8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3305/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОАП-ТЕКО" (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 10)
про стягнення 244'750,62 грн
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОАП-ТЕКО", в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором №742/141036 від 02.10.2024 про постачання електричної енергії у сумі 238'564,97 грн, 3% річних у сумі 858,17 грн та інфляційні втрати у сумі 5327,48 грн.
Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2025 відкрито провадження у справі № 922/3305/25 за вказаною позовною заявою, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
13.03.2025 Відповідачем до суду були подані письмові пояснення (вх. 23521), в яких Відповідач визнає суму основного боргу у розмірі 238'564,97 грн та заперечує проти позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, наполягаючи на тому, що Позивач надав некоректний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, а також Позивач неправомірно ототожнює наслідки розірвання договору реструктуризації (припинення на майбутнє) з його недійсністю (відсутність правових наслідків з моменту укладання договору) і тому не вірно обчислює строки виконання зобов'язань з оплати, що вплинуло на застосування штрафних санкцій. Крім того, Відповідач вказує, що частину вказаних приміщень займає військова частина НОМЕР_1 на підставі договору про безкоштовне тимчасове використання приміщення № 590 від 14.11.2024. Таким чином, за період січень-травень 2025 року всього було спожито 43'238 кВт, з яких військова частина НОМЕР_1 - 25'518 кВт, а Відповідач - 17'720 кВт.
13.10.2025 Позивач надав відповідь на відзив (вх. 23759), в якій зазначив, що доводи Відповідача відносно некоректного розрахунку 3% річних та інфляційних втрат є безпідставними та необгрунтованими, а твердження Відповідача відносно порушення ним умов договору через його господарські відносини з третьою стороною, як підстава для звільнення від відповідальності, є необгрунтованими та неспроможними.
Станом на день винесення судом даного рішення будь-яких інших заяв чи клопотань з процедурних питань сторонами до суду не надано.
За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані сторонами докази, суд установив такі обставини.
У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПРАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Згідно зі ст. 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з п.п. 3.2.6 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
Відповідно до п. 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.
Відповідно до п.п. 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (в редакції чинній до 19.06.2024).
Відповідно до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Згідно з п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Таким чином, у спірних відносинах розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" проводить на підставі отриманого, у відповідності до наведених вимог, обсягу електричної енергії від оператора системи розподілу - АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (далі - АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО"), яке з 01.01.2019 року виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області згідно постанови НКРЕЕ від 16.11.2018 року №1446.
Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (п. 3.1.7. Правил).
Згідно з п. 3.2.1 Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного Договору на основі примірного чи типового Договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.
Відповідно до п. 3.2.6 Правил укладення споживачем Договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до Договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву приєднання.
У зв'язку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "СОАП-ТЕКО" (далі - Відповідач) було надано до ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" підписану заяву-приєднання, наявне фактичне споживання електроенергії та оплачені рахунки за спожиту електричну енергію - Договір про постачання електричної енергії споживачу № 742/141036 від 02.10.2024 (далі - Договір) вважається укладеним на умовах Комерційної пропозиції № 1/23П для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць (далі - Комерційна пропозиція № 1/23П), яка також підписана Відповідачем.
Відповідач приєднався до умов Договору за вказаними у заяві-приєднання об'єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО".
11.11.2024 ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" та Відповідачем укладено Додаткову угоду до Договору відповідно до п.1 якої, Сторони домовились здійснювати підписання угод до Договору, змін до Договору, в тому числі додатків до Договору, обмін документами, що передбачені "Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018, комерційною пропозицією та іншими документами у вигляді електронних документів із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та печатки (далі - КЕП) за допомогою системи електронного документообігу Вчасно (далі система Вчасно). У разі використання Сторонами різних Центрів сертифікації ключів - зазначені КЕП повинні мати можливість взаємної роботи та верифікації ключів один з одним . Обмін документами згідно цієї Угоди здійснюється з застосуванням положень Закону України "про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронні довірчі послуги та чинного законодавства України".
Таким чином, укладений між сторонами шляхом приєднання Договір у розумінні ст.11, 509 ЦК України є належною підставою для виникнення у його сторін взаємних прав і обов'язків.
Порядок розрахунків за Договором визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 1/23П.
Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
У пункті 5.5 Договору встановлено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором Споживача з оператором системи розподілу/передачі.
Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.7 Договору).
Згідно з п. 5.6 Договору оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 5.10 Договору Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 4 Комерційної пропозиції № 1/23П встановлено, що оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати визначеної на підставі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії у попередньому розрахунковому періоді.
Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Згідно з умовами п. 5 Комерційної пропозиції № 1/23П рахунки за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.
Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.
Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до Договору.
В разі неотримання Споживачем рахунків у відповідних структурних підрозділах за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, Постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.
Згідно з переданими даними від АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за з січня 2025 року по травень 2025 року:
- за січень 2025 року на суму разом з ПДВ 154'822,74 грн. Відповідачем за січень 2025 року спожито 14351 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за січень 2025 року та акт прийому-передачі електричної енергії за січень 2025 року було відправлено через Систему Вчасно 11.02.2025. Строк оплати рахунку до 18.02.2025. Рахунок не сплачено.
- за лютий 2025 року на суму разом з ПДВ 96'096,82 грн. Відповідачем за лютий 2025 року спожито 8937 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за лютий 2025 року та акт прийому-передачі електричної енергії за лютий 2025 року було відправлено через Систему Вчасно 10.03.2025. Строк оплати рахунку до 17.03.2025. Рахунок не сплачено.
- за березень 2025 року на суму разом з ПДВ 139'159,88 грн. Відповідачем за березень 2025 року спожито 14032 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за березень 2025 року та акт прийому-передачі електричної енергії за березень 2025 року було відправлено через Систему Вчасно 09.04.2025. Строк оплати рахунку до 16.04.2025. Рахунок не сплачено.
17.03.2025 проведено оплату за електричну енергію у сумі 15'000 грн з яких суму у розмірі 15'000 грн зараховано за січень 2025 року згідно платіжної інструкції №1962.
17.03.2025 проведено оплату за електричну енергію у сумі 60'000 грн з яких суму у розмірі 60'000 грн зараховано за січень 2025 року згідно платіжної інструкції №1928.
- за квітень 2025 року на суму разом з ПДВ 22'095,41 грн. Відповідачем за квітень 2025 року спожито 2483 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за квітень 2025 року та акт прийому-передачі електричної енергії за квітень 2025 року було відправлено через Систему Вчасно 08.05.2025. Строк оплати рахунку до 15.05.2025. Рахунок не сплачено.
- за травень 2025 року на суму разом з ПДВ 30'409,68 грн. Відповідачем за травень 2025 року спожито 3435 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за травень 2025 року та акт прийому-передачі електричної енергії за травень 2025 року було відправлено через Систему Вчасно 09.06.2025. Строк оплати рахунку до 16.06.2025. Рахунок не сплачено.
23.05.2025 проведено оплату за електричну енергію у сумі 69'000 грн, з яких суму у розмірі 69'000 грн зараховано за січень 2025 року згідно платіжної інструкції №1979.
30.05.2025 проведено оплату за електричну енергію у сумі 30'019,56 грн, з яких суму у розмірі 10'822,74 грн зараховано за січень 2025 року, а суму у розмірі 19'196,82 грн зараховано за лютий 2025 року згідно платіжної інструкції №1961.
26.06.2025 проведено оплату за електричну енергію у сумі 10'000 грн, з яких суму у розмірі 10'000 грн зараховано за лютий 2025 року згідно платіжної інструкції №2007.
27.06.2025 проведено оплату за електричну енергію у сумі 10'000 грн, з яких суму у розмірі 10'000 грн зараховано за лютий 2025 року згідно платіжної інструкції №2013.
03.07.2025 проведено оплату за електричну енергію у сумі 10'000 грн, з яких суму у розмірі 10'000 грн зараховано за лютий 2025 року згідно платіжної інструкції №2023.
Рахунки за електричну енергію, акти-приймання передачі електричної енергії за січень 2025 року - травень 2025 року та докази їх направлення Відповідачу додаються до позовної заяви.
Нарахування за спожиту електричну енергію за період січень 2025 року сплачені Відповідачем та вказані для пояснення нарахування штрафних санкцій.
Станом на 01.07.2025 за Споживачем наявна заборгованість на спожиту електричну енергію по Договору за період з лютого 2025 року по травень 2025 року у сумі 238'564,97 грн, яка є предметом розгляду.
Позивач стверджує, що наразі Відповідач свої зобов'язання щодо оплати електричної енергії за Договором не виконав.
Крім того, позивач вказує, що між ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (Кредитор) та Відповідачем (Боржник) було укладено Договір реструктуризації заборгованості № 742/141036-р заборгованості юридичної особи, фізичної особи-підприємця за електричну енергію від 03.06.2025 (далі - Договір реструктуризації).
Згідно з п. 1.1 Договору реструктуризації Кредитор та Боржник домовилися про реструктуризацію кредиторської заборгованості, що виникла у Боржника перед Кредитором та не погашена згідно з договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 02.10.2024 № 742/141036, шляхом розстрочення на 2 (два) календарних місяців.
Відповідно до п. 1.2 Договору реструктуризації Боржник визнає та сплачує Кредитору заборгованість за Договором про постачання у сумі 238'155,29 грн, що утворилася у Боржника перед Кредитором станом на 30.05.2025 та підтверджується актом звіряння (Додаток № 1) до цього Договору, а саме: електроенергія - 238'155,29 грн.
Згідно з Актом звіряння розрахунків за електроенергію за Договором станом на 30.05.2025 Відповідач мав заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 238'155,29 грн, з них:
- за лютий 2025 року в сумі 76'900 грн;
- за березень 2025 року в сумі 139'159,88 грн;
- за квітень 2025 року в сумі 22'095,41 грн.
Згідно з п. 3.1.1 Договору реструктуризації встановлено, що Боржник зобов'язаний самостійно проводити оплату у сумі та в терміни, визначені Графіком, а також у відповідності до інших умов, передбачених Договором.
Відповідно до п. 4.1 Договору реструктуризації у разі порушення Боржником строків оплати, встановлених цим Договором Кредитор нараховує за увесь час прострочення у тому числі за день оплати, а Боржник сплачує на користь Кредитора:
- пеню за кожний день прострочення, у тому числі за день оплати, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні, 3% річних.
Відповідальність, встановлена цим пунктом, застосовується на суму простроченого зобов'язання, встановленого Графіком реструктуризації заборгованості (Додаток № 2 до Договору) з дня прострочення до дня фактичного його виконання.
Так, у випадку порушення Боржником строків оплати визначених у Графіку реструктуризації, Кредитор розриває Договір в односторонньому порядку без додаткового повідомлення про це Боржника (п. 10.1 Договору реструктуризації).
Згідно графіку погашення заборгованості (Додаток 2 до Договору реструктуризації) Відповідач мав сплатити заборгованість в сумі 238'155,29 грн за наступним графіком:
до 25.06.2025 - 119'077,65 грн;
до 25.07.2025 - 119'077,64 грн.
Згідно платіжних інструкцій №2007 від 26.06.2025 на суму 10'000 грн (з простроченням 1 день), №2013 від 27.06.2025 на суму 10'000 грн (з простроченням 2 дні) - всього 20'000 грн.
У зв'язку з тим, що Відповідачем було порушено строк оплати визначений у Графіку погашення заборгованості, ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" відповідно до п.10.1. в односторонньому порядку розірвано Договір реструктуризації, про що Відповідачу було направлено листа від 01.07.2025 за вих. №02-37/3489.
Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України "Про електроенергетику" та "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ).
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 ГК України).
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Споживачі, які відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов'язані здійснювати розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії, вносять плату за перетікання реактивної електричної енергії на поточний рахунок оператора системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднані електроустановки споживачів, відповідно до умов договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який може бути додатком до договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії (п.4.33. ПРРЕЕ).
Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується:
- протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем;
- протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем;
- в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (п.4.12. ПРРЕЕ).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач зазначені Позивачем обставини не спростував. Докази відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, суду не надав.
Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку Позивача факту порушення Відповідачем умов Договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги №742/141036 від 02.10.2024 у сумі 238'564,97 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо посилань Відповідача відносно некоректного розрахунку 3% річних у сумі 858,17 грн та інфляційних втрат у сумі 5327,48 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 7.5 Договору реструктуризації заборгованості №742//141036-р від 03.06.2025, сторонами було визначено, що заборгованість з оплати пені, 3% річних, інфляційних витрат та інші платежі, передбачені Договором про постачання електричної енергії споживачу не входять до складу цього Договору та підлягають оплаті/стягненню у загальному порядку. Сторони домовились про те, що зобов'язання Боржника зокрема з оплати пені, 3% річних та інфляційних витрат згідно Договору про постачання електричної енергії споживачу, що виникли станом на дату зазначену у п.1.2 Договору, залишаються незмінними та обов'язковими до виконання.
Отже, вказаними умовами сторонами було визначено, що нарахована заборгованість станом на 30.05.2025, а також інші нарахування (тобто поточні) з оплати 3% річних та інфляційних не входять до складу Договору реструктуризації, а залишаються незмінними та обов'язковими до виконання. Тобто, нарахована заборгованість станом на 30.05.2025 підлягає сплаті, а поточні нарахування 3% річних і інфляційних витрат - нарахуванню та оплаті.
Як зазначено в позовній заяві 3% річних та інфляційні витрати, що заявлені до стягнення у цій справі, нараховані згідно Договору про постачання електричної енергії споживачу №742/141036 від 02.10.2024.
Відповідно до Розрахунку 3% річних:
1) у травні 2025 року нараховано 3% річних в сумі 784,03 грн за період прострочення з 01.05.2025 по 31.05.2025, тобто за період прострочення що передує укладенню Договору реструктуризації (дата укладення договору реструктуризації - 03.06.2025), на суму боргу за спожиту електричну енергію за період січень 2025 року, лютий 2025 року, березень 2025 року та квітень 2025 року;
2) в червні 2025 року нараховано 3% річних в сумі 74,14 грн, з них:
- в сумі 39,15 грн (12,64+22,88+3,63) за період прострочення з 01.06.2025 по 02.06.2025, тобто за період прострочення що передує укладенню Договору реструктуризації (дата укладення договору реструктуризації - 03.06.2025), на суму боргу за спожиту електроенергію за період січень 2025 року, лютий 2025 року, березень 2025 року та квітень 2025 року;
- в сумі 34,99 грн за період прострочення з 17.06.2025 по 30.06.2025, за прострочення з оплати спожитої електроенергії за травень 2025 року, тобто відносно заборгованості, яка не входила до Договору реструктуризації.
Отже, заборгованість 3% річних в сумі 858,17 грн нараховано за період травень 2025 року та червень 2025 року, з них: в сумі 784,03 грн за травень 2025 року, в сумі 74,14 грн (39,15+34,99) за червень 2025 року.
Зазначене свідчить, що зазначені нарахування заборгованості 3% річних за травень 2025 року в сумі 784,03 грн та нарахування заборгованості 3% річних за червень 2025 року в сумі 74,14 грн не входили та фактично не могли увійти до акту звірки станом на 30.05.2025 року (календарний період травень 2025 року ще не було закрито (травень ще не закінчився оскільки в ньому 31 календарний день). І фактично рахунки на сплату 3% річних за травень 2025 року та червень 2025 року станом на 30.05.2025 року не було та не могло бути виставлено до сплати.
В Акті звірки станом на 30.05.2025 відображено в дебеті станом на 01.05.2025 заборгованість з нарахування 3% річних в сумі 2018,99 грн за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року, з них за листопад 2024 року в сумі 79,32 грн, за грудень 2024 року в сумі 255,90 грн, за січень 2025 року в сумі 321,24 грн, за лютий 2025 року в сумі 330,62 грн, за березень 2025 року в сумі 438,01 грн та за квітень 2025 року в сумі 593,90 грн. А в кредиті за період з 01.05.2025 по 30.05.2025 відображено сплату (погашення) нарахування 3% річних в сумі 2018,99 грн за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року, з них за листопад 2024 року в сумі 79,32 грн, за грудень 2024 року в сумі 255,90 грн, за січень 2025 року в сумі 321,24 грн, за лютий 2025 року в сумі 330,62 грн, за березень 2025 року в сумі 438,01 грн та за квітень 2025 року в сумі 593,90 грн. Зазначені нарахування 3% річних були не списані, а сплачені Відповідачем платіжною інструкцією №1982 від 30.05.2025 на суму 6913,04 грн, з них 2018,99 грн 3% річних та 4894,05 грн інфляційні витрати.
Отже, зазначене свідчить, що Акт звірки станом на 30.05.2025 не містить в собі ні нарахування ні оплати (погашення) заборгованості 3% річних за травень 2025 року в сумі 784,03 грн та за червень 2025 року в сумі 74,14 грн. Та і фактично зазначені нарахування в Акті звірки станом на 30.05.2025 не могло бути відображено за відсутністю станом на 30.05.2025 таких нарахувань та оплат.
Згідно Розрахунку заборгованості індексу інфляції:
1) в травні 2025 року нараховано інфляційні витрати в сумі 1231,44 грн за період квітень 2025 року, тобто за період прострочення в квітні 2025 року що передує укладенню Договору реструктуризації (дата укладення договору реструктуризації - 03.06.2025), на суму боргу за спожиту електричну енергію за період січень 2025 року та лютий 2025 року;
2) в червні 2025 року нараховано інфляційні витрати в сумі 4096,04 грн за період травень 2025 року, тобто за період прострочення в травні 2025 року що передує укладенню Договору реструктуризації (дата укладення договору реструктуризації - 03.06.2025), на суму боргу за спожиту електричну енергію за період січень 2025 року, лютий 2025 року та березень 2025 року.
Отже, заборгованість з інфляційних витрат 5327,48 грн нараховано за період травень 2025 року та червень 2025 року, з них: в сумі 1231,44 грн за травень 2025 року, в сумі 4096,04 грн за червень 2025 року.
Зазначене свідчить, що зазначені нарахування заборгованості інфляційних травня 2025 року в сумі 1231,44 грн та нарахування інфляційних витрат червня 2025 року в сумі 4096,04 грн не входили та фактично не могли увійти до акту звірки станом на 30.05.2025 (календарний період травень 2025 року ще ну було закрито (травень ще не закінчився оскільки в ньому 31 календарний день). І фактично рахунки на сплату інфляційних витрат за травень 2025 року та червень 2025 року не було та не могло бути виставлено до сплати.
В Акті звірки станом на 30.05.2025 відображено в дебеті станом на 01.05.2025 заборгованість з нарахування інфляційних витрат в сумі 4894,05 грн за період з січня 2025 року по квітень 2025 року, з них за січень 2025 року в сумі 1125,90 грн, за лютий 2025 року в сумі 817,49 грн, за березень 2025 року в сумі 628,32 грн, за квітень 2025 року в сумі 2 322,34 грн. А в кредиті за період з 01.05.2025 по 30.05.2025 відображено сплату (погашення) нарахування інфляційних витрат в сумі 4898,05 грн за період з січня 2025 року по квітень 2025 року, з них за січень 2025 року в сумі 1125,90 грн, за лютий 2025 року в сумі 817,49 грн, за березень 2025 року в сумі 628,32 грн та за квітень 2025 року в сумі 2 322,34 грн. Зазначені нарахування були не списані, а сплачені Відповідачем платіжною інструкцією №1982 від 30.05.2025 року на суму 6913,04 грн, з них 2018,99 грн 3% річних та 4894,05 грн інфляційні витрати.
Отже, зазначене свідчить, що Акт звірки станом на 30.05.2025 не містить в собі ні нарахування ні оплати (погашення) заборгованості інфляційних витрат за травень 2025 року в сумі 1231,44 грн та за червень 2025 року в сумі 4096,04 грн. Та і фактично зазначені нарахування в Акті звірки станом на 30.05.2025 не могло бути відображено за відсутністю станом на 30.05.2025 таких нарахувань та оплат.
Враховуючи порушення Відповідачем строків виконання зобов'язань за Графіком згідно п. 2.1. - графік погашення заборгованості згідно п. 2.3 вважається зміненим. Тобто, з 26.06.2025 графік є зміненим та за яким Відповідач в строк по 30.06.2025 (25.06.2025 + 3 робочих дні) мав сплатити залишок несплаченої реструктуризованої заборгованості, яка визначається як різниця між загальною сумою реструктуризованої заборгованості та сума, яка надійшла на рахунки Кредитора від Боржника за Договором. Тобто з 26.06.2025 Відповідач в строк по 30.06.2025 мав сплатити 228'155,29 грн (119'077,65+119'077,64)-10'000).
Фактично, Відповідачем було сплачено 10'000 грн згідно платіжної інструкції №2013 від 27.06.2025 на суму 10'000 грн.
У зв'язку з тим, що Відповідачем було порушено строк оплати визначений у Графіку погашення заборгованості, ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" відповідно до п.10.1. Договір реструктуризації є розірваним в односторонньому порядку, про що Відповідачу було направлено листа від 01.07.2025 за вих. №02-37/3489.
Отже, Договір реструктуризації не відбувся та є розірваним у зв'язку з недотриманням Відповідачем графіку погашення і як свідчать розрахунки та обставини справи, нарахування інфляційних витрат та 3% річних здійснено згідно умов Договору про постачання електричної енергії споживачу №742/141036 від 02.10.2024.
При цьому нарахування здійснені за період прострочення що передує укладенню Договору реструктуризації або за не сплату заборгованості, яка не входила до Договору реструктуризації.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що посилання Відповідача відносно некоректного розрахунку 3% річних та інфляційних втрат є безпідставними та необгрунтованими та відхиляються судом, а посилання Відповідача на умови Договору реструктуризації є помилковими, оскільки за умовами такого нарахування не проводилось, як і за період дії такого.
Щодо посилань Відповідача стосовно порушення ним умов договору через його господарські відносини з третьою стороною, як підстава для звільнення від відповідальності, суд зазначає наступне.
У відповідності до п.п.12.4.4 "Кодексу комерційного обліку електричної енергії" (далі - ККОЕЕ), затвердженого постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 311 у редакції від 20.03.2020 № 716, до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції адміністратора комерційного обліку з ведення реєстрів точок комерційного обліку, адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку (упорядкування та об'єднання даних комерційного обліку електричної енергії окремих площадок та/або областей комерційного обліку, що здійснюється адміністратором комерційного обліку з метою подальшого їх використання при здійсненні розрахунків між учасниками ринку та/або формуванні статистичної звітності) виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії.
У відповідності до п. 4.12 Правил Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов Договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджуються Регулятором.
Оператором системи розподілу, який здійснює розподіл електричної енергії відповідачу, є АТ "Харківобленерго". У свою чергу ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" здійснює діяльність з постачання електроенергії споживачам.
Судом встановлено, що розрахунки за спожиту Відповідачем електроенергію проведені на підставі інформації про обсяги розподіленої Відповідачу електричної енергії, яка отримана від АТ "Харківобленерго" та відображена у рахунках за спожиту електричну енергію, актах-приймання передачі електричної енергії та Витягу з реєстру фактичних обсягів споживання електричної енергії по споживачу ТОВ "СОАП-ТЕКП", що містяться у матеріалах справи.
Визначення обсягу спожитої електричної енергії не відноситься до компетенції ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ", а відноситься до ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1470 (пп. 2 п. 2.3 Розділ 2).
Ані чинним законодавством України, ані умовами Договору не передбачено права Постачальника електричної енергії не враховувати чи ставити під сумнів обсяги спожитої електричної енергії по споживачу, які передаються йому оператором системи розподілу, оскільки саме данні ОСР є обов'язковими у застосуванні у відносинах Постачальника зі Споживачем.
З урахуванням зазначеного, та оскільки Відповідачем інших данних ОСР АТ "Харківобленерго" не надано, вимога ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" щодо стягнення заборгованості вартості електричної енергії спожитої Відповідачем є цілком обґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З урахуванням наведеного слід зазначити, що сторони укладаючи Договір про постачання електричної енергії споживачу №742/141036 від 02.10.2024 року (далі за текстом - Договір), зі сторони Позивача шляхом публічної пропозиції, а зі сторони Відповідача - поданням Заяви-приєднання, чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, взаємні права та обов'язки кожної із сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов договору.
Беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану Відповідачем в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності укладеного сторонами Договору, Договір на підставі якого Позивач заявив вимоги до Відповідача є належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що твердження Відповідача стосовно порушення ним умов договору через його господарські відносини з третьою стороною, як підстава для звільнення від відповідальності є безпідставними та такими, що не підтверджується жодними доказами.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання.
Перевіривши надані позивачем розрахунки суд зазначає, що вимоги про 3% річних у розмірі 858,17 грн та інфляційних втрат у сумі 5327,48 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 2937,01 грн покладається на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОАП-ТЕКО" (61177, м.Харків, вул. Залютинська, 10, код ЄДРПОУ 39012813) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) 238'564,97 грн основного боргу, 3% річних у сумі 858,17 грн, інфляційні втрати у сумі 5327,48 грн та 2422,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Учасники справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, м.Харків, вул.Гоголя,10, код ЄДРПОУ 42206328).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СОАП-ТЕКО" (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 10, код ЄДРПОУ 39012813).
Суддя І.В. Трофімов