18 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 922/831/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,
учасники справи:
боржник - Комунальне підприємство "Жилкомсервіс",
представник боржника - Виноградов В.О., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),
розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Артюх Ю.В. - особисто (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),
кредитор - Акціонерне товариство "Мегабанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "МЕГАБАНК" Білої І.В.
представник кредитора - не з'явився
інший учасник провадження - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Вінстар",
представник учасника - Черкасов І.Р., адвокат за ордером, (в режимі відеконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua) касаційну скаргу
Комунально го підприємства "Жилкомсервіс"на ухвалу Господарського суду Харківської області
від 27.08.2024
на ухвалу Господарського суду Харківської області
від 22.10.2024
у складі судді: Усатого В.О.,
та постанову Східного апеляційного господарського суду
від 01.05.2025
у складі колегії суддів: Гетьман Р.А. (головуючий), Склярук О.І., Хачатрян В.С.,
у справі за заявою
фізичної особи-підприємця Шевцова Олега Станіславовича
до Комунального підприємства "Жилкомсервіс"про банкрутство,
Короткий зміст руху справи
1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.03.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Жилкомсервіс" (далі - КП "Жилкомсервіс", боржник), визнано вимоги ініціюючого кредитора - фізичної особи-підприємця Шевцова Олега Станіславовича (далі - ФОП Шевцова О.С., кредитор) до боржника у розмірі 1 399 068,89 грн. основного боргу та 26 840,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна КП "Жилкомсервіс" призначено арбітражного керуючого Артюха Ю.В., призначено попереднє засідання суду на 04.05.2023.
2. 27.04.2023 до Господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "МЕГАБАНК" Білої І.В. (далі - АТ "Мегабанк", кредитор) надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. № 10464), з вимогою визнати вимоги АТ "Мегабанк" до КП "Жилкомсервіс" на загальну суму 14 008 522,77 грн., з яких - 5 368,00 грн. - витрати зі сплати судового збору з їхнім включенням до першої черги задоволення вимог кредиторів; - 14 003 154,77 грн. (з яких 12 004 517,50 грн. - основний борг за кредитним договором № 20-31/2021 від 27.07.2021, 1 998 637,27 грн. - відсотки).
3. В обґрунтування поданої заяви АТ "Мегабанк" посилалося на неналежне виконання КП "Жилкомсервіс" умов Кредитного договору № 20-31/2021 від 27.07.2021.
4. До Господарського суду Харківської області від АТ "Мегабанк" надійшли ідентичні пояснення (вх. № 12816 від 22.05.2023, вх. № 13477 від 29.05.2023), які за своїм змістом є уточненнями до грошових вимог банку, в яких АТ "Мегабанк" зазначав про те, що заявлені грошові вимоги в розмірі 14 003 154,77 грн. підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів окремо, як вимоги, забезпечені заставою майна боржника; також заявник зазначає про те, що станом на 27.07.2021 (на момент укладання договорів - кредитного договору № 20-21/2021 від 27.07.2021, договору № 20-31/2021-з застави майнових прав від 27.07.2021 та договору про відступлення права вимоги від 27.07.2021) за боржником обліковувалася заборгованість у розмірі 16 361 544,20 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами
5. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2024 задоволено заяву АТ "Мегабанк" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 10464 від 27.04.2023), з урахуванням уточнень.
Визнано грошові вимоги АТ "Мегабанк" до боржника в розмірі 14 003 154,77 грн. основного боргу, які забезпечені заставою майна боржника, та 5 368,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
6. Враховуючи, що грошові вимоги АТ "Мегабанк" підтверджені належними та допустимими доказами, беручи до уваги те, що Банк, маючи альтернативний варіант забезпечення своїх вимог (як відповідно до договору застави майнових прав №20-31/2021-з від 27.07.2021, так і відповідно до договору про відступлення права вимоги від 27.07.2021), обрав забезпечення згідно з договором застави майнових прав №20-31/2021-з від 27.07.2021 та від даного забезпечення не відмовився, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви АТ "Мегабанк" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 10464 від 27.04.2023), з урахуванням уточнень, та визнав грошові вимоги АТ "Мегабанк" до боржника в розмірі 14 003 154,77 грн. основного боргу, які забезпечені заставою майна боржника, та 5 368,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
7. Під час розгляду заяви АТ "Мегабанк" господарським судом першої інстанції встановлені такі обставини:
7.1. 27.07.2021 між АТ "Мегабанк" (кредитор, кредитодавець) та КП "Жилкомсервіс" (позичальник) укладено Кредитний договір № 20-31/2021 (далі - кредитний договір).
7.2. Згідно з п. 1.1. Кредитного договору кредитодавець надає грошові кошти (відкриває відновлювальну кредитну лінію) (далі - кредит) позичальнику в розмірі 20 000 000,00 грн. в строк з 27.07.2021 до 31.12.2021 на поповнення обігових коштів, погашення кредитної заборгованості, виплату заробітної плати та пов'язаних з нею платежів; позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити 21,00% річних на умовах, передбачених договором. Тип процентної ставки за цим договором - фіксована процентна ставка.
7.3. Відповідно до п. 4.2.1 Кредитного договору позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит в повному обсязі до 16 години 00 хвилин 31 грудня 2021 року.
7.4. Додатковою угодою № 1 від 29.12.2021 до Кредитного договору п. 1.1 розділу 1 "Предмет договору" викладено в наступній редакції: "1.1. Кредитодавець надає грошові кошти (відкриває відновлювальну кредитну лінію) (далі - кредит) позичальнику в розмірі 20 000 000,00 грн. у строк з 27 липня 2021 року до 28 лютого 2022 року, на поповнення обігових коштів, погашення кредитної заборгованості, виплату заробітної плати та пов'язаних з нею платежів, п позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити 21,00% річних на умовах, передбачених договором. Тип процентної ставки за цим договором - фіксована процентна ставка".
7.5. Цією ж додатковою угодою пункт 4.2.1 Кредитного договору викладено в наступній редакції: "4.2.1. Повернути отриманий кредит в повному обсязі до 16 години 00 хвилин 28 лютого 2022 року".
7.6. 27.07.2021 між КП "Жилкомсервіс" (заставодавець) та АТ "Мегабанк" (заставодержатель) укладено договір № 20-31/2021-з застави майнових прав, згідно з п. 1.1 якого договір забезпечує виконання заставодавцем всіх, у повному обсязі, зобов'язань, які визначні у кредитному договорі № 20-31/2021 від 27.07.2021 та/або у будь-яких додаткових угодах до нього (далі - основне зобов'язання), укладеному між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого заставодержателем було надано заставодавцю кредит у розмірі 20 000 000,00 грн., строком з 27 липня 2021 року до 31 грудня 2021 року, зі сплатою 21,00%.
7.7. Згідно з п. 1.2 договору застави предметом застави є майнові права заставодавця в розмірі 57 969 863,38 грн., що виникли станом на 01.07.2021 на підставі надання заставодавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, згідно відкритих особових рахунків в загальній кількості 129259 споживачів відповідно до публічного договору про надання житлово-комунальних послуг м. Харків.
7.8. Договором № 1 від 29.12.2021 про внесення змін до договору застави сторони внесли відповідні зміни п. 1.1 "Предмет договору" щодо зміни строку укладення Договору застави, а саме - з 27 липня 2021 року до 28 лютого 2022 року.
7.9. 27.07.2021 між КП "Жилкомсервіс" (первісний кредитор) та АТ "Мегабанк" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (далі - договір про відступлення права вимоги).
7.10. Згідно з п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги первісний кредитор передає новому кредитору свої права вимоги на дебіторську заборгованості фізичних осіб (далі - боржники), що виникла станом на 01.07.2021 на підставі надання первісним кредитором послуг з утримання будинків, споруд, та прибудинкових територій згідно відкриття особових рахунків в загальній кількості 129 259 споживачів, відкритих на підставі публічного договору про надання житлово-комунальних послуг, надрукованого в газеті "Слобода" 28.11.2006.
7.11. Відповідно до п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги за цим договором до нового кредитора переходять права первісного кредитора до боржників в обсязі та на умовах, що виникла на підставі публічного договору та існують на момент підписання цього договору, зокрема: право вимоги сплати дебіторської заборгованості у розмірі 57 969 836,38 грн., що виникла на підставі особових рахунків, відкритих на кожного споживача послуг з утримання будинків, споруд, та прибудинкових територій, в загальній кількості 129 259 споживачів, станом на 01.07.2021.
7.12. Згідно з п. 3.3 Договору про відступлення права вимоги цей договір набуває чинності з дня невиконання первісним кредитором обов'язків за кредитним договором № 20-31/2021 від 27.07.2021, а також у разі виникнення у будь-якої особи прав звернення стягнення на предмет застави та/або якщо договір застави буде визнано недійсним.
7.13. Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі та надав боржнику грошові кошти згідно з умовами договору на загальну суму 160 986 182,37 грн., поряд із цим, як стверджує АТ "Мегабанк", боржник порушив умови кредитного договору в частині своєчасної сплати основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом, внаслідок чого загальна сума заборгованості боржника станом на 24.03.2023 за кредитним договором склала 14 003 154,77 грн., з яких: 12 004 517,50 грн. основної заборгованості за кредитом та 1 998 637,27 грн. заборгованість за відсотками.
7.14. Доказів, які б свідчили про погашення КП "Житлокомсервіс" заборгованості перед АТ "Мегабанк" за кредитним договором №20-31/2021 від 27.07.2021 матеріали справи не містять.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції за результатами попереднього засідання
8. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2024, зокрема, постановлено, що до реєстру вимог кредиторів КП "Жилкомсервіс" підлягають включенню визнані судом вимоги, зокрема, вимоги АТ "Мегабанк" у розмірі 5 368,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Окремо до реєстру вимог кредиторів КП "Жилкомсервіс" підлягають внесенню вимоги АТ "Мегабанк" до боржника в розмірі 14 003 154,77 грн. як забезпечені заставою майна боржника.
Окремо до реєстру вимог кредиторів КП "Жилкомсервіс" підлягають внесенню відомості про майно боржника, яке є предметом застави АТ "Мегабанк" відповідно до договору застави майнових прав від 27.07.2021 №20-31/2021-з.
Короткий зміст руху справи в суді апеляційної інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
9. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2025 у справі № 922/831/23 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» (вх. № 2286 від 20.02.2025) про заміну кредитора правонаступником у справі №922/831/23 з Акціонерного товариства «Мегабанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІНСТАР».
9.1. Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІНСТАР» (04073, м. Київ, вул. Скляренка Семена, будинок 1, офіс 2; код ЄДРПОУ 44630056) до участі у справі про банкрутство №922/831/23 як іншого учасника.
9.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі № 922/831/23 апеляційну скаргу КП "Жилкомсервіс" залишено без задоволення.
9.3. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.08.2024 (за результатами розгляду грошових вимог кредитора - АТ "Мегабанк") залишено без змін.
9.4. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.10.2024 (за результатами попереднього засідання в частині вимог кредитора АТ "Мегабанк") залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. КП "Жилкомсервіс" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.08.2024, на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.10.2024 (за результатами попереднього засідання в частині вимог кредитора АТ "Мегабанк") та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі № 922/831/23, з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви АТ "Мегабанк" з грошовими вимогами до боржника та відхилити грошові вимоги АТ "Мегабанк" до КП "Жилкомсервіс" у повному обсязі.
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги КП "Жилкомсервіс" у справі № 922/831/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025.
12. Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2025 витребувано матеріали справи № 922/831/23, відкладено вирішення питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою КП "Жилкомсервіс".
13. 01.08.2025 на адресу Касаційного господарського суду надійшли матеріали справи № 922/831/23.
14. У зв'язку з відставкою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги КП "Жилкомсервіс" у справі № 922/831/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Погребняк В.Я., судді - Васьковський О.В., судді - Картере В.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025.
15. Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 922/831/23 за касаційною скаргою КП "Жилкомсервіс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.08.2024 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.10.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2025, датою проведення судового засідання визначено 28.10.2025.
16. 26.09.2025 до Верховного Суду від ТОВ "ФК "Вінстар" надійшли письмові пояснення у справі.
17. 29.09.2025 до Верховного Суду від АТ "Мегабанк" надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
18. 29.09.2025 засобами електронного зв'язку на адресу Касаційного господарського суду від представника ТОВ "ФК "Вінстар" адвоката Черкасова Ігоря Руслановича надійшла заява про проведення судових засідань у справі №922/831/23 в режимі відеоконференції.
19. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2025 заяву представника ТОВ "ФК "Вінстар" адвоката Черкасова Ігоря Руслановича про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.
Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
20. 21.10.2025 засобами електронного зв'язку на адресу Касаційного господарського суду від Артюха Юрія Володимировича надійшла заява про проведення судових засідань у справі №922/831/23 в режимі відеоконференції.21. У зв'язку із запланованою відпусткою судді Картере В.І., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/831/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2025.
22. Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2025 Заяву представника ТОВ "ФК "Вінстар" адвоката Черкасова Ігоря Руслановича про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.
Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
23. Ухвалою Суду від 28.10.2025 відкладено розгляд касаційної скарги Комунального підприємства "Житлокомсервіс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.08.2024 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.10.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі № 922/831/23, засідання суду призначено на 18.11.2025.
24. 07.11.2025 до Верховного Суду від КП "Жилкомсервіс" надійшли Додаткові пояснення у справі.
25. В судовому засіданні 18.11.2025 представник КП "Жилкомсервіс" (в режимі відеоконференції) повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній та Додаткових поясненнях у справі. Просив Суд ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.08.2024, ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.10.2024 (за результатами попереднього засідання в частині вимог кредитора АТ "Мегабанк") та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі № 922/831/23 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви АТ "Мегабанк" з грошовими вимогами до боржника та відхилити грошові вимоги АТ "Мегабанк" до КП "Жилкомсервіс" у повному обсязі.
26. Арбітражний керуючий Артюх Ю.В. в судовому засіданні 18.11.2025 (в режимі відеоконференції) підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній.
27. Представник ТОВ "ФК "Вінстар" в засіданні суду 18.11.2025 (в режимі відеоконференції) проти вимог та доводів касаційної скарги заперечив з підстав викладених у письмових поясненнях наданих у справі. Просив оскаржені судові рішення залишити без змін.
28. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 18.11.2025 та безпосередньо в цей день від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 18.11.2025. Були відсутні і інші обставини, що унеможливлювали розгляд справи у судовому засіданні 18.11.2025 .
29. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 20.10.2025 № 793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21.10.2025 №4643-IX), Верховний Суд розглядає справу № 922/831/23 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Доводи скаржника
(КП "Жилкомсервіс")
30. В обґрунтування вимог касаційної скарги КП "Жилкомсервіс" посилається на положення пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає про порушення судами попередніх інстанцій положень статті 23 Закону України "Про заставу", всупереч висновкам Верховного Суду, що міститься у постановах від 28.05.2024 у справі № 911/2498/18, від 23.06.2020 у справі № 904/9713/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 904/9713/17.
Доводи кредитора
(ТОВ "ФК "Вінстар")
31. Кредитор доводить:
31.1. АТ "Мегабанк" є заставодержателем майнових прав боржника, переданих в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, а відтак є забезпеченим кредитором;
31.2. заставодержатель (кредитор у справі) має право на реалізацію свого права на звернення стягнення на предмет застави, але не зобов'язаний це робити, і в нашому випадку кредитор (банк) не реалізував своє право на звернення стягнення на предмет застави, не звертався до судових органів із відповідними позовами про стягнення заборгованості з фізичних осіб та у будь-який інший спосіб не реалізував свої права за Договором про відступлення.
31.3. Боржником не надано будь-яких доказів передання документів, які стосуються предмета застави кредитору, доказів списання з балансу конкретно визначеної дебіторської заборгованості фізичних осіб у розмірі 57 969 863,38 грн., що виникла станом на 01.07.2021р. на підставі надання заставодавцем послуг з утримання будинків, споруд, та прибудинкових територій згідно відкритих особових рахунків в загальній кількості 129 259 споживачів, згідно публічного договору про надання житлово-комунальних послуг, тощо.
Доводи кредитора
(АТ "Мегабанк")
32. Кредитор доводить:
32.1. Заставодержатель (у даному разі кредитор, банк) має право на реалізацію свого права на звернення стягнення на предмет застави, але не зобов'язаний це робити, і в нашому випадку кредитор (банк) не реалізував своє право на звернення стягнення на предмет застави, не звертався до судових органів із відповідними позовами про стягнення заборгованості з фізичних осіб та у будь-який інший спосіб не реалізував свої права за Договором про відступлення, про що цілком правомірно зазначає суд апеляційної інстанції;
32.2. Первісний кредитор (КП "Жилкомсервіс") за Договором про відступлення не передавав новому кредитору (АТ "Мегабанк") зазначені у договорі документи (інформацію), а відтак відсутні всі підстави стверджувати, що кредитор міг би скористатися (чи скористався) відповідним правом щодо звернення стягнення на предмет застави;
32.3. Боржником не здійснено жодних заходів як на виконання даного Договору про відступлення (шляхом надання вказаних документів, що засвідчують права вимоги), так і на визнання будь-якого ж положень даного договору (чи його в цілому) не дійсним (або не чинним), що у свою чергу свідчить про чинність даного Договору відступлення, відтак, судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції обґрунтовано задоволено заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
33. Відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
33.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
33.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
34. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
35. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
36. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим (частина 2 статті 45 КУзПБ).
37. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах 30-денного строку, визначеного частиною 1 статті 45 КУзПБ, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
38. Крім того, розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром (частина 8 статті 45 КУзПБ).
39. З аналізу наведених приписів КУзПБ вбачається, що законодавець не встановив обов'язку забезпеченого кредитора подати заяву про визнання його грошових вимог, забезпечених заставою майна боржника, для їх задоволення у справі про банкрутство, проте передбачив для забезпеченого кредитора можливість подати таку заяву стосовно забезпечених вимог, а також право на заявлення грошових вимог, які незабезпечені заставою або за відмови від забезпечення, що у цих двох випадках мають бути заявлені кредитором та розглянуті судом за загальними правилами для конкурсних або поточних вимог до боржника.
40. Водночас у разі подання такої заяви забезпеченим кредитором саме ухвала про визнання його грошових вимог, забезпечених заставою майна боржника, є підставою для внесення остаточних відомостей щодо розміру цих вимог та предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів боржника, адже за змістом абзаців 4, 5 частини 6 статті 45 КУзПБ спеціальний закон, за загальним правилом, пов'язує внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів саме з ухвалою про визнання (повністю або частково) вимог кредиторів за результатами розгляду їх заяв. Подібний за змістом висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі №904/4455/19.
41. При цьому відповідно до усталеної практики Верховного Суду (зокрема викладеної в постановах від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17) у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.
42. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство вимоги.
43. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
45. Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд, у відповідності до наведених вище норм, має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
46. Як про це було позначено вище, предметом касаційного розгляду, в цьому випадку, є правомірність визнання судами попередніх інстанції грошових вимог АТ "Мегабанк" до боржника в розмірі 14 003 154,77 грн, як таких, що забезпечені заставою майна боржника (майнових прав).
47. В цій частині судами попередніх інстанцій встановлено, що грошові вимоги кредитора ґрунтуються на Кредитному договорі №20-31/2021 від 27.07.2021, укладеного між боржником і банком та Договорі №20-31/2021-з застави майнових прав від 27.07.2021.
48. Згідно з положеннями статей 1048, 1049, 1054 ЦК України на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов'язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни).
49. Приписами частини 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
50. Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
51. Водночас, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушеннями зобов'язання, що зумовлюють настання правових наслідків, встановлених договором або законом: зміни умов зобов'язання, сплати неустойки, зокрема пені, тощо (статті 549, 610, 611 ЦК України).
52. Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
53. Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
54. Аналогічне правило міститься у статі 19 Закону України "Про заставу".
55. Аналіз статей 546, 572, 576, 577 ЦК України, статей 1, 4 Закону України "Про заставу" дає підстави для висновку, що суть застави полягає в тому, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
56. Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про заставу" предметом застави можуть бути майно та майнові права.
57. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, АТ "Мегабанк" є заставодержателем майнових прав боржника, переданих в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.
58. На правовідносини з передачі в заставу майнових прав поширюється загальне правило щодо наслідків невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, яке передбачає, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (стаття 20 Закону України "Про заставу", стаття 589 та частина друга статті 590 ЦК України).
59. Особливості звернення стягнення на такий предмет застави як майнові права передбачають полягають у такому.
59.1. Згідно зі статтею 23 Закону України "Про заставу" при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права, або в інший спосіб, не заборонений законом, у тому числі шляхом продажу права вимоги третій особі.
59.2. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.
59.3. Аналогічні положення містила редакція статті 23 цього Закону до змін, внесених в частину першу цієї статті Законом № 1983-VIII від 23.03.2017, за винятком права реалізувати предмет застави в інший спосіб, не заборонений законом, у тому числі шляхом продажу права вимоги третій особі.
59.4. Статтею 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" конкретизовані правила звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги.
59.5. Ці правила передбачають, що звернення стягнення на такий предмет забезпечувального обтяження як право грошової вимоги здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права. Обтяжувач зобов'язаний повідомити в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, боржника та інших обтяжувачів відповідного права грошової вимоги про свій намір набути на свою користь таке право. При зверненні стягнення на право грошової вимоги в порядку, передбаченому цією статтею, вимоги статті 28 цього Закону щодо обов'язку боржника передати предмет обтяження у володіння обтяжувачу не застосовуються.
59.6. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.05.2024 у справі № 911/2498/18, на яку, зокрема, посилається скаржник.
60. Також, у вказаній постанові Верховний Суд вказав на те, що набуте заставодержателем внаслідок невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання право звернення стягнення на предмет застави - майнові права, реалізується шляхом відступлення заставодавцем права майнової (грошової) вимоги заставодержателю, тобто таке відступлення права вимоги і є безпосередньо способом звернення стягнення на вказаний предмет забезпечення.
61. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.07.2021 між КП "Жилкомсервіс" (первісний кредитор) та АТ "Мегабанк" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги на дебіторську заборгованості фізичних осіб (далі - боржники), що виникла станом на 01.07.2021 на підставі надання первісним кредитором послуг з утримання будинків, споруд, та прибудинкових територій згідно відкриття особових рахунків в загальній кількості 129 259 споживачів, відкритих на підставі публічного договору про надання житлово-комунальних послуг, надрукованого в газеті "Слобода" 28.11.2006.
62. В цій частині колегія суддів, також, звертається до висновків Верховного Суду висловлених у постанові від 28.05.2024 у справі №911/2498/18, за якими належним способом захисту порушеного права Кредитора у спірних правовідносинах до відкриття стосовно Боржника справи про банкрутство при заявлені саме до Боржника вимоги про виконання за рахунок предмета застави кредитних зобов'язань за Кредитним договором, було звернення Первісного кредитора в судовому порядку до Боржника з вимогою про переведення на Кредитора права вимоги Боржника.
63. Втім, згідно частини 14 статті 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.
64. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.03.2023 було відкрито провадження у справі про банкрутство КП "Жилкомсервіс".
65. Відкриття провадження у справі про банкрутство щодо боржника не змінює суті заставного (іпотечного) зобов'язання, зазнає змін лише процедура задоволення вимог кредитора, які забезпечені заставою (іпотекою), з урахуванням чого норми КУзПБ (Закону про банкрутство, який діяв на момент порушення провадження у цій справі про банкрутство) щодо забезпечених кредиторів слід застосовувати з огляду на відповідні суміжні норми законодавства про заставу (іпотеку).
66. Тому, визначення забезпеченого зобов'язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов'язань, зокрема статей 572, 575, 589 ЦК України, Законів України "Про заставу", "Про іпотеку".
67. Так, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, починаючи з 28.02.2022 до 21.03.2023, у зв'язку з простроченням зобов'язань за кредитним договором з боку КП "Жилкомсервіс", АТ "Мегабанк" міг скористатися правом звернення Первісного кредитора в судовому порядку до Боржника з вимогою про переведення на Кредитора права вимоги Боржника.
При цьому, слід наголосити на тому, що заставодержатель (АТ "Мегабанк") має право, але не обов'язок реалізувати звернення стягнення на предмет застави.
68. Водночас, матеріали справи не містять доказів реалізації АТ "Мегабанк" права на звернення стягнення на предмет застави визначеним законодавством шляхом. Відтак, АТ "Мегабанк", в межах встановлених строків позовної давності, обрав спосіб захисту власних прав та інтересів шляхом звернення у справу про банкрутство, в порядку встановленому КУзПБ, в якості кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майнових прав Боржника, що не суперечить а ні норми законодавства про заставу (іпотеку), ні нормам що регулюють процедуру банкрутства.
69. Отже, зважаючи на наявність доказів, якими підтверджуються вимоги АТ "Мегабанк", колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення заяви АТ "Мегабанк", з урахуванням уточнень, про визнання грошових вимог до боржника.
70. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
71. Колегія суддів наголошує, що мотиви, за якими суд дійшов висновку про визнання вимог кредиторів у тому чи іншому розмірі, чи про відмову у їх визнанні, можуть бути відображені як в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, так і в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів (за підсумками попереднього судового засідання). При цьому, мотиви прийнятого рішення щодо розміру вимог кредиторів можуть бути наведені в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, а в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів мотиви можуть бути не відображеними, однак в такій ухвалі повинно міститися посилання на ухвалу щодо розгляду вимог кожного конкретного кредитора.
72. З огляду на те, що місцевим господарським судом за результатом розгляду грошових вимог АТ "Мегабанк" прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо грошових вимог, які підлягають визнанню, за результатом чого постановлена ухвала Господарського суду Харківської області від 27.08.2024 (щодо грошових вимог кредитора - АТ "Мегабанк") відсутні підстави і для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 22.10.2024, постановленої за результатом попереднього засідання в частині вимог кредитора АТ "Мегабанк".
Щодо доводів касаційної скарги
73. Як вже зазначалось, касаційну скаргу відповідач аргументував пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
74. За змістом пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
75. Для касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення з наведеної підстави наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
76. Суд звертає увагу, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні правовідносини.
77. Верховний Суд неодноразово наголошував, що підставою для касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України є неврахування висновку саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
78. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
79. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції.
За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
80. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов'язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.
Висновки за результатами касаційного провадження
81. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
82. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
83. З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржені судові рішення щодо результатів розгляду грошових вимог АТ "Мегабанк" - без змін як таких, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Щодо судових витрат
84. У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення (в оскарженій частині), суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Жилкомсервіс" - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.08.2024, ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.10.2024 (за результатами попереднього засідання в частині вимог кредитора Акціонерного товариства "Мегабанк") та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі № 922/831/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік