28 листопада 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 16 жовтня 2025 року, -
Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Стягнено з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови, 15.08.2025 року ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований в АДРЕСА_1 , будучи військовою службовою особою, начальником групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 , всупереч своїм статутним обов'язкам, передбачених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час проведення заходів з мобілізації та вивчення особи громадянина ОСОБА_2 з метою призову на військову службу за мобілізацією, встановлення його облікових даних, перевірки інформації щодо наявності відстрочки від призову за мобілізацією, не врахував наявність у громадянина ОСОБА_2 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у результаті чого громадянина ОСОБА_2 було передчасно призвано на військову службу, чим порушив ст.ст.11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-15 КУпАП.
На судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Справа №33/822/578/25 Головуючий у І інстанції: Кибич І.А.
Категорія: ч.2 ст.172-15КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О.
Вказує, що під час вивчення 15.08.2025 року облікових даних гр. ОСОБА_2 не було встановлено, що ОСОБА_2 користується правом на відстрочку згідно вимог ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та те, що він являється студентом навчального закладу.
Твердить, що ОСОБА_2 не надавав жодних документів, які б підтверджували наявність у нього відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зазначає, що він виконав всі покладені на нього Законом, у тому числі Статутом ЗСУ дії з метою вивчення особи військовозобов'язаного ОСОБА_2 , шляхом проведення усного опитування. ОСОБА_2 в ході опитування не озвучував про наявність права на відстрочку та інформація про те, що ОСОБА_2 є студентом не була встановлена.
Вказує, що військовозобов'язаного ОСОБА_2 було доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 15.08.2025 року о 10 год. 30 хв. після його затримання працівниками ДПС України за спробу незаконного перетину державного кордону України, а тому всі мобілізаційні заходи, зокрема вивчення особи військовозобов'язаного, були проведені в першій половині дня, до 15:00 год.
Докази того, що ОСОБА_2 є студентом денної форми навчання та користується право на відстрочку було долучено до матеріалів справи 15.08.2025 року о 17:34 год., тобто в той час, коли ОСОБА_2 вже був призваний на військову службу під час мобілізації, а тому інформація про наявність відповідної довідки стала відома ОСОБА_1 ближче до 18:00 год.
Твердить, що в нього не було жодного умислу призивати ОСОБА_2 на військову службу, так як це суперечить займаній ним посаді.
Зазначає, що він не відповідав за призов ОСОБА_2 на військову службу та у його діях відсутній склад правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_3 , перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Таких вимог районний суд не дотримався.
Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, а саме за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.
Суб'єкт цього правопорушення- спеціальний, а саме-військова службова особа і такий статус особи повинен бути підтверджений наявними у справі доказами.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, полягає у недбалому ставленні військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.
За формою вини таке правопорушення вчиняється з необережності(ст.11),коли особа, яка його скоїла, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення(протиправна самовпевненість)або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити(протиправна недбалість)
Для встановлення того факту, що особа недбало ставилась до військової служби необхідно встановити, що винний зобов'язаний був, виходячи із службових повноважень, вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому у вину та мав реальну можливість виконати їх належним чином.
Згідно постанови, суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він будучи військовою службовою особою, начальником групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 , всупереч своїм статутним обов'язкам, під час проведення заходів з мобілізації та вивчення особи громадянина ОСОБА_2 з метою призову на військову службу за мобілізацією, встановлення його облікових даних, перевірки інформації щодо наявності відстрочки від призову за мобілізацією, не врахував наявність у громадянина ОСОБА_2 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, внаслідок чого громадянина ОСОБА_2 було передчасно призвано на військову службу.
Такі висновки суд обґрунтував із посиланням на протокол ЛВЧ №262 про військове адміністративне правопорушення від 01.10.2025 року, складений щодо ОСОБА_1 , копію скарги адвоката Юрчишина В.М. подану в інтересах ОСОБА_2 , копію витягу з мобільного застосунку «Резерв+», довідку про здобувача освіти, довідку ПНЗ ««Міжнародний фаховий коледж еколого-інформаційної та медичної безпеки Центрального-Європейського університету» №302, копію направлення ІНФОРМАЦІЯ_3 №5706, витяг з наказу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 №739, пояснення ОСОБА_2 та пояснення ОСОБА_1 .
Разом із тим,суд не зважив,що у протоколі про адміністративне правопорушення,який складено щодо ОСОБА_1 зазначено,що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 (а не конкретно ОСОБА_1 ) під час проведення мобілізаційних заходів та здійснення призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних не пересвідчились у наявності в гр. ОСОБА_2 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснили призов ОСОБА_2 на військову службу за мобілізацією на підставі наказу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №739 від 15.08.2025 року та відповідно до поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_2 №5470 від 15.08.2025 року направили для проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) (а.с.1-8).
У протоколі також вказано,що військовою службовою особою,відповідальною за вивчення облікових даних гр. ОСОБА_5 ,перевіркою інформації щодо наявності у останнього відстрочки від мобілізації був начальник групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 .
Витяг з наказу № 260 від 24.09.2024 року свідчить,що ОСОБА_1 призначений на посаду начальника групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 24.09.2024 року вважається таким, що посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків (а.с.40).
Відповідно до п.60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації,на особливий період,затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2025 року,перевірка підстав у військовозобов'язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов'язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.
Відповідно до п.16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ,затвердженого Законом України від 24.03.1999 року(зі змінами),кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки,що визначають обсяг виконання завдань,доручених йому за посадою.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснив,що дійсно є начальником групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 (тобто фактично керівником відділу кадрів) та у його службові обов'язки не входить перевірка та вивчення облікових даних громадян,перевірка інформації щодо наявності у них відстрочки від мобілізації.Така інформація перевіряється мобілізаційним відділом,працівники якої мають доступ до усіх спеціальних реєстрів,тоді як у нього як керівника відділу персоналу такого доступу немає.
Щодо ОСОБА_2 він за усною вказівкою начальника РТЦК та СП лише брав участь при заповненні цим громадянином бланку вивчення військовослужбовця(а.с.21),у цьому бланку ОСОБА_2 самостійно заповнював інформацію.Про те,що має право на відстрочку, ОСОБА_2 у бланку опитування не зазначив.Підписання цього бланку ним( ОСОБА_1 ) не передбачено законом.
Цей заповнений ОСОБА_2 бланк він( ОСОБА_1 ) передав у мобілізаційний відділ,який і здійснював подальшу перевірку щодо наявності(відсутності) підстав для відстрочки громадянина,у тому числі перевіряв інформацію у електронних реєстрах,до якої він( ОСОБА_6 ) по своїй посаді не має доступу.
Жодних інших дій,окрім присутності при заповненні ОСОБА_2 бланку вивчення військовослужбовця,він( ОСОБА_6 ) не вчиняв.
Також вказав,що жодного разу ні до того,ні після того,не був залучений до такої діяльності,оскільки це не входить у його службові обов'язки.
У районному суді надавав пояснення щодо обставин перевірки,оскільки був переконаний у відсутності істотних негативних наслідків для нього,однак не вказував,що саме він здійснював перевірку даних щодо відстрочки у спеціальному реєстрі, оскільки не має таких повноважень.
Суд зауважує,що,за змістом закону, висновок про винуватість не може грунтуватись виключно на тому,чи визнає особа вину та пояснення такої особи повинні бути перевірені і підтверджені сукупністю доказів,які долучені уповноваженим органом в обгрунтування складеного щодо особи протоколу про адміністративне правопорушення.
У апеляційному суді ОСОБА_7 як свідок,а також особа,яка має повноваження представляти ІНФОРМАЦІЯ_5 у суді за дорученням пояснив,що до службових повноважень ОСОБА_1 як начальника групи персоналу не входить перевірка та вивчення облікових даних громадян,перевірка інформації щодо наявності у них відстрочки від мобілізації та він не має доступу до відповідного спеціального реєстру. Вказав,що перевірка такої інформації здійснюється іншим структурним підрозділом-мобілізаційним відділом,працівники якої є операторами,що мають електронні ключі,за допомогою яких здійснюють доступ до реєстру,де містяться необхідні відомості щодо осіб на предмет наявності/відсутності відстрочки.Підтвердив,що ОСОБА_1 не має електронного ключа для доступу до реєстру,а тому не міг здійснювати перевірку наявних у реєстрі даних щодо ОСОБА_2 .Така перевірка здійснювалась іншими особами іншого відділу в межах їх службових повноважень.Повністю підтвердив пояснення ОСОБА_1 у апеляційному суді про обставини та обсяг участі останнього у перевірці даних про особу ОСОБА_2 .
Також вказав,що уповноваженим на складання протоколу органом не була призначена і проведена службова перевірка по факту призову на військову службу ОСОБА_2 та протокол щодо ОСОБА_1 складено без дотримання цієї передбаченої законом процесуальної процедури.
Суд зауважує,що при формуванні справи уповноваженим органом не було долучено до справи функціональних обов'язків ОСОБА_1 за займаною ним посадою,з яких суд би мав встановити обсяг його повноважень .
Разом із тим,копія функціональних обов'язків,затверджених керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 була надана апеляційному суду ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду.
Зі змісту цього документу вбачається,що його повноважень за посадою не входить здійснення мобілізаційних заходів,перевірка даних щодо наявності/відсутності відстрочки та призов на військову службу під час мобілізації.
Ті документи, на які посилався суд в обгрунтування висновку про винуватість Чорнокожі(копія скарги адвоката в інтересах ОСОБА_2 , копія витягу з мобільного застосунку «Резерв+», довідка про здобувача освіти, довідка ПНЗ ««Міжнародний фаховий коледж еколого-інформаційної та медичної безпеки Центрального-Європейського університету» ) були долучені захисником до його скарги на дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 та не містять відомостей про причетність саме ОСОБА_6 до правопорушення.
Інші наявні у справі матеріали-реєстраційний бланк(а.с.22)карта професійно психологічного відбору кандидата(а.с.23-24),формуляр про засвідчення згоди кандидата на військову службу(а.с.25)направлення на ВЛК(а.с.26),наказ про призов на військову службу(а.с.31) були складені та підписані іншими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 ,а не ОСОБА_1 .
Отже, докази,які містяться у справі та викладені вище обставини не дозволяють зробити висновків поза розумним сумнівом, що саме ОСОБА_1 є тією військовою службовою особою,відповідальною за порушення, яке йому поставлене у вину згідно протоколу,тобто є суб'єктом цього правопорушення .
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви суд зобов'язаний тлумачити на користь особи, яка притягається до відповідальності.
За недоведеністю того, що ОСОБА_1 є суб'єктом військового адміністративного правопорушення, яке йому ставилось у вину відповідно до протоколу як акту адміністративного обвинувачення, не доведеним є і факт наявності у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, що виключає адміністративну відповідальність.
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно задовольнити, скасувати постанову суду та закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 280, 294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 16 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду О.О. Дембіцька