливе в разі доведення факту надання ним, як свідком, завідомо неправдивих показань органу, що здійснює досудове розслідування чи суду.
Показання - це відомості про факти, які підлягають встановленню у кримінальному чи цивільному судочинстві і мають важливе значення для правильного вирішення справи. Неправдивими є показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Завідомо неправдиві показання утворюють склад цього злочину, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку і належним чином процесуальне оформлені.
Склад злочину, передбаченого ст. 384 КК України, є формальним, його об'єктивна сторона може бути виражена в одній з таких дій: а) неправдивих показаннях свідка чи потерпілого; б) неправдивому висновку експерта; в) неправильному перекладі, зробленому перекладачем. Кожна з цих дій утворює закінчений злочин.
Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він порушує нормальну діяльність органів дізнання, досудового слідства і суду щодо виявлення та дослідження фактів і обставин, які мають значення для об'єктивного, повного та всебічного розслідування і розгляду кримінальних та цивільних справ, перешкоджає встановленню істини та постановленню правосудного судового акту.
Суб'єктивна сторона злочину - лише прямий умисел, бо особа діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивість своїх показань, висновку, звіту чи перекладу і бажає діяти саме таким чином. Мотиви та мета можуть бути різними і на кваліфікацію злочину не впливають.
Отже, враховуючи викладене, та досліджені матеріали кримінального провадження слідчий суддя встановив, що покази надані ОСОБА_6 в якості свідка:
- 21.06.2024 дізнавачу у ході досудового розслідування кримінального провадження №42024022240000053,
- 18.11.2024 суду під час розгляду адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_7 ,
- 10.06.2024 дізнавачу у ході досудового розслідування кримінального провадження №12025025040000125,
- 23.10.2025 дізнавачу у ході досудового розслідування кримінального провадження №12025025040000125 під час одночасного допиту з ОСОБА_3 ,
є послідовними та однотипними, за виключенням окремих уточнень, про які він зазначав під час відповіді на окремі запитання. Також ці покази не змінювалися, при цьому відповідають показам, які надавав і ОСОБА_7 .
Слідчий суддя зазначає, що в процесуальних документах та реченнях дізнавачі, які проводили дізнання по різному зазначали інформацію щодо одного і того ж предмета: метал, металеві кутники, каркас, рама тощо, що не може свідчити про перекручування ОСОБА_6 тих чи інших фактів. Крім того, дізнанням було встановлено, що металеву раму для виготовлення стола ОСОБА_3 передав добровільно ОСОБА_7 , факт проведення ОСОБА_6 зварювальних робіт по ремонту цієї рами, яка була з дефектами.
Водночас жодними доказами, окрім показів ОСОБА_3 , не підтверджується обов'язок ОСОБА_7 повернути металеву раму, вказаний факт також спростовується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Аудіозаписи розмов надані ОСОБА_3 також не спростовують цей факт, оскільки його співрозмовники відповідали виключно на його питання, саме він керував розмовою. При цьому доказ наданий ОСОБА_3 не може прийматися до уваги, оскільки отриманий не в порядку, передбаченому кримінально процесуальним кодексом України.
Інші докази, які б спростовували цей факт як під час дізнання, так і під час розгляду скарги не надані.
Заперечення скаржника зводяться до його суб'єктивної оцінки та сприйняття тих обставин, які встановлені під час дізнання.
За приписами ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування.
Постанова дізнавача про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами справи.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосередньої оцінки отриманих фактичних даних, в даному випадку слідчим.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження як обставин, зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення, так і обставин, встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи наявні, передбачені ст. 284 КПК України, підстави для його закриття.
Зі змісту постанови та матеріалів кримінального провадження вбачається, що дізнавачем під досудового розслідування кримінального провадження проведено перевірку усіх доводів викладених скаржником та проведено усі необхідно для повного та об'єктивного досудового розслідування слідчі дії, в результаті чого прийнято законне та обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження.
Отже, слідчий суддя, з огляду на обставини встановлені під час дізнання, вважає обґрунтованим висновок дізнавача про відсутність, в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.
Разом з тим слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 40-1 КПК України дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.
При цьому, діючим кримінальним процесуальним законодавством слідчий суддя не наділений повноваженнями зобов'язувати дізнавача ухвалити конкретне рішення про проведення слідчих (розшукових) дій, чи відмову у проведенні слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавач чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що в судовому засіданні встановлено, що скарга ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України, на постанову дізнавача СД ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області від 24.10.2025 про закриття кримінального провадження № 12025025040000125 внесеного до ЄРДР 01.06.2025 є необґрунтованою та безпідставною, тому слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 306, 307 307, 309 КПК країни, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України на постанову дізнавача сектору дізнання Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 від 24 жовтня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025025040000125 внесеного до ЄРДР 01 червня 2025 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали буде виготовлено та проголошено 28 листопада 2025 року о 14:30.
Слідчий суддя ОСОБА_1