Ухвала від 27.11.2025 по справі 344/19196/25

Справа № 344/19196/25

Провадження № 1-кп/344/1444/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2025 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря с/з: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора: ОСОБА_4 ,

потерпілої: ОСОБА_5 ,

представника потерпілої: ОСОБА_6 ,

захисника: ОСОБА_7 ,

обвинуваченого: ОСОБА_8

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківськ кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився у місті Донецьк Донецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, із середньою освітою, пенсіонер, одружений, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про яке 16.09.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091010001530,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебуває обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Так, відповідно до обвинувального акту, 16 вересня 2025 року близько 06 години 30 хвилин водій ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Хіміків у м. Івано-Франківську в напрямку до вул. Ю. Целевича зі сторони вул. Тролейбусної.

У цей час по нерегульованому пішохідному переходу, який розташований навпроти будинку № 20А по вул. Ю. Целевича в м. Івано-Франківську та позначений інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» ПДР України, проїзну частину дороги перетинала пішохід ОСОБА_5 , у напрямку зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.

У відповідності до вимог п. 4.16 а) ПДР України, пішохід ОСОБА_5 під час переходу проїзної частини позначеної нерегульованим пішохідним переходом, мала перевагу у русі.

Водій ОСОБА_8 , маючи технічну можливість завчасно виявити пішохода, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, будучи проінформований інформаційно-вказівними знаками 5.38.1 та 5.38.2 «Пішохідний перехід», проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та вчинив наїзд на ОСОБА_5 , яка перетинала проїзну частину дороги в межах нерегульованого пішохідного переходу.

При цьому, ОСОБА_8 порушив наступні вимоги пунктів ПДР України:

п. 1.5, в якому вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3 б, який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 4.16 а), в якому зазначено, що пішоходи мають право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора;

п. 12.1, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

п. 12.3, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

п. 18.1, де зазначено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

У результаті порушення ОСОБА_8 ПДР України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпіла ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичного експерта, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого внутрішньосуглобового перелому латерального виростка та медіального плато правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, що викликало необхідність проведення операції: «Відкритої репозиції внутрішньосуглобового перелому латерального виростка правої великогомілкової кістки, МОС пластиною та шурупами під ЕОП-контролем», які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечні для життя в момент спричинення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 через канцелярію суду подала клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України та закриття кримінального провадження у зв'язку із примиренням останнього із потерпілою. В обґрунтування поданого клопотання зазначила, що обвинувачений ОСОБА_8 у вчиненому щиро розкаявся, спілкувався з потерпілою, надав їй матеріальну допомогу, тим самим відшкодував матеріальні та моральні збитки. Потерпіла ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_8 претензій матеріального та морального характеру не має, він вперше вчинив кримінальне правопорушення, у зв'язку із чим просить звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити на підставі ст. 46 КК України. У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 підтримала подане нею клопотання та просила таке задоволити.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 після роз'яснення йому судом, що вказана підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою і що він має право на продовження судового розгляду у загальному порядку підтримав подане захисником клопотання та просив таке задоволити.

Потерпіла ОСОБА_5 через канцелярію суду також подала клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України та закриття кримінального провадження у зв'язку із примиренням останнього із нею. ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримала подане нею клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Вказала, що обвинувачений відшкодував їй матеріальні та моральні збитки. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просить звільнити обвинуваченого від кримінального відповідальності, розуміє наслідки закриття кримінального провадження.

Представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні підтримав подане потерпілою ОСОБА_5 клопотання, просив таке задоволити та звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України та закриття кримінального провадження у зв'язку із його примиренням з потерпілою.

У підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечив щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні, вважає, що таке клопотання є обгрунтованим, так, як обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив необережний нетяжкий злочин, щиро покаявся у вчиненому, шкода у кримінальному провадженні обвинуваченим відшкодована, та обвинувачений з потерпілою примирилися, що обоє і ствердили у підготовчому судовому засіданні. У зв'язку із цим не заперечив щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням винного з потерпілою.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження з цього приводу суд вважає, що ОСОБА_8 на підставі ст. 46 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України цього Кодексу звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється судом.

Згідно зі ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Так, відповідно до ч.1 ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді карається штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років та яке відповідно до ч.4 ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

У той же час у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 вперше притягується до кримінальної відповідальності і під час судового провадження примирився з потерпілою ОСОБА_5 та повністю відшкодував всі завдані їй кримінальним правопорушенням збитки.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що є всі правові підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з його примиренням з потерпілою ОСОБА_5 .

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ч. 3 ст. 285 КПК України).

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Положеннями п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності визначено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.

При цьому, потерпілим може бути лише фізична особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яку визнано потерпілим відповідно до положень КПК України.

Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.

Передбачене у ст. 46 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.

На час розгляду справи в суді, ОСОБА_8 правильно та об'єктивно оцінює свою поведінку після вчинення кримінального правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, примирився із потерпілою, яка підтвердила суду добровільність свого волевиявлення, та відшкодування спричинену їй шкоду.

У судовому засіданні потерпіла підтвердила, що примирилася з обвинуваченим. Потерпіла вибачила обвинуваченого.

При вирішенні клопотання суд приймає до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_8 вперше вчинив необережне нетяжке кримінальне правопорушення, шкоду потерпілій відшкодував та примирився з потерпілою.

Таким чином суд приходить до переконання, що наявні всі обов'язкові підстави, передбачені ст.46 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілою та відсутні обставини, які б виключали звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення необережного нетяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та закриття даного кримінального провадження у зв'язку із примиренням винного з потерпілою.

За вказаних обставин суд вважає, що кримінальне провадження, внесене 16 вересня 2025 року до ЄРДР за № 12025091010001530 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України слід закрити та звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення необережного нетяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням винного з потерпілою.

Як встановлено судом ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.09.2025 року накладено арешт на транспортний засіб марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 із забороною користування, відчуження та розпорядження.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З урахуванням вищенаведеного питання щодо скасування арешту майна слід вирішити згідно ч.4 ст. 174 КПК України.

Згідно з вимогами ст.ст. 124, 126 КПК України на обвинуваченого слід покласти процесуальні витрати, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся, запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі наведеного та керуючись ст. 46 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 314,370, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з його примиренням з потерпілою ОСОБА_5 , а кримінальне провадження щодо нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.

Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави 1 782 (одну тисячу сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення експертизи.

Речовий доказ після набрання ухвалою законної сили :

- транспортний засіб марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути власнику або законному володільцю.

Після набрання ухвалою законної сили арешт накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.09.2025 року на транспортний засіб марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору негайно після її оголошення. Учасники судового провадження мають право отримати її копію в суді.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали складено 27 листопада 2025 року о 09 годині 30 хвилин.

Головуючий-суддя ОСОБА_1

Попередній документ
132160527
Наступний документ
132160529
Інформація про рішення:
№ рішення: 132160528
№ справи: 344/19196/25
Дата рішення: 27.11.2025
Дата публікації: 01.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Закрито проваджененя: рішення набрало законної сили (27.11.2025)
Дата надходження: 27.10.2025
Розклад засідань:
03.11.2025 15:30 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
26.11.2025 15:00 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТРИНЧУК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
ТРИНЧУК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
державний обвинувач:
Окружна прокуратура міста Івано-Франківська
державний обвинувач (прокурор):
Окружна прокуратура міста Івано-Франківська
захисник:
Кузів Л.В.
обвинувачений:
Павлюк Віктор Володимирович
потерпілий:
Козак Леся Михайлівна
представник потерпілого:
Горин Василь Миколайович