адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про розстрочення виконання судового рішення
27.11.2025 Справа № 917/433/25
Суддя Киричук О.А., розглянувши заяву КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» про розстрочення виконання рішення суду (вх. №11042 від 26.08.2025р.)
у справі № 917/433/25
за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5 ЄДРПОУ: 00131819) в особі Полтавської об'єднаної філії AT «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (36007, м. Полтава, вул. Решетилівська, 47 а, Код ЄДРПОУ 44283006)
до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» (36000, м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 40, ЄДРПОУ 03361661)
про стягнення 7 351 449,66 грн.
Представники сторін: згідно протоколу
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» в особі Полтавської об'єднаної філії AT «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» про стягнення 7 351 449,66 грн. заборгованості за Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 22300094 від 25.02.2019 р., у тому числі: 5 935 821,92 грн. - за послугу з розподілу електричної енергії, 87 525,91 грн. - 3 % річних за несплату платежів у вигляді попередньої оплати за послугу з розподілу електричної енергії, 355 268,11 грн. - інфляційні втрати за несплату платежів у вигляді попередньої оплати за послугу з розподілу електричної енергії, 162 778,73 грн. - 3% річних та 810 054,99 грн. - інфляційні втрати.
Рішенням від 17.07.2025р. суд позов задовольнив частково.
05.09.25 на виконання рішення від 17.07.25, яке набрало законної сили 15.08.2025, видано відповідний наказ.
На адресу господарського суду Полтавської області надійшла заява КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» про розстрочення виконання рішення суду (вх. №11042 від 26.08.2025р.) у справі № 917/433/25, згідно якої заявник просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 17.07.2025 у справі № 917/433/25 щодо стягнення з Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» 162 778,73 грн. 3% річних, 810 054,99 грн. інфляційних втрат, на 6 місяців з моменту винесення ухвали шляхом сплати суми заборгованості рівними частинами, щомісячно, по 162 138,95 грн.
04.09.25 від стягувача надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 11381).
Ухвалою від 05.09.2025р. суд постановив прийняти заяву, розгляд заяви призначити на 25.09.2025.
У судовому засіданні 25.09.2025 суд оголосив перерву до 16.10.25.
Ухвалою від 16.10.2025р. суд постановив розгляд заяви відкласти на 11.11.2025.
Ухвалою від 11.11.2025р. суд постановив розгляд заяви відкласти на 27.11.2025.
У судовому засіданні 27.11.25 представники сторін надали пояснення по суті заяви та заперечень.
Розглянувши заяву КП ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» про розстрочення виконання рішення суду у справі № 917/433/25 суд зазначає наступне.
В обґрунтування поданої заяви про розстрочення виконання рішення у справі відповідач посилається на те, що:
- згідно з практикою Європейського Суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. "Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (див. ухвалу від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява №60858/00). Отже, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
- відповідач у справі є комунальним підприємством централізованого водопостачання та водовідведення міста Полтави та 10 районів Полтавської області. Ураховуючи особливий виробничо-технологічний статус підприємства централізованого водопостачання та його надзвичайну значимість для життєзабезпечення всієї Полтавської територіальної громади, КП ПОР «Полтававодоканал» згідно Закону України «Про критичну інфраструктуру» віднесено до об'єктів критичної інфраструктури, які є елементом системи національної безпеки України.
- господарську діяльність Відповідача з надання послуг водопостачання та водовідведення урегульовано постановами Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), яка своїми нормативними актами визначає структуру тарифів на послуги водопостачання та водовідведення. Через невідповідність встановлених НКРЕКП тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення для Відповідача, які діяли під час періоду, в якому виникла заборгованість за спожиту електроенергію, економічно обґрунтованим витратам на їх виробництво, господарська діяльність Відповідача є збитковою та має невідшкодовану з боку держави різницю в тарифах. Протягом 2022-2023 років Відповідач надавав послуги централізованого водопостачання та водовідведення за тарифами встановленими 22.12.2021 Постановою НКРЕКП №2868. У 2022 році НКРЕКП мало наміри збільшити зазначені тарифи, тому 11 лютого 2022 року було схвалено проект постанови «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення КП ПОР «Полтававодоканал». Але у зв'язку із введенням з 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні (Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64) процедуру встановлення тарифів не було завершено. В 2023 році Постанова НКРЕКП № 1199 від 29.06.2023 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення КП ПОР «Полтававодоканал» була скасована 03.07.2023. У той же час, протягом 2022 - 2023 років у порівнянні із урахованими в тарифах, зросли ціни на паливо майже в 2 рази, реагенти в 3-3,5 рази, податки на 17%, будівельні матеріали не менш ніж на 30%, закупівельна ціна на електроенергію збільшилась більш ніж на 35%, значно зросли також ціни на виробничі послуги сторонніх організацій (підкачка та транспортування води, опалення, перекачка стічних вод, техобслуговування машин та обладнання тощо).
- внаслідок не встановлення НКРЕКП економічно обґрунтованих тарифів. Відповідач фінансово неспроможний покривати свої експлуатаційні витрати, функціонує в режимі гострого дефіциту обігових коштів та вимушено постійно користуватися коштами по договору овердрафту, за користування яким сплачує значні суми відсотків. Рівень відшкодування діючими тарифами собівартості послуг, враховуючи фактичний обсяг їх реалізації, за 2022 рік склав 89%, а в 2023 році склав близько 81%.
- також у зв'язку із невстановленням НКРЕКП економічно обґрунтованих тарифів Відповідач протягом тривалого періоду має від'ємний результат господарської діяльності. Так, Збитки Відповідача станом на 31.12.2019 складали 33 834 тис. грн., станом на 31.12.2020 - 12 428 тис. грн., станом на 31.12.2022 -21 253 тис. грн., станом на 31.12.2023 - 61 891 тис. грн. Згідно балансу Відповідача станом на 31.12.2024 та звіту про фінансові результати за 2024 рік також наявні збитки, що суттєво впливає на можливість розраховуватися із своїми кредиторами, вносити обов'язкові платежі до бюджету, здійснення своєчасних ремонтних та відновлювальних робіт на мережах водопостачання та водовідведення тощо.
- відповідач має значне податкове навантаження, оскільки є одним із найбільших у Полтавській області платників податків та обов'язкових платежів до державного бюджету. Станом на сьогоднішній день на підприємстві Відповідача працевлаштовано 1134 працівників, яким у відповідності до діючого законодавства та положень колективного договору виплачується заробітна плата не рідше двох разів на місяць. Звертаємо увагу, що сума грошових коштів, що мають бути стягнуті з Відповідача згідно рішення суду значно перевищує місячний фонд заробітної плати Відповідача станом на сьогодні, а відтак, стягнення вказаних грошових коштів у повному обсязі може спричинити утворення заборгованості Відповідача перед бюджетом зі сплати податків та зборів, Виплати заробітної плати та можливого зупинення господарської діяльності.
- за таких обставин у Відповідача відсутні фінансові резерви для сплати заборгованості в повному обсязі одним платежем.
- обставини які змусили Відповідача звернутись до суду із заявою про розстрочку виконання рішення є соціально значимими та винятковими, а задоволення судом вказаної заяви забезпечить реальне виконання Відповідачем рішення суду у справі № 917/433/25.
- послуги з постачання електроенергії за спірними договорами Відповідач споживав потрібне не для забезпечення власних потреб підприємства з метою отримання доходу від реалізації своїх послуг, а саме для забезпечення потреб населення в отриманні послуг з водопостачання та водовідведення. забезпечення виконання покладених на нього мобілізаційних завдань, як оператора критичної інфраструктури, що є обов'язковим для забезпечення функціонування національної безпеки та економіки особливо під час воєнного стану. При цьому, сума основної заборгованості у розмірі 5 935 821,92 грн., перед Позивачем була погашена у повному обсязі, що свідчить про те, що Відповідач не ухилявся від виконання своїх зобов'язань, а виконував їх в міру своїх фінансових можливостей, а задоволена до стягнення сума грошових коштів є штрафними санкціями згідно договору, а не прямими збитками, що Позивач поніс унаслідок несвоєчасного виконання Відповідачем договірних зобов'язань.
- розстрочення виконання судового рішення надасть можливість стабільного надходження для Позивача коштів, не призвівши при цьому до негативних наслідків у вигляді повної неможливості Відповідачем виконувати свої зобов'язання перед Позивачем та одночасно забезпечувати стабільне виконання забезпечення потреб населення в отриманні послуг з водопостачання та водовідведення підприємством критичної інфраструктури, і у даному випадку розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути Відповідачем відповідальності, а навпаки організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду.
Стягувач проти розстрочення виконання рішення заперечує, зазначаючи, що у доданому відповідачем до заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі №917/433/25 звіті про фінансовий стан станом на 31.12.2024 р. на думку позивача не наведено обставин тяжкості його фінансового стану. Крім того, у даному звіті (чи інших наданих до даної заяви фінансових документів) взагалі не надано фінансову інформацію щодо наявності та стану надходження (руху) коштів щодо дебіторської заборгованості споживачів на користь КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ».
Враховуючи вищевикладене, стягувач просить суд відмовити Комунальному підприємству Полтавської обласної ради «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі №917/433/25 від 17.07.2025р.
Суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, що набрали законної сили, у відповідності до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.
Враховуючи, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Підставою, зокрема, для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
Отже, відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує надання розстрочки виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення. Отже, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Обставини, на які посилається заявник в своїй заяві про розстрочення виконання рішення суду не є об'єктивними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання розстрочення виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17).
Суд враховує, що заявником не доведено можливості виконати рішення суду у справі, за умови надання розстрочення виконання (як про це зазначено у заяві), а розстрочка виконання судового рішення порушить оптимальний баланс поряд з інтересами відповідача, інтересів позивача, який отримає належну йому за рішенням суду суму вже значно знеціненими.
Розстрочивши виконання рішення, суд не стимулює процедуру погашення заборгованості, а сприяє відповідачу в подальшому порушувати свої зобов'язання, оскільки надана розстрочка істотно б порушувала майнові інтереси позивача внаслідок надзвичайно тривалого перенесення терміну виконання зобов'язання відповідача у спірних правовідносинах.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Суд зауважує, що необхідність одночасного погашення заборгованості спровокована діями самого відповідача, а саме: порушення договірних умов, накопичення суми боргу.
Також суд зазначає, що при вирішенні питання про надання розстрочення необхідно врахувати, що спір у даній справі виник саме з вини відповідача у зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідних платежів за укладеним з позивачем договором.
За даних обставин, проаналізувавши доводи заявника щодо розстрочення виконання судового рішення та надані в їх обґрунтування докази, суд не вбачає підстав для розстрочення виконання рішення суду в даній справі.
Суд зазначає, що безпідставне надання розстрочки виконання судового рішення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період, без дотримання балансу інтересів сторін, позбавляє стягувача можливості захистити свої права та отримати задоволення своїх грошових вимог у процедурі примусового виконання судового рішення.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні заяви КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» про розстрочення виконання рішення суду (вх. №11042 від 26.08.2025р.) у справі № 917/433/25.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» про розстрочення виконання рішення суду (вх. №11042 від 26.08.2025р.) у справі № 917/433/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 27.11.2025.
Суддя Киричук О.А.