Справа № 349/690/25
Провадження № 1-кп/349/107/25
іменем України
28 листопада 2025 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12025091210000035 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6
обвинувачений ОСОБА_5
захисник ОСОБА_7
потерпілий ОСОБА_3
представник
потерпілого ОСОБА_4 ,
В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подав клопотання про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12025091210000035, накладеного ухвалами слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області на майно, яке належить потерпілому .
Клопотання обгрунтовано тим, що заявник є потерпілим в кримінальному провадженні, кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а тому в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Портерпілий ОСОБА_3 підтримав клопотання свого представника та підтвердив, що йому належить майно на яке накладено арешт, а саме: шліфувальна машинка, бензопила у камуфляжній сумці, телефізор, ноутбук та бензотример з ручками.
Прокурор ОСОБА_6 не заперечував щодо частково задоволення клопотання, а саме щодо скасування арешту на викрадене в потерпілого ОСОБА_3 майно в частині позбавлення його права користування та розпорядження ним, за виключенням залишення заборони на відчуження цього майна.
Сторона захисту не заперечувала щодо задоволення клопотання представника потерпілого про скасування арешту вказаного майна.
Заслухавши думку учасників судового засідання суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання представника потерпілого, з огляду на таке.
Ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2025 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно: шліфувальну машинку «О.К. SchwingschleiferS1B-J5-90x187D», бензопилу «WINZOR» серії К14070844 у камуфляжній сумці, телевізор «GRUNHELM32H300-GA11V 32», які належать на праві власності ОСОБА_3 .
Також ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 20 березня 2025 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно: бензотример з ручками, без розпізнавальних маркувань, з ремінцем чорного кольору з маркуванням зеленого кольору «Foresta», який належать ОСОБА_3 .
Окрім того ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2025 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно: ноутбук НР Рavilion dv 6000.
У вказаних ухвалах слідчого судді зазначено , що тимчасово вилучене майно є речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Положеннями ст.2 та ст.7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно ч.1 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано ( абзац другий частина перша статті 174 КПК України ).
Суд вважає, що в подальшому застосуванні арешту тимчасово вилученого майна, яке належить потерпілому ОСОБА_3 в частині позбавлення його права користування та розпорядження ним відпала потреба, з огляду на таке.
У кримінальному провадженні проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії, виконані всі необхідні експертизи, пов'язані з вартістю вказаного майна, тобто досудове розслідування закінчено, а судовий розгляд кримінального провадження триває.
Сторона захисту є ознайомленою з матеріалами досудового розслідування і повинна нести тягар настання для неї будь-яких негативних наслідків у зв'язку із частковим скасуванням арешту майна.
На підставі наведеного, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою недопущення звуження прав власника майна ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання представника потерпілого про скасування арешту майна, а саме: в частині позбавлення його права користування та розпорядження шліфувальною машинкою, бензопилою у камуфляжній сумці, телевізором , бензотример з ручками, без розпізнавальних маркувань, з ремінцем чорного кольору та ноутбуком.
Щодо скасування арешту вказаного майна в частині позбавлення права на його відчуження, то в цій частині необхідно відмовити, оскільки ці речі визнані речовими доказом в кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 3, 22, 170-174, 371-372 КПК України,
Клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2025 року на тимчасово вилучене майно: шліфувальну машинку «О.К. SchwingschleiferS1B-J5-90x187D», бензопилу «WINZOR» серії К14070844 у камуфляжній сумці, телевізор «GRUNHELM32H300-GA11V 32», в частині позбавлення права користування та розпорядження ним.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 20 березня 2025 року на тимчасово вилучене майно: бензотример з ручками, без розпізнавальних маркувань, з ремінцем чорного кольору з маркуванням зеленого кольору «Foresta», в частині позбавлення права користування та розпорядження ним.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2025 року на тимчасово вилучене майно: ноутбук НР Рavilion dv 6000, в частині позбавлення права користування та розпорядження ним.
Вказане майно підлягає негайному поверненню власнику ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 заборонено відчужувати вказане в ухвалі суду майно, до скасування його арешту в цій частині.
Відкласти судове засідання та призначити судовий розгляд о 13 год 30 хв 05 грудня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1