125/438/25
2-а/125/6/2025
29.10.2025 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді Питель О.В.; секретар судового засідання Войтюк В.М.; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 125/438/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Барського районного суду Вінницької області з вказаним вище позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що 23.02.2025 о 15:05 по вул. Соборній у м. Бар Вінницької області поліцейським ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області сержантом поліції Грузевичем Д.О. була винесена постанова серії ЕНА № 4134725 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. У даній постанові вказано, що 23.02.2025 о 14:57 по вул. Соборна - площа Святого Миколая у м. Бар водій керував автомобілем «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснив рух в зону дії дорожнього знаку 3.2 таб. 4.7.1, чим порушив вимоги п. 8.4 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. На переконання позивача вказана постанова є незаконною, не вмотивованою, а також такою, що винесена з грубим порушенням права позивача на захист від пред'явленого обвинувачення. Так, під час винесення постанови працівники поліції взагалі не приймали до уваги аргументи позивача, що вона не керувала зазначеним у постанові автомобілем, автомобіль взагалі не рухався, а просто стояв на узбіччі припаркований, а вона сиділа у салоні автомобіля. Більше того, працівник поліції не навів жодних доказів керування позивачем вказаним автомобілем, у т.ч. відео доказів або показань свідків. Наданими до справи матеріалами не доведено: факту руху транспортного засобу; факту здійснення позивачем саме керування вказаним транспортним засобом. Переконливих доказів, які б свідчили про тверде переконання стороннього спостерігача про те, що саме позивач 23.02.2025 о 14:57 здійснював керування транспортним засобом не надано. Вважає, що при складанні оскаржуваної постанови працівник поліції керувався лише власними припущеннями, не врахувавши того, що керувати транспортним засобом могла інша особа, а не позивач. Також, відносно позивача працівником поліції не був реалізований конституційний принцип щодо можливості не повідомляти щодо себе інформацію, яка б стала приводом для працівників відповідних органів припускати, що конкретна особа причетна до будь-якого правопорушення. По суті працівниками поліції вказане право не було роз'яснено позивачу, що у свою чергу призвело до відібрання працівниками поліції пояснень у останнього поза межами належного дотримання права позивача на захист, що гарантоване ст. 63 Конституції України. Таким чином, оскільки поліцейським Грузевичем не доведено поза розумним сумнівом належними і допустимими доказами факту того, що ним було зафіксовано факт здійснення керування позивачем транспортним засобом «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , остання вважає, що винесена ним постанова не ґрунтується на достатніх та належних доказах у розумінні ст. 251 КУпАП. На підставі викладеного, позивач категорично не погоджується із рішенням поліцейського та вважає себе невинною, а постанову серії ЕНА № 4134725 - незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків уповноваженої посадової особи фактичним обставинам справи. Ураховуючи викладене вище, просить скасувати постанову серії ЕНА № 4134725 від 23.02.2025.
У судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву про те, що позов підтримує та просить розглянути справу за її відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду відзив на позов, згідно з яким позов не визнав та вважає його безпідставним і необґрунтованим. Вказав, що 23.02.2025 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕНА № 4134725 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за порушення вимог дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено». Вважає, що спірна постанова складена уповноваженою особою, відповідно до вимог чинного КУпАП. Зазначив, що 23.02.2025 поліцейський використовував портативний відеореєстратор № 798572. Як встановлено із відеозапису, поліцейський повідомляє суть вчиненого правопорушення, при цьому позивач не заперечує вказаного факту. Згідно зі ст. 251 КУпАП, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є доказом у справі. Далі поліцейський повідомляє про подальше винесення постанови за фактом вчиненого правопорушення, також позивачеві роз'яснюються його права, передбачені ст. 268 КУпАП та порядок і строки сплати штрафу та оскарження постанови. Жодних клопотань чи заперечень з даного приводу позивач не заявляв. Згідно зі ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Вказане спростовує доводи позивача щодо не керування транспортним засобом та порушення прав позивача під час розгляду справи. Просить залишити постанову серії ЕНА № 4134725 від 23.02.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - без задоволення.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового засідання за відсутності учасників, суд ураховує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАСУ, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, ураховуючи заяву позивача, відзив представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою поліцейського СРПП ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області сержанта поліції Грузевича Д.О. серії ЕНА № 4134725 від 23.02.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 гривень. Відповідно до змісту постанови, по вул. Соборна - площа Святого Миколая у м. Бар водій керував автомобілем «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснив рух в зону дії дорожнього знаку 3.2 таб. 4.7.1, чим порушив вимоги п. 8.4 ПДР - порушення вимог заборонних знаків.
До відзиву відповідач долучив відеозапис з відеореєстратора № 798572 від 23.02.2025, - на якому зафіксована процедура розгляду поліцейським справи про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 та складення постанови. На відео зафіксовано, як службовий автомобіль працівників поліції під час руху подає сигнал зупинки автомобілю, який рухається попереду, - «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , та він зупиняється. Поліцейський, який підійшов до авто, представився та повідомив водієві ( ОСОБА_1 ), підставу зупинки, а саме порушення вимог п. 3.2 ПДР - рух механічних транспортних засобів заборонено, на що остання вказала, що вона не помітила знак. Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що відносно неї буде складено постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_1 просить не складати постанову, оскільки у неї вже є два штрафи та прийдеться перездавати на права. На відео зафіксовано, як поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 права, передбачені статтею 268 КУпАП. У подальшому, поліцейський повідомив Іванюшиній, що відносно неї складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 122 КУпАП та оголосив його зміст. Упродовж усього відео (20 хвилин) ОСОБА_1 жодного разу не висловила зауваження чи заперечення з приводу керування нею автомобілем, безпідставності її зупинки поліцейським.
Як передбачено ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 8.1 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальника.
Згідно з п. 8.4в ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи: заборонні знаки - запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Відповідно до розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР, дорожній знак 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» - забороняє рух механічних транспортних засобів.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі і про порушення дорожнього руху, за ст. 122 КУпАП.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853 (далі Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого зокрема ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, або в режимі фотозйомки (відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 283 КУпАП, яка визначає зміст постанови про адміністративне правопорушення зазначено, що у постанові мають міститися: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. У постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, вказуються відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Зазначені вище норми закону, дають підстави для висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що не доведено факту здійснення нею керування транспортним засобом, оскільки вони спростовуються даними відеозапису з відеореєстратора № 798572 від 23.02.2025, який долучено представником відповідача до відзиву.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Із наданого відеозапису вбачається, що позивач керувала автомобілем та порушила вимогу заборонного знаку, який забороняє рух механічних транспортних засобів, отже поліцейським правомірно було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, при цьому з відео вбачається, що поліцейським дотримано загальні вимоги до порядку розгляду справ, тому підстав для скасування постанови під час судового розгляду не встановлено.
Відповідно до статті 139 КАС України, у зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то судові витрати позивача слід залишити за нею.
На підставі викладеного, керуючись 241-246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд
Відмовити у позові ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 4134725 від 23.02.2025 у справі про адміністративне правопорушення.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони:
- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
- Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, ЄДРПОУ 40108672).
Суддя