65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"28" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4127/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-Просперіті" (код ЄДРПОУ 41501806, 65045, м. Одеса, пров. Нечипуренка, буд. 13)
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (код ЄДРПОУ 43015722, 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (код ЄДРПОУ 01125666, 65082, м. Одеса, пл. Митна, буд. 1)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрремконтейнерсервіс" (код ЄДРПОУ 42913521, 67668, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Великий Дальник, вул. Маяцька, буд. 15Г)
про визнання незаконними дій, визнання права на приватизацію, визнання протиправним та скасування наказів та аукціону, визнання укладеним договору
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрремконтейнерсервіс" (код ЄДРПОУ 42913521, 67668, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Великий Дальник, вул. Маяцька, буд. 15Г)
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (код ЄДРПОУ 43015722, 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум-Трейдінг" (код ЄДРПОУ 45633629, 65009, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5, оф. 308)
про визнання протиправним і скасування наказу, визнання протиправними та недійсними результати аукціону
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "МП-Просперіті" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про визнання незаконними дій, визнання права на приватизацію, визнання протиправним та скасування наказів, визнання укладеним договору.
Ухвалою від 15.10.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-Просперіті" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження; залучено Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрремконтейнерсервіс" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору; призначено підготовче засідання; вирішено інші процесуальні питання.
28.11.2025 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "МП-Просперіті" звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову у справі №916/4127/25 шляхом :
- зупинення дії наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 18.02.2022 №283 "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально-культурного призначення "Дитячий оздоровчий центр "Юний судноремонтник", до набрання законної сили рішенням у справі;
- заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 18.02.2022 №283 "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально-культурного призначення "Дитячий оздоровчий центр "Юний судноремонтник", в частині вжиття заходів з приватизації (в тому числі, приймати рішення), пов'язані з підготовкою, організацією та проведенням аукціону з продажу об'єкта малої приватизації - "Дитячий оздоровчий центр "Юний судноремонтник", розташованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Костанді, 4, до набрання законної сили рішенням у справі.
Обґрунтовуючи заяву позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МП-Просперіті" є орендарем за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.11.2018, а саме: нерухомого майна Дитячого оздоровчого центру "Юний судноремонтник" (інв. №104061, реєстровий номер 01125666.1.ЦИХКГЖ033, загальною площею 2180,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Костанді, 4), що обліковується на балансі ДП "Одеський морський торговельний порт", вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ оціночна фірма "ІНЮГ-ЕКСПЕРТИЗА" станом на 15.05.2018, та становить 7323000,00 грн.
01.11.2018 сторонами підписано акт приймання-передавання вказаного нерухомого майна згідно договору оренди.
14.11.2018 сторонами укладено нотаріально засвідчений договір про внесення змін до договору оренди; внесені відомості до Державного реєстру речових прав про право користування ТОВ "МП-Просперіті" щодо об'єкта нерухомого майна: Дитячий оздоровчий центр "Юний судноремонтник".
Пунктом 10.1 цього договору встановлено, що він укладений строком на 10 років.
30.01.2020 сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди. Так, згідно внесених змін, доповнено п. 6.4 наступного змісту: "У разі, якщо буде прийнято рішення про приватизацію об'єкта оренди та орендарем будуть виконані умови, передбачені частиною 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 №2269-VІІІ, останній має право на приватизацію об'єкта оренди шляхом викупу". Також доповнено п.10.6 договору оренди, а саме включено додаткову підставу припинення договору внаслідок "приватизації орендованого майна орендарем".
28.07.2022 сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди. Так, зокрема, внесено зміни до п. 5.14 договору оренди та виключено обмеження щодо заборони приватизації об'єкта оренди. Крім того, внесено зміни до п. 5.7, 6.2, 10.8 договору оренди, а саме включено положення щодо зарахування вартості невід'ємних поліпшень, яке застосовується під час викупу об'єкта орендарем, який здійснив невід'ємні поліпшення у відповідності до ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".
Надалі, товариством у встановленому порядку отримано згоду на здійснення невід'ємних поліпшень на підставі листа від 02.09.2019 №11-06-00459 Регіонального відділення.
З 2019 року по 2021 рік здійснений та завершений об'єм робіт по вказаним невід'ємним поліпшенням об'єкта оренди, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт.
ТОВ "МП-Просперіті" листом №20Л-05/21/1 від 20.05.2021 повідомило Регіональне відділення про здійснені невід'ємні поліпшення об'єкта оренди, а також надало всі необхідні документи по невід'ємним поліпшенням (звіт, висновки, рецензія) на їх підтвердження.
Отже, за твердженням позивача, товариством у повному обсязі виконано умови, передбачені ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", що надавало останньому право на приватизацію об'єкта оренди шляхом викупу. Посилаючись на виконання товариством положень ч. 2 ст. 18 Закону про приватизацію щодо умов права на приватизацію шляхом викупу, ТОВ "МП-Просперіті" звернулося до Регіонального відділення з листом №1-10/21 від 01.10.2021, до якого було додано заяву про включення об'єкта до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, а саме: нерухоме майно Дитячого оздоровчого центру "Юний судоремонтник", з метою ініціювання процедури приватизації майна. В додатки до цього листа товариством також додано копії документів, які підтверджують право товариства на приватизацію об'єкта оренди шляхом викупу.
Згідно наказу Регіонального відділення №2132 від 24.12.2021 вирішено включити до переліку об'єктів малої приватизації об'єкт державної власності як об'єкт соціально-культурного призначення об'єкт нерухомого майна Дитячий оздоровчий центр "Юний судноремонтник", що розташований за адресою м. Одеса, вул. Костанді, 4.
09.02.2022 затверджено включення об'єкта "Дитячий оздоровчий центр "Юний судноремонтник" до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році (наказ Фонду державного майна України від 09.02.2022 №188 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році (із змінами) ").
Водночас, наказом Регіонального відділення №283 від 18.02.2022 прийнято рішення про приватизацію об'єкта державної власності соціально-ультурного призначення "Дитячий оздоровчий центр "Юний судноремонтник" за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 4, який перебуває на балансі ДП "Одеській морський торгівельний порт", шляхом продажу на аукціоні.
Наказом Регіонального відділення від 02.09.2025 № 61 "Про затвердження протоколу засідання аукціонної комісії з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - Дитячого оздоровчого центру "Юний судноремонтник" затверджено умови приватизації об'єкта, а також призначено на 29.09.2025 проведення відповідного аукціону.
На офіційному сайті електронного торгового майданчика Прозорро.Продажі (за посиланням https://prozorro.sale/auction/SPE001-UA-20250904-34322/) міститься інформація, що 29.09.2025 відбувся аукціон (№SPE001-UA-20250904-34322 в електронній торговій системі Прозорро.Продажі) з продажу об'єкта малої приватизації Дитячого оздоровчого центру "Юний судноремонтник", за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Костанді, 4 (унікальний код в електронній торговій системі: RAS001-UA-20230512-70203).
26.11.2025 аукціон №SPE001-UA-20250904-34322 визнано таким, що не відбувся, а електронним торговим майданчиком призначено повторний аукціон №SPE001-UA-20251126-11200 зі зниженням стартової ціни, з датою проведення аукціону 05.12.2025.
При цьому позивач зазначає, що вже під час розгляду справи у суді, наказом Регіонального відділення №337 від 26.11.2025 "Про відміну електронного аукціону №SPE001-UA-20251126- 11200 з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - Дитячого оздоровчого центру "Юний судноремонтник" ухвалено відмінити активований електронною торговою системою аукціон № SPE001- UA20251126-11200 з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - Дитячого оздоровчого центру "Юний судноремонтник", розташованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Костанді, 4. Відповідні відомості розміщені також на сайті електронного торгового майданчика Прозорро.Продажі.
Враховуючи виконання ТОВ "МП-Просперіті" умов, визначених ч. 2 ст. 18 Закону, на переконання позивача, прийняття рішення про приватизацію об'єкта шляхом продажу на аукціоні є незаконним, перешкоджає товариству у реалізації законного права на приватизацію об'єкта шляхом викупу. Натомість, прийняття рішення про приватизацію шляхом викупу є обов'язковою передумовою для здійснення орендарем свого права. Більш того, Регіональним відділенням не надано будь-якої письмової відмови у приватизації шляхом викупу. У зв'язку з викладеним, товариство змушено було звернутись до суду з відповідним позовом про визнання незаконними дій, визнання права на приватизацію, визнання протиправним та скасування наказів та аукціону, визнання укладеним договору.
Позивач наголошує, що з огляду на предмет позову, який безпосередньо пов'язаний із захистом порушеного права товариства на приватизацію об'єкта шляхом викупу, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 136 ГПК України.
Так, за твердженням позивача, невжиття заходів забезпечення позову, враховуючи тривалість розгляду справи, несе ризики унеможливлення виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки за цей період вказане майно може бути відчужено (приватизовано) на користь інших осіб у випадку ухвалення рішення про проведення нового аукціону та/або договір оренди закінчить свій строк дії (що є обов'язковою передумовою реалізації права позивача на викуп), або ж виникнуть інші обставини, які унеможливлять належний та ефективний захист прав та інтересів позивача.
В контексті наведеного позивач звертає увагу, що Регіональним відділенням прийнято наказ №283 від 18.02.2022 про приватизацію об'єкта державної власності соціально-культурного призначення "Дитячий оздоровчий центр "Юний судноремонтник" за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 4, який перебуває на балансі ДП "Одеській морський торгівельний порт", шляхом продажу на аукціоні, який наразі є чинним та дає підстави для проведення нового аукціону.
29.09.2025 був проведений відповідний аукціон, який наказом Регіонального відділення №337 від 26.11.2025 відмінено.
Товариство зауважує, що на теперішній час у відповідача відсутні перешкоди для прийняття відповідного рішення та проведення аукціону з приватизації об'єкта вдруге. Викладене, на думку заявника, свідчить про існування реальної загрози унеможливлення виконання рішення суду та ефективного захисту прав та інтересів позивача (зокрема, у випадку призначення проведення нового аукціону). До того ж, у випадку проведення нового аукціону, це призведе до нових спорів та необхідності ініціювання позивачем нових судових процесів задля захисту своїх прав та інтересів. При цьому, порушення прав та інтересі позивача першочергово пов'язано з прийняттям відповідачем наказу Регіонального відділення від 18.02.2022 №283 про приватизацію об'єкта на аукціоні, попри наявність у товариства права на викуп зазначеного об'єкта. Всі подальші дії та рішення відповідача, що продовжують порушення права та інтересів товариства, а також створюють ризики неможливості виконання рішення суду, безпосередньо випливають з реалізації вказаного наказу від 18.02.2022 №283.
З урахуванням наведеного, сторона позивача вважає, що належним заходом забезпечення позову є зупинення дії наказу Регіонального відділення від 18.02.2022 №283 "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально-культурного призначення "Дитячий оздоровчий центр "Юний судноремонтник" (оскільки саме прийняття цього наказу є передумовою для прийняття рішення про проведення аукціону і проведення подальшої приватизації) та забороною вчиняти дії, пов'язані з проведенням відповідного аукціону (з метою запобігання проведенню нового аукціону, за результатами якого об'єкт може бути приватизований іншою особою).
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
За приписами частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову (такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у cправі №904/1045/22).
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України", засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" було зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч.3 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21.
Частиною 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Відповідно до частини першої статті 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У пункті 8.8 постанови від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
Вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Так, позов забезпечується, в тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2021 у справі №910/18193/21 міститься висновок, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас, судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Що стосується вимоги позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 18.02.2022 №283 "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально-культурного призначення "Дитячий оздоровчий центр "Юний судноремонтник", до набрання законної сили рішенням у справі, суд зауважує, що обрані позивачем заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії наказу відповідача не передбачені ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, положеннями п.10 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, за змістом ст.137 Господарського процесуального кодексу України (положення частини першої якої містять вичерпний перелік заходів забезпечення позову), якщо сторона просить вжити захід забезпечення позову, що прямо не передбачений цим процесуальним законом (ст.137 Господарського процесуального кодексу України), суд на вимогу учасника справи може вжити такий захід забезпечення, що визначений іншим нормативним актом - законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому не допускається вжиття судом заходу забезпечення позову, який хоча і відповідає змісту позовних вимог, предмету спору, є необхідним з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, однак не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим законом України (міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України).
Тобто, визначений ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами України або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №910/4445/21.
З урахуванням наведеного суд вважає, що вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 18.02.2022 №283 "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально-культурного призначення "Дитячий оздоровчий центр "Юний судноремонтник" не допускається, оскільки цей захід не належить до вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову згідно із ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України: прямо не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим законом України (міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), як цього вимагають положення п.10 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.
За наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача в цій частині.
Щодо вимоги про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 18.02.2022 №283 "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально-культурного призначення "Дитячий оздоровчий центр "Юний судноремонтник", в частині вжиття заходів з приватизації (в тому числі, приймати рішення), пов'язані з підготовкою, організацією та проведенням аукціону з продажу об'єкта малої приватизації - "Дитячий оздоровчий центр "Юний судноремонтник", розташованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Костанді, 4, до набрання законної сили рішенням у справі.
За приписами п.2 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому, відповідно до ч. 12 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, станом на дату постановлення даної ухвали наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 26.11.2025 №337 ухвалено про відміну активованого електронною торговою системою аукціону №SPE001-UA-20251126-11200 з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - Дитячого оздоровчого центру "Юний судноремонтник", розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Костанді, 4.
Також, рішення про проведення нового аукціону наразі не прийнято, що підтверджено витягом з сайту електронного торгового майданчика Прозорро. Продажі.
Суд враховує, що заборона вжиття заходів забезпечення позову, передбачена частиною дванадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України, стосується випадків втручання у проведення публічних процедур, в тому числі аукціону, за умови прийняття рішення про проведення аукціону і початку процедури його проведення. Тобто, обмеженню підлягають заходи забезпечення, які будь-яким чином можуть вплинути на аукціон, щодо проведення якого прийнято рішення. Однак можливе проведення аукціону у майбутньому не може вважатися етапом проведення аукціону, на який поширюються положення частини дванадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 915/113/20, від 13.08.2021 у справі №904/4982/21.
Так відповідачем вже було проведено аукціон з продажу спірного майна (який наразі є відміненим), результати якого є предметом спору у даній справі.
Отже, у разі невжиття указаних заходів забезпечення позову до розгляду справи судом існує можливість проведення повторного аукціону з продажу майна, внаслідок чого позивач буде позбавлений можливості ефективного захисту своїх порушених прав, що також може призвести до виникнення між сторонами інших суперечок, неспіврозмірно збільшити тягар витрат на відновлення заявлених до захисту прав.
До того ж, в даному випадку, наявний зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що заявлені до вжиття заходи забезпечення позову у цій частині відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту", кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Суд враховує, що заходи забезпечення позову, виконуючи роль гарантії виконання судового рішення з конкретним предметом спору, водночас не повинні припиняти чи іншим чином негативно впливати на діяльність сторони зобов'язання чи інших осіб.
Суд наголошує, що в даному випадку заходи забезпечення позову жодним чином не полягають в припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення аукціону, оскільки щодо спірного майна рішення про проведення повторного аукціону не приймалося, відповідна процедура фактично розпочата не була, обмеження щодо забезпечення позовних вимог в спірних правовідносинах не виникло, відповідний спосіб забезпечення позову не порушує балансу інтересів сторін, а є законним тимчасовим заходом до результатів вирішення спору, спрямованим на забезпечення гарантії виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Натомість, на переконання суду, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір позивача захистити свої порушені права та інтереси неможливо буде реалізувати у випадку подальшого вчинення будь-яких дій, спрямованих на продаж об'єкта малої приватизації.
За наведеного, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому, судом не розглядається питання щодо зустрічного забезпечення, оскільки частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Розгляд судом першої інстанції заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення, не є порушенням вимог ст.141 ГПК України та не свідчить про допущення судом істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування судового рішення, яким вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.
Наведена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18.07.2018 у справі №916/2851/17, від 26.11.2018 у справі №904/2925/18, від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 18.06.2019 у справі №904/661/19, від 24.06.2019 у справі №916/2933/18, від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, від 16.12.2021 у справі №911/1658/21, від 23.12.2021 у справі №927/762/21.
Частиною 6 ст.140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-Просперіті" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
2. Заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (код ЄДРПОУ 43015722, 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15) вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 18.02.2022 №283 "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально-культурного призначення "Дитячий оздоровчий центр "Юний судноремонтник", в частині вжиття заходів з приватизації, в тому числі, приймати рішення, пов'язані з підготовкою, організацією та проведенням аукціону з продажу об'єкта малої приватизації - "Дитячий оздоровчий центр "Юний судноремонтник", розташованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Костанді, 4, до набрання законної сили рішенням у справі №916/4127/25.
3. У задоволенні решти заяви відмовити.
Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "МП-Просперіті" (код ЄДРПОУ 41501806, 65045, м. Одеса, пров. Нечипуренка, буд. 13).
Боржником за даною ухвалою є: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (код ЄДРПОУ 43015722, 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15).
Суддя Сулімовська Марина Богданівна
Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", може бути пред'явлена до примусового виконання у строк, передбачений ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст.235 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч.8 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено у строки та в порядку, визначені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвалу складено і підписано 28.11.2025.