29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"27" листопада 2025 р. Справа № 924/865/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши заяву (вх.№05-22/9155/25) про відвід судді Кочергіної В.О. від розгляду справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича селище Казанка Баштанського району Миколаївської області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна -Агро" м. Черкаси
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Насіннєвий завод "Арата" м. Умань Черкаської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" м. Городок Хмельницького району Хмельницької області
про стягнення 1460873,12грн основного боргу, 1596307,43грн інфляційних втрат, 332358,64грн 3% річних, 239663,24 грн пені
25.08.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича селище Казанка, Баштанський район, Миколаївська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" м. Городок Хмельницький район Хмельницька область про стягнення 1460873,12грн основного боргу, 1596307,43грн інфляційних втрат, 332358,64грн 3% річних, 239663,24 грн пені.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі №924/865/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10:30год. 24.09.2025. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Седна -Агро" м. Черкаси та ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" м. Умань Черкаської області.
В підготовчих засіданнях неодноразово оголошувались перерви.
22.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява (вх.№05-22/7372/025), в якій просить суд визнати недійсним з моменту його вчинення, односторонній правочин про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчинений ТОВ "Агрохолдинг 2012" у формі заяви від 15 серпня 2025, про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог у порядку ст. 603 ЦК України. В обгрунтування поданої заяви зазначає про те, що 18.09.2025 від представника відповідача, до суду надійшов відзив на позовну заяву, до якого було додано заяву від 15 серпня 2025, про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог у порядку ст. 603 ЦК України. Згідно ст. 215 ЦК України - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
30.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення (вх.№05-22/7596/25) на заяву про визнання недійсним з моменту його вчинення, одностороннього правочину про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчинений ТОВ "Агрохолдинг 2012" у формі заяви від 15.08.2025, про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог у порядку ст. 603 ЦК України.
Ухвалою суду від 03.11.2025 повернуто без розгляду заяву ФОП Корякіна Д.В. (вх.№05-22/7372/25 від 22.09.2025) про визнання недійсним з моменту його вчинення, одностороннього правочину про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчинений ТОВ "Агрохолдинг 2012" у формі заяви від 15.08.2025, про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог у порядку ст. 603 ЦК України; закрито підготовче провадження у справі №924/865/25 та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 11:00год. 24.11.2025.
14.11.2025 до Господарського суду Хмельницької області від Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов запит (вх.№05-28/464/25), у зв'язку із надходженням до апеляційної інстанції апеляційної скарги Корякіна Д.В. на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 03.11.2025 у справі №924/865/25.
18.11.2025 на виконання запиту Північно - західного апеляційного господарського суду надіслано матеріали оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 03.11.2025 у справі №924/865/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича селище Казанка Баштанського району Миколаївської області (згідно супровідного листа вих.№ 924/865/25/7129/25).
24.11.2025 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 11:00год. 10.12.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
27.11.2025 до суду через систему "Електронний суд від позивача надійшла заява (вх.№05-22/9155/25) про відвід судді Кочергіної В.О. від розгляду справи №924/865/25.
В обгрунтування поданої заяви позивач зазначає про те, що за результатами судового засідання 24.11.2025, суддею Кочергіною В.О. у порушення вимог законодавства, прийнято рішення продовжувати розгляд справи, незважаючи на подану позивачем апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 03.11.2025 в частині, якою повернуто без розгляду його заяву, подану в порядку ч.3 ст.237 ГПК України, про визнання недійсним з моменту його вчинення - одностороннього правочину про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчинений ТОВ "Агрохолдинг 2012" у формі заяви від 15.08.2025 про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог у порядку ст. 603 ЦК України. Зазначає, що в ухвалі від 03.11.2025, суддею неправомірно зазначено, що вона оскарженню не підлягає.
Наголошує, що за приписами підп. 17.11 підп. 17 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України - подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи.
Відповідно до підп. 17.10 підп. 17 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України визначено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені п. 6 частини першої статті 255 цього Кодексу (про повернення заяви позивачеві (заявникові) - до суду апеляційної інстанції передаються всі матеріали. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи (підп. 17.12 підп. 17 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України).
Зауважує, що листом №924/865/25/5987/25 від 14.11.2025 Північно-західним апеляційним господарським судом витребувано у Господарського суду Хмельницької області матеріали справи.
Відтак, на виконання вимог чинного законодавством України, враховуючи принцип розумності, на думку заявника, суддя Кочергіна В.О. зобов'язана була зупинити провадження у цій справі, до перегляду ухвали від 03.11.2025 в апеляційному порядку.
Проте, як зазначає заявник, його законні доводи про неможливість розгляду справи, суддя проігнорувала, та зазначила що не вбачає перешкод для початку розгляду справи по суті і додала: "Будемо сподіватися, що суд апеляційної інстанції розгляне апеляційну скаргу у місячний строк".
На що, позивач зазначив, що за наявною у нашій країні ситуацією (воєнний стан; перебої із світлом; надмірну завантаженість суду апеляційної інстанції), це є малоймовірним. Проте суддя додала: "Ну тоді будете звертатися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами". Як стверджує заявник у своїй заяві, після цієї фрази судді, та з огляду на те, що у підготовчому засідання суд не надав йому можливості навести свої заперечення проти заяви представника відповідача, про продовження строку для подання відзиву у справі, та довести, що він не міг включити вимогу про визнання недійсним з моменту його вчинення, одностороннього правочину про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчинений ТОВ "Агрохолдинг 2012" у формі заяви від 15.08.2025, до позовної заяви із незалежних від нього причин, йому стало зрозуміло, що рішення у справі вже давно прийнято, і воно буде не на його користь.
Посилаючись на ст.5 Загальної декларації прав людини, ст.7 Міжнародного пакту про громадянські й політичні права, ст.1 Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, зазначає, що суддя своїми незаконними діями піддає його катуванню (навмисно заподіює моральні страждання).
Наголошує, що його незгода з рішеннями судді, не є підставою для подачі даної заяви.
Повідомив, що до Вищої ради правосуддя ним подано скаргу, щодо вчинення дисциплінарних проступків суддею Кочергіної В.О. під час розгляду цієї справи.
Розглянувши заяву ФОП Корякіна Д.В. (вх.№05-22/9155/25 від 27.11.2025) про відвід головуючої судді Кочергіної В.О. від розгляду справи №924/865/25, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
В обґрунтування поданої заяви про відвід судді Кочергіній В.О. заявник зазначає, що за результатами судового засідання 24.11.2025, суддею Кочергіною В.О. в порушення вимог законодавства, прийнято рішення продовжувати розгляд справи, незважаючи на подачу ним апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 03.11.2025 в частині повернення без розгляду його заяви, поданої в порядку ч.3 ст.237 ГПК України, про визнання недійсним з моменту його вчинення - одностороннього правочину про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчиненого ТОВ "Агрохолдинг 2012" у формі заяви від 15.08.2025 про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог у порядку ст. 603 ЦК України.
Зазначає, що в ухвалі від 03.11.2025, суддею неправомірно зазначено, що вона оскарженню не підлягає.
За приписами підп. 17.11 підп. 17 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України - подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи.
Підп. 17.10 підп. 17 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України визначено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені п. 6 частини першої статті 255 цього Кодексу (про повернення заяви позивачеві (заявникові) - до суду апеляційної інстанції передаються всі матеріали. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи (підп. 17.12 підп. 17 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України).
Зауважує, що листом №924/865/25/5987/25 від 14.11.25 Північно-західним апеляційним господарським судом витребувано у Господарського суду Хмельницької області матеріали справи.
Відтак, на виконання вимог чинного законодавством України, враховуючи принцип розумності, на думку заявника, суддя Кочергіна В.О. зобов'язана була зупинити провадження у цій справі, до перегляду ухвали від 03.11.2025 в апеляційному порядку.
Проте, як зазначає заявник, його законні доводи про неможливість розгляду справи, суддя проігнорувала, та зазначила що не вбачає перешкод для початку розгляду справи по суті. Стверджує, що у підготовчому засіданні суд не надав йому можливості навести свої заперечення проти заяви представника відповідача, про продовження строку для подання відзиву у справі, та довести, що він не міг включити вимогу про визнання недійсним з моменту його вчинення, одностороннього правочину про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчинений ТОВ "Агрохолдинг 2012" у формі заяви від 15.08.2025, до позовної заяви із незалежних від нього причин, йому стало зрозуміло, що рішення у справі вже давно прийнято, і воно буде не на його користь.
Посилаючись на ст.5 Загальної декларації прав людини, ст.7 Міжнародного пакту про громадянські й політичні права, ст.1 Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, зазначає, що суддя своїми незаконними діями піддає його катуванню (навмисно заподіює моральні страждання).
Наголошує, що його незгода з рішеннями судді, не є підставою для подачі даної заяви.
Викладені в заяві обставини викликають у заявника сумніви щодо неупередженості судді Кочергіної В.О. під час розгляду справи №924/865/25.
Проаналізувавши наведені у заяві про відвід підстави, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач Корякін Д.В. посилається на незгоду з процесуальними діями судді щодо розгляду справи, незважаючи на подану позивачем апеляційну скаргу на ухвалу суду від 03.11.2025 та направлення на адресу апеляційної інстанції копії матеріалів, які стосуються розгляду скарги.
Суд зазначає, що направлення до суду апеляційної інстанції матеріалів, які стосуються розгляду скарги врегульовано приписами п.17.10 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Так, за змістом наведеної норми у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-8, 10, 12-14, 17, 19, 21, 31-33 частини першої статті 255 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали.
В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.
Суд наголошує, що суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Таку, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
Згідно з частиною третьою статті 198 Господарського процесуального кодексу України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Щодо доводів заявника, що судом було надіслано до Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали оскарження у справі №924/865/25, а не усі матеріали справи, суд зазначає, що за змістом п.10, п.11 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом (п.10) та неприпустимість зловживання процесуальними правами (п.11).
Також суд звертається до правової позиції Верховного Суду висловленої у постанові по справі 910/404/20 від 14.09.2020р, де сформовано висновок про те, що на підставі пункту 6 частини першої статті 255 ГПК України в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові) виключно за умови, якщо така ухвала має "завершальне" значення щодо можливості судового розгляду та перешкоджає провадженню у справі. Близька за змістом правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 зі справи № 2-5151/09.
Разом із тим, ухвала суду від 03.11.2025, згідно з якою повернуто заявнику подану ним в порядку ч.3 ст.237 ГПК України заяву, направлена на вирішення окремого процесуального питання, і вказана ухвала не перешкоджає провадженню у справі.
З урахуванням наведеного, судом застосовано абз.2 п.17.10 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, та направлено до суду апеляційної інстанції копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги.
Означена правова позиція також підтверджується і винятками, які містяться у абз.1 п.17.10 Перехідних положень ГПК України, а саме - крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Додатково суд зауважує, що положеннями частини 1 статті 255 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, який є вичерпним.
Системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення зі справи.
Навпаки, відповідне обмеження має на меті забезпечити розгляд справи упродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду.
Статтею 195 ГПК України унормовано, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Як стверджується матеріалами справи, ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у даній справі та ухвалою суду від 03.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 11:00год. 24.11.2025 (з урахуванням продовження строку підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду - 22.10.2025, про що відображено в протоколі судового засідання від 22.10.2025).
Також суд зазначає, що пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
З огляду на викладене, суд вважає, що безпідставне зупинення провадження у даній справі призвело б до порушення встановлених Законом строків розгляду справи та прав інших учасників справи на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку.
Частина 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).
Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 № 6-рп/2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково Законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Незгода сторони з рішеннями судді не може свідчити про існування упередженості судді в розгляді відповідної справи та не є підставою для відводу судді Кочергіної В.О. від розгляду даної справи, тому суд дійшов висновку, що наведені у заяві позивачем Корякіним Д.В. обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді Кочергіної В.О. від розгляду справи №924/865/25.
Судом також враховується, що Європейським судом з прав людини у рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Право на незалежний і безсторонній суд гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Газета Україна-Центр проти України", no.16695/04, від 15.07.2010).
Одночасно суд звертає увагу на практику ЄСПЛ, який у своїх рішеннях встановлює два виключення із поняття "належних сумнівів". Несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; не припустимі гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).
Отже, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді. Наявність припущень не є достатньою підставою для відводу судді.
Щодо посилань заявника на те, що в ході розгляду справи заявник піддається катуванню з боку суду, що йому навмисно заподіюються моральні страждання, суд вважає наведені обставини суб'єктивним ментальним сприйняттям заявника, які базуються на власно особистому тлумаченні конвенційних принципів та які, не відповідають дійсним обставинам справи.
Доказів, передбачених вимогами ст.ст. 35-36 ГПК України, що слугували б підставою для відводу судді Кочергіної В.О. у справі № 924/865/25 заявником до заяви не подано, а судом під час розгляду заяви не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої Корякіним Д.В. заяви про відвід судді Кочергіної В.О. у справі №924/865/25 та відмову у її задоволенні.
Згідно із ч.ч. 7, 8, 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч.7). Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (ч. 8). За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11).
Керуючись ст.ст. 35, 38, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Визнати відвід судді Кочергіної В.О. від участі у розгляді справи №924/865/25 необгрунтованим.
2. Передати заяву Корякіна Д.В. про відвід судді Кочергіній В.О. у справі №924/865/25 іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набрала законної сили 27.11.2025 та може бути заперечена у порядку, передбаченому ч. 3 ст. ст. 255, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 2 примірники:
1-до справи (в паперовому екз.),
2-позивачу (до електронного кабінету).