ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
м. Київ
26.11.2025Справа № 910/6233/25
Господарський суд міста Києва у складі судді М.О. Лиськова,
при секретарі судового засідання Самошиній І.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Приватного підприємства "ФІРМА АГРОТОРГ"
(01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 5-б;
ідентифікаційний код: 37464884)
до ZERNO EXPORT TARIMSAL URUNLER VE LOJISTIK
(CEVIZLI MAH. ZUHAL CADDE RITIM STANBUL BLOK,
NO: 44BH 34846, MALTEPE/ISTANBUL, Tax Number: 9981824934)
про стягнення 2 118 126,22 грн., що еквівалентно 51 075,00 дол. США
Без участі представників учасників справи у зв'язку з їх неявкою
Приватне підприємство "ФІРМА АГРОТОРГ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ZERNO EXPORT TARIMSAL URUNLER VE LOJISTIK (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням умов Контракту №14/11-2024 від 14.11.2024 в розмірі 2 118 126, 22 грн., що еквівалентно 51 075, 00 дол. США.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 26.11.2025, позивача зобов'язано у строк до 20.06.2025 здійснити переклад ухвали суду про відкриття провадження, позовної заяви разом з доданими до неї документами, а також запиту про правову допомогу на турецьку мову та надати нотаріально завірені у встановленому законом порядку переклади вказаних документів у трьох примірниках до суду.
Вказана ухвала, разом із запитом від 23.05.2025 про правову допомогу була направлена Приватному підприємству "ФІРМА АГРОТОРГ" та адвокату позивача - Уланівському Сергію Євгенійовичу та доставлено в їх Електронні кабінети 23.05.2025, що підтверджується Довідкою про доставлення процесуального документа до електронного кабінету від 24.05.2025.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день отримання судом Довідки про доставлення процесуального документа до електронного кабінету від 24.05.2025 вважається днем вручення ухвали суду про відкриття провадження у даній справі.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених цією статтею.
Відповідно до статті 1 Закону "Про міжнародне приватне право" якщо у приватноправових відносинах беруть участь іноземні юридичні особи, то такі відносини є відносинами з іноземним елементом.
Згідно зі статтею 80 цього Закону у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
Зі змісту статті 25 Закону "Про міжнародне приватне право" вбачається, що іноземною юридичною особою є особа, яка має місцезнаходження в іншій державі. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави. За відсутності таких умов або якщо їх неможливо встановити, застосовується право держави, у якій знаходиться виконавчий орган управління юридичної особи.
У даній справі визначений позивачем відповідач - ZERNO EXPORT TARIMSAL URUNLER VE LOJISTIK є нерезидентом, а відтак у розумінні Закону України "Про міжнародне приватне право" та Господарського процесуального кодексу України є іноземною юридичною особою.
Вирішуючи питання про вручення відповідачу судових документів, суд дійшов висновку застосувати Угоду між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу в цивільних справах від 23 листопада 2000 року, який ратифікований Україною 5 липня 2001 року та набув чинності 2 травня 2004 року
Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Зазначене стосується також і права іноземного суб'єкта господарської діяльності (іноземної юридичної особи) бути обізнаним про судовий розгляд.
У судове засідання, призначене на 26.11.2025 представник позивача не з'явився, причин неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Заяв від позивача про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 22.01.2019 у справі № 922/2584/18 здійснивши аналіз положень статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду позовних вимог у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого про час та місце проведення судового засідання позивача (його представника), неповідомлення позивача про причини такої неявки лише за наявності двох умов - якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та, одночасно, якщо його неявка не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи наведене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що неподання відсутнім позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена в постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Положеннями частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.2020 справа № 910/16978/19 проаналізувавши зміст вищенаведених норм процесуального закону, дійшов висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відтак, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
Частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Водночас, спираючись на власний досвід щодо виконання учасниками проваджень вимог суду стосовно надання відповідних перекладів, беручи до уваги рівень складності перекладу та об'єм документів у даній справі, на переконання суду, у позивача було достатньо часу для виконання вимог ухвали суду від 23.05.2025.
В той же час, у визначений судом строк, позивачем не надано перекладів на турецьку мову позовної заяви з додатками, ухвали про відкриття провадження у справі від 23.05.2025 та запиту від 23.05.2025 про правову допомогу, як і не подано клопотань про поновлення або продовження процесуального строку для їх надання.
При цьому, суд звертає увагу позивача на відсутність у судів фінансування на залучення за власною ініціативою перекладача для здійснення перекладу судових документів з метою їх подальшого направлення стороні у справі за кордон (належного виконання судом свого обов'язку щодо направлення стороні повідомлення про розгляд справи). Такі витрати покладаються зазвичай на позивача як на заінтересовану особу щодо вирішення справи по суті з подальшим їх розподілом за результатами розгляду такої справи.
Крім того, відсутність формального повідомлення відповідача (нерезидента) створює ризики подальшого скасування рішення або може стати підставою для відмови у визнанні та примусовому виконанні таких рішень за кордоном.
З огляду на наведене, невиконання позивачем вимоги суду щодо перекладу документів, позбавляє суд можливості виконати свій обов'язок щодо належного повідомлення відповідача про наявність, розгляд та рух цієї справи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
В цьому випадку йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд справи господарським судом, а саме у зв'язку з неможливістю належним чином повідомити відповідача (нерезидента) про розгляд цієї справи.
Верховний Суд неодноразово вказував, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Відтак, оскільки невиконання позивачем вимог ухвали суду щодо перекладу документів унеможливлює дотримання судом процедури вручення судових документів, що, в свою чергу, позбавляє можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалою суду документи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України залишення позову без розгляду не позбавляє права позивача повторно звернутись до суду із тим самим позовом, після усунення обставин, що були підставою для залишення його без розгляду.
Керуючись ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 232, 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Залишити позов Приватного підприємства "ФІРМА АГРОТОРГ" про стягнення із ZERNO EXPORT TARIMSAL URUNLER VE LOJISTIK заборгованості у розмірі 2 118 126,22 грн., що еквівалентно 51 075,00 дол. США без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили 26.11.2025 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.11.2025
Суддя М.О. Лиськов