65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"28" листопада 2025 р. м. Одеса № 916/4526/25
Господарський суд Одеської області у складі судді - Петрова В.С., розглянувши матеріали позовної заяви № 4657/25 Товариства з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» до Російської Федерації в особі Посольства держави Росія (Російська Федерація) в Україні про стягнення завданих збитків у розмірі 34250000,00 доларів США та у розмірі 75000000,00 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Російської Федерації в особі Посольства держави Росія (російська федерація) в Україні про відшкодування шкоди у розмірі 34250000,00 доларів США та у розмірі 75000000,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 08.04.2023 року в результаті авіаобстрілу виникла пожежа складських приміщень, виробничого обладнання товариства, що завдало значної шкоди та унеможливило подальшу роботу та існування терміналу. Відтак, позивач зазначає, що в результаті постійних обстрілів та значної руйнації товариство повністю припинило свою роботу, а термінал є зруйнованим. Крім того, внаслідок повномасштабного вторгнення позивач втратив пряму інвестицію від IVA ROVE INC company incorporated the law of New York, USA у розмірі 15000000,00 доларів США, гарантійну угоду з американською транспортною компанією OLYMPIC LOGISTIC LLC, якою американський партнер гарантував викуп продукції на 5000000,00 доларів США в рік протягом п'яти років, а також зірвані перемовини з азіатськими партнерами.
Як було встановлено судом, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» не містить: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України позивача; адреси електронної пошти позивача; відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін, відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини. Крім того, зміст позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» є взаємосуперечливим. Так, у шапці позову позивачем вказано, що такий позов подається до Господарського суду Одеської області. При цьому подалі товариство зазначає, що позовна заява подається до Господарського суду міста Києва внаслідок повного руйнування та знаходження офісу компанії в м. Києві в порядку, визначеному постановою ВСУ від 14.08.2024 № 607/5535/22. При цьому судом встановлено, що при зверненні до суду з вказаним позовом позивач просить суд встановити юридичний факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» є особою, яка постраждала внаслідок незаконної збройної агресії російської федерації, стягнути з російської федерації суму збитків у розмірі 34250000,00 доларів США та суму збитків у розмірі 75000000,00 грн. Однак, господарський суд звертає увагу, що при заявленні позовної вимоги про встановлення юридичного факту позивачем не зазначено чи передбачений законом або договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону, вказаний спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, які, зокрема, визначені ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України.
Також позивачем до матеріалів позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми збитків відповідно до норм чинного законодавства України, а також не додано до матеріалів позовної заяви жодних доказів на підтвердження визначення суми збитків у заявленому позивачем розмірі.
Крім того, господарським судом встановлено, що у позовній заяві позивач посилається на норми статей Цивільного процесуального кодексу України, а не на Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вказане, ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 р. № 916/4526/25 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» залишено без руху, при цьому встановлено 5-денний строк для усунення заявником виявлених судом недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказана ухвала суду була вручена позивачу 19.11.2025 р. о 03:22 год., у якого наявний зареєстрований в системі “Електронний суд» електронний кабінет, в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України, про що свідчить довідка Господарського суду Одеської області про доставку електронного документу за вих. № 916/4526/25/66919/25 від 19.11.2025 р.
26.11.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 37773/25), відповідно до якої позивач просить суд визнати викладені в даній заяві пояснення та уточнення такими, що свідчать про належне виконання вимог ухвали суду від 17.11.2025 р., прийняти уточнену структуру фактичних обставин та розрахунку збитків, продовжити строк для подання повного пакету доказів на 20 календарних днів.
Також 26.11.2025 р. від ТОВ “Бериславський зерновий термінал» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про продовження процесуального строку (вх. № 37784/25), в якому позивач зазначає, що об'єктивні перешкоди (тривалий блекаут, нестабільне електропостачання, відсутність мобільного та інтернет зв'язку внаслідок масованих ракетних та дронових обстрілів Херсонської та Одеської областей) унеможливили виконання ухвали суду у визначений 5-денний строк, у зв'язку з чим позивач просить суд продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви у справі № 916/4526/25 щонайменше на 20 календарних днів із дня постановлення ухвали про продовження строку, врахувавши, що ухвалу було фактично отримано лише 25.11.2025 р., підготовка документів унеможливлена блекаутом відсутністю електрики та зв'язку, а необхідні документи та докази тимчасово недоступні.
Як встановлено судом, заявником у встановлений строк не усунуто виявлених судом недоліків вказаної позовної заяви, про які вказано в ухвалі суду від 17.11.2025 р., а саме: не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини; при заявленні позовної вимоги про встановлення юридичного факту позивачем не зазначено чи передбачений законом або договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону, вказаний спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, які, зокрема, визначені ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України; не здійснено розрахунку заявленої до стягнення суми збитків у розмірі 34250000,00 доларів США та у розмірі 75000000,00 грн. відповідно до норм чинного законодавства України з посиланням на належні докази у справі, зокрема, первинні документи, висновки експертизи тощо, натомість позивач просить суд про продовження процесуального строку для усунення недоліків відповідно до ухвали суду від 17.11.2025 р.
Щодо клопотання заявника про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви суд зазначає наступне.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, останніми встановлено, що строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.ч. 1, 2 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених Господарським процесуальним кодексом України часових рамках.
З огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
З огляду на викладене вище, господарський суд виходить з того, що обрахування строку на усунення недоліків позовної заяви починається для заявника з наступного дня після дати отримання ним ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з необхідністю усунення недоліків такої заяви та відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України не може перевищувати десяти днів з дня вручення такої ухвали суду.
Відповідно до ч. 2 статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
Так, господарський суд зазначає позивачу, що ухвала Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 р. № 916/4526/25 р. була вручена позивачу 19.11.2025 р. о 03:22 год., у якого наявний зареєстрований в системі “Електронний суд» електронний кабінет в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України, про що свідчить довідка Господарського суду Одеської області про доставку електронного документу за вих. № 916/4526/25/66919/25 від 19.11.2025 р.
Відтак, з огляду на вказане, встановлений Товариству з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви від 10.11.2025 р. (вх. № 4657/25) сплинув 24.11.2025 р.
Приймаючи до уваги викладене вище, господарський суд зазначає, що ТОВ “Бериславський зерновий термінал» звернулося до суду з клопотанням про продовження процесуального строку (вх. № 37784/25) після спливу строку, встановленого судом в ухвалі від 17.11.2025 р.
Наразі господарський суд зауважує, що у суду відповідно до норм ГПК України відсутня можливість продовжити процесуальний строк, який сплив станом на дату звернення учасника справи з відповідною заявою, оскільки відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що ухвала суду від 17.11.2025 р. була фактично отримана товариством лише напередодні - 25 листопада 2025 року, що підтверджується електронним повідомленням, затримкою в роботі поштових служб через обстріли, відсутністю електронного доступу під час блекаутів, оскільки позивачем - ТОВ “Бериславський зерновий термінал» не надано вказаних доказів, на які він посилається в обґрунтування поданого клопотання, а саме відповідного електронного повідомлення, доказів затримки в роботі поштових служб через обстріли, доказів відсутності електронного доступу під час блекаутів, як і не надано доказів отримання вказаної ухвали суду саме 25.11.2025 р.
Крім того, господарським судом критично оцінюються твердження позивача, викладені у клопотанні про продовження процесуального строку, із зазначенням обставини, що унеможливила виконання ухвали суду від 17.11.2025 року та дотримання процесуального строку - масовані обстріли Херсонської та Одеської областей, що призвело до блекаутів та відсутності мобільного зв'язку та інтернету, оскільки у позовній заяві позивач вказав, що внаслідок повного руйнування зернового терміналу офіс компанії знаходиться в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, 63-б, кв. 62.
Більш того господарський суд наголошує, що в м. Києві, як і в інших областях України, протягом періоду: в т.ч. з 17 листопада 2025 року по теперішній час діють графіки вимкнення електроенергії, що свідчить про те, що повний блекаут у вказаний період на території України відсутній та відповідно позивач не був позбавлений можливості щодня в офісі компанії перевіряти електронний кабінет, електронну пошту тощо.
Разом з тим суд зауважує, що господарським судом з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у квітні 2025 року позивач - ТОВ “Бериславський зерновий термінал» звертався до Господарського суду міста Києва з ідентичним позовом до російської федерації в особі посольства російської федерації про відшкодування шкоди у розмірі 34250000,00 доларів США та у розмірі 75000000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 року по справі № 910/5226/25 (суддя Чинчин О.В.) позовну заяву ТОВ “Бериславський зерновий термінал» до російської федерації в особі посольства російської федерації про відшкодування шкоди у розмірі 34250000,00 доларів США та у розмірі 75000000,00 грн. залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У вказаній ухвалі суду від 29.04.2025 року Господарським судом міста Києва вказано, що позовна заява ТОВ “Бериславський зерновий термінал» не відповідає вимогам п.п. 2, 3, 4, 5, 7 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме позовна заява не містить: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України позивача; адреси електронної пошти позивача; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися. Також Господарським судом м. Києва зазначено, що при зверненні до суду з вказаним позовом позивач просить суд встановити юридичний факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» є особою, яка постраждала внаслідок незаконної збройної агресії російської федерації, стягнути з російської федерації суму збитків у розмірі 34250000,00 доларів США та суму збитків у розмірі 75000000,00 грн., однак, при заявлені позовної вимоги про встановлення юридичного факту позивачем не зазначено чи передбачений законом або договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону, вказаний спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, які, зокрема, визначені ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України. Крім того, суд вказав, що до матеріалів позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми збитків відповідно до норм чинного законодавства України, а також не додано до матеріалів позовної заяви жодних доказів на підтвердження визначення суми збитків у заявленому позивачем розмірі. Так, Господарський суд м. Києва зазначив, що позивач повинен здійснити розрахунок заявленої до стягнення суми збитків у розмірі 34250000,00 доларів США та у розмірі 75000000,00 грн. відповідно до норм чинного законодавства України з посиланням на належні докази у справі, зокрема, первинні документи, висновки експертизи тощо.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.05.2025 р. по справі № 910/5226/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» до російської федерації в особі посольства російської федерації про відшкодування шкоди у розмірі 34250000,00 доларів США та у розмірі 75000000,00 грн. повернуто заявнику з огляду на те, що останнім не усунуто недоліки у строк, встановлений в ухвалі суду від 29.04.2025 року.
В подальшому, користуючись правом альтернативної підсудності, 10 листопада 2025 року ТОВ “Бериславський зерновий термінал» звернулося вже до Господарського суду Одеської області із аналогічною позовною заявою до російської федерації в особі посольства російської федерації про відшкодування шкоди у розмірі 34250000,00 доларів США та у розмірі 75000000,00 грн.
Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2025 р. та ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 р. встановлено ідентичні недоліки позовної заяви ТОВ “Бериславський зерновий термінал» до російської федерації в особі посольства російської федерації про відшкодування шкоди у розмірі 34250000,00 доларів США та у розмірі 75000000,00 грн., що свідчить про те, що позивач після постановлення Господарським судом міста Києва ухвали від 19.05.2025 р. не усунув встановлені судом недоліки та звернувся з аналогічним позовом та аналогічними недоліками вже до Господарського суду Одеської області, хоча мав достатньо часу для їх усунення, а саме більше шести місяців.
Наразі господарський суд вважає за необхідне зауважити, що в силу п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов'язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.
Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.
Згідно зі ст. 13 ЦК України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли би порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Наразі господарський суд зазначає, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні ним своїх суб'єктивних прав.
У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Складовими цього принципу у господарському судочинстві є:
- заборона зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша статті 43 ГПК України);
- вимога добросовісного виконання процесуальних обов'язків (частина перша статті 43 ГПК України);
- процесуальний естопель або доктрина заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium);
- заборона чинити інші протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя (введення суду в оману, використання втрачених процесуальних можливостей).
При цьому суд зазначає, що доктриною venire contra factum proprium закріплено принцип добросовісності. У статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
З огляду на викладене господарський суд зауважує, що позивач, звернувшись у квітні 2025 року із відповідним позовом до Господарського суду м. Києва та у подальшому - в листопаді 2025 року з аналогічним позовом та з аналогічними недоліками до Господарського суду Одеської області, мав можливість протягом більше шести місяців усунути недоліки, встановлені ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2025 р. по справі № 910/5226/25, що є достатнім часом для усунення недоліків. Однак, діючи недобросовісно, позивач за досить тривалий час не усунув виявлені недоліки, натомість просить суд продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви по справі № 916/4526/25.
При цьому господарський суд зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а процесуальна бездіяльність позивача як ініціатора позову не може ставити під сумнів здійснення судочинства господарським судом відповідно до вимог процесуального закону. Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі “Пономарьов проти України» від 03.04.2008, заява № 3236/03).
Також суд зауважує, що саме ТОВ “Бериславський зерновий термінал» є ініціатором заявленого позову, вважаючи, що його права були порушені, а тому мав добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, реагувати вчасно на прийняте за результатом розгляду його позову судове рішення, водночас цікавитися датою та змістом ухваленого судового рішення, вживати заходи спрямовані на усунення зазначених недоліків.
Відтак, господарський суд вважає, що зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у справі № 916/4526/25.
Відповідно до ч.ч. 4, 6, 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Враховуючи те, що у встановлений судом строк ТОВ “Бериславський зерновий термінал» не усунув недоліки позову, і цей строк сплинув, а також відсутність підстав для продовження такого строку, суд вважає, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» до Російської Федерації в особі Посольства держави Росія (Російська Федерація) в Україні про стягнення завданих збитків у розмірі 34250000,00 доларів США та у розмірі 75000000,00 грн., підлягає поверненню заявнику.
При цьому суд зазначає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивачу з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 113, 118, 119, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у справі № 916/4526/25 (вх. № 37784/25 від 26.11.2025) відмовити.
2. Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» до Російської Федерації в особі Посольства держави Росія (Російська Федерація) в Україні про стягнення завданих збитків у розмірі 34250000,00 доларів США та у розмірі 75000000,00 грн.
3. Направити на адресу позивача (адреса для листування: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, 63-б, кв. 62) додаток: позовна заява від 10.11.2025 р. за вх. № 4657/25 з додатками на 80-ти арк.; заява про усунення недоліків з додатками від 26.11.2025 р. за вх. № 37773/25 на 6-ти арк.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя В.С. Петров