Справа № 344/21054/25
Провадження № 1-кс/344/8209/25
28 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами в рамках кримінального провадження №12025091010001401 від 21.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 345 КК України
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що Слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025091010001401 від 21.08.2025, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідування установлено, що 21.08.2025 року о 17 год. 45 хв. працівники поліції Івано-Франківського РУП ГУНП в Іван-Франківській області у складі оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 та оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 , які були одягнуті в цивільний одяг, перебували по вул. Галицька поруч із будинком № 3А в м. Івано-Франківську, та виконували службові обов'язки.
Таким чином, лейтенант поліції ОСОБА_7 та лейтенант поліції ОСОБА_8 знаходились при виконанні службових обов'язків, які згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є працівниками правоохоронного органу.
У той же час, у приміщенні кафе «Цар Хліб», яке розташоване по вул. Галицька, 3А, в м. Івано-Франківську, знаходився ОСОБА_4 , який побачивши ОСОБА_7 та достеменно знаючи, що останній є працівником поліції, оскільки напередодні бачив його на території Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, з метою провокації конфлікту підійшов до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і розпочав знімати їх на мобільний телефон. В цей час, у приміщенні кафе, разом із ОСОБА_4 знаходилась ОСОБА_6 та ще одна невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі.
Через деякий час, ОСОБА_4 зайшов назад до приміщення кафе, а ОСОБА_7 , знаючи, що останній перебуває у розшуку за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, пішов вслід за ним.
Перебуваючи у приміщенні вищевказаного кафе, ОСОБА_7 представився ОСОБА_4 та неодноразово пред'явив службове посвідчення і жетон. Після цього, ОСОБА_7 попросив у ОСОБА_4 пред'явити військово-облікові документи та документи, що посвідчують особу, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію».
На неодноразові законні вимоги працівників поліції ОСОБА_4 не реагував, а натомість почав агресивно себе поводити, умисно, з метою погрози насильством щодо працівників правоохоронного органу, які виконували свої службові обов'язки, неодноразово словесно виражав намір спричинити тілесні ушкодження поліцейському, оперуповноваженому відділу кримінальної поліції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанту поліції ОСОБА_7 що виражались у погрозах йому фізичною розправою. В свою чергу працівник поліції ОСОБА_7 в обстановці, що склалася, сприйняв висловлені йому погрози від ОСОБА_4 , як небезпечні для свого здоров'я.
В подальшому, з метою припинення неправомірних дій ОСОБА_4 , в силу положень ст. ст. 29, 42, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», працівником поліції ОСОБА_7 було повідомлено ОСОБА_4 про можливість застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів у разі не припинення неправомірних дій.
На зауваження працівників поліції ОСОБА_4 не реагував та надалі відмовлявся пред'явити документи, що посвідчують особу. Тоді, працівником поліції ОСОБА_7 було повідомлено ОСОБА_4 , що його буде затримано та вони направилися на вихід з приміщення кафе.
В момент, коли ОСОБА_7 спробував вивести ОСОБА_4 на вулицю з приміщення закладу, взявши його рукою за плече, до працівника поліції підійшла ОСОБА_6 , та без попередньої змови з ОСОБА_4 стала перешкоджати йому вивести останнього.
В цей час, у ОСОБА_4 виник неправомірний умисел у вчиненні опору працівнику правоохоронного органу під час виконання ним своїх службових обов'язків. Реалізуючи свій неправомірний умисел, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання почав відштовхувати ОСОБА_7 від себе, перешкоджати виконанню поліцейським службових обов'язків та відмовлявся виходити на вулицю з приміщення кафе. У свою чергу ОСОБА_6 приєдналась до неправомірних дій ОСОБА_4 , стала шарпати та відштовхувати працівників поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Надалі, вийшовши із приміщення кафе, перебуваючи на вулиці, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 , маючи на меті перешкодити виконанню поліцейським ОСОБА_7 своїх службових обов'язків, без попередньої змови спільно із ОСОБА_6 чинив активний фізичний опір працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, а саме образливо виражався в його адресу брутальною лайкою, застосовуючи фізичну силу відштовхував поліцейського ОСОБА_7 від себе, на його законні вимоги не реагував, чим перешкоджав працівнику правоохоронного органу ОСОБА_7 виконувати свої службові обов'язки та реалізовувати надані йому законом повноваження, а ОСОБА_6 відштовхувала та шарпала за одяг працівника поліції ОСОБА_8 .
Крім того, перебуваючи на вулиці, продовжуючи свою неправомірну поведінку, ОСОБА_4 , маючи на меті уникнути затримання працівниками поліції, нехтуючи законними вимогами працівників поліції пред'явити документи, діючи умисно, незаконно, з мотивів явної неповаги до працівника правоохоронного органу, маючи на меті спричинити йому тілесні ушкодження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи достовірно обізнаним, що перед ним перебуває працівник правоохоронного органу, з метою уникнення затримання, притиснув ОСОБА_7 до металевої огорожі, яка відділяє проїзну ділянку дороги вул. Галицька від тротуару, та перебуваючи над ним, умисно наніс ОСОБА_7 декілька цілеспрямованих ударів правою рукою в ділянку обличчя.
У результаті неправомірних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_7 , заподіяно тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянках нижньої повіки лівого ока, правої щоки, носо-губного трикутника справа, попереку зліва, які згідно висновку судово-медичного експерта, відноситься до легких тілесних ушкоджень.
21 вересня 2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 22.08.2025 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. 23.10.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області від 09.09.2025 року ОСОБА_4 змінено обраний запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в період з 20:00 год до 06:00 год. наступного дня за адресою: АДРЕСА_1 .
26 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 345 КК України та 27.10.2025 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри з урахуванням висновку судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_7 .
Також 29.09.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.
17 жовтня 2025 у зв'язку із необхідністю проведення судово-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_4 , керівником Окружної прокуратури міста Івано-Франківська продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 22.11.2025 року.
Від проведення зазначеної експертизи підозрюваний ОСОБА_4 відмовився, у зв'язку із чим вона так і не була проведена.
30 жовтня 2025 року на підставі доручення прокурора у кримінальному провадженні, сторонам повідомлено про завершення досудового розслідування та відкрито матеріали для ознайомлення. При цьому підозрювані ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та їхній захисник ОСОБА_5 всіляко ігнорували телефонні дзвінки слідчого, не з'являлись до Івано-Франківського РУП ГУНП для ознайомлення, аргументуючи це нібито особистою зайнятістю та браком часу на вказані дії.
Крім того, підозрюваним ОСОБА_4 була подана заява до Івано-Франківського міського суду про скасування оголошеної йому підозри, однак розгляд даного клопотання так і на сьогоднішній день не може розпочатись, у зв'язку із оголошенням відводів слідчим суддям, прокурору та слідчому, що свідчить про те, що останні зловживає своїми процесуальними правами та умисно намагається затягнути процес завершення досудового розслідування ігноруючи при цьому поняття розумних строків.
14 листопада 2025 року, захиснику ОСОБА_5 було вручено повістки про виклик до слідчого для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження підозрюваним ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Однак підозрювані та захисник не з'явились на виклик слідчого.
19 листопада 2025 року у період часу з 16 год 00 до 16 год 37 хв ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 ознайомилися із 50 сторінками 1-го тому. Натомість ОСОБА_6 для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не з'явилась, хоча і була належним чином повідомлена.
21 листопада 2025 року у період часу з 13 год 00 хв до 14 год 00 хв ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 ознайомилися із 113 сторінками 1-го тому. ОСОБА_6 для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не з'явилась, хоча і була належним чином повідомлена.
24 листопада 2025 року і період часу з 14 год 00 хв по 14 год 30 хв ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 ознайомилися із 170 сторінками 1-го тому.
З огляду на те, що стороні кримінального провадження надано достатній час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, в органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що підозрювані ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , після одержання в установленому порядку повідомлення про завершення досудового розслідування, починаючи з 30.10.2025 зволікає при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, що на теперішній час суперечить загальними засадам кримінального провадження в частині розумності строків, та завданням кримінального провадження, в частині забезпеченні швидкого розслідування.
Загальний обсяг матеріалів кримінального провадження №1202591010001401 від 21.08.2025 складає 2 томи (Том № 1 на 186 аркушах, Том № 2 на 95 аркушах.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задоволити.
Захисник ОСОБА_5 заперечив щодо клопотання, зазначив, що самі підозрювані не були повідомлені про відкриття матеріалів досудового розслідування. Зазначає, що підозрювані та захисник не затягують строки, а просто не мають можливості ознайомитись з поважних причин, просить визначити строк для ознайомлення не менше 7 днів.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав захисника.
Підозрювана ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, захисник ОСОБА_5 повідомив суд, що вона перебуває у відпустці за межами області.
Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, не пізніше п'яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.
В той же час засада розумності строків кримінального провадження випливає із завдання швидкого розслідування і судового розгляду, закріпленого в ст. 2 КПК України, і відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. У Міжнародному пакті про громадянські і політичні права встановлено, що кожен має право на основі повної рівності бути судимим без невиправданої затримки (п. «с» ч. 2 ст. 14). Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув'язненню будь-яким чином, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 09.12.1988p., вимагає проведення судових розглядів в розумні строки після затримання, або звільнення до суду (принцип 38). Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді.
Наведене передбачає, що в розумні строки під час кримінального провадження повинна бути виконана кожна процесуальна дія або прийнято кожне процесуальне рішення.
Поняття «розумний строк» не має чіткого визначення, оскільки залежить від багатьох чинників. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини неодноразово констатувала, що значення гарантії розумного строку полягає в тому, що обвинувачений, який не скоював караного діяння, повинен мати можливість виправдати себе без зволікань, тоді як обвинувачений, вина якого доведена, не повинен піддаватися додатковому покаранню у формі надмірних зволікань із розглядом його справи, що може мати негативні наслідки для його інших прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, положення КПК України, слід визначати, що під розумним строком доцільно розуміти найкоротший строк розгляду і вирішення кримінального провадження, проведення процесуальних дій або винесення процесуального рішення, який буде достатнім для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів, досягнення мети процесуальної дії та взагалі завдань кримінального провадження.
Так, у рішенні від 18.02.2010р. у справі «Гаважук проти України» Європейський суд визнав, що можливість обвинуваченого ознайомитися з матеріалами справи протягом п'яти днів є достатнім часом у цій справі в розумінні підпункту «b» п. 3 ст. 6 Конвенції. Про вказане зазначено і у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 47 та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ч.ч. 6, 7 ст. 218 КПК України (справа про ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи) від 18.01.2012р. за № 1-рп/2012.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим вживалися належні та достатні заходи, щодо повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та надання матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні 12025091010001401 від 21.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 345 КК України для ознайомлення.
Враховуючи вищенаведене вбачаю наявність достатніх підстав для встановлення підозрюваним та захиснику розумного строку для ознайомлення з матеріалами до 09.12.2025 року включно.
Керуючись ст.ст. 290, 309 КПК України, -
Клопотання задоволити частково.
Встановити підозрюваним ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та їх захиснику ОСОБА_5 строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12025091010001401 від 21.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 345 КК України, до 09.12.2025 року включно, у робочий час, після спливу якого вони вважатимуться такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1