26 листопада 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1359/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом за позовом Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в загальній сумі 7677,19 грн., -
Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в загальній сумі 7677,19 грн., у т.ч. основного боргу за теплову енергію загальнобудинкових потреб (МЗК та допоміжних приміщень) та абонплати за період з листопада 2022 року по червень 2025 року в сумі 6526,27 грн., інфляційних втрат в сумі 868,34 грн. та 3% річних в сумі 282,58 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору від 01.11.2021 № 6086 про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, в частині своєчасного внесення нарахованої плати за теплову енергію, яка постачалась позивачем з метою теплозабезпечення приміщень та нежитлових приміщень в будинку за адресою: АДРЕСА_1, де розміщені належні відповідачу нежитлові приміщення. Так, позивач вказує, що за період з листопада 2022 року по червень 2025 року включно відповідачу нараховано плату за теплову енергію загальнобудинкових потреб (місць загального користування та допоміжних приміщень) та абонплату на загальну суму 6526,27 грн., що не сплачена відповідачем.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2025 р. вказану позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (вх. №13192/25 від 16.09.2025 р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162 і ч. 1 ст. 164 ГПК України вказано невірну адресу відповідача та не надано належних доказів направлення відповідачу копії позову з додатками на встановлену адресу. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
01.10.2025 р. від представника позивача - Купрій С.Д. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 13935/25), до якої позивач надав докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу за зареєстрованим місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_2.
02.10.2025 р. від представника позивача - Купрій С.Д. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява (вх. № 14014/25), згідно з якою позивач зазначив, що ним до заяви про усунення недоліків помилково не було додано копію довіреності, яка підтверджує повноваження представника позивача, тому надає до матеріалів справи копію довіреності № 01-09/32 від 01.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.10.2025 р. вказану позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (вх. №13192/25 від 16.09.2025 р.) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1359/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03 листопада 2025 року о 14:00.
Так, розгляд справи в судовому засіданні 03.11.2025 р. о 14:00 не відбувся у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Миколаєві та Миколаївській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.11.2025 р. у справі № 915/1359/25 призначено судове засідання на 26 листопада 2025 року о 12:00.
13.11.2025 від представника відповідача - ОСОБА_2 до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору (вх. №15985/25), яке вмотивовано тим, що відповідачем сплачено кошти у заявленому позивачем розмірі, що підтверджується платіжними документами №8396-8712-1654-2259 від 12.11.2025, №8396-8702-5347-9563 від 12.11.2025, №8396-8723-4230-4824 від 12.11.2025, що долучені до клопотання. На підставі викладеного, відповідач зазначає, що у зв'язку зі сплатою відповідачем боргу у даній справі відсутній предмет спору, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України є підставою для закриття провадження.
26.11.2025 від представника позивача - Вірченко І.С. до господарського суду надійшла заява (вх. №16593/25), в якій позивач підтверджує сплату відповідачем боргу за позовом та просить покласти на відповідача судові витрати відповідно до положень ч. 3 ст. 130 ГПК України у зв'язку з добровільним погашенням боргу після подачі позову. Також у вказаній заяві позивач просить суд розглядати справу за відсутності
У судове засідання, призначене на 26.11.2025 р., представники сторін не з'явились.
Наразі, як з'ясовано судом, після відкриття судом провадження у справі відповідачем перераховано позивачу грошові кошти у загальній сумі 7677,19 грн., про що свідчить:
- платіжна інструкція № 1.398694675.1 від 12.11.2025 р. на суму 3000,00 грн. з призначенням платежу «сплата за основний борг 3000,00 грн, договір №6086 від 01.11.2021, АДРЕСА_1 , справа № 915/1359/25 Господарський суд Миколаївської області»;
- платіжна інструкція № 2.398681317.1 від 12.11.2025 р. на суму 3526,27 грн. з призначенням платежу: «сплата за основний борг 3526,27 грн, договір №6086 від 01.11.2021, АДРЕСА_1 , справа № 915/1359/25 Господарський суд Миколаївської області»;
- платіжна інструкція № 1.398707725.1 від 12.11.2025 р. на суму 1150,92 грн. з призначенням платежу «сплата за Інфляційні витрати 868,34 грн, 3% річних 282,58 грн. (всього 1150,92 грн), договір №6086 від 01.11.2021, АДРЕСА_1 справа № 915/1359/25 Господарський суд Миколаївської області».
Судом також враховано, що позивачем в поданій до суду заяві (вх. №16593/25 від 26.11.2025 р.) підтверджено зарахування грошових коштів в якості погашення боргу за позовом.
Отже, враховуючи наведене, господарський суд доходить висновку, що предмет спору у даній справі припинив своє існування, а вимоги позивача у вказаній частині фактично задоволені відповідачем, що було підтверджено представниками сторін у відповідних клопотанні та заяві.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги відсутність спору між сторонами по справі, господарський суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в загальній сумі 7677,19 грн.
Щодо заяви позивача про стягнення з відповідача судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У статті 130 ГПК України передбачено порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
Так, у відповідності до вимог частини третьої статті 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Зазначена норма частини третьої статті 130 ГПК України застосовується як підстава для відшкодування судових витрат лише в разі, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, оскільки відповідачем не сплачувалися кошти за теплову енергію загальнобудинкових потреб (МЗК та допоміжних приміщень) та абонплати, та саме внаслідок погашення відповідачем основного боргу та сплати 3% річних і інфляційних втрат предмет спору припинив існування після пред'явлення позову, та провадження у справі закрито з цих підстав, суд вважає, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн. за подачу позову слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 130, 231, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі № 915/1359/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в загальній сумі 7677,19 грн. закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
2. СТЯГНУТИ з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18; е-mail: kanc_nach@ntec.mk.ua; код ЄДРПОУ 30083966; p/p НОМЕР_2 ПАТ «АБ Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 30083966) витрати по сплаті судового збору в сумі 3028/три тисячі двадцять вісім/грн. 00 коп.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 26.11.2025 року
Суддя Ільєва Л.М.