вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/3535/25
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» (69063, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Олександрівська, будинок 35, код 42093239)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про стягнення 59904,08 грн,
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 про стягнення 59904,08 грн за Договором №1184 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019, шляхом споживання електричної енергії до Договору на умовах комерційної пропозиції “Універсальна» - Додаток №3 до Договору.
У відповідності до ч. 9 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Як встановлено судом, боржник не перебуває у статусі Фізичної особи-підприємця, оскільки припинив 24.01.2024 підприємницьку діяльність Фізичної особи-підприємця, про що свідчать інформація з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Обґрунтовуючи підвідомчість спору господарському суду, позивач послався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 та вказав, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
З поданого до позовної заяви опису вкладення у цінний лист від 12.11.2025, вбачається, що позивачем було здійснено відправлення поштового відправлення, у якому зазначено найменування документів - «позовна заява від 29.08.2024».
Разом з тим, позовна заява на сканкопії датована 22.08.2021 (додаток до позовної заяви - "Солодка позов з додатками"(сканкопія позовної заяви) завантажений в систему «Електронний суд»), в системі «Електронний суд» позовна заява сформована та отримана судом - 19.11.2025. Враховуючи зазначені розбіжності, наданий документ (опис вкладення) не може вважатися належним та допустимим доказом надсилання копії позовної заяви саме у межах цієї справи.
За таких обставин суд приходить висновку, що позивачем не виконано обов'язку щодо підтвердження надсилання копії позовної заяви та доданих документів Відповідачу належним чином.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування. Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують ці обставини, а також правові підстави позову.
Частиною 2 ст. 164 ГПК України передбачено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач на підтвердження підстав своїх вимог посилається на Договір №1184 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019. Однак зазначений договір до позовної заяви не додано, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 164 ГПК України.
Також, укладений Договір №1184 від 01.01.2019 повинен підтвердити наявність господарських відносин між сторонами, відповідно до практики Верховного Суду.
За таких обставин суд доходить висновку, що позивач не надав належних і допустимих доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а позовна заява подана без додержання встановлених процесуальним законом вимог щодо підтвердження викладених у ній обставин.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 162, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» - залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви наступним чином:
- надати докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих документів у порядку, визначеному ст. 172 ГПК України (лист з описом вкладення);
- додати до позовної заяви копію Договору №1184 від 01.01.2019, на який позивач посилається як на підставу позовних вимог.
3. Надати суду докази надсилання відповідачу копії заяви про усунення недоліків та додатків до неї, в разі її подання.
4. На підставі статті 174 ГПК України встановити позивачу десятиденний строк на усунення недоліків, перебіг якого, в силу положень ст. 116 ГПК України, розпочинається з дня наступного за днем вручення даної ухвали.
5. Попередити позивача про те, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.
Ухвали господарського суду оскаржуються в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Ухвалу підписано 28.11.2025.
Суддя А.Ф. Черногуз