вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" листопада 2025 р. м. Київ
Справа № 911/1914/25
Господарський суд Київської області у складі:
cудді Ейвазової А.Р.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1914/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Сістемс», ОСОБА_1 про стягнення 1 551 828,30грн, без виклику представників сторін,
Рішенням Господарського суду Київської області від 15.10.2025 у даній справі позов задоволено повністю:
- стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Сістемс» (далі - ТОВ «Інтеграл Сістемс», відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (далі - ТОВ «Пері України», позивач) 1 551 828,30грн основного боргу;
- стягнуто з ТОВ «Інтеграл Сістемс» на користь ТОВ «Пері Україна» 9 310,97грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пері Україна» 9 310,97грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
17.10.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ТОВ «Пері Україна» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, до якої долучено докази направлення відповідної заяви з додатками відповідачам.
У поданій заяві ТОВ «Пері Україна» просить суд стягнути з ТОВ «Інтеграл Сістемс» та ОСОБА_1 30 000грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме по 15000грн з кожного відповідача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2025: прийнято заяву ТОВ «Пері Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1914/25 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу; встановлено відповідачам строк для реалізації права на подання заперечень або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з наданням доказів направлення копій позивачу.
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 20.10.2025 о 20:44 - позивачу та відповідачу 2; 20.10.2025 о 20:40 - відповідачу 1.
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, відповідна ухвала вважається врученою сторонам наступного робочого дня - 21.10.2025.
У встановлений судом строк відповідачі не скористалися правом подати заперечення щодо заяви позивача або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Як визначено ч.3 ст.244 ГПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу виходить з наступного.
Як визначено п.12 ч.3 ст.2 ГПК України, одним із принципів господарського судочинства є принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, що установлено ч.1 ст.123 ГПК України. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, як передбачено п.1 ч.3 такої норми, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Реалізація права на відшкодування судових витрат відбувається у порядку, визначеному ГПК України, який передбачає декілька етапів.
Так, відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Як унормовано ч.3 такої норми, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Порядок розподілу судових витрат визначений ст.129 ГПК України, в силу ч.8 якої розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази, що встановлено ч.8 ст.129 ГПК України, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, ГПК України визначає послідовність та час вчинення дій учасниками з метою реалізації права на відшкодування судових витрат, що відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідний порядок застосування визначений постановою Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 910/18250/16, 19.08.2021 у справі №910/11547/19, 26.10.2022 у справі №911/3001/21, 22.12.2022 у справі № 910/13060/21, 17.01.2023 у справі № 922/4812/21, 09.01.2024 у справі №922/1253/23, 17.01.2024 у справі №910/2158/23, а також додатковими постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №916/1010/21, 27.02.2024 №922/1075/23, 16.09.2024 №922/3611/23, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
В силу ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У першій заяві по суті - позовній заяві позивач повідомив, що його орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу становлять 27 000грн (а.с.4), та повідомив, що докази на підтвердження загального розміру витрат на професійну правничу допомогу подасть протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення.
Як визначено ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем, після прийняття рішення у справі в строк, визначений ч.8 ст.129 ГПК України надані докази, частина яких позивачем могла бути подана до закінчення судових дебатів (договір від 01.02.2024 №01/02 про надання правничої допомоги; додаткова угода від 08.05.2025 №25; акт від 09.05.2025 №09/05/25 прийому-передачі наданих послуг; рахунок-фактура від 09.05.2025 №09/05; платіжна інструкція від 13.05.2025 №514699_00000/bfbe64а2-3778-46f5-9445-8b2abf2dc6df; акт від 16.07.2025 №16/07/25 прийому-передачі наданих послуг; рахунок-фактура від 16.07.2025 №16/07; платіжна інструкція від 17.07.2025 №515403_00000/99e40570-4d80-4852-9b27-354b3154a0ea; акт від 15.09.2025 №15/09/25 прийому-передачі наданих послуг; рахунок-фактура від 15.09.2025 №15/09; платіжна інструкція від 16.09.2025 №515999_00000/6e90a2d2-1074-4681-ac38-b737ddc3f94e; акт від 29.09.2025 №29/09/25 прийому-передачі наданих послуг; рахунок-фактура від 29.09.2025 №29/09; платіжна інструкція від 30.09.2025 №516128_00000/46fc9134-836f-4484-9045-f0е216f45fc5; акт від 06.10.2025 №06/10/25 прийому-передачі наданих послуг; рахунок-фактура від 06.10.2025 №06/10; платіжна інструкція від 07.10.2025 №516201_00000/c64e8afe-009e-4239-96a4-129de0a11eea), а частина - не могла бути подана, оскільки не існувала на момент подання до суду позову, проведення судових дебатів (акт від 16.10.2025 №16/10/25 прийому-передачі наданих послуг; рахунок-фактура від 16.10.2025 №16/10; платіжна інструкція від 16.10.2025 №516295_00000/616888a8-173f-446e-bc5d-895e3577301e). При цьому, позивач не повідомив, які об'єктивні причини позбавили його можливості надати частину доказів, до закінчення судових дебатів.
Отже, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав наступні докази:
договір від 01.02.2024 №01/02 про надання правничої допомоги, укладений між позивачем (далі - клієнт) та Адвокатським бюро «Малеванчук та Партнери» (далі - АБ) (далі - договір);
додаткову угоду від 08.05.2025 №25;
ордер ВК №1174871 від 06.06.2025, виданий АБ на надання правничої допомоги позивачу адвокатом Малеванчук І.В. (а.с.5);
акт від 09.05.2025 №09/05/25 прийому-передачі наданих послуг на суму 9 000грн;
рахунок-фактура від 09.05.2025 №09/05 на суму 9 000грн;
платіжну інструкцію від 13.05.2025 №514699_00000/bfbe64а2-3778-46f5-9445-8b2abf2dc6df на суму 9 000грн;
акт від 16.07.2025 №16/07/25 прийому-передачі наданих послуг на суму 4 000грн;
рахунок-фактура від 16.07.2025 №16/07 на суму 4 000грн;
платіжна інструкція від 17.07.2025 №515403_00000/99e40570-4d80-4852-9b27-354b3154a0ea на суму 4 000грн;
акт від 15.09.2025 №15/09/25 прийому-передачі наданих послуг на суму 4 000грн;
рахунок-фактура від 15.09.2025 №15/09 на суму 4 000грн;
платіжна інструкція від 16.09.2025 №515999_00000/6e90a2d2-1074-4681-ac38-b737ddc3f94e на суму 4 000грн;
акт від 29.09.2025 №29/09/25 прийому-передачі наданих послуг на суму 6 000грн;
рахунок-фактура від 29.09.2025 №29/09 на суму 6 000грн;
платіжна інструкція від 30.09.2025 №516128_00000/46fc9134-836f-4484-9045-f0е216f45fc5 на суму 6 000грн;
акт від 06.10.2025 №06/10/25 прийому-передачі наданих послуг на суму 4 000грн;
рахунок-фактура від 06.10.2025 №06/10 на суму 4 000грн;
платіжна інструкція від 07.10.2025 №516201_00000/c64e8afe-009e-4239-96a4-129de0a11eea на суму 4 000грн;
акт від 16.10.2025 №16/10/25 прийому-передачі наданих послуг на суму 5 000грн;
рахунок-фактура від 16.10.2025 №16/10 на суму 5 000грн;
платіжна інструкція від 16.10.2025 №516295_00000/616888a8-173f-446e-bc5d-895e3577301e на суму 5 000грн.
Так, відповідно до п.1.1 договору клієнт доручає АБ надавати йому правничу допомогу шляхом представництва, захисту, здійснення інших видів правничої допомоги та дій, що мають юридичне значення, згідно законодавства про види адвокатської діяльності, а АБ зобов'язується виконувати отримані від клієнта доручення від імені та за рахунок клієнта в порядку та на умовах, визначених договором.
Згідно пп.2.1.1, 2.1.2 п.2.1 договору АБ має право: представляти інтереси клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування. підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, перед третіми особами, в господарському суді, апеляційному суді (незалежно від підсудності та/або підвідомчості, юрисдикції), Верховному Суді; судах України загальної юрисдикції з метою повного та ефективного забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, що стосуються предмету даного договору, представляти інтереси перед органами державної виконавчої служби, державними та/або приватними виконавцями: в Міністерстві юстиції України (його структурних, територіальних органах, підрозділах, управліннях, тощо); подавати та підписувати скарги, позовні заяви, отримувати інформацію про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі, знайомитись із матеріалами справи, робити із них витяги, знімати копії; заявляти клопотання, відводи; давати усні та подавати і підписувати письмові пояснення, доводи, заперечення та клопотання; вивчати та складати необхідні документи для звернення до суду; брати участь у дослідженні доказів та здійснювати інші права, надані Господарським процесуальним кодексом України як учасника господарського провадження; представляти інтереси клієнта в органах державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та/або перед приватними виконавцями з правом підпису та подання заяв про відкриття виконавчого провадження, клопотань та користуватися іншими правами стягувача, боржника, наданими Законом України «Про виконавче провадження».
Оплата за надання правничої допомоги на підставі даного договору здійснюється у формі гонорару (винагороди) (п.3.1 договору).
Згідно п.3.3 договору: гонорар АБ погоджується за взаємною домовленістю сторін; порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, а також порядок оплати фактичних витрат АБ за виконання доручень клієнта визначаються додатковою угодою до даного договору, яка є невід'ємною його частиною та набуває чинності з дня її підписання.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до договору (п.5.1 договору).
Додатковою угодою від 08.05.2025 №25 сторонами договору визначено вартість окремих послуг АБ у твердій формі, а саме:
збір документів, що стосуються господарського спору (договору оренди, додатків до договору, додаткових угод, договору поруки, первинних бухгалтерських документів, актів прийому-передачі, актів виконаних робіт, тощо) по договору №СО-24-0000557 оперативної оренди обладнання від 13 травня 2024 року - у розмірі 1 000грн;
вивчення та здійснення правового аналізу документів, що стосуються господарського спору (договору оренди, додатків до договору, додаткових угод, договору поруки, первинних бухгалтерських документів, актів прийому-передачі, актів виконаних робіт, тощо) по договору №СО-24-0000557 оперативної оренди обладнання від 13 травня 2024 року - 1 000грн;
підготовка позовної заяви (додатків до позову) про солідарне стягнення заборгованості з ТОВ «Інтеграл Сістемс» та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пері Україна» по договору №CO-24-0000557 оперативної оренди обладнання від 13 травня 2024 року - 7 000грн;
підготовка відповіді на відзив на позовну заяву - 5 000грн;
представництво інтересів клієнта в судовому засіданні Господарського суду Київської області - 4 000грн (за одне судове засідання незалежно від того, чи таке засідання відбулося з причин, які не залежать від АБ);
підготовка та подання до Господарського суду Київської області клопотання або заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката - у розмірі 1 000грн.
Грошові кошти, передбачені частиною 1 та 2 умов угоди, сплачуються клієнтом протягом трьох робочих днів з моменту отримання від АБ рахунку-фактури на оплату відповідних послуг (п.3).
Згідно акту від 09.05.2025 №09/05/25 прийому-передачі наданих послуг АБ надало, а клієнт отримав послуги на загальну суму 9 000грн, а саме:
збір документів, що стосуються господарського спору (договору оренди, додатків до договору, додаткових угод, договору поруки, первинних бухгалтерських документів, актів прийому-передачі, актів виконаних робіт, тощо) по договору №СО-24-0000557 оперативної оренди обладнання від 13 травня 2024 року - 1 000грн;
вивчення та здійснення правового аналізу документів, що стосуються господарського спору (договору оренди, додатків до договору, додаткових угод, договору поруки, первинних бухгалтерських документів, актів прийому-передачі, актів виконаних робіт, тощо) по договору №СО-24-0000557 оперативної оренди обладнання від 13 травня 2024 року - у розмірі 1 000грн;
підготовка позовної заяви (додатків до позову) про солідарне стягнення заборгованості з ТОВ «Інтеграл Сістемс» та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пері Україна» по договору №CO-24-0000557 оперативної оренди обладнання від 13 травня 2024 року - 7 000грн;
Згідно акту від 16.07.2025 №16/07/25 прийому-передачі наданих послуг АБ надало, а клієнт отримав послугу вартістю 4000грн - представництво інтересів в підготовчому засіданні 16.07.2025..
Згідно акту від 15.09.2025 №15/09/25 прийому-передачі наданих послуг АБ надало, а клієнт отримав послугу вартістю 4 000грн - представництво інтересів в судовому засіданні 15.09.2025.
Згідно акту від 29.09.2025 №29/09/25 прийому-передачі наданих послуг АБ надало, а клієнт отримав послуги а саме:
представництво інтересів в судовому засіданні 29.09.2025 - вартістю 4 000грн;
підготовка проекту мирової угоди - вартістю 2 000грн.
Згідно акту від 06.10.2025 №06/10/25 прийому-передачі наданих послуг адвокатське АБ надало, а клієнт отримав послугу вартістю 4 000грн -представництво інтересів в судовому засіданні 06.10.2025.
Згідно акту від 16.10.2025 №16/10/25 прийому-передачі наданих послуг АБ надало, а клієнт отримав послуги загальною вартістю 5 000грн, а саме:
представництво інтересів в судовому засіданні 16.10.2025 - 4 000грн;
підготовка заяви про ухвалення судового рішення - у розмірі 1 000грн.
Відповідні послуги оплачені позивачем, про що свідчать платіжні інструкції на загальну суму 32 000грн.
У вирішенні питання щодо відшкодування позивачу відповідних витрат у заявленому позивачем розмірі - 30 000грн, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги, суд виходить з наступного.
Як визначено ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст.126 ГПК України унормовано, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, у розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, ціною позову та значенням її для сторін. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України.
Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (правова позиція викладена у: постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №916/1283/17, 30.07.2019 у справі №902/519/18, 21.01.2020 у справі №903/390/18, 21.01.2020 у справі №916/2982/16, 07.07.2020 у справі № 914/1002/19, 03.04.2024 у справі №915/436/23, 30.04.2024 у справі №914/1508/23: додаткових постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19, 20.09.2022 у справі №912/423/20, 25.10.2022 у справі №907/438/21, 24.09.2024 у справі №910/13177/23, 23.10.2024 у справі №910/6224/23, 21.05.2025 у справі №910/2014/23).
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Як визначено ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У п.п.19, 20 постанови від 07.07.2021 №910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Як зазначено в постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №910/23210/17, 13.02.2019 у справі № 911/739/15, 01.08.2019 у справі № 915/237/18, додаткових постановах Верховного Суду від 23.07.2023 у справі № 924/746/22, 21.06.2023 у справі №908/3387/21, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16; постанови Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №906/432/19, 21.02.2023 у справі №4/40/5022-387/2012, 02.03.2023 у справі №910/1864/21, 19.09.2023 у справі №905/1191/21, 06.11.2023 у справі №938/466/21; додаткові постанови Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №910/3567/23, 05.03.2024 у справі №916/2266/22, 18.06.2024 у справі №910/466/22, 08.10.2024 у справі №907/878/23, 31.10.2024 у справі №912/2308/23, 13.03.2025 у справі №910/18717/23, 29.04.2025 у справі №910/2697/24).
У п.7.50 постанови Верховного Суду від 01.05.2025 у справі №910/9107/20 викладено висновок, відповідно до якого: вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації; зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд вказав, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат; суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, 16.11.2022 у справі №922/1964/21; постанови Верховного Суду 16.11.2022 у справі №922/1964/21, 27.02.2024 у справі №916/2239/22, 05.03.2024 №912/3432/23, 15.05.2024 у справі №922/2738/21, 15.04.2025 у справі №910/6138/24; додаткові постанови Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, 12.07.2024 у справі №913/205/23).
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України, однак, ч.5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У відповідній постанові зазначено, що на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6,7,9 ст.129 ГПК України.
Як роз'яснено у відповідній постанові, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5,6 ст.126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, як вказано у вищезгаданій постанові, керуючись ч.ч.5-7,9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки щодо застосування ч.4 ст.126, ч.ч.5-7,9 ст.129 ГПК України також викладені у постанові Верховного Суду від 01.05.2025 у справі №910/9107/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №911/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У даній справі відповідачі не скористалися своїм правом та не подали клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та не посилалися на не співмірність відповідних витрат позивача.
Втім, суд не вбачає підстав для покладення витрат позивача у розмірі 30 000грн, які він поніс на оплату професійної правничої допомоги, у повному обсязі на відповідачів, оскільки витрати у відповідному розмірі не є обґрунтованими, пропорційними до предмету та складності спору, враховуючи ціну позову, кількість підготовлених процесуальних документів адвокатом, що прийняті судом, поведінку сторін, обсяг дійсно наданої необхідної допомоги адвокатом.
Так, вартість окремого виду правової допомоги АБ (гонорар) визначена у договорі в твердій сумі і не залежить від фактично витраченого часу на надання відповідної послуги. Такий спосіб визначення розміру вартості правової допомоги за згодою клієнта та АБ не суперечить чинному законодавству, хоча ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» установлено, що гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У даній справі заявлені вимоги про стягнення орендної плати і таку справу не можна вважати складною та такою, вирішення якої значно впливає на репутацію сторін; така справа не є справою, що викликала публічний інтерес. Зазначена справа не потребує дослідження великої кількості документів, оскільки стосувалась виконання зобов'язання з оплати оренди за передане у користування майно; представник позивача не здійснював додатковий збір доказів, а аналізував лише документи, які перебували у розпорядженні позивача; відповідачі не подавали заяв по суті та свою позицію щодо заявлених вимог не висловили, що позбавило позивача необхідності спростовувати доводи відповідачів та надавати додаткові пояснення по суті спору у відповіді на відзив. Загальна тривалість усіх засідань суду у даній справі не перевищило двох годин (з урахуванням очікування судових засідань, у випадку, коли вони почались несвоєчасно); в більшості з судових засідань оголошено перерву, враховуючи намір врегулювати спір добровільно та заявлені клопотання відповідача.
Окрім того, судом враховано, що справа з таким предметом спору для позивача є типовою, оскільки позивач займається діяльністю, пов'язаною з передачею в оренду опалубки, що вбачається з офіційного вебсайту позивача - https://www.peri.ua/.
Також з акту від 09.05.2025 №09/05/25 прийому-передачі послуг вбачається, що окремими послугами у нього вказані такі дії адвоката, що фактично є складовою певної послуги, а не самостійною послугою. Так, наприклад, збір документів, що стосуються господарського спору (договору оренди, додатків до договору, додаткових угод, договору поруки, первинних бухгалтерських документів, актів прийому-передачі, актів виконаних робіт, тощо), вивчення та здійснення правового аналізу таких документів входить до послуги - подання позову, оскільки для надання такої послуги необхідно виконати весь обсяг вказаних дій, як-от: ознайомитись з документами, проаналізувати практику, сформувати певну позицію, обговорити її з клієнтом, вивчити законодавство, скласти позовну заяву, направити таку заяву іншим учасникам та подати її до суду. Само по собі виконання відповідних дій без їх завершальної стадії - подання позову не може вважатися завершеною послугою, витрати на оплату якої можна віднести до судових витрат.
Окрім того, у акті від 16.10.2025 №16/10/25 вказано про надання такої послуги як написання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката вартістю 1 000грн, однак, суд не може погодитись з тим, що витрати на оплату відповідної послуги підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів.
Так, відповідно до положень ч.8 ст.129 ГПК України, заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Тобто, це витрати, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги і не відносяться до витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22).
Також, як установлено, до акту від 29.09.2025 №29/09/25 прийому-передачі послуг включено послугу з підготовки проекту мирової угоди, однак, у суду відсутні підстави для покладення таких витрат у розмірі 2 000грн на відповідачів, оскільки відсутні будь-які докази з підготовки саме представником позивача проекту мирової угоди. Фактично саме відповідачем 1 надано проект мирової угоди, який підписаний ТОВ «Інтеграл Сістемс» та Пшець О.Л. Окрім того, сторонами так і не було узгоджено та подано до суду будь-який проект мирової угоди.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні заяви ТОВ «Пері Україна» щодо покладення на відповідачів витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 3000грн (2000грн - підготовка мирової угоди, 1 000грн - складання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат).
Витрати у розмірі 27000грн на оплату професійної правничої допомоги у даній справі суд вважає непропорційними до предмету спору, ціни позову, обсягу фактично наданої необхідної правничої допомоги, складності справи та фактичному часу, витраченому на надання правової допомоги з огляду на вищевказані обставини. Суд вважає дійсно необхідними, неминучими та пропорційними до складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт та послуг, часом, фактично витраченим адвокатом, враховуючи поведінку відповідача, а також враховуючи середню вартість аналогічних послуг на ринку, витрати на оплату послуг адвоката у даній справі у розмірі не більше 12500грн (5000грн - збір документів, що стосуються господарського спору, вивчення та здійснення правового аналізу таких документів, направлення позову з додатками сторонам по справі та подання позову до суду) та 7500грн (представництво інтересів в суді).
Відповідні витрати суд розподіляє між відповідачами - по 6 250грн з кожного.
Інші витрати, понесені позивачем на оплату правової допомоги у розмірі 14 500грн суд покладає на позивача, який взяв на себе відповідні зобов'язання за договором від 01.02.2024 №01/02 про надання правничої допомоги, узгодив вартість та обсяг наданих послуг, прийнявши відповідні послуги за актами, оскільки суд не має повноважень втручатись у відповідні відносини позивача з АБ.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.126, 129, 232-233, 237-238, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» щодо покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Сістемс», ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 30 000грн задовольнити частково.
2. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» щодо покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Сістемс», ОСОБА_1 витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3 000грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Сістемс» (ідентифікаційний код 37851081; 61052, Харківська обл., м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (ідентифікаційний код 31032954; 07400, Київська обл., Броварський р-н., м. Бровари, Об'їзна дорога, буд. 60) 6250грн в рахунок часткового відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги.
4. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (ідентифікаційний код 31032954; 07400, Київська обл., Броварський р-н., м. Бровари, Об'їзна дорога, буд. 60) 6250грн в рахунок часткового відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги.
5. Витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 14500грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Пері Україна».
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Суддя А.Р. Ейвазова