ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.11.2025Справа № 910/8914/25
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макситоргбуд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумагротрейд»
про стягнення 160 000,00 грн
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Макситоргбуд» (далі - ТОВ «Макситоргбуд», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумагротрейд» (далі - ТОВ «Сумагротрейд», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 160 000,00 грн за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг № 12022024 від 12.02.2024.
Позов мотивований тим, що за умовами укладеного сторонами договору позивач перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 160 000,00 грн, однак, ТОВ «Сумагротрейд» порушило свої зобов'язання, обумовлених послуг не надало, тому ТОВ «Макситоргбуд» просить стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені в якості попередньої оплати, в сумі 160 000,00 грн та розірвати договір № 12022024 від 12.02.2024.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.08.2025 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що 12.02.2024 між ТОВ «Макситоргбуд» (замовник) та ТОВ «Сумагротрейд» (виконавець) був укладений договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 12022024 (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику інформаційно-консультаційні послуги з питань отримання міжнародного гранту в розмірі від 250 000, 00 євро до 2 000 000,00 євро на створення або розвиток переробних підприємств, а замовник зобов'язується оплатити надані йому послуги в строки, в порядку та на умовах, визначених в договорі (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору найменування, кількість та вартість послуг, що можуть надаватись за цим договором, визначено у переліку послуг, що є додатком № 1 до цього договору. Послуги, що надаватимуться замовнику, погоджуються шляхом надання виконавцем рахунку із зазначенням переліку послуг та його оплати замовником. Оплата замовником відповідного рахунку вважається підтвердженням згоди на надання послуг, що зазначені у такому рахунку, та підтвердження погодження всіх істотних умов, пов'язаних з наданням послуг.
Згідно з п. 2.1 договору виконавець надає послуги замовнику власними силами. Одночасно виконавець має право залучити до надання послуг інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.
Пунктом 2.3 договору визначено, що виконавець розпочинає надання послуг після погодження сторонами переліку послуг, що здійснюється в порядку, визначеному п. 1.2 цього договору, та надходження виконавцю попередньої оплати відповідно до умов цього договору. Підтвердженням надходження попередньої оплати є зарахування коштів на поточний рахунок виконавця. За погодженням сторін надання послуг може розпочинатися до надходження попередньої оплати відповідно до умов цього договору.
За змістом п. 2.4, 2.5, 2.6 договору надання послуг здійснюється протягом консультаційних сесій, кількість, тривалість та строк надання яких, визначено у переліку послуг (додаток № 1). Сторони можуть узгоджувати строк (час, дата) надання послуг шляхом обміну листами, електронними повідомленнями (адреси електронної пошти зазначені у розділі «Реквізити сторін»), або через інформаційні системи виконавця. Якщо інше не узгоджено сторонами, послуги надаються дистанційно, за допомогою інструментів віддаленого доступу виконавця (відео конференції, засоби remote desktop тощо).
Відповідно до п. 2.7 договору факт надання послуг за цим договором підтверджується шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.
Виконавець готує та надає замовникові 2 екземпляри підписаного акта протягом 3 робочих днів після закінчення строку надання послуг для осіб, що використовують електронний документооборот, засобами такого обороту з використанням кваліфікованого електронного підпису (п. 2.8 договору).
Згідно з п. 3.1 договору попередня оплата за цим договором визначається, як сума вартості підготовки пакету документів (послуг), надання яких узгоджене сторонами у відповідності до п. 1.2 цього договору, вважається як попередня оплата і становить 160 000,00 грн протягом строку дії договору.
Замовник здійснює попередню оплату за цим договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3 банківських днів з дня отримання рахунку від виконавця. Виконавець надсилає замовнику рахунок шляхом використання електронної пошти, з подальшим надсиланням оригіналу рахунку поштою (кур'єром) або засобами електронного документообороту з кваліфікованим електронним підписом (КЕП), для осіб що перейшли на електронний документооборот. Розрахунки між сторонами здійснюються виключно в національній валюті України (п. 3.2 договору).
За змістом п. 8.3 договору в разі необґрунтованої відмови виконавця від виконання зобов'язань за п. 1.2 цього договору сума попередньої оплати повертається в повному обсязі.
Згідно з п. 8.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє в будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
У додатку 1 до договору сторони погодили перелік послуг, які повинні бути надані відповідачем, кількість та тривалість консультаційних сесій, а також строк їх надання.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що визначені договором.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти в якості передоплати вартості обумовлених послуг на загальну суму 160 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції № 3 від 22.02.2024 на суму 160 000,00 грн.
Проте відповідач, всупереч покладеного на нього обов'язку, погоджені в договорі послуги не надав, актів надання послуг відповідно до п. 2.8 договору не підготував.
Матеріали справи також свідчать, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 1505 від 15.05.2025, в якій вказав про розірвання укладеного договору у зв'язку із невиконанням останнім своїх зобов'язань та необхідність повернення сплаченої суми попередньої оплати. Однак відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, послуги, передбачені договором - не надав.
Відповідно до частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
З огляду на те, що положеннями Цивільного кодексу України не врегульовано питання повернення попередньої оплати за договором про надання послуг, суд приходить до висновку про застосування аналогії закону, зокрема, статті 693 Цивільного кодексу України.
Так, згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, оскільки доказів надання послуг чи повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 160 000,00 грн відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що вимоги ТОВ «Макситоргбуд» про стягнення з ТОВ «Сумагротрейд» попередньої оплати підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про розірвання договору № 12022024 від 12.02.2024 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У п. 8.2 договору сторони погодили, що кожна із сторін має право у будь-який час розірвати цей договір, письмово (рекомендованим листом) попередивши іншу сторону за 20 календарних днів до бажаної дати розірвання. Моментом повідомлення прийнято вважати дату одержання листа будь-якої із сторін, відповідно, дата розірвання договору наступає по закінченню 20 календарних днів з моменту одержання листа про розірвання стороною.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач листом № 1505 від 15.05.2025 повідомив відповідача про розірвання договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 12022024 від 12.02.2024.
Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позивач реалізував своє право на розірвання договору в односторонньому порядку шляхом надсилання на адресу відповідача вищевказаного листа, відтак, укладений сторонами договір № 12022024 від 12.02.2024 є розірваним у односторонньому порядку, що передбачено п. 8.2 договору.
За таких обставин, оскільки станом на час розгляду цієї справи договір є таким, що припинений у зв'язку з його одностороннім розірванням, суд дійшов висновку, що вимога позивача про розірвання договору є такою, що не підлягає задоволенню, адже припинений договір не може бути розірваним.
За таких обставин позов ТОВ «Макситоргбуд» суд задовольняє частково.
Позивач також заявив про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл вказаних судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн. заявник долучив до матеріалів справи:
- копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю Гулько Ж.В. серії КС № 6495/10 від 23.03.2018;
- копію ордера про надання правничої допомоги серія АІ № 1909367 від 29.05.2025 на представництво адвокатом Гулько Ж.В. інтересів ТОВ «Макситоргбуд» в суді;
- копію договору № 23/2 про надання правничої допомоги від 23.05.2025, укладеного між ТОВ «Макситоргбуд» та адвокатом Гулько Ж.В.;
- розрахунок попередньо визначених судових витрат на суму 26 056,00 грн.
Наведені вище докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
У той же час при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, за якою при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: категорію справи, яка не є складною; її малозначність; ціну позову, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (160 000,00 грн); розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін; кількість учасників справи (позивач та відповідач); невеликий обсяг часу, необхідний для підготовки позову у таких категоріях справ; відсутність відзиву та інших заяв відповідача, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу з 20 000,00 грн до 10 000,00 грн.
Отже, з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне встановити розмір судових витрат ТОВ «Макситоргбуд» на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
При цьому суд приймає до уваги висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, про те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Також суд враховує висновок Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно з яким витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що судові витрати ТОВ «Макситоргбуд» в сумі 10 000,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката підлягають стягненню з ТОВ «Сумагротрейд», але з урахуванням часткового задоволення позову вони складають 5 000,00 грн (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог), а також судовий збір у сумі 3 028,00 грн
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Макситоргбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумагротрейд» про стягнення 160 000,00 грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумагротрейд» (03142, м. Київ, вул. Семашка, буд. 13, ідентифікаційний код 37969991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Макситоргбуд» (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 35, ідентифікаційний код 40325995) попередню оплату в сумі 160 000 (сто шістдесят тисяч) грн 00 коп., судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Повне рішення складене 28 листопада 2025 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Головіна К. І.