Ухвала від 24.11.2025 по справі 914/953/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

24.11.2025 Справа № 914/953/24

За поданням: Приватного виконавця Сокіл Віталії Іванівни, м. Львів

про обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - Приватного підприємства “Коаліція» Бойка Андрія Федоровича

у справі № 914/953/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Комерс», м. Червоноград

до відповідача: Приватного підприємства “Коаліція», с. Сусідовичі Львівська область,

про стягнення 11 418, 03 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Амбіцької І.О.

Представники учасників справи: не з'явилися.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/953/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Комерс» до Приватного підприємства “Коаліція» про стягнення 11 418, 03 грн заборгованості за договором поставки від 08.05.2023 № ЄК-Р114.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.06.2024 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства “Коаліція» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Комерс» суму в розмірі 13 840, 43 грн.

27.06.2024 господарським судом видано наказ про примусове виконання рішення.

17.11.2025 до Господарського суду Львівської області надійшло подання Приватного виконавця Сокіл Віталії Іванівни про обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - Приватного підприємства “Коаліція» Бойка Андрія Федоровича.

Ухвалою суду від 18.11.2025 розгляд подання призначено на 24.11.2025.

У судове засідання 24.11.2025 представник приватного виконавця не з'явився, 24.11.2025 через систему Електронний суд подав заяву про розгляд подання без його участі.

У судове засідання 24.11.2025 представники інших учасників справи не з'явилися.

Розглянувши подання Приватного виконавця Сокіл Віталії Іванівни та також проаналізувавши матеріали справи, вказує на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Так, відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 р. передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За приписами ч. ч. 1-4 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Верховним Судом у постанові від 19.08.2020 у справі № 910/8130/17 наголошено, що Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак, якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження») передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене вище, господарський суд дійшов висновку про наявність у приватного виконавця права на звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за судовим рішенням. При цьому, враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, виконавець повинен довести суду факт вжиття всіх достатніх та своєчасних заходів з метою примусового виконання судового рішення, встановлених чинним законодавством.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Частиною 3 статті 16 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.

Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Аналіз Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» дає підстави для висновку про те, що ним (законом) передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково. Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Згідно з ч. 1, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Як встановлено судом, на виконанні у приватного виконавця Сокіл В.І. перебуває виконавче провадження № 75541856 з примусового виконання наказу у справі № 914/953/24 від 27.06.2024, виданого Господарським судом Львівської області про стягнення з Приватного підприємства “Коаліція»" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Комерс» суми в розмірі 13 840, 43 грн.

15.07.2024 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75541856, скеровано боржнику для виконання, стягувачу до відома, що підтверджується списком № 408 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих.

У вказаній постанові, приватним виконавцем були зазначені обов'язки боржника передбачені статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження».

З матеріалів справи вбачається, що в межах виконавчого провадження приватним виконавцем було здійснено наступні дії.

15.07.2024 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку скеровано до виконання АТ «Райффайзен Банк» та АТ «Кредобанк».

Здійснюючи виконання постанови, вищезазначені банківські установи повідомили лише про часткове виконання постанови, шляхом накладення арешту на рахунки боржники, оскільки на даних рахунках недостатньо коштів для виконання постанови.

З відповіді на запит № 300773748 від 12.11.2025 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів - за боржником не зареєстровано транспортних засобів.

З відповіді на запит № 300773734 від 12.11.2025 до Державної податкової служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи, вбачається те, що у боржника наявний відкритий рахунок у фінансовій установі АТ «Кредобанк».

08.09.2025 та 12.11.2025 керівнику боржника Приватного підприємства "Коаліція" Бойку Андрію Федоровичу скеровано виклики приватного виконавця - з'явитися до приватного виконавця щодо сплати боргу за вищевказаним документом та надання підтверджуючих документів про сплату. Факти скерування вищезазначених викликів приватного виконавця підтверджуються списком № 403 та № 495 поштових відправлень рекомендованих листів.

На виклики приватного виконавця Сокіл В.І., керівник боржника Приватного підприємства "Коаліція" Бойко Андрій Федорович не з'явився, причин неявки не повідомив.

22.09.2025 року керівнику боржника Приватного підприємства "Коаліція" Бойку Андрію Федоровичу скеровано вимогу приватного виконавця, в якій було передбачено надати:

1. Подати декларацію про доходи та майно боржника у відповідності до Додатку 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень.

2. Надати достовірні відомості про майно (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право. Повідомити про майно, яким володіє боржник спільно з іншими особами, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про майно, належне боржнику від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

3. Повідомити чи наявні відкриті банківські рахунки в національній та іноземній валютах. В разі наявності таких рахунків, вказати: номери рахунків та залишок коштів на рахунках боржника (окремо по кожному рахунку); повідомити про операції по рахункам боржника за період з 01.03.2025.р. по 16.09.2025 р.

4. Надати достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів;

5. Надати достовірні відомості про наявність готівки в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах; достовірні відомості про майно, у тому числі "про" майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо ) з надання копій підтверджуючих документів про відповідне право;

6. Надати достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших "осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них;

7. Надати достовірні відомості про майно, обліковується на окремому, балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу;

8. Надати достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів з'явитися за викликом приватного виконавця.

9. З'явитися за викликом приватного виконавця.

Вказану інформацію зобов'язано надати до 26.09.2025 року.

Як встановлено судом, вимоги приватного виконавця Сокіл В.І. керівник Приватного підприємства "Коаліція" Бойко Андрій Федорович не виконав, інформації не надав, на вимогу приватного виконавця - не з 'явився.

Факти скерування вищезазначеної вимоги приватного виконавця та постанови про відкриття виконавчого провадження підтверджуються списком рекомендованих повідомлень № 408, 422.

Суд вважає, що приватним виконавцем у повному обсязі було вчинено необхідні дії для примусового виконання судового рішення, проте керівник боржника ухиляється від виконання покладених на нього обов'язків щодо такого виконання, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду не здійснює, на виклики виконавця не з'являється, необхідні документи, витребувані виконавцем не надає, причини нез'явлення та ненадання документів не наводить, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Не дивлячись на вищенаведені заходи, вжиті у межах виконавчого провадження № 75541856 з примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/953/24 від 27.06.2024, судове рішення боржником так і не було виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання Приватного виконавця Сокіл В.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника.

Практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід'ємною умовою забезпечення права на суд є виконання остаточного судового рішення.

Відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа Європейського суду з прав людини «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009 року).

Крім того, у справі «Стецов проти України» (AFFAIRE STETSOV c. UKRAINE), п. 30, від 11 травня 2021 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що національні суди задовольнили подання державного виконавця і наклали на заявника обмеження у праві на виїзд за межі країни, встановивши, що він не повернув грошові кошти. При цьому, вони не є явно необґрунтованими та відповідають законодавству. Отже, накладення на заявника заборони залишати територію країни відповідає нормам національного законодавства.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що приватним виконавцем доведено факт ухилення керівника боржника від виконання судового рішення у даній справі, відтак подання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ухвалив:

1. Подання Приватного виконавця Сокіл Віталії Іванівни про обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - Приватного підприємства “Коаліція» Бойка Андрія Федоровича у справі № 914/953/24 задовольнити.

2. Тимчасово обмежити керівника боржника - Приватного підприємства “Коаліція» - громадянина України ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості у виконавчому провадженні № 75541856, що перебуває на виконанні в приватного виконавця Сокіл В.І..

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.

Попередній документ
132158900
Наступний документ
132158902
Інформація про рішення:
№ рішення: 132158901
№ справи: 914/953/24
Дата рішення: 24.11.2025
Дата публікації: 01.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (24.11.2025)
Дата надходження: 17.11.2025
Предмет позову: подання про тимчасове обмеження права виїзду за межі України
Розклад засідань:
13.05.2024 10:20 Господарський суд Львівської області
03.06.2024 10:20 Господарський суд Львівської області
24.11.2025 14:40 Господарський суд Львівської області
Учасники справи:
суддя-доповідач:
МАНЮК П Т
МАНЮК П Т
відповідач (боржник):
ПП "Коаліція"
позивач (заявник):
ТзОВ "Євро-Комерс"
представник позивача:
Мисак Оксана Степанівна