26.11.2025м. СумиСправа № 920/1044/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1044/25
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ),
до відповідачів: 1) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; рнокпп НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору:
Фермерське господарство “Т.М.Б.» (вул. Тараса Шевченка, буд. 97, м.Лебедин, Сумська обл., 42200; код за ЄДРПОУ 35068062),
про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі та визнання права власності на частку у розмірі 100% статутного капіталу
за участю представників сторін:
від позивача: Ломака Ю.М. (адвокат, ордер серії ВМ №1069951 від 15.07.2025),
від відповідачів: 1)Воронець Н.Б.(адвокат, ордер серії ВІ №1058496 від 13.08.2025),
2)Воронець Н.Б.(адвокат, ордер серії ВІ №1057103 від 13.08.2025)
від третьої особи: Воронець Н.Б. (адвокат, ордер серії ВІ №1058494 від 13.08.2025),
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
22.07.2025 позивач подав позов, відповідно до якого просить:
-перевести на ОСОБА_1 права та обов'язки покупця ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Фермерського господарства “Т.М.Б.» від 15 липня 2024 року, предметом якого є частка у розмірі 100% (сто відсотків) статутного капіталу зазначеного фермерського господарства і визнати за ОСОБА_1 право власності на частку у розмірі 100% (сто відсотків) статутного капіталу Фермерського Ггосподарства “Т.М.Б.» (ідентифікаційний код юридичної особи 35068062, місцезнаходження: місто Лебедин Сумської області, вулиця Тараса Шевченка, будівля 97);
-сплатити на користь ОСОБА_3 з депозитного рахунку грошову суму в розмірі 50000,00 (п'ятдесят тисяч грн 00 коп.) відповідно до вимог частини 4 статті 362 ЦК України.
У пункті прохальної частини позову позивач просив залучити Фермерське господарство “Т.М.Б.» (місцезнаходження: вулиця Тараса Шевченка, будинок 97, місто Лебедин Сумської області; ідентифікаційний код юридичної особи 35068062; номер засобу зв'язку: +380(67)5395010; адреса електронної пошти: відсутні відомості; відсутній електронний кабінет) до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
22.07.2025 разом із позовом подане клопотання про відстрочення сплати судового збору (вх №4049), в якому позивач просив відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
22.07.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/1044/25 призначено судді Котельницькій В.Л.
28.07.2025 позивачем подане клопотання (вх №4058/25), в якому позивач повідомив, що ним сплачено судовий збір за дві позовні вимоги в розмірі 6056,00 грн, на підтвердження чого надані платіжні інструкції від 28.07.20525 №В1ЕМ-2С38-640К-ВСМН та №С1КО-ЕХР0-Е61С-7Р1Р по 3028,00 грн кожна). Також позивач зауважив, що за платіжною інструкцією від 28.07.2025 №4КХ7-510С-К02Х-785Е на депозитний рахунок Господарського суду Сумської області внесено кошти в розмірі 50000,00 грн. З огляду на зазначене, позивач заявив клопотання про відмову від клопотання про відстрочення слати судового збору та просить приєднати до матеріалів справи вищезазначені платіжні інструкції.
Судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи клопотання (вх №4058/25 від 28.07.2025) з доданими платіжними інструкціями.
Ухвалою від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/1044/25.; постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження; залишено без розгляду клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору (вх №4049 від 22.07.2025); задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, викладене в пункті 1 прохальної частини позову; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Фермерське господарство “Т.М.Б.» (вул. Тараса Шевченка, буд. 97, м. Лебедин, Сумська обл., 42200; код за ЄДРПОУ 35068062); призначено підготовче судове засідання на 15.09.2025, 10:30; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.
20.08.2025 представник відповідачів подав відзив на позов (вх №4449), за яким відповідачі заперечують щодо задоволення позовних вимог та просять відмовити у задоволенні позову.
15.09.2025 підготовче судове засідання, призначене на 10:30, не відбулось у зв'язку із оголошенням на території Сумського району Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 15.09.2025 у справі №920/1044/25.
Ухвалою від 16.09.2025 у справі №920/1044/25 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; призначено підготовче судове засідання на 27.10.2025.
27.10.2025 суддя Котельницька В.Л. перебувала у відпустці, а тому розгляд зазначеної справи не відбувся.
28.10.2025 відповідно до наказу голови Господарського суду Сумської області №16 від 28.10.2025 «Про внесення змін до облікових документів ОСОБА_4 », в зв'язку зі зміною прізвища суддею Вікторією Котельницькою, змінено прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Ухвалою від 31.10.2025 у справі №920/1044/25 призначено підготовче судове засідання на 26.11.2025.
26.11.2025 представник позивача подав наступні документи:
1)заяву про зміну предмета позову (вх №6114 від 26.11.2025), в якій представник позивача просить прийняти дану заяву до розгляду; поділити спільне майно подружжя та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину грошового еквіваленту частки у статутному капіталі ФГ «Т.М.Б.» у сумі 731100,00 грн (сімсот тридцять одна тисяча сто грн 00 коп.), що відповідає балансовій вартості 50% власного капіталу ФГ «Т.М.Б.» (вулиця Тараса Шевченка, будинок 97, місто Лебедин Сумської області, ідентифікаційний код 35068062) за даними фінансової звітності станом на 31 грудня 2024 року; судові витрати покласти на відповідача;
2)заяву про закриття провадження у справі (вх №6115, 6116 від 26.11.2025), відповідно до якої представник позивача просить:
-закрити провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства;
-повернути на рахунок платника: НОМЕР_4 , ОСОБА_7 , рнокпп НОМЕР_5 , судовий збір, сплачений при поданні позову у справі №920/1044/25, а саме: 3028,00 грн (платіжна інструкція № C1K0-EXP0-E61C-7P1P від 28.07.2025);
-повернути на рахунок платника: НОМЕР_4 , ОСОБА_7 , рнокпп НОМЕР_5 , судовий збір, сплачений при поданні позову у справі №920/1044/25, а саме: 3028,00 грн (платіжна інструкція № B1EM-2C38-640K-BCMH від 28.07.2025);
-повернути кошти, внесені на депозит Господарського суду Сумської області: 50 000,00 грн (платіжна інструкція № 4KX7-510C-K02X-785E від 28.07.2025), на рахунок платника: НОМЕР_4 , ОСОБА_7 , рнокпп НОМЕР_5 .
У підготовчому судовому засіданні 26.11.2025 встановлено:
Представники позивача, відповідачів та третьої особи у підготовче судове засідання прибули.
Представник позивача підтримав подані заяву про зміну предмета позову (вх №6114 від 26.11.2025), просив зазначену заяву прийняти до розгляду; представник відповідача не заперечував щодо даної заяви.
Розглянувши заяву представника позивача про зміну предмета позову (вх №6114 від 26.11.2025) суд зазначає наступне:
У поданій заяві представник позивача просить змінити предмет позову, сформулювавши позовну вимоги в наступній редакції «поділити спільне майно подружжя та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину грошового еквіваленту частки у статутному капіталі ФГ «Т.М.Б.» у сумі 731100,00 грн (сімсот тридцять одна тисяча сто грн 00 коп.), що відповідає балансовій вартості 50% власного капіталу ФГ «Т.М.Б.» (вулиця Тараса Шевченка, будинок 97, місто Лебедин Сумської області, ідентифікаційний код 35068062) за даними фінансової звітності станом на 31 грудня 2024 року».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 42, 46 ГПК України, суд задовольняє заяву представника позивача про зміну предмету позову (вх №6114 від 26.11.2025), та здійснює подальший розгляд справи з урахуванням зміни майнових вимог.
Розглянувши заяву представника позивача про закриття провадження у справі (вх №6115 від 26.11.2025), суд зазначає наступне:
Відповідно до п. 1 прохальної частини заяви представник позивача просить закрити провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Суд зазначає, що позивач просить поділити спільне майно подружжя та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину грошового еквіваленту частки у статутному капіталі ФГ «Т.М.Б.» у сумі 731100,00 грн, що відповідає балансовій вартості 50% власного капіталу ФГ «Т.М.Б.» за даними фінансової звітності станом на 31 грудня 2024 року.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1)справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2)справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду, та справи у спорах щодо продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4)справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5)справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6)справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
7)справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8)справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника;
9)справи щодо процедури превентивної реструктуризації;
10)справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
11)справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України «Про третейські суди», якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12)справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13)вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
14)справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;
15)інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;
16)справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;
17)справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;
18)справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;
19)справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій.
Терміни "особа, яка надає забезпечення", "збори власників облігацій" вживаються у цьому Кодексі у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
20)справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід'ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення;
21)справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, - суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).
Разом із цим критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Визначаючи юрисдикцію спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб'єктний склад учасників у цій справі.
З огляду на докази, наявні в матеріалах справи, спір щодо визначення, оцінки та поділу спільної сумісної власності подружжя є класичним спором приватноправового, а саме сімейного характеру. Такий спір не належить до юрисдикції господарських судів, адже він не стосується реалізації прав учасників юридичної особи, корпоративних правовідносин або діяльності суб'єктів господарювання.
У справі беруть участь фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання, а підприємство залучене як третя особа без самостійних вимог. Після зміни предмета позову відпала будь-яка правова площина, що була пов'язана з господарською діяльністю, а суттю спору є встановлення обсягу права власності позивача на спільне майно подружжя та стягнення грошового еквівалента. Така вимога має суто сімейно-правову природу.
Зі зміною предмета позову відсутній будь-який спір щодо корпоративних прав, а отже і предмет господарської юрисдикції.
За релевантною практикою Верховного Суду (численні постанови у справах про поділ частки у статутному капіталі), поділ спільного майна подружжя не відноситься до компетенції господарських судів, оскільки вирішує питання сімейного, а не корпоративного характеру.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про відсутність між сторонами спору у господарських відносинах, у зв'язку з чим справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 175 і пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідно до частини 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Таким чином, відповідно до зазначених норм суд задовольняє заяву представника позивача про закриття провадження у справі (вх №6115 від 26.11.2025) та відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України закриває провадження у справі.
Керуючись статтями 42, 46, 175, 192, 193, 231, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Прийняти та задовольнити заяву представника позивача про зміну предмету позову (вх №6114 від 26.11.2025).
2. Прийняти та задовольнити заяву представника позивача про закриття провадження у справі (вх №6115 від 26.11.2025).
3. Закрити провадження у справі № 920/1044/25.
4. Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
5. Копію ухвали надіслати учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України з урахуванням частини 7 статті 242 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та згідно зі ст. 255 ГПК України може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ч. 1 ст. 256 та ч. 1 ст. 257 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі “Інтернет» за вебадресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.
Повну ухвалу складено 28.11.2025
Суддя В.Л. Короленко