61022, м. Харків, пр. Науки, 5
28.11.2025 Справа №905/861/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
розглянувши заяву вихідний №17-1 від 17.11.2025 представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Трейд», м.Харків
про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Трейд», м.Харків
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика», Волноваський р-н, с. Діанівка
про стягнення 12648136,38 грн
без виклику представників сторін
Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.11.2025 у справі №905/861/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Трейд», м.Харків до Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика», Волноваський р-н, с.Діанівка про стягнення 12648136,38 грн задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Трейд» основну заборгованість в розмірі 12648136,38 грн, а також судовий збір в розмірі 151777,64 грн; ухвалено видати наказ після набрання рішенням законної сили.
17.11.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Трейд», м.Харків, надійшла заява вихідний №17-1 від 17.11.2025 про ухвалення додаткового рішення, за змістом якої остання просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі № 905/861/25 щодо розподілу судових витрат та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00грн.
Ухвалою суду від 18.11.2025 прийнято до розгляду заяву вихідний №17-1 від 17.11.2025 представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Трейд», м.Харків про ухвалення додаткового рішення у справі №905/861/25 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; запропоновано відповідачу у строк до 24.11.2025 (включно) надати правову позицію щодо заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Трейд», м.Харків про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доказами її направлення позивачу.
Означена ухвала суду була направлена до електронних кабінетів позивача та представника позивача в підсистемі «Електронний суд», про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа.
Як встановлено судом, ПАТ «Діанівська птахофабрика» не має зареєстрованого електронного кабінету.
Ухвала суду від 18.11.2025 направлялась учасникам справи на їх електронні поштові скриньки, які вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів.
Згідно даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса місцезнаходження відповідача: 85783, Донецька обл., Волноваський р-н, село Діанівка, вул.Миру, буд.1 А.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (діяв до 20.03.2025), Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 (набрав чинності 20.03.2025), Волноваська міська територіальна громада з 10.03.2022 входить до переліку територій тимчасово окупованих Російською Федерацією.
За даними офіційного сайту АТ «Укрпошта» поштове відділення 85783, до сфери обслуговування якого віднесено місце реєстрації відповідача, тимчасово не функціонує.
Враховуючи вищезазначене 19.11.2025 працівниками канцелярії було створено «Акт про неможливість відправки в умовах воєнного стану».
Згідно з ст.12.1. ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (із змінами та доповненнями) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Так, судом на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на веб-порталі «Судова влада» було опубліковано оголошення зі змістом резолютивної частини ухвали від 18.11.2025 для відповідача, роздруківка означеного оголошення наявна в матеріалах справи.
Також, ухвала суду від 18.11.2025 направлялась на адресу засновника відповідача: 61026, Харківська обл., м. Харків, вул. Волошкова, буд. 12.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що учасники справи належним чином повідомлені про розгляд заяви.
Суд зазначає, що відповідачем не надано пояснення щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, про причини та/або намір вчинити відповідні дії відповідач суд не повідомив.
Суд дослідивши заяву та додані до неї докази, встановив наступне.
Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин 2-5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За змістом статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що, при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:
- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду;
- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.
Позивач у позовній заяві визначив орієнтовний розрахунок розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та зазначив, що згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України докази витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухваленні рішення суду, а також в судовому засіданні 11.11.2025 до судових дебатів представником позивача зроблено заяву, що докази понесених судових витрат будуть надані суду протягом 5 днів з дня проголошення судового рішення, що підтверджується технічним записом судового засідання від 11.11.2025.
Заява позивача від 17.11.2025 з доказами на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подана суду через підсистему «Електронний суд» 17.11.2025, рішення по справі ухвалено 11.11.2025 (повне рішення підписано 12.11.2025).
Таким чином, заява позивача від 17.11.2025 з доказами на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи, що 16.11.2025 припало на неділю, подано у встановлений строк.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Трейд», м.Харків витрат на правову допомогу до Господарського суду Донецької області надано: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю КС №11846/10 від 28.02.2025; посвідчення адвоката України видане на ім'я Мулик К.К.; ордер на надання правничої допомоги серія АХ №1285320 від 28.08.2025; договір №35 про надання правової (правничої) допомоги від 28.08.2025, що укладений між адвокатом Мулик Катериною Костянтинівною та Товариством обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Трейд», м.Харків; додаток №1 до договору №35 від 28.08.2025 розрахунок гонорару згідно договору про надання правової (правничої) допомоги; акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги №35 від 28.08.2025 на суму 50000,00 грн, довідка №14/11 від 14.11.2025.
Мулик Катерина Костянтинівна є адвокатом, відомості про яку розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно договору №35 про надання правової (правничої) допомоги від 28.08.2025 (договір), що укладений між адвокатом Мулик Катериною Костянтинівною (адвокат) та Товариством обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Трейд», м.Харків (клієнт), адвокат зобов'язується: надавати клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені клієнтом; надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи). Представляти інтереси клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних органах та контролюючих органах з питань визначених предметом цього договору, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.
Пунктом 2.1. договору визначено, що адвокат має право, зокрема, пред'явлення позову, заяв, їх підписання, а також подання та підписання відзиву, відповіді на відзив заперечень на позов; повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову; знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення, укладати мирову угоду, оскарження рішення, постанови державних органів та органів судового слідства та прокуратури, рішення суду, ухвали, постанови місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції, місцевих і апеляційних господарських та адміністративних судів оскаржувати у касаційному порядку ухвали, рішення та постанови, пред'являти від імені клієнта всі необхідні документи, заяви, пояснення, пред'являти виконавчі документи до виконання, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими законодавством України.
Згідно п. 2.4. договору, на підтвердження факту надання адвокатом клієнту правової допомоги відповідно до умов цього договору складається акт приймання-передачі наданих послуг і направляється клієнту.
Відповідно до п.п. г) пункту 3.1. договору, клієнт зобов'язаний оплачувати послуги адвоката в порядку та на умовах, визначених цим договором.
За правову допомогу передбачену в п.1.1. договору клієнт сплачує адвокату гонорар який встановлюється за взаємною домовленістю сторін та визначається у розрахунку гонорару, який є додатком до цього договору та його невід'ємною частиною (п. 4.1. договору).
Відповідно до п. 4.2 договору, гонорар, підлягає сплаті протягом 3-х днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.
Згідно з п. 7.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до його повного виконання.
Договір підписано повноважними представниками сторін без зауважень та скріплено печаткою клієнта.
На виконання умов договору №35 про надання правової (правничої) допомоги від 28.08.2025 між адвокатом Мулик К.К. та Товариством обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Трейд», м.Харків складено та підписано Акт приймання-передачі наданих послуг від 14.11.2025 до договору №35 про надання правової (правничої) допомоги від 28.08.2025 на загальну суму 50000,00 грн, у якому викладено детальний опис робіт (наданих послуг), а саме:
- усна консультація клієнта з вивченням матеріалів справи, підготовка претензії, узгодження правової позиції, 5000,00 грн, 2 год.;
- вивчення та аналіз судової практики, 5000,00 грн, 2 год.;
- складання позовної заяви, підготовка та друк необхідних документів, виготовлення копій, 10000,00 грн, 6 год.;
- складання інших процесуальних документів (клопотань, заяв тощо), 10000,00 грн, 6год.;
- представництво позивача у судовому засіданні в залежності від кількості засідань, 10000,00 грн, 2 год.;
- «гонорар успіху», 10000,00 грн.
Відповідно до змісту вищенаведеного акту, послуги надані адвокатом у встановлений термін, у повному обсязі та згідно наведеного переліку, вартість послуг склала 50000,00 грн, у клієнта претензій до якості виконаних робіт немає, акт є підставою для розрахунків, порядок яких визначений у договорі.
За змістом наданих послуг, їх обсягом та вартістю додаток №1 до договору №35 від 28.08.2025 розрахунок гонорару згідно договору про надання правової (правничої) допомоги відповідає акту приймання-передачі наданих послуг від 14.11.2025 до договору №35 про надання правової (правничої) допомоги від 28.08.2025 на загальну суму 50000,00грн.
Згідно змісту довідки адвоката Мулик Катерини Костянтинівни № 14/11 від 14.11.2025 позивач адвокату сплатив вартість наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги №35 від 28.08.2025 в розмірі 50000,00грн.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, у частині п'ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково, - керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5 - 7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
Системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку про те, що вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною, із застосуванням критеріїв, визначених у ст. 126 та ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 15 та 2 Господарського процесуального кодексу України має обов'язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині.
При цьому згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст.ст. 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
При вирішенні питання про відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу, за рахунок іншої сторони (позивача), суд, встановивши обставини справи та оцінивши надані на їх підтвердження докази, дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу не повністю відповідає критеріям наведеним вище з огляду на наступне.
В Акті приймання-передачі наданих послуг від 14.11.2025 до договору №35 про надання правової (правничої) допомоги від 28.08.2025 викладено детальний опис робіт (наданих послуг), а саме:
- усна консультація клієнта з вивченням матеріалів справи, підготовка претензії, узгодження правової позиції, 5000,00 грн, 2 год.;
- вивчення та аналіз судової практики, 5000,00 грн, 2 год.;
- складання позовної заяви, підготовка та друк необхідних документів, виготовлення копій, 10000,00 грн, 6 год.;
- складання інших процесуальних документів (клопотань, заяв тощо), 10000,00 грн, 6год.;
- представництво позивача у судовому засіданні в залежності від кількості засідань, 10000,00 грн, 2 год.;
- «гонорар успіху», 10000,00 грн.
Водночас, послуги, такі як усна консультація клієнта з вивченням матеріалів справи, узгодження правової позиції, носять лише усний/аналітичний характер без вчинення відповідних процесуальних дій, є похідними від складання процесуальних документів та не може займати багато часу, а вивчення та аналіз судової практики - це професійний обов'язок адвоката, який знає закон та судову практику.
Суд відзначає, що предметом розгляду цієї справи було стягнення заборгованості за договором поставки за видатковими накладними, які підписані сторонами, без нарахування штрафних санкцій, і, як наслідок, підготовка справи не потребувала пошуку та вивчення адвокатом позивача значної кількості судової практики та приписів діючого законодавства України зі спірного питання, аналізу великої кількості доказів, значних затрат часу та зусиль, судова практика у спорах про стягнення заборгованості за договором поставки є сталою, а тому на думку суду, послуги щодо консультування клієнта щодо звернення до суду, вивчення матеріалів справи, узгодження правової позиції, вивчення та аналіз судової практики в рамках цієї справи може охоплюватися вчиненням такої дії (надання послуги) як складання позовної заяви (п.3 акту приймання-передачі наданих послуг), вартість яких складає 10000,00грн.
Поряд з цим, у вищенаведеному акті приймання-передачі наданих послуг, визначена послуга - складання інших процесуальних документів (клопотань, заяв тощо), 10000,00грн, 6 год.
Суд зазначає, що представником позивача під час розгляду справи надано до матеріалів справи: заяву про вступ у справу як представника, заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, заяву про долучення документів, а саме ордеру на підтвердження повноважень представника позивача.
З огляду на зміст означених заяв, вони об'єктивно не потребують великого обсягу юридичної і технічної роботи та значних затрат часу на їх підготовку, а тому існує обґрунтований сумнів в дійсності та фактичній необхідності заявлених витрат в повному обсязі в цій частині.
З урахуванням необхідності покладення реальних витрат на іншу сторону, суд вважає, що обґрунтованими та реальними є витрати за надану послугу "складання інших процесуальних документів" у розмірі 2000,00 грн.
Також, у вищенаведеному акті приймання-передачі наданих послуг, визначена послуга - представництво позивача у судовому засіданні в залежності від кількості засідань, 10000,00грн, 2 год.
Разом з тим, суд відзначає, що згідно протоколу судового засідання в режимі відеоконференції (технічний запис судового засідання в режимі відеоконференції) від 30.09.2025, судове засідання розпочато о 10:54 год., а закінчено о 10:59 год.; згідно протоколу судового засідання в режимі відеоконференції (технічний запис судового засідання в режимі відеоконференції) від 21.10.2025, судове засідання розпочато об 11:01 год., а закінчено об 11:04 год.; згідно протоколу судового засідання в режимі відеоконференції (технічний запис судового засідання в режимі відеоконференції) від 11.11.2025, судове засідання розпочато о 13:09 год., а закінчено о 13:26 год.
Таким чином, з урахуванням часу на підключення представників сторін до судового засідання в режимі відеоконференцїї, адвокат позивача на участь у всіх засіданнях по справі витратив менше 1 години свого часу, а в акті приймання-передачі наданих послуг визначено ним витрачений час для представництва позивача у судовому засіданні (в залежності від кількості засідань) 2 год., вартість 10000,00 грн.
З огляду на зазначене, враховуючи час, витрачений адвокатом на виконання робіт, суд вважає обґрунтованою вартість наданої послуги з представництва позивача у судових засіданнях в режимі відеоконференції у розмірі 3000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, суд визнає доведеними належними та допустимими доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 25000,00 грн (усна консультація клієнта з вивченням матеріалів справи, узгодження правової позиції, вивчення та аналіз судової практики, складання позовної заяви, підготовка та друк необхідних документів, виготовлення копій - 10000,00 грн; складання інших процесуальних документів (клопотань, заяв тощо) - 2000,00 грн; представництво позивача у судових засіданнях - 3000,00грн; «гонорар успіху» - 10000,00 грн), та визнає таку суму співмірною, зокрема, позовним вимогам, складності справи, строку розгляду справи, послугам, наданим позивачу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заяву вихідний №17-1 від 17.11.2025 представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Трейд», м.Харків про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково, та стягнути з відповідача на користь позивача 25000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву вихідний №17-1 від 17.11.2025 представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Трейд», м.Харків про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика» (85783, Донецька обл., Волноваський р-н, с.Діанівка, вул.Миру, буд.1А, код ЄДРПОУ 30492941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Трейд» (61001, Харківська обл., м.Харків, вул.Бобанича Тараса, буд.30, код ЄДРПОУ 41557796) 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви відмовити.
Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено та підписано 28.11.2025.
Суддя Г.Є. Курило