Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/11788/25
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/772/25
28 листопада 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представниці ОСОБА_6 - адвокатки ОСОБА_7 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 листопада 2025 року щодо відмови у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України стосовно невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення,
Оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/, оскільки: (1) для внесення відповідних відомостей заявник у повідомленні про злочин має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення; (2) у скарзі відсутні будь-які ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (3) у заяві відсутні передбачені ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ ознаки віднесення повідомлених обставин саме до підслідності НАБУ; (4) ініціювання процедури кримінального переслідування обумовлене наміром здійснити тиск на службових осіб НАБУ (а. с. 52, 55-58).
В апеляційній скарзі представниця просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову, якою зобов'язати уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості за її заявою про кримінальне правопорушення, поданою 05.11.2025. Зазначає, що: (1) НАБУ отримало послуги з визначення вартості оренди приміщень на загальну суму 7 379 грн, а оплатило з бюджету за всі послуги, тобто й за ті, які не надавались оцінювачем, звіти по яким ніколи не складались, у зв'язку з чим із державного бюджету України безпідставно витрачено 12 560 грн; (2) подана адвокатом заява містить конкретні обставини об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК; (3) встановлення всіх обставин, які можуть свідчити про факт вчинення кримінального правопорушення, здійснюється органом досудового розслідування після внесення відповідних відомостей до ЄРДР; (4) відповідно до імперативних положень ст. 214 КПК дії суб'єкта оскарження у цій ситуації є обмеженими та полягають у самому внесенні даних до ЄРДР за зверненням; (5) зазначені у заяві обставини мають бути перевірені в ході проведення досудового розслідування після внесення відповідних відомостей до ЄРДР; (6) кримінальне правопорушення, про яке повідомлено, підслідне детективам НАБУ (а. с. 62-66).
Представниця, ОСОБА_6 , а також прокурор, будучи обізнаними про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибули. Від представниці надійшло клопотання про проведення апеляційного розгляду за її відсутності та відсутності ОСОБА_6 . Підстав для відкладення судового розгляду не встановлено (а. с. 113-115).
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги представниці, колегія суддів вважає їх безпідставними із огляду на те, що за змістом ст. 214 КПК реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг із ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, котрі можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298).
Тобто згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про вчинення кримінального правопорушення лише за наявності інформації про існування обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (реальність конкретної події: часу, місця, способу та інших фактів), а не будь-яких даних, повідомлених заявником. Аналогічний підхід щодо застосування відповідної норми було наведено Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України 01.07.2013 у висновку щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства, згідно з яким положення ч. 1 ст. 214 КПК зобов'язують слідчого внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки за заявою або повідомленням, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Водночас, якщо обставини, зазначені в заяві або повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування стосовно таких подій не повинно проводитися. Зазначений підхід відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18. Й оцінюючи обставини, вказані в заяві / повідомленні, слідчий, дізнавач або прокурор має враховувати положення КК, які визначають, що вважається кримінальним правопорушенням.
Поруч із зазначеним, із введенням у дію у 2012 році нового КПК інститут дослідчої перевірки та стадію порушення кримінальної справи було скасовано, у зв'язку з чим досудове розслідування згідно з нормами чинного кримінального процесуального закону розпочинається не з винесення постанови про порушення кримінальної справи чи проведення сукупності дослідчих дій у вигляді дослідчої перевірки, а з внесення до бази даних (ЄРДР) відомостей про факти, що містять ознаки кримінального правопорушення. Й відповідні відомості вносяться лише тоді, коли у заяві наведені не будь-які обставини, а лише ті, у яких міститься інформація, згідно з якою певні дії чи бездіяльність можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
Отже, при вирішенні справи за скаргою представниці слідчим суддею надано правильне тлумачення змісту ст. 214 КПК.
Застосовуючи наведений підхід до обставин цього провадження, колегія суддів ураховує, що 05.11.2025 представниця ОСОБА_7 звернулася до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК, у якій вказала, що службові особи НАБУ на виконання постанови детектива від 05.07.2019 про залучення спеціаліста для проведення оцінки вартості оренди майна у кримінальному провадженні №520000000000504 від 18.06.2019, шляхом підписання 21.08.2019 договору із ТОВ «Гільдія оцінювачів» на закупівлю послуг з оцінки вартості оренди окремих приміщень ДП «Бориспіль» здійснили розтрату державних коштів у розмірі 12 560 грн на користь оцінювача. Оскільки НАБУ, отримавши послуги з визначення вартості оренди виключно щодо двох приміщень, вказаних у постанові, повинно було сплатити згідно з кошторисом 7 379 грн., у той час як фактично було сплачено з бюджету 19 939 грн за всі послуги, тобто навіть за ті, що не надавались оцінювачем, і звіти по яким, як вказує заявниця, ніколи не складались (а. с. 6-9, 34).
17.11.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за вищевказаною заявою (а. с. 1-4, 77).
Із наведеного вбачається, що обставини, викладені у заяві представниці, зводяться до власного тлумачення нею повноти наданих послуг спеціалістом, визначення вартості оренди окремих приміщень ДП «Бориспіль», а також оцінки наданих послуг згідно з відповідним кошторисом і розміру тих грошових коштів, які мали б бути та які фактично сплачені за надання цих послуг в іншому кримінальному провадженні. Наведене не вказує на наявність об'єктивних даних, які хоча б попередньо свідчили про ймовірність вчинення корупційного кримінального правопорушення, а свідчить про незгоду із оплатою послуг з оцінки вартості оренди майна в іншому кримінальному провадженні.
Таким чином, оскаржувану ухвалу постановлено з дотриманням норм кримінального процесуального закону, й неповноти судового розгляду чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність не встановлено.
Із огляду на наведене в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 115, 303, 304, 369, 370, 375, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 листопада 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3
ОСОБА_4