ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
28.11.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/869/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-531" про забезпечення позову вх.№ 10401/25 від 25.11.2025 у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-531"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Скоробогатої Галини Богданівни
про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 4 587 536 грн 00 коп.
установив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СУ-531" з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Скоробагатої Галини Богданівни про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 3646000 грн 00 коп., інфляційних нарахувань у сумі 753044 грн 00 коп., 3% річних у сумі 188492 грн 00 коп.
Відповідно до ухвали від 28.07.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
25.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "СУ-531" подало заяву (вх.№10401/25) про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачки, що знаходяться на її банківських рахунках та/або будуть надходити на такі рахунки, у межах ціни позову з урахуванням нарахувань (інфляційні втрати, 3% річних). Подана заява мотивована тим, що відповідачка ухиляється від виконання грошового зобов"язання перед позивачем, не виконує вимоги ухвал суду, зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справи, що на думку позивача може призвести до приховування або виведення коштів та невиконання рішення у разі задоволення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Важливою обставиною під час вжиття заходів забезпечення позову є пов'язаність відповідних дій відповідача та шкідливих результатів від їх вчинення з відповідним предметом позову та правами, з метою захисту яких такий позов подано.
Поряд з цим, за приписами ч. 3 ст. 13, ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, від 24.05.2022 у справі № 911/2719/21, від 13.04.2021 у справі № 910/15607/19).
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення зазначеної заяви (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2023 у справі №908/2317/22).
Заявник обґрунтував заяву про забезпечення позову виключно тим, що відповідачка не сплачує заборгованість та зловживає процесуальними правами. що викликає у нього обґрунтовані сумніви щодо реального, в майбутньому, виконання рішення суду.
Варто зазначити, що сам по собі факт порушення відповідачкою своїх грошових зобов'язань перед позивачем, невиконання вимог ухвал суду та зловживання процесуальними правами у розумінні приписів ГПК України, не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від наявності заборгованості чи виконанні своїх процесуальних обов"язків, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Зазначені позивачем обставини не дають можливості оцінити реальний фінансовий і майновий стан відповідачки і зробити висновок про існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Зокрема накладення арешту на рахунки ФОП Скоробогатої Г.Д. в банківських установах на період вирішення спору може призвести до блокування поточної господарської діяльності, призвести до незворотних руйнувань та завдати збитків на значно більшу вартість, однак у майбутньому не убезпечить від виконання чинних судових рішень.
Згідно із ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-531" про забезпечення позову вх.№ 10401/25 від 25.11.2025.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-531" про забезпечення позову вх.№ 10401/25 від 25.11.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в строк та порядку передбаченому в статтях 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання 28.11.2025.
Суддя Т.В.Максимів