ЄУН 226/463/22
Провадження №2/932/847/25
про залишення позову без розгляду
25.11.2025 місто Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Фінансова компанія «ПРАЙМ АЛЬЯНС», третя особа - Мирноградський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання права власності та зняття арешту майна,
Рішенням Вищої ради правосуддя №2584/0/15-24 від 29.08.2024 змінено територіальну підсудність судових справ Димитровського міського суду Донецької області шляхом її передачі Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська (наразі - Шевченківський районний суд міста Дніпра).
Цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Фінансова компанія «ПРАЙМ АЛЬЯНС», третя особа - Мирноградський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання права власності та зняття арешту майна надійшла з Димитровського міського суду Донецької області та 04.03.2025 була автоматично розподілена до провадження судді Салькової В.С.
Ухвалою суду від 05.03.2025 справу було прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.
Підготовчі засідання у справі призначалося на 26.03.2025 та за клопотанням позивача було відкладене на 30.04.2025. 30.04.2025 підготовче засідання через неявку учасників справи відкладене на 26.05.2025.
Ухвалою суду від 26.05.2025 підготовче провадження у справі закрите та її призначено до судового розгляду по суті.
Судові засідання у справі призначалися 22.07.2025, 22.09.2025.
Ухвалою від 03.10.2025 суд повернувся до підготовчого провадження у справі та призначив підготовче засідання на 25.11.2025.
В підготовчі засідання 30.04.2025, 26.05.2025, судові засідання 22.07.2025 та 22.09.2025, підготовче засідання 25.11.2025 позивач не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, заяв про відкладення засідань, участь в них в режимі відеоконференції або розгляд справи без її участі суду не надавала.
При цьому позивач має зареєстрований електронний кабінет в системі Електронний суд та саме до нього їй надсилалися щоразу повідомлення про виклик до суду, про що наявні відповідні підтвердження в матеріалах справи.
Разом з тим, між засіданнями позивачем активно надсилаються суду заяви та клопотання, в яких вона просить суд вчинити ті чи інші дії, але висловлення позиції щодо порядку розгляду справи та своєї участі в засіданнях ОСОБА_1 ігнорується. Нею не надано суду заяв а ні про розгляд справи за її відсутності, а ні про участь в розгляді справи в режимі відеоконференції.
Суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи;
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №558/9/18 (провадження №61-13892св20).
Також в постанові від 28.03.2023 у справі №711/7486/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виснував, що суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №757/23967/13-ц, від 28.10.2021 у справі №465/6555/16-ц, від 12.05.2022 у справі №645/5856/13-ц).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», від 16.02.2017 у справі «Каракуця проти України»).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна як учасниця зазначеної Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
У частині п'ятій статті 223 ЦПК України законодавець встановив особливий порядок наслідок (санкцію) повторної неявки позивача. Ця норма фактично дублює норму, закріплену в пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України необхідно тлумачити в системному зв'язку з іншими положеннями цієї статті та іншими нормами процесуального закону (ЦПК України), які визначають наслідки повторної неявки позивача, який не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а саме, ч.5 ст.223 і п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
З огляду на системне тлумачення вказаних норм процесуального закону Верховний Суд виходить з того, що п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України у контексті ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України не може застосовуватися судом щодо неявки позивача у судове засідання.
Аналіз положень ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні
Процесуальний закон щодо наслідків неявки позивача у судові засідання є зрозумілим і передбачуваним для нього, щодо його застосування існує усталена судова практика.
Залишення заяви без розгляду не перешкоджає особі після усунення умов, що були підставою залишення позову без розгляду, звернутися до суду повторно.
Враховуючи викладене, суд, встановивши, що позивач ОСОБА_1 , будучи кожного разу належним чином повідомленою про день та час численних засідань в ініційованій нею справі, не з'явилася в жодне засідання, не надіслала до суду заяви про розгляд справи за її відсутності, доходить висновку про необхідність залишення позову без розгляду. За викладених обставин законних підстав для відкладення розгляду справи суд не має.
Згідно з ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст.233,257 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Фінансова компанія «ПРАЙМ АЛЬЯНС», третя особа - Мирноградський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання права власності та зняття арешту майна - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 25.11.2025 та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: В.С. Салькова