Справа № 346/4424/25
Провадження № 2/346/2496/25
24 листопада 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Урбанович І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.02.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір № 08.02.2025-100001688, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 5 000 грн. строком на 168 днів за кредитною ставкою «Економ/Стандарт» зі сплатою комісії на надання кредиту - 250 грн., комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 250 грн. у кожному з 3 чергових періодів, та сплати неустойки в розмірі 75 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, загальний розмір якої станом на 01.09.2025 року позивачем визначено як 24 190 грн., з яких: 8 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 590 грн. - за відсотками; 400 грн. - за комісією; 1 200 грн. - за додатковою комісією; 4 000 грн. - неустойка. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив клопотання, згідно з яким просить розгляд справи проводити у відсутності представника, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 1-15 ).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме за зареєстрованим місцем проживання. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутності та не подав відзив на позов.
Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 08.02.2025 року між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем укладено кредитний договір №08.02.2025-100001688, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісії (п. 3.1 договору). Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця, а також у особистому кабінеті позичальника; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті. Дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом (проценти) та графік платежів встановлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти (п.3.3 договору).
Відповідно до пункту 4.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), що підписана електронним підписом - одноразовим ідентифікатором, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
Згідно з п. 7.6 договору у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань за договором кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Відповідно до п. 9.1. договору у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню кредиту, процентів, комісії, з наступного за останнім для сплати днем, вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно з п. 7.6 договору.
Згідно з п. 11.3 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) позичальник підтверджує, що вказаний ним при реєстрації номер телефону належить виключно позичальнику, не переданий та не буде переданий у користування та/або володіння та/або розпорядження будь-яким особам, саме цей номер телефону використовується та буде використовуватись позичальником при виконанні умов даного договору, вчиненні будь-яких операцій за ним.
Відповідно до п. 11.4 вказаної пропозиції позичальник підтверджує, що вказаний ним для перерахування коштів платіжний засіб/поточний рахунок належить виключно позичальнику на законних підставах, право на його використання не зупинене, не припинене, не обмежене іншим чином, платіжний засіб не є втраченим, безперешкодно використовується виключно позичальником (а. с. 22-28).
Згідно із заявкою від 08.02.2025 року, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладання кредитного договору (оферти), відповідачу надано кредит у розмірі 5 000 грн. за процентною ставкою «Економ»/ «Стандарт»; строк, на який надається кредит становить 168 днів з дня його надання. Дата повернення кредиту - 25.07.2025 року. Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка " Стандарт ". Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (зал залишку від усієї суми кредиту) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 250 грн., сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 250 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов'язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені в процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,91% = (7650/5000)/168 х 100%. Також визначено графік платежів, за яким здійснюється періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом; неустойка - 75 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного-неналежно виконаного зобов'язання. Розмір процентів відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України становить 547,50% річних. Орієнтовна реальна річна процента ставка становить 3920,58%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 12 650 грн., загальні витрати - 7 650 грн. Відповідач також підтвердив, що він ознайомився і прийняв умови кредитного договору (відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) дата та час укладення - 08.02.2025 року о 17:01 року), та підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 08.02.2025-100001688 від 08.02.2025 року, з якими попередньо уважно ознайомився, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором з електронним підписом з введенням коду із смс -повідомлення, яке відправлене на його фінансовий номер телефону ( а.с. 28-35).
Судом також встановлено, що відповідно до примірної пропозиції про укладення додаткової угоди до кредитного договору (оферта) від 09.02.2025 року та примірної відповіді про прийняття цієї пропозиції, ТОВ «Споживчий центр» та відповідач уклали додаткову угоду до кредитного договору № 08.02.2025-1000001688 від 08.02.2025 року погодивши, що за ініціативою позичальника вносяться зміни до договору, зокрема сума кредиту 7 000 грн., яка складається з усіх траншів ( частин суми кредиту), зазначених в договорі ( 1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах ( чергові транші ). За даним додатковим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 2 000 грн.; дата надання/видачі кредиту (2-го Траншу) - 09.02.2025 року; спосіб надання коштів у рахунок кредиту (2-го траншу): перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5375-23XX-XXXX-7142. Строк, на який надається Кредит (а саме 2-й транш) - 167 днів з дати його надання. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов'язаний сплатити комісію, пов'язану з наданням 2-го траншу - 5% від суми 2-го траншу, що дорівнює 100 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 350 грн., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. У зв'язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення додаткового договору становлять: 0,91% = (10 690/7 000)/167 х 100%. Також визначено графік платежів, за яким здійснюється періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом; неустойка - 105 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного-неналежно виконаного зобов'язання. Орієнтовна реальна річна процента ставка становить 4 074,99%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 17 690 грн., загальні витрати - 10 690 грн. ( а.с. 36-40 ).
Відповідно до примірної пропозиції про укладення додаткової угоди до кредитного договору (оферта) від 11.02.2025 року та примірної відповіді до цієї пропозиції, ТОВ «Споживчий центр» та відповідач уклали додаткову угоду до кредитного договору № 08.02.2025-1000001688 від 08.02.2025 року погодивши, що за ініціативою позичальника вносяться зміни до договору, зокрема сума кредиту 8 000 грн., яка складається з усіх траншів ( частин суми кредиту), зазначених в договорі ( 1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші ). За даним додатковим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальнику 3-й транш у розмірі 1 000 грн.; дата надання/видачі кредиту (3-го траншу) - 11.02.2025 року; спосіб надання коштів у рахунок кредиту (3-го траншу): перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5375-23XX-XXXX-7142. Строк, на який надається кредит (а саме 3-й транш) - 165 днів з дати його надання. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов'язаний сплатити комісію, пов'язану з наданням 3-го траншу - 5% від суми 3-го траншу, що дорівнює 50 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 400 грн., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. У зв'язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення додаткового договору становлять: 0,92% = (12 190/8 000)/165 х 100%. Також визначено графік платежів, за яким здійснюється періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом; неустойка - 120 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного-неналежно виконаного зобов'язання. Орієнтовна реальна річна процента ставка становить 4 464,46%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 20 190 грн., загальні витрати - 12 190 грн. ( а.с. 41-45 ).
Як встановлено з квитанції від 11.02.2025 року позивач перерахував 11.02.2025 року о 01:50 год. на картку №5375 23*42 - 1 000 грн., призначення платіжної операції: “ видача за договором кредиту №08.02.2025-100001688 », що відповідає сумі третього траншу за додатковим договором від 11.02.2025 року ( а.с. 46 ).
Позивач вказує, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за вказаним договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, загальний розмір якої ним визначено як 24 190 грн., з яких: 8 000 грн. - заборгованість за основним боргом ( тілом кредиту); 10 590 грн. - за процентами; 400 грн. - комісія за надання кредиту; 1 200 грн. - комісія за обслуговування; 4 000 грн. - неустойка (а.с.63).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами вказаного кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
При цьому, судом, згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
За приписами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.
Оскільки судом встановлено, що відповідач уклав з фінансовою установою кредитний договір, за яким останнім отримано послуги з надання коштів у кредит та, взявши на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 8 000 грн., процентами - 10 590 грн. підлягають задоволенню.
Позивач, звертаючись із цим позовом, також просить стягнути з відповідача 400 грн. комісії, 1200 грн. додаткової комісії за обслуговування та 4 000 грн. неустойки.
Слід зазначити, що якщо в кредитному договорі товариство не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які товариством встановлена комісія за обслуговування кредитної заборгованості, то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, суд приходить до висновку, що положення вищевказаного кредитного договору про сплату комісії (в кожному з чергових періодів) за обслуговування кредитної заборгованості в терміни та у розмірах, визначених у вказаному договорі, є нікчемними в силу ст.228 ЦК України. А тому в задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії в загальному розмірі 1 600 грн. слід відмовити.
Суд також звертає увагу, що в позовній заяві відсутні розрахунки щодо заборгованості за неустойкою, відтак, суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування позивачем неустойки в заявленому ним розмірі.
Крім того, позивачем не враховано, що з 17.03.2022 року набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану.
У зв'язку з наведеним, слід позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 18 590 грн., яка складається із заборгованості: за тілом кредиту - 8 000 грн.; за відсотками - 10 590 грн.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом задоволено позов у розмірі 18 590 грн., що становить 76,85 % від заявлених вимог в розмірі 24 190 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 861,31 грн.
На підставі ст. ст. 207, 509, 525, 526, 530, 610, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, ч. 2 ст.247, ст.ст. 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А), заборгованість за кредитним договором №08.02.2025-100001688 від 08.02.2025 року в загальному розмірі 18 590 (вісімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити в зв'язку з їхньою безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судові витрати в розмірі 1 861 (одна тисяча вісімсот шістдесят одна) гривня 31 копійка.
Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування сторін:
Позивач: ТОВ "Споживчий центр", код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 28 листопада 2025 року.
Суддя: Яремин М. П.