Справа № 199/10194/25
(2/199/4961/25)
Іменем України
28.11.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначивши, що 27.04.2021 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0685-7094, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3000.00 грн. на строк 99 календарних днів, розмір процентів за користування кредитом становить 2.5 % від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Кредитором виконано свої зобов'язання за договором в повному обсязі. ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 18.06.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 10500.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 3000.00 та за відсотками 6000.00 грн.
26.12.2024 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ "Новий колектор" укладено договір факторингу №УКФ-261224-2, у відповідності до умов якого ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» передало ТОВ «Новий колектор» належні йому права вимоги до боржників, а ТОВ «Новий колектор» прийняв належні ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» права вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 . Добровільно відповідач заборгованість не погашає, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 9000.00 грн., а також стягнути судовий збір.
Ухвалою суду від 25 липня 2025 року по справі призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач правом на подачу письмового відзиву на позов не скористався.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.04.2021 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0685-7094, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3000.00 грн. на строк 99 календарних днів, розмір процентів за користування кредитом становить 2.5 % від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора А515.
26.12.2024 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ "Новий колектор" укладено договір факторингу №УКФ-261224-2, у відповідності до умов якого ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» передало ТОВ «Новий колектор» належні йому права вимоги до боржників, а ТОВ «Новий колектор» прийняв належні ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» права вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
За ст. 3 ЗУ «Про електрону комерцію», електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформленою в електронній формі.
За ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію» Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей641,644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Електронний Договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.
Відповідно до ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
У справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася».
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов висновку: «Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем боргових зобов'язань, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3000,00 грн., суму заборгованості по відсоткам в розмірі 6000,00 грн.
В силу ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а тому сума судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп., яка сплачена позивачем за подання до суду даної позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача на його користь.
На підставі викладеного, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625-629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10, 12, 95, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (ЄДРПОУ 43170298) заборгованість за кредитним договором №0685-7094 від 27.04.2021 року в розмірі 9000 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту 3000,00 грн., заборгованість за відсотками 6000 грн., судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн., а всього 11422 (одинадцять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня оголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко