Постанова від 25.11.2025 по справі 916/3473/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2025 року

м. Київ

cправа № 916/3473/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання Дуб С.І.,

представників учасників справи:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Сенюта І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-21"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (Савицький Я.Ф., Діброва Г.І., Колоколов С.І.)

від 28.05.2025 (повний текст складений 02.06.2025)

та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (Савицький Я.Ф., Діброва Г.І., Колоколов С.І.)

від 02.06.2025

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-21"

до Приватного акціонерного товариства "Херсон-авто"

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 5 081 750,27 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь-21" (далі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Херсон-авто" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 5 081 750,27 грн, яка складається із суми основного боргу у розмірі 3 574 063,66 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 243 774,15 грн та 3 % річних у розмірі 263 912,46 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу автомобіля від 26.08.2021 №0152601294, а саме - Відповідачем не було передано автомобіль Позивачу після здійснення попередньої оплати, що за умовами договору мало відбутися у лютому 2022 року в місті Херсоні, за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення рф, у зв'язку з чим Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму попередньої оплати, 3% річних та інфляційні втрати.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.01.2025 у справі №916/3473/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача попередню оплату у розмірі 3 574 063,66 грн, інфляційні втрати у розмірі 369 100,15 грн, 3 % річних у розмірі 64 450,33 грн та судовий збір у розмірі 60 114,21 грн. В іншій частині позову відмовлено.

4. Рішення суду мотивоване, зокрема, таким:

- в матеріалах справи відсутні первинні документи, підписані сторонами, на підтвердження передання Відповідачем Позивачу транспортного засобу;

- оскільки оригінали більшості документів, на підставі яких Сервісним центром №6541 МВС у Херсонськiй областi було проведено державну реєстрацію права власності Позивача на транспортний засіб, у сторін відсутні, підстави для їх врахування також відсутні, за винятком документів, обставина складення яких визнається учасниками справи;

- суд не враховує та не надає оцінку документам, на яких відсутні підписи Позивача;

- вчинення Позивачем юридично значимих дій (видача наказів, сплата зборів) для державної реєстрації транспортного засобу за даних обставин справи не може бути належним доказом на підтвердження передачі відповідачем позивачу транспортного засобу;

- включення Позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року відомостей про операцію, стороною якої є Відповідач, тобто ще до дати реєстрації відповідачем податкової накладної, не може свідчити про визнання Позивачем обставини отримання автомобіля за договором;

- суд дійшов висновку, що обставина невиконання Відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №0152601294 від 26.08.2021 в частині передачі автомобіля видається більш вірогідною, ніж твердження Відповідача про протилежне;

- суд дійшов висновку про наявність у Позивача права на нарахування 3% річних та збитків від інфляції на суму попередньої оплати після направлення листа від 16.11.2022 з вимогою передати автомобіль, тобто після спливу семиденного строку від дня пред'явлення вимоги;

- положення частини 2 статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" поширюють свою дію на договори, які укладаються суб'єктом господарювання при здійсненні ним господарської діяльності, тобто у випадках, коли він реалізує продукцію, виконує роботи, надає послуги.

- судом також враховано, що з довідки АТ КБ "Приватбанк" від 28.10.2022, вбачається, що 27.10.2022 відділенням банку у м. Запоріжжя було відкрито Позивачу поточний рахунок, а, отже, виконання даного судового рішення не матиме наслідком перерахування коштів на тимчасово окуповану територію.

5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 апеляційну скаргу Відповідача задоволено. Рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2025 у справі №916/3473/24 скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

6. Суд апеляційної інстанції постанову мотивував наступним:

- вказані Відповідачем обставини щодо окупації м. Херсон, на думку колегії суддів, свідчать про об'єктивну неможливість надання Відповідачем первинних документів за договором купівлі-продажу автомобіля №0152601294 від 26.08.2021, разом з тим викладені доводи Відповідача про втрату первинних документів не спростовані будь-якими доказами у справі;

- у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару;

- державна реєстрація транспортного засобу може проводитись виключно власниками транспортних засобів та особами, що експлуатують такі засоби на законних підставах;

- Позивач здійснив певні юридично значимі дії, що можуть свідчити про фактичне набуття ним правомочностей власника: сформував податковий кредит на підставі зареєстрованих ПрАТ «Херсон-Авто» податкових накладних: №269 від 26.08.2021 (аванс) та №158 від 21.02.2022 (повна оплата та передача); видав наказ №2 від 22.02.2022, яким директору було доручено подати документи на реєстрацію ТЗ та отримати свідоцтво і номерні знаки; звернувся до Херсонського військкомату з листом щодо взяття авто на військовий облік; сплатив пенсійний збір (148 919,32 грн, платіжка №3131 від 22.02.2022); отримав довідку про взяття авто на військовий облік (№5149 від 23.02.2022); сплатив рахунки ТСЦ №159 за номерні знаки та реєстрацію (631,46 грн) і ТСЦ №160 за спецномери з комбінацією починаючи з двох нулів (9600 грн); подав заяву №483777717 від 23.02.2022 на первинну реєстрацію автомобіля;

- надаючи оцінку всім доказам та доводам сторін у їх сукупності із застосуванням стандарту доказування «вірогідності доказів», враховуючи наявність чинної державної реєстрації транспортного засобу, яка проводиться лише за заявою власника, а також відсутність достатніх доказів, що спростовують факт передачі автомобіля, який є предметом договору купівлі-продажу №0152601294 від 26.08.2021, суд дійшов висновку про те, що Відповідачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами факт передачі автомобіля на виконання умов вищевказаного договору;

- оскільки Позивач не змінив своєї податкової адреси після окупації території Генічеського району Херсонської області, виконання грошового зобов'язання за Договором поставки на користь позивача є можливим, в силу вимог ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», за умови зміни Позивачем своєї податкової адреси на іншу - на підконтрольній Україні території.

7. Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 ухвалено стягнути з Позивача на користь Відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 91 471,50 грн за розгляд апеляційної скарги. Ухвалено доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням повних реквізитів сторін.

Короткий зміст вимог касаційних скарг. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги, та стислий виклад позиції інших учасників справи

8. 23 червня 2025 року Позивач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у справі №916/3473/24, у якій просить:

- скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025;

- скасувати додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025;

- рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2025 у справі №916/3473/24 залишити в силі;

- стягнути з Відповідача на користь Позивача судовий збір за подачу касаційної скарги.

9. У тексті касаційної скарги, з урахуванням уточнень, Скаржник в обґрунтування обраної ним підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказує, що оскаржувана ним постанова суду апеляційної інстанції від 28.05.2025 постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права та без урахування висновків Верховного Суду, викладених у:

- Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" від 18.09.2009 №14 - щодо необхідності зазначення у мотивувальній частині судового рішення даних про встановлені судом обставини, що мають юридичне значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів; встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися; у мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено також посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права (назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону), у відповідних випадках - на норми Конституції України, на підставі яких визначено права та обов'язки, посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини;

- постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.04.2023 у справі №420/9587/20 щодо порядку дій при втраті первинних документів, передбаченого, зокрема, пунктом 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України;

- постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №909/887/18 щодо вимог до належності доказів та їх зв'язку із предметом доказування - водночас, суд апеляційної інстанції вказані висновки проігнорував та всупереч наведеному взяв до уваги докази, які не стосуються предмета доказування, оскільки не містять інформації, що стосуються справи;

- постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц та постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 щодо того, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них, водночас суд апеляційної інстанції вказаного не врахував, як і не врахував доводів Позивача про неотримання ним транспортного засобу через недобросовісну поведінку Відповідача;

- постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №910/3611/23 та від 09.02.2023 у справі №910/5041/22 щодо застосування частини другої статті 693 ЦК України, згідно з якими умовою застосування зазначеної норми ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, у разі настання якої покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати; а можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця;

- постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №911/1278/20 щодо моменту виникнення права власності за договором на рухоме майно, у якій Велика Палата виснувала, що відповідно до наведеної норми право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. На відміну від нерухомого майна, ЦК України не передбачено переходу права власності на рухоме майно за наслідком державної реєстрації переходу права на підставі правочину, навіть якщо реєстрація рухомого майна є обов'язковою, виходячи з нормативного регулювання (частина 4 статті 334 ЦК України). Як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Порушення приписів про державну реєстрацію великотоннажного та технологічного транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном). Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу;

- постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №761/22937/18, у якій Верховний Суд вказав, що автомобіль є рухомою річчю, за загальним правилом право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна, проте суд апеляційної інстанції вказаного не врахував та визнав дії щодо формування податкового кредиту на підставі зареєстрованих податкових накладних; внесення авансу; видачі наказу, яким директору було доручено подати документи на реєстрацію транспортного засобу та отримати свідоцтво і номерні знаки; звернення до військкомату з листом щодо взяття авта на військовий облік; сплата пенсійного збору, рахунків за номерні знаки та реєстрацію; подання заяви на первинну реєстрацію автомобіля - такими, що підтверджують правомочності власника, однак, на думку Скаржника, вказані дії не можуть свідчити про фактичне набуття правомочностей власника, оскільки вони спрямовані, зокрема, на дотримання вимог податкового законодавства.

- постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №200/466/23 стосовно того, що покупці (отримувачі) товарів (робіт, послуг) мають обов'язок уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, сформований на підставі первинних документів відповідно до пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, у разі відсутності факту реєстрації їх контрагентами податкової накладної у зазначені строки. Норми пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України не містять жодних додаткових умов чи обмежень щодо можливості формування платником податків податкового кредиту на підставі первинних документів по факту настання першої події. Водночас, суд апеляційної інстанції вказаного не врахував, не взяв до уваги вимоги пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України та дійшов помилкового висновку про те, що формування податкового кредиту є юридично значимою дією, що може свідчити про фактичне набуття правомочностей власника;

- постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13 стосовно того, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. При цьому, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс - всупереч наведеному суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що первинна заява про реєстрацію транспортного засобу, яку Позивач не підписував та не подавав, є юридично значимою дією, що може свідчити про фактичне набуття правомочностей власника, та не врахував факт звернення Позивача до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію транспортного засобу;

- постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20 та ухвалі Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №914/1003/21 про те, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки, як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за статтею 7 ЦК України, проте суд апеляційної інстанції вказаного не врахував, як і не врахував того, що Позивачем та Відповідачем здійснювалася електронна переписка за допомогою електронних адрес, які ними визнавались, від початку виникнення договірних відносин (з моменту укладення договору купівлі-продажу автомобіля від 26.08.2021 №0152601294);

- постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №380/16242/22 стосовно процедури інформування платника податків про наявний у нього розмір податкового боргу, яку слід вважати належним чином виконаною у разі надіслання (вручення) податкової вимоги, адресованої платнику податків - юридичній особі, саме за адресою її місцезнаходження, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - водночас, суд апеляційної інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що оскільки Позивачем не було змінено податкову адресу після окупації території її місцезнаходження, виконання грошового зобов'язання за спірним договором є можливим відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" за умови зміни Позивачем своєї податкової адреси на іншу - на підконтрольній території України;

- постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №161/3482/21 щодо застосування норми статті 244 ГПК України (у контексті того, що додаткове рішення є невід'ємною складовою частиною прийнятого по суті рішення суду та відповідно до статті 287 ГПК України може бути оскаржено разом з основним судовим рішенням (щодо оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції).

10. Обґрунтовуючи оскарження додаткової постанови Скаржник покликається на висновок щодо застосування норми статті 244 ГПК України (у контексті того, що додаткове рішення є невід'ємною складовою частиною прийнятого по суті рішення суду та відповідно до статті 287 ГПК України може бути оскаржено разом з основним судовим рішенням), викладений в постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №161/3482/21.

11. 15.09.2025 Відповідач через систему "Електронний суд" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-21" залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у справі №916/3473/24 залишити без змін.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

12. 26.08.2021 між ПрАТ «Херсон-авто» (Продавець) та ТОВ «Промінь-21» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу автомобіля №0152601294, відповідно до п. 1.1 якого Продавець, керуючись рішенням Покупця, який вибрав потрібний йому автомобіль, модель Mercedes-Benz GLS 400 d 4МАТІС, замовлення № 0152601294, на підставі представлених в салоні зразків, зобов'язується передати у власність Покупцеві автомобіль, аналогічний вибраному, а Покупець зобов'язується прийняти переданий автомобіль і оплатити його за ціною в розмірі та порядку, визначеному цим договором.

13. Згідно з п. 2.4 договору №0152601294 від 26.08.2021 повна ціна автомобіля становить 3 442 3 31,27 грн, як еквівалент ціни в євро за офіційним курсом української гривні до євро, який встановлений Національним банком України на день підписання сторонами цього договору та відповідає 109 824,95 євро. При цьому, до складу повної ціни автомобіля включено податок на додану вартість (20 відсотків), що становить 573 721,88 грн.

14. Відповідно до пп. 2.4.2 п. 2.4 договору №0152601294 від 26.08.2021 Покупець протягом 1 (одного) банківського дня з моменту укладення цього договору зобов'язується сплатити на поточний рахунок Продавця частину повної ціни автомобіля (не менше 20 %) у сумі 688 466,25 грн, в тому числі ПДВ - 114 744,38 грн (надалі - попередня оплата).

15. За змістом пп. 2.4.3 п. 2.4 договору №0152601294 від 26.08.2021 орієнтовний термін передачі автомобіля за умови виконання Покупцем положень даного договору становить 24.12.2021 та визначається в залежності від запланованих строків виробництва. Точну дату готовності автомобіля до передачі Покупцю Продавець має повідомити додатково. Покупець, після письмового повідомлення Продавця про готовність автомобіля до передачі зобов'язаний протягом 1 (одного) банківського дня з моменту виставлення відповідного рахунку-фактури, сплатити на поточний рахунок Продавця, вказаний у рахунку-фактурі, грошові кошти в розмірі різниці між повною ціною автомобіля та попередньою оплатою станом на день виписки рахунку-фактури. У випадку залучення банківського кредиту, оплата відбувається в терміни, визначені у рахунку - фактурі. Всі рахунки - фактури згідно цього договору повинні бути направлені Продавцем в день їх виставлення електронним повідомленням на електронну адресу Покупця promin21@ukr.net. Продавець залишає за собою право зміни повної ціни автомобіля, що продається за цим договором, у разі зміни діючого реєстру цін. Повна ціна автомобіля відображається в специфікації, яка надається Покупцю разом з рахунком-фактурою на оплату в розмірі різниці між повною ціною автомобіля та попередньою оплатою станом на день виписки специфікації та рахунку-фактури для сплати повної ціни автомобіля.

16. Пунктом 2.7 договору №0152601294 від 26.08.2021 передбачено, що місцем отримання автомобіля згідно умов FCA Інкотермс 2010 сторони визначили: 73034, Херсонська обл., місто Херсон, шосе Миколаївське, 5 км, або інше місце отримання та інші умови Інкотермс 2010, які визначаються сторонами у специфікації.

17. Відповідно до п. 3.1 договору №0152601294 від 26.08.2021 після передачі автомобіля за актом приймання-передачі та видатковою накладною, Продавець втрачає право власності на автомобіль, а Покупець приймає автомобіль у власність та без законодавчих обмежень користується та розпоряджається автомобілем та зобов'язаний зареєструвати автомобіль в уповноважених державних органах та оформити свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль у порядку та в строки, визначені діючим законодавством України.

18. Згідно з п. 3.2 договору №0152601294 від 26.08.2021 ризики випадкової втрати й ушкодження автомобіля переходять від Продавця до Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі автомобіля та видаткової накладної.

19. За змістом п. 4.1 договору №0152601294 від 26.08.2021 Продавець зобов'язується, зокрема, оформити акт приймання-передачі автомобіля Покупцю в день передачі автомобіля; надати Покупцю всі необхідні документи для постановки автомобіля на облік в уповноважених державних органах.

20. Відповідно до п. 4.3 договору №0152601294 від 26.08.2021 Покупець зобов'язується, зокрема, після отримання автомобіля у Продавця згідно умов цього договору зареєструвати автомобіль в уповноважених державних органах та оформити свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль у порядку та в строки, визначені чинним законодавством України.

21. 26.08.2021 ПрАТ «Херсон-авто» на виконання зобов'язань за договором виставило позивачу рахунок-фактуру №СФ-0152601294 на суму 688 466,25 грн.

22. 26.08.2021 ТОВ «Промінь-21» перерахувало на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 688 466,25 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2630, у графі призначення платежу якого вказано наступне: часткова оплата за автомобіль згідно рахунку №СФ-0152601294 від 26.08.2021.

23. 14.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано податкову накладну №269 від 26.08.2021, складену ПрАТ «Херсон-авто».

24. 21.02.2022 ПрАТ «Херсон-авто» на виконання зобов'язань за договором виставило позивачу рахунок-фактуру №СФ-0152601294 на суму 2 885 597,41 грн, з яких 480 932,90 грн - ПДВ.

25. 21.02.2022 ТОВ «Промінь-21» перерахувало на рахунок Відповідача грошові кошти у розмірі 2 885 597,41 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3129, у графі призначення платежу якого вказано наступне: оплата за автомобіль, повна оплата згідно рахунку №СФ-0152601294 від 21.02.2022.

26. 22.02.2022 ТОВ «Промінь-21» сплатило до державного бюджету збір за набуття права власності на легковий автомобіль у розмірі 148 919,32 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3131.

27. 23.02.2022 Територiальним сервiсним центром 6541 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Херсонськiй областi було виставлено ТОВ «Промінь-21» рахунок №159 на суму 641,46 грн на оплату послуги реєстрації транспортного засобу.

28. 23.02.2022 Територiальним сервiсним центром 6541 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Херсонськiй областi було виставлено ТОВ «Промінь-21» рахунок №160 на суму 9600,00 грн на оплату послуги видачі (замiни) номерних знаків.

29. 23.02.2022 на електронну адресу ТОВ «Промінь-21» від представника ПрАТ «Херсон-Авто» С. Агаджанова з електронної адреси sergey.agadzhanov@mercedes-benc.ks.ua надійшов лист, у вкладенні якого були два рахунки.

30. 23.02.2022 ТОВ «Промінь-21» перерахувало на рахунок регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Херсонськiй областi грошові кошти згідно виставлених рахунків №159 від 23.02.2023, №160 від 23.02.2023, що підтверджується платіжними інструкціями №3132 та №3133.

31. 23.02.2022 сервісним центром 6541 МВС у Херсонськiй областi було проведено державну реєстрацію транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель GLS 400, VIN код НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів станом на 21.11.2022.

32. Державна реєстрація транспортного засобу була проведена сервісним центром №6541 МВС у Херсонськiй областi на підставі наступних документів: заяви №483777717 від 23.02.2022 про проведення реєстрації, на якій відсутній підпис заявника, тобто ТОВ «Промінь-21»; договору купівлі-продажу автомобіля №0152601294 від 26.08.2021, а також додатків №2, №3 до договору, додаткової угоди №1 від 22.02.2022 до договору, підписаних лише одним представником Відповідача з проставленням печатки ПрАТ «Херсон-авто»; акта огляду реалізованого транспортного засобу №205/22/00017 від 22.02.2022, підписаного лише представником відповідача з проставленням печатки ПрАТ «Херсон-авто»; сертифіката відповідності від 10.02.2022, складеного ПрАТ «Авто-капітал»; акта приймання-передачі транспортного засобу №0152601294, підписаного між ПрАТ «Авто-капітал» та ПрАТ «Херсон-авто»; наказу №2 від 22.02.2022, виданого ТОВ «Промінь-21», про реєстрацію транспортного засобу, згідно якого ТОВ «Промінь-21» доручило директору подати всі необхідні документи на реєстрацію транспортного засобу; заяви ТОВ «Промінь-21» від 22.02.2022, адресованої начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої позивач просить взяти автомобіль на облік; довідки про перебування транспортного засобу на військовому обліку від 22.02.2022.

33. ПрАТ «Херсон-авто» на підтвердження передачі автомобіля позивачу також було надано витяг з реєстру (ПЗ 1С) щодо незавершених наряд-замовлень за період з 01.01.2022 по 24.02.2024, на якому відсутній підпис представника Відповідача.

34. 02.03.2022 наглядовою радою ПрАТ «Херсон-авто» було прийнято рішення, оформлене протоколом №02/03/2022-1, про зупинення з 02.03.2022 роботи ПрАТ «Херсон-авто» та його працівників, виробничих потужностей, цехів, дільниць та технологічних процесів, у зв'язку з відсутністю організаційних та технічних умов для провадження господарської діяльності товариства під час воєнного стану за адресою: 73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, що наразі перебуває під тимчасовою окупацією збройних воєнних формувань держави- агресора.

35. 17.03.2022 ТОВ «Промінь-21» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2022 рік, з додатку до якої можна встановити, що позивачем було включено відомості про операцію з придбання з податком на додану вартість, яка підлягає оподаткуванню за основною ставкою, стороною за якою виступає ПрАТ «Херсон-авто» (податковий номер 31129021030); сума податку за операцією, стороною якої виступає відповідач, становить 480 932,90 грн. Вказана обставина встановлена судом на підставі документів, наданих Головним управлінням ДПС у Полтавській області на виконання ухвали від 07.10.2024.

36. 06.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано податкову накладну №158 від 21.02.2022, складену ПрАТ «Херсон-авто». Так, згідно податкової накладної №158 від 21.02.2022 отримувачем товару (покупцем) виступає ТОВ «Промінь-21», загальна сума коштів за операцією становить 2 885 597,38 грн, з яких 480 932,90 грн - ПДВ; накладна складена у зв'язку з постачанням ТОВ «Промінь-21» товару - автомобіля MERCEDES-BENZ, модель GLS 400, VIN код НОМЕР_1 .

37. Листом від 29.09.2022 ПрАТ «Херсон-авто» повідомило ГУ ДПС у Полтавській області про неможливість подання податкової звітності за період з 02.03.2022 у зв'язку з відсутністю первинних документів. Докази направлення або вручення вказаного листа ГУ ДПС у Полтавській області в матеріалах справи відсутні.

38. 16.11.2022 ТОВ «Промінь-21» звернулося до ПрАТ «Українська автомобільна корпорація» (яка є засновником ПрАТ «Херсон-авто») та до ПрАТ «Херсон-авто» із листом №001/2508, відповідно до якого Позивач, посилаючись на невиконання Відповідачем зобов'язань за договором №0152601294 від 26.08.2021 в частині передачі автомобіля, просив передати автомобіль у власність ТОВ «Промінь-21».

39. Листом від 30.11.2022 ПрАТ «Українська автомобільна корпорація» у відповідь на лист Позивача повідомило, що товариство не є стороною правовідносин за договором №0152601294 від 26.08.2021. Разом з тим, у відкритих джерелах наявна інформація, що ТОВ «Промінь-21» є власником автомобіля Mercedes-Benz GLS400d 4МАТІС, державна реєстрація якого була проведена органом реєстрації ТСЦ 6541 23.02.2022. Оскільки вказаний автомобіль повністю співпадає з автомобілем, який є предметом договору, можна дійти висновку, що ПрАТ «Херсон-авто» свої зобов'язання за договором виконало.

40. У квітні 2023 року ТОВ «Промінь-21» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального сервісного центру №6541 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Херсонській області, відповідно до якої позивач просив суд визнати протиправною діяльність Територіального сервісного центру №6541 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо прийняття рішення та державної реєстрації транспортного засобу Mercedes-Benz GLS400d 4MATIC W1N1679231A556796; зобов'язати Територіальний сервісний центр №6541 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області скасувати рішення про державну реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz GLS400d 4MATIC W1N1679231A556796; зобов'язати Територіальний сервісний центр №6541 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області скасувати державну реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz GLS400d 4MATIC W1N1679231A556796, реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 .

41. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 ТОВ «Промінь-21» було відмовлено у відкритті провадження у справі №420/7475/23, роз'яснено позивачу, що розгляд даної справи має відбуватися в порядку цивільного судочинства.

42. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Промінь-21» було задоволено частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 про відмову у відкритті провадження у справі №420/7475/23 змінено в мотивувальній та резолютивній частинах щодо виду судочинства, за правилами якого спір має бути вирішений, - за правилами господарського судочинства.

43. Листом №31/21/804-2-2023 від 17.04.2023 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Херсонській області повідомив позивача, що після отримання позовної заяви ТОВ «Промінь-21» та за результатами перевірки повідомлених фактів сервісним центром було встановлено, що під час проведення державної реєстрації транспортного засобу Mercedes-Benz GLS400d 4MATIC W1N1679231A556796, реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , було допущено порушення вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388.

44. 25.07.2023 ХРУП ГУНП в Херсонській області листом повідомило ПрАТ «Херсон-авто», що подана останнім заява про кримінальне правопорушення зареєстрована та приєднана до матеріалів кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12022230000000475 від 04.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України за фактом виявлення розукомплектованих автомобілів, що належать органам поліції та які були виявлені на території товариства за адресою Миколаївське шосе в м. Херсон.

45. 25.07.2023 відділом вибухотехнічної служби Головного управління Національної поліції в Херсонській області було складено акт перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів, згідно якого спеціалістами-вибухотехніками було оглянуто об'єкт за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-км, а саме: адміністративну будівлю (1-й поверх - ПрАТ «Херсон-авто», 2-й поверх - Сервісний центр МВС 6541), за результатами якого вибухових пристроїв не виявлено.

46. 27.07.2023 ПрАТ «Херсон-авто» було складено інвентаризаційний опис, у якому зафіксовано первинні документи, які збереглися в приміщенні автосалону. Так, у вказаному описі первинні документи щодо виконання договору №0152601294 від 26.08.2021 відсутні.

47. 13.09.2024 заступником начальника відділу УКР ГУПП в Херсонській області майором поліції Тарасовим Романом у рамках кримінального провадження було допитано ОСОБА_1 , який займає посаду генерального директора ПрАТ «Херсон-авто», за результатом чого складено протокол допиту. Так, свідком були надані показання щодо його дій, як працівника ПрАТ «Херсон-авто», у 2022 році після окупації м. Херсон.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

48. Верховний Суд перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, з урахуванням викладеного у відзиві, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

49. Предметом спору у справі, що розглядається, є повернення сплачених Позивачем коштів, а також стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, у зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язання зі своєчасного передання товару за договором купівлі-продажу.

50. Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

51. Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

52. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог статей 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

53. Згідно з частиною першою статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

54. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.08.2021 між Позивачем та Відповідачем укладено договір купівлі-продажу автомобіля №0152601294 (Договір), згідно з умовами якого Відповідач зобов'язувався передати у власність Позивачу автомобіль вартістю 3 442 331,27 грн.

55. Відповідно до умов Договору Позивач був зобов'язаний внести попередню оплату в розмірі 688 466,25 грн, а решту суми - після отримання письмового повідомлення від Відповідача про готовність автомобіля до передачі на підставі виставленого рахунку.

56. Позивач двома частинами сплатив Відповідачу повну вартість автомобіля, що підтверджується платіжними дорученнями №2630 від 26.08.2021 та №3129 від 21.02.2022.

57. Із пункту 2.7 Договору вбачається, що місцем отримання автомобіля сторони визначили адресу місцезнаходження Відповідача.

58. Відповідно до пункту 3.1 Договору після передачі автомобіля за актом приймання-передачі та видатковою накладною, Продавець втрачає право власності на автомобіль, а Покупець приймає автомобіль у власність та без законодавчих обмежень користується та розпоряджається автомобілем та зобов'язаний зареєструвати автомобіль в уповноважених державних органах та оформити свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль у порядку та в строки, визначені діючим законодавством України.

59. Згідно з пунктом 3.2 Договору ризики випадкової втрати й ушкодження автомобіля переходять від Продавця до Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі автомобіля та видаткової накладної.

60. За змістом пункту 4.1 Договору Продавець зобов'язується, зокрема, оформити акт приймання-передачі автомобіля Покупцю в день передачі автомобіля; надати Покупцю всі необхідні документи для постановки автомобіля на облік в уповноважених державних органах.

61. Відповідно до пункту 4.3 Договору Покупець зобов'язується, зокрема, після отримання автомобіля у Продавця зареєструвати автомобіль в уповноважених державних органах та оформити свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль у порядку та в строки, визначені діючим законодавством України.

62. Зважаючи на наведені умови Договору обставина передачі автомобіля мала бути підтверджена сторонами шляхом підписання акта приймання-передачі, на підставі якого, а також інших документів, наданих Відповідачем, Позивач повинен був зареєструвати автомобіль в уповноважених державних органах.

63. За твердженням Відповідача ним було виконано зобов'язання, проте первинні документи, в точу числі акт приймання-передачі автомобіля Mercedes-Benz GLS 400 d 4MATIC за замовленням №0152601294, які могли б це підтвердити, Відповідач надати не може через їх втрату під час окупації м. Херсон у 2022 році.

64. Судом апеляційної інстанції на основі оцінки наявних у справі доказів доводи Відповідача було визнано обґрунтованими.

65. Скаржник, не погоджуючись з позицією суду апеляційної інстанції, у касаційній скарзі посилається на низку висновків Верховного Суду, яких, на думку Скаржника, не врахував суд апеляційної інстанції та неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права.

66. Здійснивши аналіз зазначених у касаційній скарзі постанов Верховного Суду в контексті предмету спору, правового регулювання та характеру правовідносин, що виникли між сторонами у кожній справі, зіставивши їх із обставинами справи, що переглядається, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

67. Спори у переважній більшості зазначених Скаржником справах суттєво відрізнялися від спору у справі, що переглядається, а правові висновки Верховним Судом сформовано за принципово інакших обставин.

68. Так, у справі №420/9587/20, що перебувала на розгляді Верховного Суду, постанова від 07.04.2023 ухвалена за результатом розгляду адміністративного позову юридичної особи до податкового органу за наслідками проведеної позапланової документальної перевірки, в якому позивач просив суд визнати протиправними дії податкового органу щодо складення акту перевірки, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення. Верховний Суд висловився щодо порядку дій при втраті первинних документів, передбаченого, зокрема, пунктом 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України.

69. У справі №909/887/18 предметом спору було стягнення компенсації вартості недопроданої кількості товару та повернення майна, переданого відповідачу для продажу поставленого позивачем товару відповідно до договору поставки. Верховним Судом у справі зроблено застереження щодо вимог до належності доказів та їх зв'язку із предметом доказування.

70. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц та постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 надана характеристика поняттю добросовісності (пункт 6 статті 3 ЦК України) та зазначено, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Слід зазначити, що у справі №461/9578/15-ц спір виник із житлових відносин та стосувався права користування горищем у житловому будинку. У справі №390/34/17 розглядався спір про визнання договору оренди неправомірним та повернення земельної ділянки з незаконного володіння.

71. Предметом спору у справі №911/1278/20 було визнання права власності на екскаватори гусеничні і зняття з них арешту, накладеного приватним виконавцем.

У постанові від 05.04.2023 у справі №911/1278/20 Велика Палата виснувала, що відповідно до наведеної норми право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. На відміну від нерухомого майна, ЦК України не передбачено переходу права власності на рухоме майно за наслідком державної реєстрації переходу права на підставі правочину, навіть якщо реєстрація рухомого майна є обов'язковою, виходячи з нормативного регулювання (частина 4 статті 334 ЦК України). Як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.

72. Предметом спору у справі №761/22937/18 було визнання дій протиправними, визнання договору купівлі-продажу нікчемним, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов'язання здійснити державну реєстрацію транспортного засобу та видати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

У постанові від 10.05.2023 у справі №761/22937/18, Верховний Суд у складі суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що автомобіль є рухомою річчю, а за загальним правилом право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна.

73. У справі №200/466/23 постанова від 28.02.2024 ухвалена за результатом розгляду адміністративного позову юридичної особи до податкового органу, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість.

У вказаній постанові викладено висновок стосовно того, що покупці (отримувачі) товарів (робіт, послуг) мають обов'язок уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, сформований на підставі первинних документів відповідно до пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, у разі відсутності факту реєстрації їх контрагентами податкової накладної у зазначені строки; норми пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України не містять жодних додаткових умов чи обмежень щодо можливості формування платником податків податкового кредиту на підставі первинних документів по факту настання першої події.

74. Предметом спору у справі №129/1033/13 було визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників підприємства.

У постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду висловилася стосовно того, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. При цьому, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

75. Предметом спору у справі №914/2505/17 було стягнення боргу за договором про надання послуг дослідження та розробки у галузі загальнотехнічних наук. Предметом спору у справі №923/1379/20 був захист ділової репутації та зобов'язання спростувати недостовірну інформацію.

У постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20 та ухвалі Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №914/1003/21 вказано про те, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки, як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за статтею 7 ЦК України.

76. Предметом спору у справі №380/16242/22 було стягнення податкового боргу на підставі податкового повідомлення-рішення.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №380/16242/22 зазначено стосовно процедури інформування платника податків про наявний у нього розмір податкового боргу, яку слід вважати належним чином виконаною у разі надіслання (вручення) податкової вимоги, адресованої платнику податків - юридичній особі, саме за адресою її місцезнаходження, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

77. У справі №910/3611/23 предметом спору було розірвання договору, укладеного у спрощений спосіб шляхом виставлення рахунків на оплату, та стягнення грошових коштів внаслідок неповернення відповідачем на вимогу позивача суми попередньої оплати за непоставлений товар.

78. Натомість Верховний Суд погоджується, що постанова Верховного Суду від 09.02.2023 у справі №910/5041/22 є релевантною до цієї справи.

79. Предметом спору у справі №910/5041/22 було стягнення попередньої оплати, сплаченої на підставі договору поставки у зв'язку з нездійсненням відповідачем поставки товару.

80. У вказаній справі Верховний Суд висловився щодо застосування частини другої статті 693 ЦК України, та вказав, що умовою застосування зазначеної норми ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, у разі настання якої покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати; а можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

81. Однак Верховний Суд не вбачає розбіжностей між мотивами суду апеляційної інстанції, викладеними в оскаржуваній постанові у справі, що розглядається, із зазначеними вище висновками, викладеними у постанові від 09.02.2023 у справі №910/5041/22.

82. Тож, перевіривши доводи Скаржника, наведені у касаційній скарзі, Суд не виявив суперечності між оскаржуваним судовим рішенням та висновками Верховного Суду, наведених у вказаних Скаржником постановах.

83. Суд відмічає, що доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі, переважно полягають у незгоді Скаржника з оцінкою доказів, здійсненою судом апеляційної інстанції, та зводяться до необхідності їх переоцінки.

84. Водночас незгода Скаржника з правовою оцінкою, яка міститься в судовому рішенні, не свідчить про його незаконність.

85. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

86. Статтею 86 ГПК передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

87. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

88. Отже підстава касаційного оскарження, наведена у касаційній скарзі у цій справі, визначена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, у цьому випадку не підтвердилася.

89. Верховним судом не виявлено неправильного застосування норм матеріального права та / або порушення норм процесуального права, що могли б слугувати підставою для скасування ухвалених судових рішень у справі, що розглядається.

90. Оскільки у касаційній скарзі Скаржник викладає припущення про неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми статті 244 ГПК України (у контексті того, що додаткове рішення є невід'ємною складовою частиною прийнятого по суті рішення суду та відповідно до статті 287 ГПК України може бути оскаржено разом з основним судовим рішенням), викладеного в постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №161/3482/21, однак не наводить будь-якого обґрунтування, яким чином неврахування судом вказаного висновку щодо права учасника справи оскаржити додаткове рішення, як невід'ємну частину ухваленого по суті рішення суду, взагалі може вплинути на законність та обґрунтованість оскаржуваної додаткової постанови та/або спростувати наведені в них висновки суду апеляційної інстанції, розгляд касаційної скарги в частині оскарження додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 здійснено за результатами касаційного перегляду основного судового рішення.

91. У зв'язку з тим, що підстав для скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 не виявлено, враховуючи, що додатковою постановою суду апеляційної інстанції ухвалено стягнути з Позивача на користь Відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 91 471,50 грн за розгляд апеляційної скарги, Верховний Суд доходить висновку про залишення без змін додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

92. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

93. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

94. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, вважає, що вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати

95. Понесені Скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на нього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-21" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у справі №916/3473/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді І. Кондратова

О. Кролевець

Попередній документ
132159651
Наступний документ
132159653
Інформація про рішення:
№ рішення: 132159652
№ справи: 916/3473/24
Дата рішення: 25.11.2025
Дата публікації: 01.12.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; купівлі-продажу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (25.11.2025)
Дата надходження: 23.06.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості у загальному розмірі 5 081 750,27 грн
Розклад засідань:
09.09.2024 11:30 Господарський суд Одеської області
07.10.2024 12:30 Господарський суд Одеської області
28.10.2024 11:30 Господарський суд Одеської області
06.11.2024 15:00 Господарський суд Одеської області
27.11.2024 15:00 Господарський суд Одеської області
11.12.2024 11:30 Господарський суд Одеської області
18.12.2024 15:15 Господарський суд Одеської області
26.12.2024 15:00 Господарський суд Одеської області
13.01.2025 16:00 Господарський суд Одеської області
30.04.2025 10:30 Південно-західний апеляційний господарський суд
28.05.2025 12:30 Південно-західний апеляційний господарський суд
07.10.2025 15:20 Касаційний господарський суд
11.11.2025 14:20 Касаційний господарський суд
25.11.2025 12:00 Касаційний господарський суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВРОНСЬКА Г О
САВИЦЬКИЙ Я Ф
суддя-доповідач:
ВРОНСЬКА Г О
ЖЕЛЄЗНА С П
ЖЕЛЄЗНА С П
САВИЦЬКИЙ Я Ф
відповідач (боржник):
ПрАТ "ХЕРСОН - АВТО"
Приватне акціонерне товариство «ХЕРСОН – АВТО»
ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ХЕРСОН - АВТО"
Приватне акціонерне товариство "Херсон-Авто"
заявник:
Приватне акціонерне товариство "Херсон-Авто"
заявник апеляційної інстанції:
Приватне акціонерне товариство «ХЕРСОН – АВТО»
Приватне акціонерне товариство "Херсон-Авто"
заявник касаційної інстанції:
ТОВ "ПРОМІНЬ-21"
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь-21»
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Приватне акціонерне товариство "Херсон-Авто"
позивач (заявник):
ТОВ "ПРОМІНЬ-21"
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМІНЬ - 21"
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь-21»
представник відповідача:
Сенюта Ігор Васильович
представник позивача:
Назаревич Віктор Леонтійович
суддя-учасник колегії:
ГУБЕНКО Н М
ДІБРОВА Г І
КОЛОКОЛОВ С І
КОНДРАТОВА І Д
КРОЛЕВЕЦЬ О А