номер провадження справи 26/44/24
29.07.2025 Справа № 908/1560/24(908/489/25)
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали справи
за позовом: АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (ел. пошта sl.dilovod@amcu.gov.ua, адреса Україна, 03035, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИТРОПОЛИТА ВАСИЛЯ ЛИПКІВСЬКОГО, будинок 45 ЄДРПОУ 00032767)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінок-Інвест" (ел. пошта TOV.BARVINOK.INVEST@GMAIL.COM, адреса вул. Перемоги, буд. 72 А, кімн. 9, м. Запоріжжя, 69005 ЄДРПОУ 40385546)
про стягнення 250 000,00 грн
в межах справи № 908/1560/24
про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРВІНОК-ІНВЕСТ", код ЄДРПОУ 40385546 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд 72А, кімната 9)
кредитори - 1/ Публічне акціонерне товариство "УКРНАФТА"
2/ Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Кременчукнафтопродукт Сервіс"
3/ Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"
4/ Публічне акціонерне товариство "Укрнафта"
5/ Головне управління ДПС у Запорізькій області
Представники сторін:
від позивача - Чечель К.І.
від відповідача - не з'явився
арбітражний керуючий Комлик І.С.
Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРВІНОК-ІНВЕСТ" про стягнення 250 000,00 грн пені.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.02.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/489/25 та визначено до розгляду судді Юлдашеву О.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.04.2025 прийнято позовну заяву Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРВІНОК-ІНВЕСТ" про стягнення 250 000,00 грн пені, до розгляду в межах справи №908/1560/24 про банкрутство відповідача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви; постановлено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства; підготовче засідання призначено на 10.06.2025р. об 11-30.
До суду 18.04.2025 надійшли письмові пояснення позивача по справі.
Ухвалою від 10.06.2025 закрито підготовче провадження у справі №908/1560/24(908/489/25) з розгляду позовної заяви Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРВІНОК-ІНВЕСТ", про стягнення 250 000,00 грн пені, та призначено справу до розгляду по суті на 29.07.2025.
Представник відповідча у судове засідання 29.07.2025 не з'явився, відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Представник позивача у судовому засіданні 29.07.2025 підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні 29.07.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 240 ГПК УКраїни.
Оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд установив наступне.
Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (далі - Комітет, Позивач) розглянувши матеріали справи № 128-26.13/28-24 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Барвінок-Інвест» (ідентифікаційний код 40385546) (далі - ТОВ «Барвінок-Інвест», Відповідач) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення від 09.07.2024 № 20-р/тк (далі - Рішення № 20-р/тк), яким визнано, що ТОВ «Барвінок-Інвест» вчинило порушення, передбачене п. 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі Комітету на вимогу заступника Голови Комітету - державного уповноваженого від 19.10.2022 № 128-21.1/09-2557е у встановлений ним строк.
За зазначене порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 250 000 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення Комітету набирають чинності з дня їх прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Комітету. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.
Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.
У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Частиною 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Копія Рішення № 20-р/тк була надіслана Комітетом разом із супровідним листом від 19.07.2024 № 128-26.13/09-7075е та отримана Відповідачем 29.07.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303516512434.
Отже, строк для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням № 20-р/тк, закінчився 30.09.2024 (оскільки 29.09.2024 припадає на неробочий день).
Відповідно до ч. 8 та 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»: - у разі якщо протягом строку, встановленого абз. 1 ч. 3 цієї статті (двомісячний строк для сплати штрафу), рішення органу Комітету не виконується, Голова Комітету видає наказ про примусове виконання рішення органу Комітету, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу; - наказ Голови Комітету про примусове виконання рішення органу Комітету, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред'являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.
Комітетом видано наказ про стягнення з Відповідача штрафу у дохід загального фонду Державного бюджету України, який був пред'явлений для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення органу Комітету до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Зазначений строк не підлягає поновленню.
Відповідач Рішення № 20-р/тк у судовому порядку не оскаржував.
Отже, Рішення № 20-р/тк є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 13 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п'яти днів з дня сплати штрафу та пені суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу та пені.
Станом на день подання позовної заяви Комітет не отримував від Відповідача, а також і від органів Державної виконавчої служби документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням № 20-р/тк, а також Комітет не отримував від Відповідача документів, що підтверджують сплату пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням № 20-р/тк.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов'язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій.
Таку ж правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17.
Розрахунок пені за прострочення Відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням № 20-р/тк, обчислюється таким чином.
Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу: з 01.10.2024 (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного Рішенням № 20-р/тк) по 31.12.2024 включно (день до якого розраховано пеню). Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 92 дні. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить: 250 000 х 1,5 % = 3 750 гривень, де 250 000 - розмір штрафу, накладеного Рішенням № 20-р/тк; 1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції». За 92 дні прострочення сплати штрафу сума пені становить: 3 750 х 92 = 345 000 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету. Отже, розмір пені становить 250 000 гривень.
Відповідно до ч. 7 та 14 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
Відповідно до ст. 327 ГПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції; наказ надсилається стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили; за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.
Таким чином, згідно з ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем у зазначеній справі є Антимонопольний комітет України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767).
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач довів суду факт несплати відповідачем суму пені у розмірі 250 000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги у розмірі 250 000,00 грн пені підлягають задоволенню в повному обсязі.
За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок-Інвест» (вул. Перемоги, буд. 72 А, кімн. 9, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 40385546) пеню у розмірі 250 000 (двісті пятдесят тисяч) грн 00 коп. і зарахувати зазначену суму у дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок-Інвест» (вул. Перемоги, буд. 72 А, кімн. 9, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 40385546) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767) (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) судовий збір у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.
4. Видати накази.
Повний текст судового рішення складено "28" листопада 2025р.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.