Справа № 197/981/25
Провадження № 2/197/739/25
27 листопада 2025 року с-ще Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Панчука М.В.,
за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТОВ "Споживчий центр" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 09.09.2023-100000269 від 09.09.2023 у розмірі 24930,36 грн, а також понесених судових витрат. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 09.09.2023 уклали кредитний договір № 09.09.2023-100000269. Відповідно до умов договору, позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання кредиту - 09.09.2023; сума кредиту - 13000 грн; строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; дата повернення кредиту - 26.01.2024. Процентна ставка фіксована незмінна - 1% за 1 (один) день користування кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Неустойка - 130 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Одноразова комісія за надання кредиту - 1950 грн, що становить 15 % від суми кредиту. ТОВ "Споживчий центр" виконало свої зобов'язання за договором належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на дату подання позову у нього перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 24930,36 грн, з яких: тіло кредиту - 11229,82 грн; проценти - 13700,54 грн.
Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 17.09.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача до суду не з'явився, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач до суду не з'явився, про місце, дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином. 26 листопада 2025 року від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність, а також зазначає, що з позовною заявою згоден частково, а саме не згоден з нарахуваннями відсотків по кредиту.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 09 вересня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 09.09.2023-100000269 згідно з умовами якого позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 09.09.2023; сума Кредиту - 13000 грн; строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту - 26.01.2024. Процентна ставка фіксована незмінна - 1% за 1 (один) день користування кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Неустойка - 130 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Комісія за надання кредиту - 1950 грн (15 % від суми кредиту). Договір укладений в електронній формі та підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Т351.
Як вбачається із квитанції від 09.09.2023 платник "Швидкий кредит" перерахував на картку № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 13000 грн. Призначення платіжної операції - Видача за договором кредиту № 09.09.2023-100000269.
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 09.09.2023-100000269 від 09.09.2023 заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором становить 24930,36 грн, з яких: тіло кредиту - 11229,82 грн; проценти - 13700,54 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 09 вересня 2023 року по 03 листопада 2023 року.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, під час підписання кредитного договору сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення договору.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зроблено висновок, що "припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання".
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що між первісним кредитором та ОСОБА_1 виникли договірні відносини внаслідок отримання відповідачем кредиту в розмірі 13000 грн, який частково погашено, а саме, відповідач погашав боргу - 09.09.2023 на суму 130 грн, 10.09.2023 - 130 грн, 11.09.2023 - 130 грн, 15.09.2023 - 520 грн, 18.09.2023 - 390 грн, 21.09.2023 - 1500,18 грн, 24.09.2023 - 260 грн та 26.09.2023 - 3000 грн, однак усієї суми кредиту не повернуто, а отже, враховуючи в цій частині визнання позову відповідачем, позовні вимоги ТОВ "Споживчий центр" щодо стягнення тіла кредиту у розмірі 11229,82 грн підлягають задоволенню.
Щодо стягнення відсотків за користуваня кредитом, то відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування", якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом №3498-IX від 22 листопада 2023 року.
Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Згідно з частиною 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Суд враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Разом з тим, із кредитного договору та доданого позивачем розрахунку боргу встановлено, що обраховано відсотки на основний борг у розмірі 1 % за один день користування кредитом, який застосовується протягом усього строку кредитування (п. 5 паспорту споживчого кредиту), що відповідає ЗУ "Про споживче кредитування", при цьому тіло кредиту становить 11229,82 грн, а 1 % рівний 112,2982 грн. При цьому, відповідач погашав боргу - 09.09.2023 на суму 130 грн, 10.09.2023 - 130 грн, 11.09.2023 - 130 грн, 15.09.2023 - 520 грн, 18.09.2023 - 390 грн, 21.09.2023 - 1500,18 грн, 24.09.2023 - 260 грн та 26.09.2023 - 3000 грн, а відтак отримавши 09.09.2023 кредитні кошти у розмірі 13000 грн, 09.09.2023 йому було нараховано 1% від суми 13000-130=12870 грн, що становить - 128,70 грн, 10.09.2023 йому було нараховано 1% від суми 12870-130=12740 грн, що становить - 127,40 грн, з 11.09.2023 по 14.09.2023 щоденно йому було нараховано 1% від суми 12740-130=12610 грн, що становить - 126,10 грн *4 дні=504,40 грн, з 15.09.2023 по 17.09.2023 щоденно йому було нараховано 1% від суми 12610-520=12090 грн, що становить - 120,90 грн *3 дні=362,70 грн, з 18.09.09.2023 по 20.09.2023 щоденно йому було нараховано 1% від суми 12090-390=11700 грн, що становить - 117 грн *3 дні=351 грн, з 21.09.2023 по 23.09.2023 щоденно йому було нараховано 1% від суми 11700-1500,18=10199,82 грн, що становить - 101,9982 грн *3 дні=305,9946 грн, з 24.09.2023 по 25.09.2023 щоденно йому було нараховано 1% від суми 10199,82-260=9939,82 грн, що становить - 99,3982 грн *2 дні=198,7964 грн, з 26.09.2023 по 26.01.2024 (тобто по 140 день строку кредитування) щоденно йому було нараховано 1% від суми 9939,82-3000=6939,82 грн, що становить - 69,3962 грн *123 дні=8535,9786 грн, а разом 128,70+127,40+504,40+362,70+351+305,9946+198,7964+8535,9786=10514,97 грн, що відповідає умовам кредитного договору та вимогам ЗУ "Про споживче кредитування" щодо обмеження такої відсоткової ставки, нарахованої за кожен день користування кредитними коштами. При цьому, суд встановив, що позивач просить 13700,54 грн - відсотків за користування кредитом, однак суд встановив, що такі відсотки рівні 10514,97 грн, а відтак в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.
За таких обставин справи, суд всебічно та повно з'ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та доводи відповідача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме 11229,82 грн - тіло кредиту та 10514,97 грн - відсотки за користування кредитом, а в загальному 11229,82 грн+10514,97 грн=21744,79 грн, при цьому позивач не зазначає про стягнення одноразової комісії за надання кретиту у розмірі 1950 грн, як і не вказує, що така була погашена відповідачем чи сума боргу розраховувалася із врахуванням вказаної комісії.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з платіжної інструкції № CЦ00038379 від 12.09.2025 (а.с. 8), позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Виходячи з вищенаведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 21744,79/24930,36*2422,40= 2112,87 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 142, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 536, 629, 1054, 1055ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд
вирішив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського,133-А, код ЄДРПОУ: 37356833) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце поживання : АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором №09.09.2023-100000269 від 09 вересня 2023 року у розмірі 21744 (двадцять одна тисяча сімсот сорок чотири) гривень 79 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судовий збір у розмірі 2112 (дві тисячі сто дванадцять) гривень 87 копійок.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 27.11.2025.
Суддя М.В. Панчук