Справа № 134/1184/25
2-др/134/10/25
Іменем України
28 листопада 2025 року селище Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області у складі:
головуючої судді Швець Л.В.,
при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,
за участю: представника відповідача - адвоката Глушкової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін в залі суду селища Крижопіль питання про судові витрати у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, третя особа на стороні позивача, без самостійних вимог: ОСОБА_2 ,
В провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, третя особа на стороні позивача, без самостійних вимог: ОСОБА_2 .
17 листопада 2025 року рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задоволено частково. Ухвалено: стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд.8) відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою (шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності) в розмірі 5510 (п'ять тисяч п'ятсот десять) гривень 05 копійок. В іншій частині позову Моторного (транспортного) страхового бюро України - відмовити; стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд.8) судовий збір в сумі 236 (двісті тридцять шість) гривень 18 копійок
У відзиві на позов представником відповідача зазначено, що ОСОБА_1 понесено витрати на оплату професійної правничої допомоги у сумі 7000,00 гривень, докази на підтвердження яких будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення по справі.
19 листопада 2025 року до суду надійшла заява, яка подана представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Глушковою О.І. через систему «Електронний суд», про стягнення судових витрат, у якій вона просить стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17 листопада 2025 року було винесено рішення по справі та задоволено частково позовні вимоги МТСБУ. Під час розгляду справи відповідач користувався професійною правничою допомогою, у зв'язку із чим поніс витрати, а саме 7000,00 гривень.
В судове засідання 28 листопада 2025 року сторони не з'явилися.
Позивач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача надіслала заяву про розгляд справи без участі сторони заявника.
Третя особа про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали заяви, цивільної справи у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої особи, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.(ч.1 ст.246 ЦПК).
Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно частин першої-п'ятої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частинами 2 та 8 статті 141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; уразі відмовив позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.(ст.137 ЦПК)
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду(ч.4 ст.263 ЦПК).
Витрати професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, тобто, коли у сторони виникло зобов'язання за умовами договору з оплати адвокатських послуг. (Постанова Верховного Суду від 17 серпня 2020 року № 925/1067/19)
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.(Постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 552/2145/16-ц).
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України визначає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.
Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Враховуючи те, що законодавством України щодо діяльності адвоката не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява №19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представником відповідача подано клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.
За матеріалами справи витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання правової допомоги у цивільній справі № б/н від 15 серпня 2025 року, в якому є посилання на те що розмір гонорару є фіксованим та складає 7000,00 гривень. Акт прийому-передачі робіт (надання послуг) від 17.11.2025 року за Договором про надання правничої допомоги у цивільній справі від 15 серпня 2025 року містить детальний опис робіт та фіксований розмір гонорару, що становить 7000,00 гривень, саме: ознайомлення з позовною заявою, надання консультації; підготовка адвокатського запиту; підготовка відзиву; ознайомлення із відповіддю на відзив, участь в судових засіданнях.
Крім того, обсяг наданих послуг також підтверджується наявними в матеріалах справи відзивом на позовну заяву; надання доказів, отриманих на адвокатський запит; участю представника в судових засіданнях, що підтверджується в т.ч. протоколами судових засідань, звукозаписом судових засідань.
Фактичне перерахування гонорару адвоката підтверджується копією квитанції від 15 серпня 2025 року.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Як вбачається із Договору про надання правничої допомоги від 15 серпня 2025 року, який укладено та підписано ОСОБА_1 та адвокатом Глушковою О.І. встановлений фіксований розмір гонорару адвоката у сумі 7000,00 гривень.
Позивачем до суду не подано обґрунтованого клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи та додані до клопотання представником відповідача документів на доказ стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновків, що заявлена сума в розмірі 7000,00 гривень понесених відповідачем адвокатських витрат відповідає вищевказаним критеріям розумності та співмірності.
В даному випадку суд позов позивача задовольнив частково (7,8 %), тому відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню пропорційно задоволених вимог позову. А тому з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6454,00 гривень.
На підставі викладено суд прийшов до висновку про те, що заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Глушкової О.І. необхідно задовольнити.
Керуючись ст.133-134,137,141,270 ЦПК України,-
ухвалив:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Глушкової О.І. щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6454 (шість тисяч чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
В решті вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Найменування сторін:
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд.8.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя