26 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/5479/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 (колегія суддів: Владимиренко С. В., Демидова А. М., Ходаківська І. П.) та рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 (суддя Грєхова О. А.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення 1 239 614 113,24 грн,
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") звернулося з позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - ДПЗД "Укрінтеренерго") про стягнення 1 239 614 113,24 грн.
07.04.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про часткове задоволення позову.
29.09.2025 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнив частково.
05.11.2025 ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у стягнення 3% річних та інфляційних втрат, і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних у розмірі 6 657 641,06 грн та інфляційних втрат - 8 457 067,23 грн. Крім того, скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.11.2025 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Щодо підстав касаційного оскарження
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з пунктом 1 частини другою статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суди попередніх інстанцій застосували в оскаржуваних судових рішеннях;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваних судових рішеннях;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
При цьому слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.
У касаційній скарзі ПрАТ "НЕК "Укренерго" зазначило, що подає касаційну скаргу на підставі виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Обґрунтовуючи пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема:
- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19;
- у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19;
- у постанові Верховного Суду від 12.04.2017 у справі № 3-1462гс16;
- у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 924/532/19.
Колегія суддів зазначає, що таке формальне посилання на постанови Верховного Суду не може вважатися належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки скаржник не зазначив саме правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права, які не враховано судом апеляційної інстанції та не обґрунтував подібності правовідносин у справах, на які посилається.
Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам скаржник. В іншому випадку вказане б призводило до порушення таких принципів господарського процесу, як змагальності та диспозитивності.
З огляду на зазначене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Щодо судового збору
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовну заяву у цій справі подано у 2024 році, в якому згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028 грн.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 названого Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За змістом частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Оскільки скаржник фактично оскаржує судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 15 114 708,29 грн, з яких: 3% річних у розмірі 6 657 641,06 грн та інфляційних втрат в розмірі 8 457 067,23 грн, за подання касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у розмірі 362 753,00 грн (15 114 708,29 грн х 1,5 % х 200 % х 0,8).
Проте до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або доказів на підтвердження підстав звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону. У додатках до касаційної скарги скаржник також не зазначив про долучення до неї доказів сплати судового збору, що передбачено пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.
З огляду на те, що касаційна скарга підлягає залишенню без руху, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження буде розглянуто Верховним Судом у разі усунення недоліків касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, касаційна скарга ПрАТ "НЕК "Укренерго" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом:
1) обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України;
2) подання доказів сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги у розмірі 362 753,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що обов'язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
З огляду на те, що касаційна скарга підлягає залишенню без руху, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження буде розглянуто Верховним Судом у разі усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" залишити без руху.
2. Скаржник має право усунути недоліки касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".
4. Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов