Справа №191/6001/25
Провадження № 1-кс/191/881/25
21 листопада 2025 року м. Синельникове
Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025042140000063 від 11.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України,
20.11.2025 року із Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025042140000063 від 11.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України.
Своє клопотання мотивує тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що до Синельниківської окружної прокуратури надійшли матеріали з УСБУ в Дніпропетровській області про те, що група невстановлених осіб, з метою власного збагачення, здійснюють виготовлення та подальшу реалізацію зацікавленим військовозобов'язаним особам фіктивних довідок щодо постійного догляду за близьким родичам з інвалідністю. Наявність вказаних документів надає можливість військовозобов'язаним особам отримувати відстрочку від мобілізації та здійснювати безперешкодний виїзд за межі України.
Досудовим слідством встановлено, що не пізніше липня 2025 року у ОСОБА_4 та невстановлених осіб, з метою власного незаконного збагачення, виник умисел на сприянні у незаконному переправленню через державний кордон України невизначеному колу осіб призовного віку, яким обмежено право виїзду за кордон у зв'язку із введенням на території України воєнного стану, шляхом надання засобів.
Механізм вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 та невстановлених осіб полягав у сприянні в перетині кордону особам призовного віку, які підлягають мобілізації, який відбувався шляхом виготовлення, зокрема, фіктивних довідок про інвалідність, фіктивних актів про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, а також інших супутніх довідок (акти огляду побутових умов та ін.), які необхідні військовозобов'язаним особам для подачі до органів ТЦК та СП, з метою оформлення відстрочки від мобілізації, у зв?язку з постійним доглядом за родичам-інвалідам, для їх утримання.
Так, у невстановлений слідством день, час та місці, але не пізніше липня 2025 року у ОСОБА_4 та невстановлених осіб, виник злочинний умисел, направлений на сприяння у незаконному переправленні через державний кордон України громадянина України ОСОБА_5 , якому обмежено право виїзду за кордон у зв'язку із введенням на території України воєнного стану.
З цією метою, 31.12.2025 ОСОБА_4 у м. Синельникове Дніпропетровської області зустрівся з довіреною особою ОСОБА_6 через якого повідомив, що за 100 000 грн виготовить фіктивну довідку про інвалідність, фіктивний акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, а також інші супутні довідки (акти огляду побутових умов та ін.), які необхідні військовозобов'язаним особам для подачі до органів ТЦК та СП, з метою оформлення відстрочки від мобілізації, у зв?язку з постійним доглядом за родичам-інвалідам, для їх утримання що є підставою для безперешкодного перетину кордону особі призовного віку.
У подальшому, близько 13 год. 55 хв. 12.11.2025, перебуваючи в
м. Синельникове, Дніпропетровської області ОСОБА_4 під час особистої зустрічі з довіреною особою ОСОБА_6 отримав від останнього раніше обумовлені грошові кошти в сумі 100 000 гривень за виготовлення вищезазначених документів. Проте ОСОБА_4 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав за необхідними для доведення злочину до кінця, так як після одержання неправомірної вигоди в сумі 100 000 грн. був затриманий уповноваженою особою, в порядку ст. 208 КПК України.
У вчиненні вказаних кримінальних правопорушень 13.11.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13.11.2025 року проведено допит підозрюваного ОСОБА_4 , в ході допиту останній повідомив, що він передав отримані ним кошти ОСОБА_7 , яка повинна була виготовити фіктивні довідки про інвалідність, фіктивний акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, а також інші супутні довідки (акти огляду побутових умов та ін.), які необхідні військовозобов'язаним особам для подачі до органів ТЦК та СП, з метою оформлення відстрочки від мобілізації, у зв?язку з постійним доглядом за родичам-інвалідам, для їх утримання що є підставою для безперешкодного перетину кордону особі призовного віку.
В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_7 , може мешкати за наступними адресами:
АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .
Так, 18.11.2025 в період часу з 13.45 год. по 15.21 год. було проведено обшук домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , користувачем якої є ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході обшуку в житловому будинку було виявлено та вилучено: штемпельна подушечка яку вилучено та поміщено до сейф-пакету №NPU5892494; штемпельна подушечка яку вилучено та поміщено до сейф-пакету №NPU5892503; аксесуар для штампа який вилучено та поміщено до сейф-пакету №NPU5892532; свідоцтво про смерть на ім'я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , вилучено та поміщено до сейф-пакету №NPU5892504; бланк довідки про реєстрацію місця проживання вилучено та поміщено до сейф-пакету №NPU5892502; витяг про реєстрацію місця проживання поміщено до сейф-пакету №NPU5892495. Вказані документи та речі було вилучено до Синельниківського РУП. У зв'язку із чим слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно.
У судове засідання прокурор та слідчий не з'явилися, прокурор надав заяву про розгляд справи без їх участі, просив задовольнити клопотання.
Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України, неприбуття учасників в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Розглянувши клопотання та матеріали додані до нього, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
При вирішенні питання про арешт майна, якщо такий накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя, суд відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що Синельниківським РУП Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025042140000063 від 11.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про те, що до Синельниківської окружної прокуратури надійшли матеріали з УСБУ в Дніпропетровській області про те, що група невстановлених осіб, з метою власного збагачення, здійснюють виготовлення та подальшу реалізацію зацікавленим військовозобов'язаним особам фіктивних довідок щодо постійного догляду за близьким родичам з інвалідністю. Наявність вказаних документів надає можливість військовозобов'язаним особам отримувати відстрочку від мобілізації та здійснювати безперешкодний виїзд за межі України.
В межах кримінального провадження під час обшуку домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: штемпельну подушечку, яку вилучено та поміщено до сейф-пакету №NPU5892494; штемпельну подушечку, яку вилучено та поміщено до сейф-пакету №NPU5892503; аксесуар для штампа, який вилучено та поміщено до сейф-пакету №NPU5892532; свідоцтво про смерть на ім'я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , вилучено та поміщено до сейф-пакету №NPU5892504; бланк довідки про реєстрацію місця проживання вилучено та поміщено до сейф-пакету №NPU5892502; витяг про реєстрацію місця проживання поміщено до сейф-пакету №NPU5892495.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчий вважає, що вилучені речі є речовими доказами вчинення кримінального правопорушення, а тому просить накласти арешт на вказане майно.
Згідно з ч. 7 ст.237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч. 1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до положень ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Приймаючи до уваги, що вказані у клопотанні речі, є речовими доказами, та матеріальними об'єктами, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, у зв'язку з чим забезпечення їх збереження в тому ж вигляді, в якому вони перебувають після вилучення, з метою попередження їх можливого зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, являється одним із способів встановлення доказів в кримінальному провадженні, є необхідність у накладенні арешту на зазначене майно.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя
задовольнити клопотання слідчого.
Накласти арешт на майно у вигляді заборони відчуження, володіння, користування та розпорядження, яке було виявлено та тимчасово вилучено під час проведення обшуку від 18.11.2025 року, а саме: штемпельну подушечку, яку вилучено та поміщено до сейф-пакету №NPU5892494; штемпельну подушечку, яку вилучено та поміщено до сейф-пакету №NPU5892503; аксесуар для штампа, який вилучено та поміщено до сейф-пакету №NPU5892532; свідоцтво про смерть на ім'я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке вилучено та поміщено до сейф-пакету №NPU5892504; бланк довідки про реєстрацію місця проживання, яке вилучено та поміщено до сейф-пакету №NPU5892502; витяг про реєстрацію місця проживання, який поміщено до сейф-пакету №NPU5892495.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повна ухвала складена 26.11.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1