8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" листопада 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2084/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатої В.В.
при секретарі судового засідання Корнух В.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (61038, Харківська область, м. Харків, вул. Глобинська, 23) в інтересах держави, в особі Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області (62489, Харківська область, Харківський район, с-ще Бездюдівка, вул. Зміївська, 48)
до Громадської організації «Спортивний клуб Карат-777» (61105, Харківська область, м. Харків, просп. Байрона 41-А, корпус А-10, кімната 37)
про усунення перешкод у використанні ділянки
за участю представників:
прокуратури - Зливка К.О.;
позивача - не з'явився;
відповідача - Варламов Д.В.
Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Громадської організації «Спортивний клуб Карат-777», в якому просить:
- Усунути перешкоди у здійсненні права комунальної власності на користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,4657 га розташованою в межах прибережної захисної смуги Нагорівського водоймища, на території селища Безлюдівка Харківського району Харківської області зобов'язавши Громадську організацію «Спортивний клуб Карат-777» (Харківська область, м. Харків, просп. Байрона 41-А, корпус А-10, кімната 37, 61105, код ЄДРПОУ 40840551) привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан шляхом знесення будівлі з терасою та тамбуром площею 74,65 м2 розміщеної на відстані 54,06 м від урізу води; будівлі з 2 відділеннями для переодягання площею 10,74 м2 розміщеної на відстані 30,36 м від урізу води; будівлі з ганком площею 11,41 м2 розміщеної на відстані 30,36 м від урізу води; навісу площею 84,2 м2 розміщеного на відстані 3,19 м від урізу води; лінійної споруди спортивного майданчика (бруси гімнастичні 4 штуки, турнік 2 штуки, драбина 1 штука, рукохід 1 штука, боксерський ринг 1 штука, арка 1 штука), площа і поверховість яких не визначалась, розміщеної на відстані 1,35 м від урізу води; лінійної споруди огорожі висотою 1,7 м довжиною 69,7 м, 4 альтанок площею 12,16 м2 розміщених на відстані 10,80 м, 8,44 м, 8,38 м, 8,50 м, від урізу води, 2 споруд площею 9 м2 та 7 м2 розміщених на відстані 6,19 м та 14,77 м від урізу води.
- Судові витрати покласти на відповідача, стягнувши їх на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, реєстраційний рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2084/25. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.07.2025 виправлено описку в ухвалі Господарського суду Харківської області від 23.06.2025 по справі №922/2084/25, вказавши вірні дату та час проведення підготовчого засідання - "21" липня 2025 р. о 11:15.
09.07.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача за вх. № 16136.
В судовому засіданні 21.07.2025 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.08.2025 о 11:30 год.
04.08.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача за вх. № 17885.
В судовому засіданні 04.08.2025 на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів за власною ініціативою; на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання.
07.08.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача за вх. № 18272.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 виправлено описку в протокольній ухвалі Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 по справі №922/2084/25, вказавши вірні дату та час проведення підготовчого засідання - "08" вересня 2025 р. о 11:45.
28.08.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача за вх. № 19735.
08.09.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (вх. № 20434 від 08.09.2025).
В судовому засіданні 08.09.2025 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.09.2025 о 12:30 год.
12.09.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача за вх. №20974.
15.09.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позовну заяву за вх. № 21039.
В судовому засіданні 15.09.2025 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.09.2025 о 11:30 год.
22.09.2025 через систему «Електронний суд» Салтівською окружною прокуратурою подано відповідь на відзив за вх. № 21769.
В судовому засіданні 22.09.2025 задоволено усне клопотання представника відповідача щодо ознайомлення з відповіддю на відзив з метою надання пояснень, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.10.2025 о 13:15 год.
26.09.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача за вх. № 22362.
В судовому засіданні 06.10.2025 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.10.2025 о 12:15 год.
20.10.2025 представником відповідача до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи за вх. № 24285.
В судовому засіданні 20.10.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача (вх. № 24285 від 20.10.2025), на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 03.11.2025 о 14:45 год.
22.10.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про проведення засідання без участі представника позивача за вх. №24563.
В судовому засіданні 03.11.2025 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 17.11.2025 о 12:00 год.
06.11.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про проведення засідання без участі представника позивача за вх. № 25825.
В судовому засіданні 17.11.2025 представник прокуратури підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, вказуючи, що прокурором не доведено приналежності спірної земельної ділянки до комунальної форми власності.
Позивач свого представника в судове засідання не направив.
Разом з цим, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень, а тому суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Водночас, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як зазначено в позовній заяві, в ході досудового розслідування кримінального провадження №42021222030000117 від 05.08.2021 за ознаками складу кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 197-1, ч.3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364 КК України прокуратурою встановлено факти самовільного зайняття та самовільної забудови прибережної захисної смуги озера Нагорівське, яке розташоване на території селища Безлюдівка Харківського району Харківської області.
15.08.2023 та 04.09.2024 проведено огляди місця події з залученням сертифікованих інженерів-землевпорядників ТОВ «Армадабудпроект» та проведенням геодезичних робіт.
За результатами проведеної слідчої дії встановлено, що на північному березі Нагорівського водоймища, яке розташоване на території селища Безлюдівка Харківського району Харківської області в межах прибережної захисної смуги вздовж водойми огороджена парканом земельна ділянка площею 0,4657 га. (позначена на ситуаційній схемі огляду як «контур №1»).
На зазначеній земельній ділянці розташовано наступні споруди:
- будівля з терасою та тамбуром площею 74,65 м2 розміщена на відстані 54,06 м від урізу води; будівля з 2 відділеннями для переодягання площею 10,74 м2 розміщена на відстані 30,36 м від урізу води; будівля з ганком площею 11,41 м2 розміщена на відстані 30,36 м від урізу води; навіс площею 84,2 м2 розміщений на відстані 3,19 м від урізу води; лінійні споруди спортивного майданчика (бруси гімнастичні 4 штуки, турнік 2 штуки, драбина 1 штука, рукохід 1 штука, боксерський ринг 1 штука, арка 1 штука, площа і поверховість яких не визначалась, розміщені на відстані 1,35 м від урізу води; лінійна споруда огорожі висотою 1,7 м довжиною 69,7 м, які відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/121-23/21371- БТ від 10.01.2024 є об'єктами нерухомого майна;
- 4 альтанки площею 12,16 м2 розміщені на відстані 10,80 м, 8,44 м, 8,38 м, 8,50 м від урізу води, які відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/121-23/21371-БТ від 10.01.2024 не є об'єктами нерухомого майна.
- 2 споруди площею 9 м2 та 7 м2 розміщені на відстані 6,19 м та 14,77 м від урізу води.
Прокуратура зазначає, що згідно даних протоколу огляду місця події від 04.09.2024 проведеного в ході досудового розслідування, вказана земельна ділянка по контуру огороджена парканом, вільний доступ до води відсутній.
Досудовим розслідуванням встановлено, що вказана земельна ділянка та споруди на ній використовуються Громадською організацією «Спортивний клуб Карат-777» код ЄДРПОУ 40840551 (далі ГО СК «Карат-777») для надання послуг у сфері відпочинку та розваг, торгівлі товарами продовольчої та непродовольчої групи.
Також прокуратурою зазначено, що ГО СК «Карат-777» 08.06.2023 зверталась до Безлюдівської селищної ради з заявами про видачу дозволу-погодження на розміщення об'єктів виїзної (виносної) торгівлі, надання послуг у сфері розваг та відпочинку на зазначеній земельній ділянці. В додаток до цієї заяви, надано схеми бажаного розміщення земельної ділянки площею 0,2864 га.
Аналогічно, 08.06.2023 ГО СК «Карат-777» подано заяву до Безлюдівської селищної ради про укладення договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою на території ради. В додаток до цієї заяви, Відповідачем надано схеми бажаного розміщення земельної ділянки площею 0,2864 га та зазначено, що останнім планується функціональне використання код 07.02 - для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту.
На підставі цієї заяви, 15.06.2023 ГО СК «Карат-777» укладено договір №2 з Безлюдівською селищною радою щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою згідно п.1.1 якого замовник зобов'язується оплатити пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою: смт. Безлюдівка, територія загального користування Безлюдівської селищної ради, на якій розташована тимчасова споруда, що належить замовнику (альтанки, роздягальня).
Відповідно до розрахунку за договором пайової участі №2 від 15.06.2023 укладеним між Безлюдівською селищною радою та ГО СК «Карат-777», площа земельної ділянки яку використовував Відповідач становить 2864 кв.м.
Також прокуратурою зазначається, що саме Відповідачем було укладено з Харківською обласною комунальною аварійно-рятувальною водолазною службою договір №6/2 від 07.06.2023 щодо виконання підводно-технічного (водолазного) обстеження дна на пляжі Безлюдівка-2 та отримано акт водолазного обстеження дна акваторії пляжу, акт про усунення перешкод з дна акваторії пляжу та паспорт підводної частини акваторії пляжу.
Крім того, ГО СК «Карат-777» 07.06.2023 укладено договір №29ТПВ-2023 з КП «Котлярівське» Безлюдівської селищної ради про надання послуг з поводження з побутовими відходами, а саме утилізації сміття з вищевказаної земельної ділянки.
В подальшому, ГО СК «Карат-777» 22.04.2024 зверталась до Безлюдівської селищної ради з заявами про видачу дозволу-погодження на розміщення об'єктів виїзної (виносної) торгівлі, надання послуг у сфері розваг та відпочинку на зазначеній земельній ділянці.
Аналогічно 22.04.2024 ГО СК «Карат-777» подано заяву до Безлюдівської селищної ради про укладення договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою на території ради.
Водночас, як зазначено прокуратурою, будь-які рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування щодо виділення ГО СК «Карат-777» у власність чи користування земельної ділянки площею 0,4657 га на північному березі Нагорівського водоймища, яке розташоване на території селища Безлюдівка Харківського району Харківської області відсутні.
Відомості про реєстрацію речових прав на зазначені вище земельну ділянку та нежитлові приміщення в Державному реєстрі відсутні, що підтверджується відповідною Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Також прокуратурою встановлено, що в реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному веб-сайті Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (www.econstruction.gov.ua), який містить інформацію про документи, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об'єктів до експлуатації, відсутня інформація стосовно декларативно-дозвільних документів щодо вищезазначених об'єктів нерухомого майна.
Як зазначено прокуратурою, згідно даних геодезичної зйомки, проведеної в ході огляду місця події, вищевказана земельна ділянка розташована в межах населеного пункту - селище Безлюдівка Харківського району Харківської області.
За інформацією Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області, Нагорівське водоймище має штучне походження та орієнтовну площу водного дзеркала 58,2 га. Дозволи на спеціальне водокористування на вказаній водоймі не видавались.
А отже, прокуратура наполягає, що відповідачем здійснено самовільне зайняття спірної земельної ділянки. При цьому, розміщення на прибережній захисній смузі об'єктів нерухомого майна та паркану прямо суперечить вимогам чинного законодавства, а отже, в даному випадку, належним способом захисту є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання особи знести самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна, відповідно до частини 4 статті 376 ЦК України. А враховуючи те, що відповідач самовільно використовував спірну земельну ділянку для здійснення діяльності з надання послуг у сфері відпочинку та розваг, то відповідно до вимог ст. 212 ЗК України саме ГО СК «Карат-777» зобов'язана привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення усіх розміщених на ній об'єктів нерухомого майна.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області до суду з відповідним позовом, в якому просить усунути перешкоди у здійсненні права комунальної власності на користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,4657 га розташованою в межах прибережної захисної смуги Нагорівського водоймища, на території селища Безлюдівка Харківського району Харківської області зобов'язавши Громадську організацію «Спортивний клуб Карат-777» (Харківська область, м. Харків, просп. Байрона 41-А, корпус А-10, кімната 37, 61105, код ЄДРПОУ 40840551) привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан шляхом знесення будівлі з терасою та тамбуром площею 74,65 м2 розміщеної на відстані 54,06 м від урізу води; будівлі з 2 відділеннями для переодягання площею 10,74 м2 розміщеної на відстані 30,36 м від урізу води; будівлі з ганком площею 11,41 м2 розміщеної на відстані 30,36 м від урізу води; навісу площею 84,2 м2 розміщеного на відстані 3,19 м від урізу води; лінійної споруди спортивного майданчика (бруси гімнастичні 4 штуки, турнік 2 штуки, драбина 1 штука, рукохід 1 штука, боксерський ринг 1 штука, арка 1 штука), площа і поверховість яких не визначалась, розміщеної на відстані 1,35 м від урізу води; лінійної споруди огорожі висотою 1,7 м довжиною 69,7 м, 4 альтанок площею 12,16 м2 розміщених на відстані 10,80 м, 8,44 м, 8,38 м, 8,50 м, від урізу води, 2 споруд площею 9 м2 та 7 м2 розміщених на відстані 6,19 м та 14,77 м від урізу води.
Як на підставу представництва, прокурор посилається на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено виключні випадки представництва прокурором інтересів держави в суді, а також на ст. 53 ГПК України.
Прокуратура наполягає на тому, що спірна земельна ділянка розташована в межах населеного пункту - селище Безлюдівка Харківського району Харківської області та належить до земель комунальної власності територіальної громади селища, а отже саме Безлюдівська селищна рада є суб'єктом владних повноважень, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.
Разом з тим, Безлюдівською селищною радою відповідні заходи, направлені на захист майнових інтересів держави у виниклих спірних правовідносинах, не було вжито, що, на думку прокуратури, призводить до порушення інтересів держави, необхідність захисту яких, відповідно до положень статті 131-1 Конституції України, покладено на органи прокуратури.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 15 ЦК України передбачено, шо кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).
Під способами захисту суб'єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 ЦК України).
Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що стаття 376 ЦК України розміщена у главі 27 «Право власності на землю (земельну ділянку)», тобто правовий режим самочинного будівництва пов'язаний з питаннями права власності на землю.
Знаходження на земельній ділянці одного власника об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).
З огляду на викладене, самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки, в тому числі у разі відсутності державної реєстрації права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за відповідною особою. Факт самочинного будівництва змушує власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об'єкти нерухомості - що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою.
Отже, самочинно побудоване нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване за жодною особою, все одно обмежує власника відповідної земельної ділянки в користуванні та розпорядженні такою земельною ділянкою.
Права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з'явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі №921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі №923/196/20 (пункт 34)).
Згідно з вказаним принципом, не допускається набуття права власності на споруджені об'єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку.
З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду у п. 88 постанови від 15.11.2023 у справі №916/1174/22 зробила висновок, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.
Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №202/7377/16-ц.
Велика Палата Верховного Суду у пп. 109-113 Постанови від 15 листопада 2023 року у справі №916/1174/22 (провадження №12-39гс23) наголосила на тому, що належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.
Велика Палата Верховного Суду у пп. 109-113 Постанови від 15 листопада 2023 року у справі №916/1174/22 (провадження №12-39гс23) наголосила на тому, що належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.
Відповідно до частин 1-5 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до частини 2 та пункту "б" частини 3 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Згідно зі статтею 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина 2 статті 152 ЗК України). Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, а не для захисту права володіння, яке належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (пункт 71)).
З наведеного слідує, що звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження.
Таким чином, саме власник вправі вимагати усунення свого порушеного права, у тому числі шляхом подання позову до суду.
Позовною вимогою прокурора у даній справі є вимога щодо усунення перешкод у здійсненні права комунальної власності на користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,4657 га розташованою в межах прибережної захисної смуги Нагорівського водоймища шляхом зобов'язання відповідача привести у придатний для подальшого використання стан шляхом знесення будівель і споруд.
Відповідно до ч .1 статті 58 Земельного кодексу України передбачається, що до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.
Частина 1 статті 59 Земельного кодексу України закріплює, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Згідно із ч. 5 статті 88 Водного кодексу України встановлюється, що землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 3 та 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» передбачається, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування,
комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
4. У державній власності залишаються:
а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності;
які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;
які належать до земель оборони;
б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
в) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.
Згідно із ч. 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачається, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частина 3 вищевказаної статті Земельного кодексу України встановлює, що Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ для всіх потреб та за межами населених пунктів для, зокрема, ведення водного господарства.
Відповідно до ч. 1 та 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 статті 173 Земельного кодексу України передбачається, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.
Згідно із ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 2 статті 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Частина 2 статті 173 Земельного кодексу України передбачає, що межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.
Звертаючись із позовом до суду керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова у якості органу в інтересах якого він звертається зазначив Безлюдівську селищну раду як власника цієї земельної ділянки.
Натомість до матеріалів справи прокурором не було надано копій графічних матеріалів проекту землеустрою щодо встановлення меж селища Безлюдівка, які б підтверджували той факт, що спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної форми власності.
Вказані документи є єдиними доказами того, що спірна земельна ділянка розташована в межах селища Безлюдівка та відноситься до земель комунальної власності Безлюдівської територіальної громади.
А отже, належних доказів того, що спірна земельна ділянка розташована в межах селища Безлюдівка та є комунальною власністю прокурором не було надано.
За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку прокурор міг невірно визначити орган в інтересах якого він звернувся до господарського суду Харківської області.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокуратури є необґрунтованими та недоведеними, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
З приводу інших аргументів, доводів та міркувань сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору залишаються за прокуратурою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Прокуратура: Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (61038, Харківська область, м. Харків, вул. Глобинська, 23, Код ЄДРПОУ/Умовний код: 0291010825).
Позивач: Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області (62489, Харківська область, Харківський район, с-ще Бездюдівка, вул. Зміївська, 48, код ЄДРПОУ 04396555).
Відповідач: Громадська організація «Спортивний клуб Карат-777» (61105, Харківська область, м. Харків, просп. Байрона 41-А, корпус А-10, кімната 37, код ЄДРПОУ 40840551).
Повне рішення складено "27" листопада 2025 р.
Суддя В.В. Усата
справа № 922/2084/25