Справа № 182/3104/25
Провадження № 2/0182/2526/2025
Іменем України
24.11.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря Паламарчука П.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького районного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження, -
23.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з даним позовом про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження, посилаючись на наступні обставини.
З березня 2022 року ОСОБА_1 перебув у фактичних шлюбних відносинах без офіційної реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 . Вони проживали разом, мали спільний побут та бюджет. Від даних стосунків ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_4 . Довгий час відповідачка не реєструвала народження дитини, ОСОБА_4 не мала свідоцтва про народження, не перебувала на обліку у сімейного лікаря. Після довгих вмовлянь, лише 29.04.2025 року ОСОБА_2 звернулась до органів ДРАЦС з метою реєстрації народження доньки. Але, оскільки вона на момент народження ОСОБА_4 офіційно не розірвала шлюб з колишнім чоловіком - ОСОБА_3 , то в свідоцтві про народження дитини в графі батько був зазначений саме він. З метою захисту своїх інтересів, як батька дитини, позивач провів дослідження ДНК на встановлення біологічного батьківства, яким ймовірність його батьківства була доведена та становила 99,9%.
Оскільки ОСОБА_3 не є біологічним батьком ОСОБА_4 , ніколи не спілкувався та не вважав її своєю донькою, а ОСОБА_1 , в свою чергу, визнає себе батьком та бажає унормувати документи дитини, з цих підстав останній змушений звернутись до суду та просить визнати його батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести відповідні зміни до актового запису про народження, змінивши прізвище дитини з ОСОБА_4 на ІНФОРМАЦІЯ_4 , а по батькові - з ОСОБА_4 на ІНФОРМАЦІЯ_4 , інші відомості залишити без змін. Крім того, позивач зазначає, що визнання його батьком дитини не є метою для надання відстрочки від мобілізації, оскільки 14.05.2022 року він вже був мобілізований до лав ЗСУ, а на підставі наказу №105-РС від 25.09.2024 року звільнений у відставку за станом здоров'я, а саме, отримання інвалідності ІІІ групи, пов'язаної з проходженням військової служби.
Ухвалою суду від 26.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.27-28).
Ухвалою суду від 03.09.2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с.43-44).
Сторони в судове засідання не з'явились.
03.09.2025 року ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає (а.с.36).
03.09.2025 року представник позивача ОСОБА_11 направила на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягає (а.с.37).
03.09.2025 року від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позов визнала в повному обсязі та підтвердила той факт, що батьком її доньки ОСОБА_4 є ОСОБА_1 (а.с.40).
Відповідач ОСОБА_3 був повідомлений про розгляд справи належним чином, шляхом направлення на адресу його реєстрації копії позову з додатками, ухвали про відкриття провадження та судової повістки з рекомендованим повідомленням, про що свідчить поштовий конверт (а.с.45), який повернувся на адресу суду, як не вручений, за відсутністю адресата за вказаною адресою. Своїм правом на відзив не скористався, заяву про слухання справи без його участі або про відкладення розгляду справи не направив. Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленою.
13.11.2025 року на адресу суду надійшов лист Відділу ДРАЦС по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому розі, згідно якого просять ухвалити рішення без участі їх представника, покладаються на розсуд суду (а.с.51).
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутності сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з березня 2022 року перебували у фактичних шлюбних відносинах без офіційної реєстрації шлюбу, мали спільний бюджет та проживали разом в квартирі позивача, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї (а.с.6).
ІНФОРМАЦІЯ_1 від сумісного життя у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась донька ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 14.05.2022 року був мобілізований до лав ЗСУ, але на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №105-РС від 25.09.2024 року був звільнений у відставку за станом здоров'я (а.с.12-13). До позову також долучено довідку МСЕК №575366, якою позивачу надано статус інваліда ІІІ групи з 19.09.2024 року, захворювання пов'язане з проходженням військової служби (а.с.11).
29.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького районного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про реєстрацію народження дитини, адже дитина не була зареєстрована у встановлений законом спосіб. Але листом №959/31.8-76 від 24.04.2025 року йому було відмовлено (а.с.15-17).
01.05.2025 року за заявою ОСОБА_2 . Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького районного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було видано свідоцтво про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).
Згідно зі статтею 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, відповідно до частини першої статті 122 СК України, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Оскільки ОСОБА_2 на момент народження дитини перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.4), то в актовому записі про народження дитини в графі батько був зазначений саме він.
Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою регулюється статтею 126 СК України. Відповідно до частин першої, третьої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
Визнання батьківства за рішенням суду регулюється статтею 128 СК України. Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно до ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання батьківства.
Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту частини 2 статті 128 СК України відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами у справах про визнання батьківства можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.
Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Згідно висновку молекулярно-генетичного дослідження ДНК, проведеного 28.03.2025 року лабораторією CSD LAB, встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вірогідність даного факту за результатами даного звіту складає не менше 99,999999%, і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв'язків (а.с.8-9).
З огляду на викладені вище обставини, беручи до уваги висновок молекулярно-генетичної експертизи, у суду не викликає сумнівів той факт, що позивач є батьком ОСОБА_4 , а тому позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. №96/5 - є підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Таким чином, наявні підстав для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини. Вказане рішення суду є підставою для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини в порядку ст.134 СК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.121, 126, 129, 125, 128 ,134 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 77, 79, 81, 88, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького районного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження - задовольнити.
Визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в с. Близнюки Близнюківського району Харківської області, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у місті Кривому Розі Дніпропетровської області.
Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького районного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести відповідні зміни до актового запису № 03 від 29 квітня 2025 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, зазначивши батьком дитини громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та видати нове свідоцтво про народження, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_4 », по батькові змінити з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Інші відомості залишити без змін.
Старе свідоцтво про народження анулювати.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. В. Рунчева