29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"28" листопада 2025 р. Справа № 924/984/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретаря судового засідання Андрєєва В.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької обласної ради, м. Хмельницький
до Виноградівського психоневрологічного інтернату, с. Виноградівка, Хмельницького району, Хмельницької області;
Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос Добра», м. Хмельницький ;
Фізичної особи-підприємця Заславського Ігоря Григоровича, с. Лугове, Хмельницького району, Хмельницької області;
Фізичної особи-підприємця Яськова Валерія Васильовича, м. Хмельницький
про визнання недійсним договору №10 від 14.01.2025 укладений між Виноградівським психоневрологічним інтернатом та фізичною особою-підприємцем Заславським Ігорем Григоровичем;
- зобов'язання фізичної особи-підприємця Заславського Ігоря Григоровича звільнити земельні ділянки із кадастровими номерами 6825882600:03:004:0019 та 6825882600:03:004:0020, займаної на підставі договору №10 від 14.01.2025;
- визнання недійсним договору №11 від 14.01.2025 укладений між Виноградівським психоневрологічним інтернатом та фізичною особою-підприємцем Яськовим Валерієм Васильовичем;
- зобов'язання фізичної особи-підприємця Яськова Валерія Васильовича звільнити земельну ділянку із кадастровим номером 6825882600:03:004:0020, займаної на підставі договору №11 від 14.01.2025;
- визнання недійсним договору №12 від 14.01.2025 укладений між Виноградівським психоневрологічним інтернатом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос Добра» ;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос Добра» звільнити земельну ділянку із кадастровим номером 6825882600:03:004:0020, займаної на підставі договору №12 від 14.01.2025.
Без повідомлення (виклику) сторін
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2025 прийнято до провадження справу №924/984/25, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті.
Позиція прокурора.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що договори №10,11,12 від 14.01.2025 укладені всупереч вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають визнанню недійсними. Зокрема, зазначає, що оспорювані договори укладалися як договори про спільну господарську діяльність, з метою приховати фактично існуючі відносини оренди між його сторонами.
Вказує, що між сторонами договорів фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки Виноградівський психоневрологічний інтернат фактично передав сільськогосподарському товаровиробнику земельні ділянки, що перебувають у його постійному користуванні, і планує отримати за це плату.
Прокурор зазначає, що земельним законодавством не передбачено право постійного користувача Виноградівського психоневрологічного інтернату розпоряджатися земельними ділянками шляхом передачі їх іншим особам у платне користування.
В обґрунтування підстав для звернення з даним позовом в особі позивача прокурор посилається на те, що останній не вживає заходів, спрямованих на визнання спірних договорів недійсними з моменту його укладення по даний час.
Позиції відповідачів.
ТОВ "Колос Добра" у відзиві (від 15.10.2025) проти позову заперечує. Вважає, що у Виноградівського психоневрологічного інтернату, як постійного користувача спірної земельної ділянки є право розпоряджатися її нерухомим майном, в тому числі передавати земельні ділянки у строкове оплатне користування на умовах договору оренди чи договору про спільну діяльність.
Посилання прокурора на невідповідність форми і змісту договору не мають та не мали жодного відношення до ТОВ "Колос Добра", а відповідно і до предмету заявленого позову, оскільки договір готувався інтернатом, а від ТОВ "Колос Добра" послуги оплачені.
Звертає увагу, що відповідачі користуються спірними земельними ділянками різного розміру. При цьому, прокурор просить стягнути судовий збір в розмірі 18168 грн. у рівних частках, тобто по 1/3 з кожного, що не відповідає дійсності і вимогам законодавства.
Вказує, що при застосування конструкції договору про спільну господарську діяльність, розроблялись Виноградівським психоневрологічним інтернатом, тому саме він мав погодити його текст та умови з володільцем (власником) майна - Хмельницькою обласною радою, і повинні були бути зрозумілі усім органам і доведені до їх відома, у зв'язку з цим позивач - окружна прокуратура має підтвердити, що на час укладення відповідних договорів були допущені порушення вимог законодавства України.
Вважає, що письмові документи, додані до позовної заяви в якості доказів не є належними та допустимими доказами, з огляду на предмет позову у даній справі.
Відповідачі - Виноградівський психоневрологічний інтернат, ФОП Заславський Ігор Григорович, ФОП Яськов Валерій Васильович правом на подання відзиву не скористалися.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідь прокурора на відзив відповідача.
Прокурор у відповіді на відзив (від 22.10.2025) вважає, що доводи ТОВ "Колос Добра", викладені відзиві хибними, не обґрунтованими, у зв'язку з чим не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Зазначає, що договори №10-12 від 14.01.2025 укладено усупереч вимогам чинного законодавства та Статуту Інтернату з перевищенням повноважень директора, без погодження Хмельницької обласної ради, тому підлягають визнанню недійсними.
Вказує, що Виноградівський психоневрологічний інтернат, взявши на себе зобов'язання надати ФОП Заславському І.Г., ФОП Яськову В.В. та ТОВ "Колос Добра" земельні ділянки для вирощування та збирання товарної сільськогосподарської продукції, фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав право обробки земельної ділянки та збору врожаю відповідним фізичним особам-підприємцям, тим самим розпорядився земельною ділянкою за відсутності повноважень на передачу наданої йому в постійне користування землі в оренду іншим особам.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
На підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ХМ №001144 від 20.11.2000 Виноградівському психоневрологічному будинку-інтернату Ярмолинецького району Хмельницької області Виноградівською сільського радою народних депутатів Ярмолинецького району Хмельницької області надано у постійне користування земельні ділянки загальною площею 69,01 га для розміщення будівель і споруд соціального призначення та ведення підсобного господарства.
Відповідно до Статуту "Виноградівського ПНІ", затвердженого Хмельницькою обласною радою, "Виноградівський психоневрологічний інтернат" є комунального організацією (установою, закладом) перебуває у комунальній власності, є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області. При виконанні основних завдань підзвітний і підконтрольний Органу управління майном - Хмельницькій обласній раді (п. 1.5. Статуту).
Інтернат очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до рішення засновника за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення на умовах строкового трудового договору, строк дії якого становить один-три роки (п. 5.1. Статуту).
Пунктом 5.2. Статуту визначено, що директор інтернату, зокрема, представляє інтернат у відносинах з підприємствами, установами, організаціями і розпоряджається в установленому законодавством порядку його майном і коштами, укладає договори.
Згідно із п. 7.2. Статуту майно Інтернату перебуває у комунальній власності і є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області та закріплюється за Інтернатом на праві оперативного управління.
Здійснюючи право оперативного управління, Інтернат володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном, з обмеженням, визначеним у цьому Статуті, правомочності розпорядження майном за згодою Органу управління майном.
Відповідно до п. 7.4. Статуту Інтернат у відповідності до чинного законодавства України за погодженням з Органом управління майном має право відчужувати, передавати закріплене за ним майно юридичним та фізичним особам, обмінювати, здавати його в оренду, надавати в тимчасове користування або в позичку, а також списувати його з балансу.
Пунктом 7.5. Статуту визначено, що Інтернат відповідно до чинного законодавства здійснює користування землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони.
Земельні ділянки з кадастровим номером 6825882600:03:004:0019, площею 8,88 га та з кадастровим номером 6825882600:03:004:0020, площею 47,6335 мають категорію - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства, відносяться до державної власності ,зареєстровані на праві власності за Хмельницькою обласною радою та перебувають у постійному користуванні Виноградівського психоневрологічного інтернату, що підтверджується Витягами з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.09.2018 та Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.10.2018, від 30.08.2025.
Відповідно до розпорядження Хмельницької обласної ради від 18.03.2024 №47/2024-0 призначено Кузя Юрія Петровича тимчасово виконувачем обов'язків директора Виноградівського психоневрологічного інтернату з 26.03.2024 на період до призначення директора у встановленому законодавством порядку, але не пізніше ніж до 26.06.2024 включно.
14.01.2025 між Виноградівським психоневрологічним інтернатом та фізичною особою-підприємцем Заславським І.Г. укладено договір про спільну діяльність №10, відповідно до п. 1.1. якого сторони зобов'язуються спільно проводити комплекс агротехнічних робіт (вирощування, переробка та продаж) щодо сільськогосподарської продукції, проводити за згодою працівників та проживаючих мешканців будинку-інтернату трудотерапію та інше.
Відповідно до п. 1.2. договору сторони зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль та матеріально-технічних ресурсів, у рамках чинного законодавства України, спільно здійснювати обробіток земельної ділянки, яка є у користуванні Виноградівського психоневрологічного інтернату для досягнення наступних господарських цілей: вирощування зернових (олійних) культур; вирощування овочів (огородини); оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; виробництво та переробка сільськогосподарської продукції.
Пунктом 1.3. договору визначено, що земельна ділянка Виноградівського психоневрологічного інтернату знаходиться у постійному користуванні останнього і підлягає використанню за призначенням, передбаченим чинним законодавством України та іншими нормативно-правовими актами. Статус земельної ділянки залишається незмінним на весь період дії договору.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що Виноградівський психоневрологічний інтернат після підписання цього Договору невідкладно надає земельні ділянки сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6825882600:03:004:0020, 6825882600:03:004:0019) площею 38 га, для обробітку та проведення посівних робіт ФОП Заславським І.Г.
Згідно з 3.13. договору результатом спільної господарської діяльності є сільськогосподарська продукція.
Відповідно до п. 3.14 договору продукція, що є результатом спільної діяльності, буде реалізовуватися ФОП Заславським І.Г., а з доходу останній в рамках партнерства перераховує на розрахунковий рахунок Виноградівському психоневрологічному інтернату у грошовій формі не менше 7000 грн. за 1 га, всього 266000 грн. (133000 грн. до 01.05.2025 та 133000 грн. до 01.09.2025), але не пізніше за 5 робочих днів до дати закінчення договору незалежно від результатів спільної діяльності на земельній ділянці.
Пунктом 5.1 договору визначено, що договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 30.09.2025 включно, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань.
Згідно виписки з рахунку за 06.05.2025 ФОП Заславський І.Г. сплатив Виноградівському психоневрологічному інтернату 133000 грн. Призначення платежу - оплата за оренду землі згшідно договору №10 від 14.01.2025.
14.01.2025 між Виноградівським психоневрологічним інтернатом та фізичною особою-підприємцем Яськовим В.В. укладено договір про спільну діяльність №11, відповідно до п. 1.1. якого сторони зобов'язуються спільно проводити комплекс агротехнічних робіт (вирощування, переробка та продаж) щодо сільськогосподарської продукції, проводити за згодою працівників та проживаючих мешканців будинку-інтернату трудотерапію та інше.
Відповідно до п. 1.2. договору сторони зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль та матеріально-технічних ресурсів, у рамках чинного законодавства України, спільно здійснювати обробіток земельної ділянки, яка є у користуванні Виноградівського психоневрологічного інтернату для досягнення наступних господарських цілей: вирощування зернових (олійних) культур; вирощування овочів (огородини); оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; виробництво та переробка сільськогосподарської продукції.
Пунктом 1.3. договору визначено, що земельна ділянка Виноградівського психоневрологічного Інтернату знаходиться у постійному користуванні останнього і підлягає використанню за призначенням, передбаченим чинним законодавством України та іншими нормативно-правовими актами. Статус земельної ділянки залишається незмінним на весь період дії договору.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що Виноградівський психоневрологічний інтернат після підписання цього Договору невідкладно надає земельну ділянку сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6825882600:03:004:0020) площею 8 га, для обробітку та проведення посівних робіт ФОП Яськовим В.В.
Згідно з п. 3.13. договору результатом спільної господарської діяльності є сільськогосподарська продукція.
Відповідно до п. 3.14 договору продукція, що є результатом спільної діяльності, буде реалізовуватися ФОП Яськовим В.В., а з доходу останній в рамках партнерства перераховує на розрахунковий рахунок Виноградівському психоневрологічному інтернату у грошовій формі не менше 7000 грн. за 1 га, всього 56000 грн. (28000 грн. до 01.05.2025 та 28000 грн. до 01.09.2025), але не пізніше за 5 робочих днів до дати закінчення договору незалежно від результатів спільної діяльності на земельній ділянці.
Пунктом 5.1 договору визначено, що договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 30.09.2025 року включно, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань.
Згідно виписки з рахунку за 08.05.2025 ФОП Яськов В.В. сплатив Виноградівському психоневрологічному інтернату 28000 грн. згідно договору про спільну діяльність від 14.01.2025.
14.01.2025 між Виноградівським психоневрологічним інтернатом та ТОВ "Колос Добра" укладено договір про спільну діяльність №12, відповідно до п. 1.1. якого сторони зобов'язуються спільно проводити комплекс агротехнічних робіт (вирощування, переробка та продаж) щодо сільськогосподарської продукції, проводити за згодою працівників та проживаючих мешканців будинку-інтернату трудотерапію та інше.
Відповідно до п. 1.2. Договору сторони зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль та матеріально-технічних ресурсів, у рамках чинного законодавства України, спільно здійснювати обробіток земельної ділянки, яка є у користуванні Виноградівського психоневрологічного інтернату для досягнення наступних господарських цілей: вирощування зернових (олійних) культур; вирощування овочів (огородини); оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; виробництво та переробка сільськогосподарської продукції.
Пунктом 1.3. Договору визначено, що земельна ділянка Виноградівського психоневрологічного інтернату знаходиться у постійному користуванні останнього і підлягає використанню за призначенням, передбаченим чинним законодавством України та іншими нормативно-правовими актами. Статус земельної ділянки залишається незмінним на весь період дії договору.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що Виноградівський психоневрологічний інтернат після підписання цього договору невідкладно надає земельну ділянку сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6825882600:03:004:0020) площею 4 га, для обробітку та проведення посівних робіт ТОВ "Колос Добра".
Згідно з п. 3.13. договору результатом спільної господарської діяльності є сільськогосподарська продукція.
Відповідно до п. 3.14 договору продукція, що є результатом спільної діяльності, буде реалізовуватися ТОВ "Колос Добра", а з доходу товариство в рамках партнерства перераховує на розрахунковий рахунок Виноградівському психоневрологічному інтернату у грошовій формі не менше 7000 грн. за 1 га, всього 28000 грн. (14000 грн. до 01.07.2025 та 14000 грн. до 01.09.2025) за 5 робочих днів до дати закінчення договору незалежно від результатів спільної діяльності на земельній ділянці.
Пунктом 5.1 договору визначено, що договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2025 року включно, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань.
Згідно виписки з рахунку за 21.06.2025 ТОВ "Колос Добра" сплатив Виноградівському психоневрологічному інтернату 14000 грн. згідно договору №12 про спільну діяльність.
Хмельницька окружна прокуратура в листі від 04.08.2025 №50-4827вих-25 з метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави, керуючись абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", просила до 08.08.2025 надати інформацію та копії документів, пов'язаних із використанням земельних ділянок, що перебувають у користуванні Виноградівського психоневрологічного інтернату.
Листом №188 від 07.08.2025 Виноградівський психоневрологічний інтернат повідомив прокуратуру, що станом на 07.08.2025 відповідно до договорів № №10, 11, 12 від 14.01.2025 про спільну господарську діяльність обробляється 50 га землі. Сплата проводиться своєчасно. Вся вирощена продукція використовується виключно для потреб установи.
В листі від 21.08.2025 №50-5257вих-25 окружна прокуратура повідомила Хмельницьку обласну раду, про порушення законодавства під час укладення Виноградівським психоневрологічним інтернатом договорів № №10, 11, 12 від 14.01.2025 про спільну господарську діяльність, з метою приховування існуючих відносин оренди між сторонами договорів та просила до 28.08.2025 надати інформації: щодо погодження обласною радою укладення директором Інтернату договорів про спільну діяльність, чи будуть вживатися радою заходи, в тому числі шляхом звернення до суду, щодо визнання недійсними укладених договорів та звільнення земельних ділянок.
Листом від 27.08.2025 №1269/01-11 Хмельницька обласна рада повідомила прокуратуру, що органом місцевого самоврядування не здійснювалося погодження вище зазначених договорів та у зв'язку з відсутністю фінансування обласна рада не звертатиметься до суду щодо визнання недійсними укладених договорів та звільнення земельних ділянок. При цьому, не заперечує проти вжиття прокуратурою заходів представницького характеру у врегулюванні питання законності розпорядження земельними ділянками та повідомила, що відповідні заходи безпосередньо вживати не буде через відсутність фінансування.
Згідно витягу №НВ-9978225862025 від 17.09.2025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за кадастровим номером 6825882600:03:004:0019 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 328592,07 грн.
Згідно витягу №НВ-6801553992025 від 17.09.2025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за кадастровим номером 6825882600:03:004:0020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2004740 грн.
Листами від 17.09.2025 за №50/586362вих-25 та від 18.09.2025 за №50/5899ви-25 Хмельницька окружна прокуратура повідомила Хмельницьку обласну раду про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в особі Хмельницької обласної ради шляхом пред'явлення позову до суду про визнання недійсними укладених договорів та звільнення земельних ділянок.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб'єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов'язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у ст. 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів в суді.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).
Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункти 26, 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункти 80, 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункти 8.16, 8.17) і №922/1830/19 (підпункти 7.1, 7.2)).
У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21, від 14.12.2021р. у справі №916/1978/21).
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим". Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/282/19, від 09.02.2021 у справі № 910/13730/19, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21.
Згідно з ст. 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для дослідницьких і навчальних цілей, яке здійснене з порушенням вимог чинного законодавства.
Земельні ділянки з кадастровим номером 6825882600:03:004:0019, площею 8,88 га та з кадастровим номером 6825882600:03:004:0020, площею 47,6335 мають категорію - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства, відносяться до державної власності, зареєстровані на праві власності за Хмельницькою обласною радою та перебувають у постійному користуванні Виноградівського психоневрологічного інтернату, що підтверджується Витягами з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.09.2018 та Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.10.2018, від 30.08.2025.
Таким чином, органом уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах є Хмельницька обласна рада.
В листі від 21.08.2025 №50-5257вих-25 окружна прокуратура повідомила Хмельницьку обласну раду, про порушення законодавства під час укладення Виноградівським психоневрологічним інтернатом договорів № №10, 11, 12 від 14.01.2025 про спільну господарську діяльність, з метою приховування існуючих відносин оренди між сторонами договорів та просила до 28.08.2025 надати інформації: щодо погодження обласною радою укладення директором Інтернату договорів про спільну діяльність, чи будуть вживатися радою заходи, в тому числі шляхом звернення до суду, щодо визнання недійсними укладених договорів та звільнення земельних ділянок.
Листом від 27.08.2025 №1269/01-11 Хмельницька обласна рада повідомила прокурора, що органом місцевого самоврядування не здійснювалося погодження вище зазначених договорів та у зв'язку з відсутністю фінансування обласна рада не звертатиметься до суду щодо визнання недійсними укладених договорів та звільнення земельних ділянок. При цьому, не заперечує проти вжиття прокуратурою заходів представницького характеру у врегулюванні питання законності розпорядження земельними ділянками та повідомила, що відповідні заходи безпосередньо вживати не буде через відсутність фінансування.
Листами від 17.09.2025 за №50/586362вих-25 та від 18.09.2025 за №50/5899ви-25 Хмельницька окружна прокуратура повідомила Хмельницьку обласну раду про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в особі Хмельницької обласної ради шляхом пред'явлення позову до суду про визнання недійсними укладених договорів та звільнення земельних ділянок.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача, який не мав намірів вживати заходів захисту порушених інтересів держави в судовому порядку.
Щодо суті позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України). Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені параграфом 2 глави 16 Цивільного кодексу України.
Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі №916/1171/18, від 14.11.2018 року у справі № 910/8682/18, від 30.08.2018 року у справі №904/8978/17, від 04.03.2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10.09.2019 року у справі №9017/317/19, від 09.07.2019 року у справі № 903/849/17.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор, зокрема, зазначає, що договори № №10, 11, 12 від 14.01.2025 про спільну господарську діяльність за своїм змістом є прихованими договорами оренди земельної ділянки, які укладені з порушенням вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину (правочинів) та характер спірних правовідносин сторін. У постанові від 23.01.2019р. у справі №522/14890/16-ц Верховний Суд зазначив, що за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визначити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.
За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин. Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на його зміст. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020р. у справі №923/658/19).
Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2025 Виноградівським психоневрологічним інтернатом укладено договори про спільну діяльність №10 (з ФОП Заславським І.Г.), №11 (з ФОП Яськовим В.В.) та №12 (з ТОВ "Колос Добра"), відповідно до умов яких сторони зобов'язуються спільно проводити комплекс агротехнічних робіт (вирощування, переробка та продаж) щодо сільськогосподарської продукції, проводити за згодою працівників та проживаючих мешканців будинку-інтернату трудотерапію та інше. Сторони зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль та матеріально-технічних ресурсів, у рамках чинного законодавства України, спільно здійснювати обробіток земельної ділянки, яка є у користуванні Виноградівського психоневрологічного інтернату для досягнення наступних господарських цілей: вирощування зернових (олійних) культур; вирощування овочів (огородини); оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; виробництво та переробка сільськогосподарської продукції (п. 1.1., 1.2. договорів).
Загальні положення про спільну діяльність викладено у статтях 1130 та 1131 ЦК України. Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Статтею 1131 ЦК України передбачено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об'єднання осіб для досягнення спільної мети.
Виходячи з положень ст. 1130 ЦК України, а також положень оспорюваних договорів, в яких відсутні досягнуті сторонами істотні умови, що характерні для договорів про спільну діяльність, зокрема договором не визначені вклади сторін (їх частки), які вони об'єднують для здійснення спільної діяльності, що в силу приписів ст.ст. 1137, 1138, 1139 ЦК України є визначальним при розподілі прибутку, спільних витрат, збитків та відповідальності за спільними зобов'язаннями, укладені між відповідачами договори № №10, 11, 12 від 14.01.2025 не можна кваліфікувати як договори про спільну діяльність.
Також спірні договори не є договорами підряду та договорами про надання послуг оскільки, згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).
Зі змісту п. 2.4., 2.6. оспорюваних договорів слідує, що Виноградівський психоневрологічний інтернат надає ФОП Заславському І.Г., ФОП Яськову В.В. та ТОВ "Колос Добра" земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходять у його постійному користуванні, а останні приступають до обробітку землі. При цьому, за умовами п. 3.14. договорів продукція, що є результатом спільної діяльності, буде реалізовуватися ФОП Заславським І.Г. ФОП Яськовим В.В. та ТОВ "Колос Добра", а з доходу останні перераховують визначену в договорах грошову суму Інтернату, незалежно від результатів спільної діяльності на земельних ділянках.
В той же час у Виноградівського психоневрологічного інтернату немає жодних зобов'язань щодо сплати коштів ФОП Заславському І.Г., ФОП Яськову В.В. та ТОВ "Колос Добра", що не узгоджується з вимогами ст. ст. 837, 901 ЦК України, які передбачають, що за виконані роботи, надані послуги кошти сплачує замовник.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Проаналізувавши умови оспорюваного договору, суд доходить висновку, що укладені між відповідачами договори № №10, 11, 12 від 14.01.2025 не містить ознак ні договору про спільну діяльність, ні договору підряду, ні договору про надання послуг, а також не є змішаним договором.
Зі змісту оспорюваних договорів слідує, що вони містить ознаки договору оренди землі.
Так, відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").
Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту як форма реалізації права користування земельною ділянкою і її корисними властивостями, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.
За змістом положень частин 1, 2статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).
Таким чином, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, дійсним намірам сторін спору при укладенні оспорюваних договорів, встановити фактичні правовідносин, які склалися між сторонами, і застосувати до цих правовідносин відповідні норми матеріального права. Водночас невикористання при вчиненні певного правочину термінів, які визначають притаманні такому виду правочинів поняття, із закріпленням їх натомість у завуальований спосіб, а також викладення у різних документах взаємопов'язаних між собою прав і обов'язків сторін, що в сукупності складають зміст відповідних правовідносин, можуть бути засобами, які використовуються задля приховання суті правочину, укладення якого мають на меті сторони, шляхом оформлення "про людське око" (напоказ) іншого правочину. Тобто відсутність у спірних правочинах чіткого викладення усіх істотних умов, необхідних для договорів оренди, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок в користування (аналогічні висновки сформульовано в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 29.09.2022 у справі № 918/351/21(918/672/21), від 07.12.2022 у справі № 924/11/22).
Дослідивши умови договорів № №10, 11, 12 від 14.01.2025 про спільну господарську діяльність, суд дійшов висновку, що до спірних правочинів необхідно застосовувати правила, передбачені для договору оренди земельної ділянки.
Зі змісту укладених між відповідачами договорів № №10, 11, 12 від 14.01.2025 слідує, що основною метою договору є отримання прибутку як Інтернатом так і ФОП Заславським І.Г. ФОП Яськовим В.В. та ТОВ "Колос Добра", а не використання земельної ділянки за цільовим призначенням - для підсобного сільського господарства.
Таким чином, укладенням удаваних договорів № №10, 11, 12 від 14.01.2025 сторони фактично приховали укладення договорів оренди земельних ділянок.
Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визначити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин, і якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.
Така правова позиція є усталеною, відображена постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №522/14890/16-ц, у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №923/658/19, і враховується судом відповідно до ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів», ч. 4 ст. 236 ГПК України.
Також з матеріалів справи слідує, що земельні ділянки з кадастровим номером 6825882600:03:004:0019, площею 8,88 га та з кадастровим номером 6825882600:03:004:0020, площею 47,6335 га відносяться до державної власності та зареєстровані на праві власності за Хмельницькою обласною радою.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно з ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Частиною 1 ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Статтею 4 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення про передачу в оренду відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Згідно вимог ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.
Відповідно до інформації Війтовецької селищної ради (лист №890/02-02 від 13.06.2024) сесією селищної ради рішення щодо надання дозволу на укладення договору від 09.11.2023 не приймалося.
Як вбачається з листа Хмельницької обласної ради від 27.08.2025 №1269/01-11 органом місцевого самоврядування не здійснювалося погодження вище зазначених договорів.
Також відсутність рішення Органу управління майном про погодження передання в користування земельної ділянки, яка перебуває в тимчасовому користування Інтернату, суперечить положенням п. п. 7.4. Статуту Виноградівського психоневрологічного інтернату.
Таким чином, в Інтернату відсутні повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, які перебувають у нього на праві постійного користування, у тому числі шляхом передачі їх в користування іншим особам.
Таким чином, Виноградівський психоневрологічний інтернат фактично передав у користування земельні ділянки за відсутності рішення/погодження Органу управління майном - Хмельницької обласної ради.
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
З огляду на вище викладене, враховуючи, що оспорювані договори № №10, 11, 12 від 14.01.2025, укладені Виноградівським психоневрологічним інтернатом з ФОП Заславським І.Г., ФОП Яськовим В.В. та ТОВ "Колос Добра", є прихованими договорами оренди землі, а їх зміст не відповідає вимогам законодавства, зазначені обставини є підставою для визнання їх недійсним.
Тому позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню.
З приводу позовних вимог про зобов'язання ФОП Заславського І.Г., ФОП Яськова В.В. та ТОВ "Колос Добра" звільнити земельні ділянки суд зазначає наступне.
Способи захисту прав на земельні ділянки передбачено положеннями ст. 152 ЗК України, згідно з частиною 2 якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Зазначений у частині 3 ст. 152 ЗК України перелік способів захисту у земельних спорах не є вичерпним.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання чи оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Оскільки договори про спільну діяльність № № 10, 11, 12 від 14.01.2025, укладені Виноградівським психоневрологічним інтернатом з ФОП Заславським І.Г., ФОП Яськовим В.В. та ТОВ "Колос Добра" є недійсним, вимога прокурора про зобов'язання ФОП Заславським І.Г., ФОП Яськовим В.В. та ТОВ "Колос Добра" звільнити земельні ділянки, передані за вказаними договорами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Витрати по сплаті судового збору з урахуванням ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів у зв'язку з задоволенням позову (по першій позовній вимозі - на Інтернат та ФОП Заславського І.Г. в рівних частинах, по другій вимозі - на ФОП Заславського І.Г.; по третій вимозі - на Інтернат та ФОП Яськова В.В. в рівних частинах, по четвертій вимозі - на ФОП Яськова В.В.; по п'ятій вимозі - на Інтернат та ТОВ "Колос Добра", по шостій вимозі - на ТОВ "Колос Добра").
Користування відповідачами земельними ділянками різного розміру, про що зазначає ТОВ "Колос Добра" не впливає на розподілу судового збору, оскільки прокурором у позові заявлено шість вимог немайнового характеру.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 130, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір №10 від 14.01.2025 укладений між Виноградівським психоневрологічним інтернатом (код ЄДРПОУ 03190484) та фізичною особою-підприємцем Заславським Ігорем Григоровичем (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати фізичну особу-підприємця Заславського Ігоря Григоровича (31124, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лугове, РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити земельні ділянки із кадастровими номерами 6825882600:03:004:0019 та 6825882600:03:004:0020, займані на підставі договору №10 від 14.01.2025.
Стягувач: Виноградівський психоневрологічний інтернат (31123, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Виноградівка, код ЄДРПОУ 03190484).
Визнати недійсним договір №11 від 14.01.2025 укладений між Виноградівським психоневрологічним інтернатом (код ЄДРПОУ 03190484) та фізичною особою-підприємцем Яськовим Валерієм Васильовичем (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Зобов'язати фізичну особу-підприємця Яськова Валерія Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звільнити земельну ділянку із кадастровим номером 6825882600:03:004:0020, займану на підставі договору №11 від 14.01.2025.
Стягувач: Виноградівський психоневрологічний інтернат (31123, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Виноградівка, код ЄДРПОУ 03190484).
Визнати недійсним договір №12 від 14.01.2025 укладений між Виноградівським психоневрологічним інтернатом (код ЄДРПОУ 03190484) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос Добра» (код ЄДРПОУ 43878855).
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос Добра» (29008, м. Хмельницький, вул. Висока, 20, код ЄДРПОУ 43878855) звільнити земельну ділянку із кадастровим номером 6825882600:03:004:0020, займану на підставі договору №12 від 14.01.2025.
Стягувач: Виноградівський психоневрологічний інтернат (31123, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Виноградівка, код ЄДРПОУ 03190484).
Стягнути з Виноградівського психоневрологічного інтернату (31123, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Виноградівка, код ЄДРПОУ 03190484) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 4542 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні) витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Заславського Ігоря Григоровича (31124, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лугове, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 4542 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні) витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Яськова Валерія Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 4542 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні) витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос Добра» (29008, м. Хмельницький, вул. Висока, 20, код ЄДРПОУ 43878855) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 4542 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні) витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 28.11.2025.
Суддя О.Є. Танасюк