Ухвала від 28.11.2025 по справі 910/10936/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.11.2025Справа № 910/10936/23 (910/4213/24)

За позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача арбітражний керуючий Приходько Дмитро Володимирович

про стягнення заборгованості

в межах справи № 910/10936/23

Суддя Івченко А.М.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2024 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 2092706 грн. Позовні вимогу обґрунтовано тим, що між позивачем та відповідачем було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.03.2018 реєстраційний номер 804 до якого в подальшому договорами про внесення змін неодноразово вносились зміни та доповнення. Як зазначає позивач, на виконання умов Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та Договору про внесення змін та доповнень до Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.09.2018 ним було сплачено відповідачу 1052000 грн, що еквівалентно 40000 дол. США (на момент укладення договору) та 42000 грн, що еквівалентно 15000 дол. США (на момент укладення договору) відповідно. У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язання щодо укладення договору купівлі-продажу та передачі у власність позивача земельної ділянки, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 2092706 грн, які були сплачені як аванс та підлягають поверненню. Також позивач зазначає, що на земельній ділянці знаходилась самочинно збудована двоповерхова будівля, яку позивач не мав наміру купувати за основним договором. Відповідач усупереч умовам домовленості сторін не зніс, у зв'язку з чим позивач вказує, що дії відповідача не були спрямовані на продаж земельної ділянки та свідчать про недобросовісність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме, надати суду докази сплати судового збору у розмірі 31390,59 грн.

17.04.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків до якої позивачем додано заяву про відстрочку сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із процесуальним рішенням про повернення позовної заяви ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2024.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 року у справі №910/10936/23 (910/4213/24) задоволено; ухвалу господарського суду міста Києва від 25.04.2024 року у справі №910/10936/23(910/4213/24) скасовано; справу №910/10936/23(910/4213/24) передано до господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 звільнено позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Задоволено клопотання позивача про залучення третьої особи. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича.

05.08.2024 від відповідача надійшов відзив у якому останній зазначає, що вимоги позивача є безпідставними та незаконними, оскільки саме відповідач ухилявся від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки. Відповідач вказує, що ним неодноразову укладались додаткові угоди до попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки у зв'язку із неможливістю позивачем виконати взяті на себе зобов'язання щодо здійснення оплати за договором, проте позивач незважаючи на постійне перенесення дати підписання договору не виконав взяті на себе зобов'язання. Також відповідач зазначає, що посилання позивача на невиконання відповідачем умов попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки в частині звільнення земельної ділянки від об'єкта незавершеного будівництва є безпідставними та надуманими.

Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем подано клопотання про закриття провадження в якому він зазначає, що 30.11.2018 між позивачем та відповідачем укладено Договір про розірвання попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки. У зв'язку із вищезазначеним, відповідач вважає, що укладення даного договору є підставою вважати, що відсутній будь-який предмет спору між позивачем і відповідачем у даній справі.

13.08.2024 від позивача надійшли заперечення в яких зазначено, що відповідачем порушено низку статей Господарського процесуального кодексу України, зокрема ч. 5 та ч. 6 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з чим просив не приймати до розгляду відзив на позов та відмовити відповідачу у долученні доказів до матеріалів справи та не брати їх до уваги.

13.08.2024 позивачем подано письмові заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, в яких позивач посилаючись на ст. 570 Цивільного кодексу України зазначає, що сума вказана в попередніх договорах є авансом, а тому порушене право позивача на повернення коштів (авансу) за будь-яких умов підлягає захисту шляхом стягнення на його користь переданих/отриманих грошових коштів в тому розмірі та сумі, в яких вони передавались. Враховуючи вищезазначене, відповідач просив відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 відмовлено у задоволені позову повністю.

04.03.2025 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/10936/23 (910/4213/24) залишено без змін.

Суд розглянувши заяву про винесення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат з професійної правничої допомоги у розмірі 50 000,00 грн, ухвалив відмовити у її задоволенні на підставі такого.

Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Щодо підстав для вимог про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у господарському процесі суд зазначає, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Так, відповідно до частини другої статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Суд, беручи до уваги те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 відмовлено у задоволені позову повністю, доходить висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у цій справі не відповідає вимогам та критеріям щодо реальності, розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, та справедливості.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства ст. 126, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Івченко