29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"25" листопада 2025 р. Справа № 924/930/25
м.Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Гайдуку Д.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Кам'янець-Подільської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамік"
про стягнення 228 002,31 грн.
Представники сторін:
від позивача: Тифанюк А.І.
від відповідача: Рарицький Т.В.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 25.11.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
08.09.2025 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Кам'янець-Подільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамік" про стягнення 228 002,31 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,4114 га, кадастровий номер 6810400000:09:001:0211, яка розташована за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Проспект Грушевського, 29.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 12.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою встановлено строки для подачі відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив, визначено дату проведення підготовчого засідання у справі.
02.10.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про долучення відзиву з додатками.
06.10.2025 через підсистему "Електронний суд" отримано відповідь на відзив.
08.10.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Судом у підготовчому засіданні 09.10.2025 постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про встановлення відповідачу строку для подання заперечень на відповідь на відзив до 17.10.2025, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 11:00 год. 04.11.2025 року. Ухвалою суду від 09.10.2025 повідомлено ТОВ "Керамік" про дату, час та місце підготовчого засідання у справі.
16.10.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 04.11.2025 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого засідання та призначення до розгляду по суті в судовому засіданні на 10:30 год. 25.11.2025.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Кам'янець-Подільська міська рада звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамік" про стягнення 228 002,31 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 17.04.2001 року ТОВ "Керамік" є власником нежитлового приміщення (арматурного цеху) загальною площею 1344,4 кв.м. за адресою: м. Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського, 29 на підставі договору купівлі - продажу від 17.04.2001 року. При цьому, вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6810400000:09:001:0211 та площею 0,4114 га, яка перебуває у власності Кам'янець - Подільської міської ради, тобто є комунальною власністю. Із змісту інформаційних даних витягу з Державного земельного кадастру цільове призначення вказаної земельної ділянки - 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком. Проте, станом на дату подачі позову право користування (оренди) земельною ділянкою у відповідності до вимог законодавства між сторонами не оформлено та державна реєстрація не проведена, чим порушено вимоги положень ЦК України, ЗК України та Закону України «Про оренду землі». У позові зазначено, що відповідач не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача. Позивач стверджує, що листом від 23.10.2024 повідомляв відповідача про те, що 31 жовтня 2024 року о 10:00 буде проводитись чергове засідання комісії з визначення та відшкодування безпідставно збережених коштів/збитків власникам землі та землекористувачам на території Кам'янець-Подільської міської територіальної громади Хмельницької області. За наслідком проведення засідання визначено розмір безпідставно збережених коштів ТОВ «Керамік» у зв'язку з використанням земельної ділянки з кадастровим номером 6810400000:09:001:0211 та площею 0,4114 га, за адресою: м. Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського, 29 без належного оформлення документів та сплати коштів за користування земельною ділянкою за період з 01.11.2021 по 31.10.2024, який становить 228 002,31 грн, про що складено акт комісії, який затверджений рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради №979 від 27.11.2024. У позові вказано, що розмір визначено за ставками орендної плати за землю, які затверджені рішенням сесії міської ради, відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки. На надіслане позивачем 11.12.2024 повідомлення з доданим актом комісії від 31.10.2024, відповідач упродовж місяця не відреагував, кошти до місцевого бюджету не сплатив. З посиланням на п.п. 14.1.72, 14.1.147 Податкового кодексу України, ст. 206 ЗК України, позивач зазначає, що ТОВ "Керамік" не є власником або постійним користувачем земельної ділянки, при цьому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, а тому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата, яка повинна сплачуватись до місцевого бюджету. На думку позивача, відносини, що склались між сторонами є кондикційними та підлягають застосуванню ст.ст. 1212, 1166 ЦК України. У позові наведено обставини того, що строк позовної давності не пропущено.
У відзиві вказано про вибуття 22.11.2024 року з власності ТОВ «Керамік» спірного нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці позивача на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 22.11.2024, посвідченого приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Швець А.О., який зареєстрований в реєстрі за №3741. При цьому, згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформації з Державного земельного кадастру 01.07.2025 зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки з новим власником вищевказаного нежитлового приміщення - ОСОБА_1 згідно договору оренди землі б/н від 12.06.2025. На думку відповідача, розрахунок проведений комісією з визначення та відшкодування безпідставно збережених коштів на підставі власно сформованих даних по нормативно-грошовій оцінці земельної ділянки є незаконним, з огляду на відсутність у матеріалах справи витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки землі за 2021, 2022, 2023 роки. У відзиві звернуто увагу на те, що згідно Витягу з Державного земельного кадастру дата реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі 01.07.2024. За наслідком здійсненого адвокатського запиту від 30.09.2025, Відділ №2 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області у листі №2013/281-25 від 30.09.2025 повідомив, що розрахувати нормативно грошову оцінку за період 2021-2024 є неможливим, оскільки нормативно-правовими актами, які регулюють проведення нормативно-грошової оцінки земель не передбачено можливість отримання витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земель за минулі роки та звернув увагу, що формування вказаної земельної ділянки, яке передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру відбулось 01.07.2024, відповідно інформації щодо її нормативної грошової оцінки до моменту її формування у відділі відсутня. До відзиву додано попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат на суму 30 000,00 грн. від 02.10.2025, копії договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 22.11.2024, листа від 30.09.2025, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.10.2025, витягу та інформації з Державного земельного кадастру від 24.09.2025 та від 01.10.2025, кадастрового плану земельної ділянки.
За змістом відповіді на відзив позивач стверджує, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно від 16.10.2024 року, відповідач є власником нежитлового приміщення з 17.04.2001 року на підставі договору купівлі - продажу, а період, за який нараховано безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки комунальної власності, з 01.11.2021 по 31.10.2024 року, тобто коли ТОВ «Керамік» було власником майна і користувалося земельною ділянкою без належної правової підстави. При цьому, користування відповідачем ділянкою без правовстановлюючих документів ще з 2001 року завдало міській раді, як власнику, значних збитків. У відповіді на відзив зазначено, що земельне законодавство, зокрема і стаття 20 Закону України "Про оцінку земель" не містить вимоги щодо обов'язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. Крім того, програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування витягів на певну дату, яка вже минула. Позивач підтвердив обставину відсутності в Державному земельному кадастрі інформації про спірну земельну ділянку за 2021, 2022, 2023 роки, однак згідно витягу від 22.10.2024 року нормативно-грошова оцінка останньої становить 2776246,69 грн. На думку позивача, до правовідносин, які виникли між сторонами безпосередньо у цій справі, щодо виникнення прав у відповідача на земельну ділянку має застосовуватися спеціальна норма закону, а саме стаття 120 ЗК України у редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу, у якій не передбачалося необхідності формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав під час придбання нежитлових будівель. Кам'янець-Подільська міська рада вказує про принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на її території будівлі або споруди для особи, яка придбала такий об'єкт. Звертає увагу на те, що присутній на засіданні комісії представник ТОВ «Керамік» жодним чином не заперечував проти нарахованих збитків, що підтверджується витягом з засідання комісії наявним в матеріалах справи.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив вказує, що позивач не визначив площу земельної ділянки, яку фактично використовувало ТОВ "Керамік" і не довів чи використовував її відповідач взагалі, однак нарахував суму безпідставно збережених коштів, яка є необгрунтованою. Водночас, вказані відомості згідно правових позицій Верховного Суду належить обов'язково встановити для вирішення спору про стягнення коштів на підставі ст. 1212 ЦК України. Звертає увагу на те, що згідно витягу з протоколу засідання комісії проведеного 31.10.2024, зазначено, що Мужило Володимир Сергійович з нарахованою сумою коштів не погоджується.
Представник позивача в судовому засіданні 25.11.2025 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 25.11.2025 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві за запереченнях на відповідь на відзив, у позові просив відмовити.
Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/930/25 відсутні.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.10.2024 року 04.12.2023 державним реєстратором внесено запис про право власності ТОВ "Керамік" на нежитлове приміщення (арматурний цех) загальною площею 1344,4 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2843161468020) за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Проспект Грушевського, буд. 29 на підставі договору купівлі - продажу від 17.04.2001 року.
Відповідно до інформації та витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 22.10.2024 та від 24.09.2025 зазначено відомості про земельну ділянку: кадастровий номер земельної ділянки - 6810400000:09:001:0211; цільове призначення - 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком; категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для виробничих потреб. Місце розташування: Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Проспект Грушевського, буд. 29. Площа: 0,4114 га. У витязі від 24.09.2025 також визначено, що 12.06.2025 - дата проведення нормативної грошової оцінки, розмір якої - 3 109 238,66 грн, дата державної реєстрації земельної ділянки 01.07.2024.
23.10.2024 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому повідомив про проведення 31.10.2024 о 10:00 год. чергового засідання комісії з визначення та відшкодування безпідставно збережених коштів /збитків власникам землі та землекористувачам на території Кам'янець-Подільської міської територіальної громади Хмельницької області, на якому розглядатимуться, в тому числі матеріали стосовно фактичного використання ТОВ "Керамік" земельної ділянки за адресою: проспект Грушевського, 29. До листа додано фіскальний чек Укрпошти від 23.10.2024.
Відповідно до Акту про визначення та відшкодування безпідставно збережених коштів / збитків власникам землі та землекористувачам на території Кам'янець-Подільської міської територіальної громади Хмельницької області від 31.10.2024 комісією встановлено, що земельна ділянка площею 0,4114 га, знаходиться: Проспект Грушевського, 29 (кадастровий номер земельної ділянки 6810400000:09:001:0211) використовується ТОВ "Керамік". У п. 2 акту визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: на 2021 рік - 2 088 165,00 грн, на 2022 рік - 2 296 981,50 грн, на 2023 рік - 2 641 528,73 грн, на 2024 рік - 2 776 246,69 грн. Сплата коштів за користування земельною ділянкою не проводилась. Період, за який визначено розмір безпідставно збережених коштів: з 01.11.2021 по 31.10.2024. Цільове (функціональне) використання земельної ділянки: цільове призначення - 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком. Відповідно до п. 7 акту розмір безпідставно збережених коштів: 228 002,31 грн.
За змістом доданого до матеріалів справи витягу з протоколу засідання комісії від 31.10.2024 у засіданні приймав участь представник ТОВ "Керамік" Мужило В.С., котрий з нарахованою сумою коштів не погодився, оскільки право власності на вказаний об'єкт нерухомості зареєстровано лише 04.12.2023 року. Представником відповідача зауважено, що об'єкт готується до продажу і новий власник вже буде укладати договір оренди земельної ділянки і сплатить усю суму нарахованих коштів. Згідно з витягом, останній зазначив, що якби відповідачем не було сформовано земельну ділянку, то не могли б бути нараховані збитки. У витязі відображено, що рішенням 41 сесії Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання від 29.05.2024 №59/41 ТОВ «Керамік» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: місто Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського, 29.
Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 27.11.2024 №979 затверджено акт про визначення та відшкодування безпідставно збережених коштів / збитків власникам землі та землекористувачам на території Кам'янець-Подільської міської територіальної громади Хмельницької області від 31.10.2024 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамік".
11.12.2024 виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради надіслав відповідачу лист з доданою копією рішення від 27.11.2024 №979 та претензією з вимогою про сплату 228 002,31 грн. заборгованості.
Згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 22.10.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6810400000:09:001:0211 становить 2 776 246,69 грн.
Відповідно до розрахунку позивача річного розміру орендної плати за землю в межах трирічного строку (за період з 01.11.2021 по 31.10.2024) за земельну ділянку, розташовану за адресою: Проспект Грушевського, 29 (кадастровий номер - 6810400000:09:001:0211) розмір безпідставно збережених ТОВ "Керамік" коштів становить 228 002,31 грн (за листопад -грудень 2021 року - 10 440, 83 грн; за 2022 рік - 68 909,45 грн; за 2023 рік - 79 245,86 грн; за січень-жовтень 2024 року - 69 406,17 грн) з розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки.
За змістом листа Відділу №2 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30.09.2025 зазначено, що нормативно-правовими актами, які регулюють проведення нормативно-грошової оцінки земель не передбачено можливість отримання витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земель за минулі роки. Повідомлено, що формування земельної ділянки, яке передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру відбулось 01.07.2024, відповідно інформація щодо її нормативної грошової оцінки до моменту її формування у відділі відсутня.
До матеріалів справи додано копію договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 22.11.2024 укладеного між ТОВ "Керамік" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), предметом якого є продаж у приватну власність нежитлового приміщення арматурного цеху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1344,4 кв.м. У п. 2 вказаного договору вказано, що земельна ділянка площею 0,4114 га, кадастровий номер 6810400000:09:001:0211, на якій розташоване приміщення, не передана у власність ТОВ «КЕРАМІК», правовстановлюючий документ на земельну ділянку не видавався, право власності не реєструвалось. Договір посвідчено приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Швець А.О., який зареєстрований в реєстрі за №3741
У інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.10.2025 відображено, що 01.07.2025 державним реєстратором внесено запис про право оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 6810400000:09:001:0211) площею 0,4114 га за ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 12.06.2025 укладеного з Кам'янець-Подільською міською радою (орендодавець) на умовах орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Враховуючи, що відповідач добровільно не сплатив позивачу нараховану заборгованість за фактичне користування земельною ділянкою у визначений в розрахунку період, власником якої є територіальна громада м. Кам'янець-Подільський, останній звернувся з відповідним позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
Відповідно до ст. 2 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
За приписами ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Приписами чч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України (у чинній редакції) визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
За змістом статей 122, 123, 124, 134 ЗК України (у чинній редакції) міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України (у чинній редакції) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За змістом статті 93 Земельного кодексу України (у чинній редакції) та статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України (у чинній редакції) землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача, у період коли останній був власником нерухомого майна (нежитлового приміщення), безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою комунальної власності площею 0,4114 га з кадастровим номером 6810400000:09:001:0211, на якій розміщений вказаний вище об'єкт нерухомості, зокрема за період 01.11.2021 - 31.10.2024 року в сумі 228 002,31 грн.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію розміру неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою в порядку, визначеному статтею 1212 ЦК України.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Для кондикційних зобов'язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).
У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто в такому разі суд керується тим, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі №925/230/17 та постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №645/1040/19.
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.10.2024, 04.12.2023 зареєстровано право власності ТОВ "Керамік" на нежитлове приміщення (арматурний цех) загальною площею 1344,4 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2843161468020) за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Проспект Грушевського, буд. 29 на підставі договору купівлі - продажу від 17.04.2001 року.
За змістом ст. 30 Земельного кодексу України (в редакцій чинній станом на 17.04.2001) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. Подібні за змістом норми викладені у ч. 1 ст. 120 ЗК України у чинній редакції.
Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.
Таким чином, нормами статтей 30 ЗК України у редакції станом на 17.04.2001 та 120 ЗК України у чинній редакції закріплено загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, а у випадку переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає у набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об'єкти.
Отже, за змістом вказаних положень право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Однак, з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду 09.11.2021 у справі №905/1680/20, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
Водночас до правовідносин, які виникли між сторонами, щодо виникнення права користування у відповідача на земельну ділянку має застосовуватися спеціальна норма закону, а саме стаття 30 ЗК України у редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу від 17.04.2001, у якій не передбачалося необхідності формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав під час придбання нежитлових будівель. Таким чином, для застосування положень статті 1212 ЦК України не є обов'язковим встановлення сформованості земельної ділянки. Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 644/3932/18-ц та від 05.02.2025 у справі №645/1040/19.
Незважаючи на те, що нежитлові будівлі не можуть бути відокремлені від земельних ділянок, на яких вони розташовані, зазначеними положеннями закону було врегульовано правовий режим нерухомого майна і правовий режим земельних ділянок, на яких воно розташовано, а отже, користувач земельної ділянки зобов'язаний сплачувати за користування нею певну плату, що відповідає положенням статті 206 ЗК України, оформити право користування земельною ділянкою та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.
Враховуючи, що у період з 01.11.2021 по 31.10.2024 ТОВ "Керамік" було власником об'єкта нерухомості (нежитлового приміщення) загальною площею 1344,4 кв.м, що розташоване за адресою: Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського, 29, відповідач мав право на використання вищезазначеної спірної земельної ділянки.
Згідно з частинами 1, 2 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Відповідно до частин 3-9 вищезазначеної статті сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Таким чином, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічний висновок містяться у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Згідно з ч. 8 ст. 24 означеного Закону на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.09.2025, спірній земельній ділянці площею 0,4114 га присвоєно кадастровий номер 6810400000:09:001:0211, датою державної реєстрації визначено 01.07.2024.
Таким чином, означена вище земельна ділянка є сформованою як об'єкт цивільних прав.
З огляду на викладене ТОВ "Керамік", як фактичний користувач земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Зі змісту положень частини 4 статті 5, абзацу 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель", пункту 289.1 статті 289 ПК України слідує, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Згідно з частинами 1, 2 статті 20, частини 1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Згідно з положеннями частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи положення ПК України та законодавства про оцінку земель (Закон України "Про оцінку земель", Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 № 489, Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213, Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051) у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 зробила висновок, що належними доказами на обґрунтування оцінки землі є довідка, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічна документація на земельну ділянку, виготовлена компетентним органом.
Верховний Суд дотримується позицію про те, що за відсутності витягу про нормативну грошову оцінку щодо спірної земельної ділянки, за умови наявності у матеріалах справи інших документів, які підтверджують розмір нормативної грошової оцінки, встановлений, зокрема, відповідними органами місцевого самоврядування щодо спірної земельної ділянки, суд вправі ухвалити судове рішення у справі з урахуванням цих документів. У такому випадку рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого можна встановити та вирахувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, є належним доказом у справі. Схожі за змістом правові висновки містяться у постанові Верховного Суду із подібними правовідносинами від 21 лютого 2024 року у справі №646/4738/19.
Позивачем на підтвердження розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка використовується відповідачем, за спірний період надано витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 22.10.2024, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6810400000:09:001:0211 становить 2 776 246,69 грн.
Крім того, судом встановлено, що у акті про визначення та відшкодування безпідставно збережених коштів власникам землі та землекористувачам на території Кам'янець-Подільської міської територіальної громади Хмельницької області від 31.11.2024, затвердженому рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 27.11.2024 №979, органами місцевого самоврядування визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6810400000:09:001:0211, зокрема: на 2021 рік - 2 088 165,00 грн, на 2022 рік - 2 296 981,50 грн, на 2023 рік - 2 641 528,73 грн, на 2024 рік - 2 776 246,69 грн.
За таких обставин, заперечення відповідача, викладені у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив щодо незаконності врахування розрахунку проведеного комісією з визначення та відшкодування безпідставно збережених коштів, до складу якої входять представники органів місцевого самоврядування, на підставі власно сформованих даних по нормативно-грошовій оцінці земельної ділянки, судом не враховуються, оскільки спростовуються викладеними вище висновками суду.
Приписи статті 288 Податкового кодексу України вказують на те, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до п. 288.5.2. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, зазначено, що обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.
Таким чином, зважаючи на те, що на спірній земельній ділянці, цільовим призначенням якої є "11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком" розміщене нежитлове приміщення (арматурний цех), Кам'янець-Подільською міською радою у спірний розрахунковий період правомірно застосовано при обрахуванні орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на якій розміщений об'єкт нерухомості відповідача до передачі права власності іншій особі згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 22.11.2024.
Позиція відповідача щодо необхідності визначення площі земельної ділянки, яку фактично використовувало ТОВ "Керамік" і встановлення обставини використання останньої, спростовується дією принципу цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою та встановленою неможливістю користування об'єктом нерухомості без використання земельної ділянки під останнім, а також матеріалами справи, зокрема відомостями з витягу з засідання комісії від 31.10.2024 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.09.2025, за змістом яких за ініціативою відповідача сформовано спірну земельну ділянку, площа земельних угідь якої під будівлями і спорудами (0,1439 га та 0,2675) ТОВ "Керамік" відповідає площі спірної земельної ділянки, яка фактично використовувалась під об'єктом нерухомості останнього. Окрім того, відповідач не надав контррозрахунку нарахування орендної плати за період 01.11.2021-31.10.2024 з визначенням іншої площі для обрахунку.
Відповідно до п.6 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність.
Зокрема, поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.
Згідно правового висновку Об'єднаної палати КЦС ВС, викладеного у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17, доктрина заборони суперечливої поведінки полягає в тому, що ніхто не повинен діяти всупереч своїй попередній поведінці.
При обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значущі вчинки були економічно обґрунтованими.
Застосовуючи даний принцип до поведінки ТОВ "Керамік", суд вважає, що відповідач демонструє суперечливу поведінку, яка полягає у тому, що за заявою відповідача було виготовлено технічну документацію та сформовано земельну ділянку з присвоєнням кадастрового номера саме у розмірі 0,4114 га для розміщення та експлуатації нежитлового приміщення арматурного цеху, а при розгляді спору по справі №924/930/25 останнім заперечується використання земельної ділянки у зазначеному розмірі, що не узгоджується з попередньою поведінкою ТОВ "Керамік".
Провівши перерахунок заявленого до стягнення розміру безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування спірною земельною ділянкою, суд дійшов висновку, що останній є обґрунтованим.
Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати ним за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке в спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 викладено правову позицію відносно того, що вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, і до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати регулюються ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Посилання відповідача на те, що спірна земельна ділянка до 01.07.2024 не мала меж, встановлених у передбаченому законом порядку, а також стосовно не присвоєння останній кадастрового номеру, у зв'язку із чим спірна земельна ділянка не може вважатися сформованим об'єктом цивільних прав до вищевказаної дати, що унеможливлює проведення позивачем розрахунку за 2021-2023 роки орендної плати, не можуть бути взяті до уваги як такі, що спростовують доводи позивача про фактичне користування відповідачем земельною ділянкою у зазначених межах та визначених період та не звільняють відповідача від обов'язку сплатити безпідставно збережені кошти орендної плати за безпідставне користування спірною земельною ділянкою.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 228 002,31 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою є обгрунтованими та підтвердженими належними доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позовних вимог.
Оскільки згідно положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а позовну заяву у справі №924/930/25 подано до суду в електронній формі, то визначення суми судового збору, який підлягає стягненню з відповідача відбувається із застосуванням коефіцієнту 0,8.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамік" (32302, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, буд. 37А, код ЄДРПОУ 31494426) на користь Кам'янець-Подільської міської ради (32302, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, Відродження майдан, буд. 1, код ЄДРПОУ 26571846) 228 002,31 грн безпідставно збережених коштів орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,4114 га, кадастровий номер 6810400000:09:001:0211, яка розташована за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Проспект Грушевського, 29.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамік" (32302, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, буд. 37А, код ЄДРПОУ 31494426) на користь виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради (Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, майдан Відродження, 1, р/р UA768201720344210019000030209, отримувач ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 04060542) 2736,03 грн судового збору.
Після набрання рішенням законної сили, видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.
Повний текст рішення складений та підписаний 28.11.2025.
Суддя А.М. Яроцький