ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ Рішення
23.10.2025 м. Ужгород Справа №907/644/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.
при секретарі судового засідання - Сінкіна Е.В.,
розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.ЕН.ПІ. Трейдінг», м. Львів Львівської області про ухвалення додаткового рішення у справі №907/644/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.ЕН.ПІ. Трейдінг», м. Львів Львівської області до відповідача Фізичної особи - підприємця Чуйко Олени Вікторівни, м. Мукачево Закарпатської області про стягнення 69 210,35 грн, у тому числі 63 591 грн заборгованості за поставлений товар, 4306,82 грн пені, 875,20 грн інфляційних нарахувань та 437,33 грн трьох процентів річних,
з участю представників сторін:
позивача (заявника) - без виклику
відповідача - без виклику
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25.09.2025 у справі №907/644/25 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця Чуйко Олени Вікторівни, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.ЕН.ПІ. Трейдінг», вул. Зелена, будинок 149-Б, м. Львів, Львівська область, 79035 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 42601935) суму 69 210,35 грн (Шістдесят дев'ять тисяч двісті десять гривень 35 коп.), у тому числі 63 591 грн (Шістдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто одна гривня) заборгованості за поставлений товар, 4306,82 грн (Чотири тисячі триста шість гривень 82 коп.) пені, 875,20 грн (Вісімсот сімдесят п'ять гривень 20 коп.) інфляційних нарахувань та 437,33 грн (Чотириста тридцять сім гривень 33 коп.) трьох процентів річних, а також 3028 грн (Три тисячі двадцять вісім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.ЕН.ПІ. Трейдінг», м. Львів Львівської області через підсистему “Електронний суд» подала заяву №25/10/02-1П від 03.10.2025 (вх. №02.3.1-02/8614/25 від 03.10.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі №907/644/25 щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.
Ухвалою суду від 09.10.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.ЕН.ПІ. Трейдінг», м. Львів Львівської області про ухвалення додаткового рішення у справі №907/644/25 призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.10.2025 без виклику уповноважених представників учасників процесу, з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод та графіку розгляду інших справ, що перебувають у провадженні судді Пригари Л.І.
За змістом поданої суду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №907/644/25 представник позивача просить суд вирішити питання про стягнення з відповідача на користь сторони позивача суми 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката при розгляді даної справи.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У відповідності до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Приписами ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як встановлено судом, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Ю.ЕН.ПІ. Трейдінг» та адвокатським об'єднанням “Бахмач та партнери» було укладено Договір про надання правової допомоги №18/31 від 29.12.2018.
Так, при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення представником позивача дотримані вимоги, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України. До матеріалів справи додано копію Договору про надання правової допомоги №18/31 від 29.12.2018, копію Доручення №1/2025 від 01.04.2025 до Договору про надання правової допомоги №18/31 від 29.12.2018 та розрахунок витрат на професійну правничу допомогу б/н від 02.06.2025.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 3 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як встановлюють положення ч. 1, 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже подання доказів щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу обмежено певним строком, закінчення якого визначено проведенням судових дебатів у справі. Однак, передбачено й альтернативу цьому присічному строку - подання доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Проте подання доказів у такий альтернативний спосіб законодавцем пов'язано з умовою здійснення відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів у справі.
Водночас частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, при розгляді справи в порядку спрощеного провадження судові дебати як стадія судового розгляду не передбачені.
Відтак, відповідно до буквального тлумачення змісту наведених норм, ключовим для прийняття до розгляду заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи у порядку спрощеного провадження є вирішення питання порядку подання доказів щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи у межах судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, тобто без проведення судових дебатів (правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №300/1490/20).
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
На підтвердження понесених витрат на загальну суму 20 000 грн представником позивача подано суду копію Договору про надання правової допомоги №18/31 від 29.12.2018, копію Доручення №1/2025 від 01.04.2025 до Договору про надання правової допомоги №18/31 від 29.12.2018 та розрахунок витрат на професійну правничу допомогу б/н від 02.06.2025.
Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ю.ЕН.ПІ. Трейдінг» (клієнтом, позивачем у справі) та Адвокатським об'єднанням “Бахмач та партнери» (об'єднанням) було укладено Договір про надання правової допомоги №18/31 від 29.12.2018 (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого клієнт доручає, а об'єднання, відповідно до чинного законодавства, приймає на себе доручення по наданню клієнту правової допомоги та захисту його інтересів у кримінальних справах (провадженнях), справах про адміністративні правопорушення, цивільних та господарських справах, адміністративних правах, виконавчих провадженнях. Правова допомога надається на всій території України. За цим Договором послуги клієнту надаються адвокатами об'єднання.
Пунктами 3.1., 3.2. Договору визначено, що сума гонорару обчислюється із врахуванням у сукупності та у взаємозв'язку стосовно до фактичних обставин доручення таких факторів: обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; вірогідність того, що прийняття доручення суттєво ускладнить виконання адвокатом інших доручень в звичайному часовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката. За надання правової допомоги за цим договором (в частині надання інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, здійснення правового супроводу діяльності замовника, складання документів правового характеру) клієнт зобов'язується виплачувати об'єднанню гонорар у розмірі 15 000 гривень без урахування податку на додану вартість та єдиного податку, на місяць в строк не пізніше 5 (п'ятого) числа наступного місяця, що йде за місяцем у якому надавалась правова допомога. За надання об'єднанням (в особі визначених ним згідно із ордером адвокатів) правової допомоги (надання послуг адвоката) - виконання адвокатської діяльності за цим Договором, а саме представництво адвокатами об'єднання інтересів клієнта під час вирішення спорів за участі клієнта в судах загальної юрисдикції, третейських судах, представництво інтересів клієнта в органах державної та органах місцевого самоврядування, надання інших послух за окремим письмовим погодженням сторін, клієнт зобов'язується виплачувати об'єднанню гонорар, в розмірі та в порядку, що додатково погоджуються сторонами в окремому Дорученні.
Оплата гонорару по виконанню Доручення робиться відповідно до умов цього Договору, а відшкодування витрат згідно з виставленими об'єднанням рахунками, в строк не пізніше 5 (п'ятого) числа наступного місяця, що йде за місяцем у якому надавалися послуги. Платежі, обумовлені Дорученням (сплата винагороди і відшкодування витрат об'єднання), здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок об'єднання, якщо сторони в Дорученні або окремій угоді не передбачили інше (п. 3.4., 3.5. Договору).
Відповідно до п. 6.1. Договору, цей Договір набуває чинності з “01» січня 2019 року і діє до “31» грудня 2021 року включно. У разі, якщо жодна із сторін не повідомляє іншу про припинення цього Договору не пізніше ніж за 1 (один) календарний місяць до закінчення його терміну дії, вказаної в абзаці першому цього пункту, цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на них же умовах автоматично (без вчинення додаткових правочинів). Термін дії Договору може бути автоматично продовжений необмежену кількість разів.
Як вбачається із Доручення №1/2025 від 01.04.2025 до Договору про надання правової допомоги №18/31 від 29.12.2018, об'єднання (адвокат) надає наступні послуги:
1. Зміст доручення: Стягнення заборгованості за договором поставки №ЛФ23/16 від 01.07.2023, укладеним між ТОВ “Ю.ЕН.ПІ. Трейдінг» та ФОП Чуйко О.В., у судовому порядку.
2. Форма виконання доручення:- збір доказів для підготовки та подання позовної заяви у справі про стягнення заборгованості за договором поставки; - підготовка позовної заяви; - подання позовної заяви; - складання процесуальних документів та представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях у Господарському суді Закарпатської області у справі про стягнення заборгованості за договором поставки (за необхідності).
3. Термін виконання доручення:До набрання законної сили рішенням Господарського суду Закарпатської області у спорі.
4. Розмір оплати:20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок
5. Умови оплати:20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 до винесення рішення у справі судом першої інстанції.
6. Додаткові умови:
Згідно розрахунку витрат на професійну правничу допомогу б/н від 02.06.2025 адвокатом надано клієнту (позивачу у справі) наступні послуги:
1) збір доказів для підготовки та подання позову тривалістю 4 години, на загальну суму 3000 грн;
2) підготовка позову ТОВ “Ю.ЕН.ПІ. Трейдінг» до ФОП Чуйко О.В. тривалістю 8 години, на загальну суму 7000 грн;
3) складання процесуальних документів та представництво інтересів ТОВ “Ю.ЕН.ПІ. Трейдінг» в суді першої інстанції у справі за позовом ТОВ “Ю.ЕН.ПІ. Трейдінг» до ФОП Чуйко О.В. на загальну суму 10 000 грн.
Загальна вартість послуг складає 20 000 грн.
За пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом із тим, відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Водночас вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь сторони позивача заявленої суми витрат на професійну правову допомогу, суд, із урахуванням фактичних обставин даної справи, бере до уваги наступне.
Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині 4 статті 126 ГПК України, так і в частинах 5-7 статті 129 ГПК України.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Здійснивши правовий аналіз норм статей 126 та 129 ГПК України, можна дійти висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Така позиція випливає із правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.
Отже під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах 5-7 статті 129 ГПК України.
Водночас таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов'язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15-ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15-ц).
Ті самі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі “East/West Alliance Limited» проти України", від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, у додаткових постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, та у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про часткову необґрунтованість заяви представника позивача про стягнення з відповідача суми 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи, що знайшла свій вияв у наступному.
Стосовно наведеної у Дорученні №1/2025 від 01.04.2025 до Договору про надання правової допомоги №18/31 від 29.12.2018 та розрахунку витрат на професійну правничу допомогу б/н від 02.06.2025 послуги “Збір доказів для підготовки та подання позову», суд відзначає, що збір, аналіз, вивчення і дослідження документів, якими доказово обґрунтована позиція сторони у спорі, є необхідною передумовою для складання відповідної заяви по суті справи (позовної заяви), а отже, і складовою послуг з її підготовки та оформлення, а відтак, витрати в цій частині відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
Із приводу заявленої до відшкодування вартості послуги “Складання процесуальних документів та представництво інтересів ТОВ “Ю.ЕН.ПІ. Трейдінг» в суді першої інстанції у справі за позовом ТОВ “Ю.ЕН.ПІ. Трейдінг» до ФОП Чуйко О.В., суд зазначає, що представником позивача - адвокатом, будь яких інших, крім позовної заяви, процесуальних документів в межах розгляду справи №907/644/25 суду не подавалось. Крім того, дана справа, з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин, кількість учасників процесу, обставини, які підлягають з'ясуванню, докази, що підлягають оцінці, не належить до категорії складних, та розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а тому, адвокат участі в судових засіданнях по розгляду даної справи не приймала, з огляду на що витрати в цій частині є недоведеними.
З огляду на вищенаведене, враховуючи положення ст. 126, 129 ГПК України та оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених витрат, виходячи із критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги представника позивача та стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.ЕН.ПІ. Трейдінг», м. Львів Львівської області витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Водночас відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, що підтриманий Верховним Судом у постановах від 10.11.2023 у справі №911/1546/22, від 06.08.2024 у справі №913/162/22, частиною 1, 2 статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Разом з тим, суд бере до уваги правовий висновок, зазначений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, відповідно до якого розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.ЕН.ПІ. Трейдінг», м. Львів Львівської області про ухвалення додаткового рішення у справі №907/644/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Чуйко Олени Вікторівни, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.ЕН.ПІ. Трейдінг», вул. Зелена, будинок 149-Б, м. Львів, Львівська область, 79035 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 42601935) суму 7000 грн (Сім тисяч гривень) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3. В іншій частині заявленої до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
4. Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
У зв'язку із проходженням суддею Пригарою Л.І. підготовки для підтримання кваліфікації голів і заступників голів місцевих загальних, господарських та окружних адміністративних судів, апеляційних судів, Вищого антикорупційного суду, Касаційних судів у складі Верховного Суду в режимі онлайн з 24.11.2025 по 26.11.2025, повне додаткове рішення складено та підписано 28.11.2025.
Суддя Л.І. Пригара