ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.11.2025Справа № 910/11906/25
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Енерджі"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 663 277,50 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМ Енерджі" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 663 277,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № 30/2025-ВДР від 30.04.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11906/25, визнано справу малозначною та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
13.10.2025 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яке 14.10.2025 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
29.10.2025 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про закриття провадження у справі, яке 29.10.2025 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального закону можливе в разі, коли предмет спору існував на момент його виникнення та припинив існування в процесі розгляду справи.
У поданій до суду позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №30/2025-ВДР від 30.04.2025 у розмірі 663 277,50 грн.
Судом встановлено, що після звернення позивача до суду з цим позовом та відкриття провадження у справі № 910/11906/25 відповідач сплатив вказану вище суму заборгованості, що підтверджується платіжними інструкціями №699346 від 14.10.2025 на суму 172560,00 грн, №699344 від 14.10.2025 на суму 280410,00 грн, №704808 від 16.10.2025 на суму 53925,00 грн, №704807 від 16.10.2025 на суму 2157,00 грн та №704806 від 16.10.2025 на суму 154225,50 грн, які були подані відповідачем та наявні у матеріалах справи.
Відтак, у зв'язку з відсутністю предмета спору, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на вищевикладене, оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, сплачена сума судового збору в розмірі 9 949,16 грн може бути повернута позивачу в порядку статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 19000,00 грн суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката позивачем надано належним чином засвідчені копії Договору про надання юридичних послуг №070725-ЮП від 07.07.2025, Акту приймання-передачі наданих послуг від 25.09.2025 вартістю 19000,00 грн та платіжної інструкції № 299 від 06.10.2025 на суму 19000,00 грн.
Дослідивши умови Договору про надання юридичних послуг №070725-ЮП від 07.07.2025, суд встановив, що загальна ціна даного договору складається із загальної вартості наданих послуг відповідно до умов даного договору і визначається шляхом складення сум із підписаних актів про надання послуг.
Зі змісту підписаного сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг від 25.09.2025 вбачається, що адвокатом було надано, а позивачем прийнято наступні послуги:
- аналіз Договору № ЦБРК-25-171 від 04.06.2025 про закупівлю шліфмашин кутових, укладеного між AT "Українська залізниця" та ТОВ "АДМ ЕНЕРДЖІ" - 3 год, 3 000,00 грн;
- проведення претензійно-позовної роботи за договором про закупівлю шліфмашин кутових - 2 год, 2 200,00 грн;
- складання позовної заяви - 2 год, 5 200,00 грн;
- реєстрація позовної заяви - 1 год, 600 грн;
- 4 виїзди до контрагента на переговори щодо сплати боргу - 2 год, 2 000,00 грн кожен.
Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
За змістом статей 2, 11, 13 - 15 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні спору, в тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання господарського судочинства, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризику настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій, з урахуванням меж заявлених вимог і заперечень та обсягу поданих доказів.
При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, згідно з якими для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зазначеному розмірі не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу саме в цьому розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд вважає відсутніми підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат в частині аналізу Договору № ЦБРК-25-171 від 04.06.2025, проведення претензійно-позовної роботи та реєстрації позовної заяви, з огляду на їх необґрунтованість.
У постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі №824/152/21 викладено висновок про те, що такі види робіт, як: аналіз документів, наданих замовником; розробка та узгодження стратегії захисту прав та інтересів замовника, аналіз мотивів судових рішень, є складовою роботи з підготовки позовної заяви / відзиву на апеляційну / касаційну скаргу.
Окрім того, суд не вбачає підстав для розподілу витрат позивача, пов'язаних з виїздом адвоката до контрагента на переговори щодо сплати боргу, оскільки такі витрати не пов'язані з розглядом справи судом.
В межах цієї справи обґрунтованою та необхідною послугою, яка була надана позивачеві адвокатом, є складення позовної заяви, вартістю 5200,00 грн.
Відтак витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5200,00 грн підлягають розподілу між сторонами.
Оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у зв'язку із задоволенням вимог відповідачем після пред'явлення позову, заявлені витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачеві в розмірі 5200,00 грн. Інша частина витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 13800,00 грн покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 231 - 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", суд
1. Провадження у справі № 910/11906/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Енерджі" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 663 277,50 грн закрити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (Україна, 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Енерджі" (Україна, 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 7; ідентифікаційний код: 43890998) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5200 (п'ять тисяч двісті) грн 00 коп.
3. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13800,00 грн покласти на позивача.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Нечай