Справа № 932/9108/25
Провадження № 1-кп/932/1133/25
28 листопада 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
Головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -
У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримавши обґрунтування, правові підстави та ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сторона захисту просила змінити запобіжний захід із тримання під вартою на інший, більш м'який, не пов'язаний із триманням під вартою.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію.
Питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою вирішується на стадії судового розгляду, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у вказаному кримінальному провадженні. Тому, під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії судового розгляду вирішальним є з'ясування питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Кримінальні правопорушення, за якими обвинувачується ОСОБА_5 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів проти власності, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень, як вони викладені в обвинувальних актах, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватись від суду.
Крім того, оскільки до суду було скеровано інший обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України, а також враховуючи, що останньому інкриміновано вчинення злочинів проти власності та відсутність підтвердженого офіційного джерела заробітку ОСОБА_5 , існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Ризик незаконного впливу на свідків або потерпілих у кримінальному провадженні під час судового засідання не знайшов свого підтвердження, оскільки згідно зі встановленого порядку дослідження доказів необхідності допиту останніх у судовому засіданні не було встановлено, що унеможливлює здійснення будь-якого впливу на свідків чи потерпілих з боку обвинуваченого.
Отже, на сьогоднішній день ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, продовжують існувати та необхідні для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
Щодо клопотання сторони захисту суд зазначає, що під час розгляду клопотання суду не було надано в достатньому обсязі характеризуючих матеріалів обвинуваченого, які б, з урахуванням офіційно непідтвердженого джерела доходу ОСОБА_5 та наявності двох кримінальних проваджень проти власності, надали суду змогу пересвідчитись враховуючи, що до обрання запобіжного заходу обвинувачений до суду не з'являвся, що ОСОБА_5 буде дотримуватись покладених на нього процесуальних обов'язків належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наявність та актуальність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що обвинуваченому визначена застава у мінімально можливому розмірі, суд дійшов висновку про необхідність залишити заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 січня 2026 року включно з утриманням його в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4».
Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_5 під вартою, є 26 січня 2026 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень) 00 коп.
Установити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 , або іншою фізичною чи юридичною особою, застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень) 00 коп., ОСОБА_5 , підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 будуть покладені такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі нез'явлення його за викликом до суду без поважних причин чи неповідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою - відмовити.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4».
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Суддя ОСОБА_1