Справа № 137/947/25
"25" листопада 2025 р.
Літинський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Верещинської Я.С.,
за участю секретаря судового засідання Хижук Л.І.,
сторін у справі: позивачки ОСОБА_1 ,
свідків: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,
Позиція позивача
Представник позивачки-адвокат Люблінська В.М. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою про встановлення факту проживання позивачки однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 1986 до моменту смерті та визнання за позивачкою права власності на земельну частку (пай) розміром 1,75 умовних кадастрових гектарах на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого рішенням Літинської районної державної адміністрації від 03.02.1997, №31, серія ВН №0085666, що належав ОСОБА_5 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивачки посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_5 , з яким з 1986 року вони проживали разом та вели спільне домогосподарство за адресою: АДРЕСА_1 , до дня його смерті, але шлюб між ними офіційно зареєстрований не був. Позивачкою здійснювалась організація поховання, зокрема власним коштом організувала прощальну церемонію за померлим чоловіком ОСОБА_5 . Після його смерті залишилось спадкове майно - Сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий на підставі рішення Літинської районної державної адміністрації від 03.02.1997, №31, серія ВН №0085666, зареєстрований 21.02.1997 за порядковим №57 на ім'я ОСОБА_5 . Згідно із зазначеним Сертифікатом, померлому належала земельна частка (пай) розміром 1,75 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Інших спадкоємців 1-3 черги у її померлого чоловіка немає. Зазначає, що нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв'язку із неможливістю встановити факт родинних відносин та рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх майнових прав та інтересів. Оскільки вона не перебувала з померлим у зареєстрованому шлюбі, але проживала з ним однією сім'єю 17 років, разом вели спільне домогосподарство, вона має право на спадкування як спадкоємець четвертої черги за законом. З моменту смерті чоловіка вона продовжувала проживати у тому ж будинку, де проживала разом зі спадкодавцем, підтримувала житло в належному стані, вела господарство, продовжувала управляти спадковим майном, не відмовлялась від спадщини та завжди рахувала, що фактично прийняла спадщину, володіючи майном - оригіналом Сертифікату на право на земельну частку (пай), весь цей час здійснюючи контроль за земельною ділянкою користуючись нею. Тим самим вона фактично прийняла спадщину, але не мала юридичної обізнаності та не могла оформити пай без рішення суду. Враховуючи, що інші спадкоємці відсутні, з метою оформлення прав на спадкове майно, вона змушена звернутись до суду.
Рух справи в суді
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 07.08.2025 провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 08.09.2025 відкладено підготовче засідання, витребувано у Приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Жуковської І.В. та із Державного нотаріального архіву Вінницької області копію спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , якщо така була заведена.
Розгляд справи
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Від відповідача Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області надійшов лист, в якому просили судовий розгляд провести без участі їх представника. Літинська селищна рада позовні вимоги визнає.
Згідно із ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем та вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у даному судовому засіданні за наявними у справі доказами.
Встановлені судом обставини
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Трибухівської сільської ради 01.10.2003 (а.с.7).
Відповідно до повідомлення Приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Жуковської І.В. №84/01-16 від 12.09.2025 (а.с.65), спадкова справа до майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.
Згідно відповіді Державного нотаріального архіву Вінницької області №1608/01-18 від 11.09.2025 (а.с.64), повідомлено, що згідно даних Алфавітних книг обліку спадкових справ Літинської державної нотаріальної контори Вінницької області за 2003- 2004 роки, які знаходяться на зберіганні в Державному нотаріальному архіві Вінницької області, спадкову справу до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , по фонду Літинської державної нотаріальної контори Вінницької області - не виявлено.
Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно - земельна частка (пай) розміром 1,75 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджується Сертифікатом на право на земельну частку (пай), виданим на підставі рішення Літинської районної державної адміністрації від 03 лютого 1997 року, № 31, серія ВН №0085666 та зареєстрованим 21 лютого 1997 року за порядковим №57 на ім'я ОСОБА_5 (а.с.14).
Згідно довідки №222, виданої 10.07.2025 Старостинським округом №5 Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області (а.с.9), ОСОБА_1 з 1987 року і до дня смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживала з померлим однією сім'єю за адресою АДРЕСА_1 . За свідченням сусідів та інших мешканців громади ОСОБА_1 та її померлий чоловік ОСОБА_5 вели спільне домогосподарство, разом користувались спільно нажитим майном, проживали однією сім'єю. Цей факт встановлений на підставі: даних домогосподарського обліку (погосподарська книга), показання жителів громади, письмові заяви сусідів.
Відповідно до Виписок з погосподарських книг за 1986-2005 роки, по Трибухівській (Івчанській) сільській раді, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10-13), ОСОБА_6 - голова двору, ОСОБА_5 - чоловік, інші.
Листом №58/01-16 від 18.062025 (а.с.8) Приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Жуковською І.В. роз'яснено ОСОБА_1 щодо порядку оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Повідомлено, що у зв'язку з неможливістю встановити факт родинних відносин, що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, отриманого шляхом безпосереднього доступу до реєстру 18.06.2025 за №000518624778, немає законних підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину.
Із показань свідків свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , допитаних в судовому засіданні, встановлено, що вони добре знають заявницю та знали ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки є їх сусідами. Підтвердили, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю із ОСОБА_5 без шлюбу з 1986 року до моменту його смерті. Пояснили, що вони проживали разом, вели спільний побут та господарство, мали спільні права та обов'язки, спільних дітей не мали, а після смерті ОСОБА_5 , позивачка здійснила його поховання. Про наявність інших родичів у ОСОБА_5 їм не відомо.
Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 п.5 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено підстави, за наявності яких у порядку окремого провадження розглядаються такі справи: 1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та показання свідків, даних у судовому засіданні, суд вважає за необхідне позовну заяву в частині встановлення факту задовольнити та встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, оскільки заявниця у інший спосіб не може довести вказаний факт і заявницею надано достатньо доказів для підтвердження такого факту та доведено мету встановлення факту проживання однією сім'єю - оформлення спадкових прав.
Крім того, згідно ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У відповідності до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із частиною 1 статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина 1 статті 1218 ЦК України).
Згідно ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно абзацу 1 п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішені спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
За таких встановлених судом обставини справи, врахувавши позицію сторін та задоволення позовних вимог в частині встановлення факту проживання однією сім'єю, обґрунтованими є твердження позивачки про належність спадкодавцеві ОСОБА_5 права на земельну частку (пай), яке вона успадкувала від нього, котре не припинилося у зв'язку із його смертю, як і наявність у позивачки права на таку земельну частку (пай) у порядку спадкування після смерті останнього, котре підлягає захисту судом у порядку, визначеному чинним законодавством.
Суд вважає, що в зв'язку з відсутністю необхідних документів для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в нотаріальному порядку позивачка не може оформити спадщину, тому позов необхідно задовольнити і в частині визнання права власності та визнати за нею право власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
Щодо судових витрат
Зважаючи на відповідну позицію позивачки, суд вважає, що судові витрати, сплачені позивачкою при подачі позову до суду, слід залишити за останньою.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 259, 263-265, 294, 315, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 1986 до моменту смерті.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розміром 1,75 умовних кадастрових гектарах на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого рішенням Літинської районної державної адміністрації від 03 лютого 1997 року, №31, серія ВН №0085666 та зареєстрованого 21 лютого 1997 року за порядковим №57, що належав ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі буде виготовлено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Повний текст рішення складений 28.11.2025.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325963, адреса: вул. Соборна, буд.7, с-ще Літин, Вінницького району Вінницької області.
Суддя : Верещинська Я. С.