27 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 904/3453/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1
про стягнення витрат на правову допомогу
за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Парусніков Ю.Б., судді: Верхогляд Т.А., Іванов О.Г.)
від 13.08.2025
у справі № 904/3453/24
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі"
про визнання недійсними пунктів 5, 6 та 13 рішення загальних зборів, оформлені протоколом від 18.08.2021,
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсними пунктів 5, 6 та 13 рішення загальних зборів ОСББ "Дніпровські Вежі", оформлених протоколом від 18.08.2021 загальних зборів ОСББ "Дніпровські Вежі", проведених в період з 03.08.2021 по 17.08.2021 за місцезнаходженням: вул. Володимира Вернадського, буд. 35-Б, м. Дніпро.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 у справі №904/3453/24 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Верховний Суд постановою від 12.11.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі №904/3453/24 скасував, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 залишив в силі.
До прийняття Верховним Судом постанови, позивачем ОСОБА_1 у касаційній скарзі було зазначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн з ОСББ "Дніпровські Вежі", одночасно зазначено, що докази понесення витрат в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України будуть подані протягом п'яти днів з дня винесення рішення.
ОСОБА_1 , в межах встановлених процесуальним законом строків, звернувся до Верховного Суду із заявою про стягнення витрат на правову допомогу та просить стягнути з ОСББ "Дніпровські Вежі" на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п'ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанцій заявником надано:
- копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 19.08.2025, укладеного між адвокатом Алексєєвим Олександром Євгеновичем та ОСОБА_1 ;
- копію акта наданих послуг (надання правової допомоги) від 13.11.2025;
- копію рахунку-фактуру №13/11/25 від 13.11.2025.
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.4 договору про надання правничої (правової) допомоги від 19.08.2025 клієнт доручає, а виконавець приймає на себе доручення клієнта про надання обумовленої цим договором юридичної (правничої) допомоги. Клієнт приймає на себе зобов'язання сплатити виконавцю винагороду за надану правничу допомогу та фактичні витрати, в обсязі, на умовах і в порядку, що визначені даним договором. Юридична (правнича) допомога полягає у наданні адвокатських послуг щодо представництва та/або захисту інтересів клієнта у господарській справі №904/3453/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ "Дніпровські Вежі" про визнання недійсними пунктів 5, 6 та 13 рішення загальних зборів, оформлені протоколом від 18.08.2021.
Згідно із пунктом 4.1 договору вартість наданих юридичних послуг виконавця за цим договором складає 20 000,00 грн, які підлягають сплаті замовником на підставі виставленого рахунку та акта виконаних робіт.
В акті наданих послуг від 13.11.2025, який підписано адвокатом Алексєєвим О.Є. та клієнтом ОСОБА_1, вказано, що адвокатом було надано наступні послуги:
- аналіз постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 на підстави касаційного оскарження у справі №904/3453/24;
- складення касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі №904/3453/24;
- складення та подання письмових пояснень до касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі №904/3453/24;
- складення клопотання про передачу справи №904/3453/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду;
- представництво інтересів клієнта у судових засіданнях Верховного Суду 15.10.2025, 12.11.2025, 05.11.2025.
Щодо заявлених до відшкодування витрат у сумі 15 000,00 грн, які охоплюються попереднім розрахунком, визначеним у касаційній скарзі, колегія суддів зазначає таке.
Як вбачається із матеріалів справи, правничу допомогу у справі позивачу надавав адвокат Алексєєв О.Є., повноваження якого підтверджуються ордером серії АЕ №1409074, та яким готувалися касаційна скарга та письмові пояснення у справі №904/3453/24, а також адвокат Алексєєв О.Є. приймав участь у судових засіданнях.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що відповідно до частини шостої статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Отже, ОСОБА_1 , відповідно до частини шостої статті 129 Господарського процесуального кодексу України повинен був навести Верховному Суду належне обґрунтування та відповідно, довести обставини того, що станом на час подання заяви про попереднє визначення суми судових витрат (у касаційній скарзі) він не міг передбачити витрати на надання певних послуг (виконання робіт) та яких саме.
Натомість, заява ОСОБА_1 про розподіл судових витрат взагалі не містить будь-яких пояснень та обґрунтувань щодо перевищення орієнтовного розрахунку судових витрат на 5 000,00 грн. До того ж, колегія суддів враховує, що договір про надання правничої (правової) допомоги, в якому визначено вартість наданих послуг в розмірі 20 000,00 грн, був підписаний 19.08.2025, тоді як касаційна скарга була сформована в Електронному суді 15.09.2025, тобто позивач не був позбавлений можливості зазначити вказану до стягнення суму в попередньому (орієнтовному) розрахунку.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що заявником не доведено неможливість передбачити витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, тому в цій частині підлягають застосуванню положення частини шостої статті 129 Господарського процесуального кодексу України і у відшкодуванні судових витрат у вказаній частині має бути відмовлено.
Отже, враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження судових витрат, зважаючи на фактичний об'єм послуг, наданих ОСОБА_1 , а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, а також результати перегляду справи в касаційному порядку, Суд вважає, що обґрунтованими та такими, що доведені документально витрати у розмірі 15 000,00 грн.
При цьому Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу у справі №904/3453/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі" (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд 35-Б, код ЄДРПОУ 40592143) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
3. Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко