28 листопада 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Мізюка В.В., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 31 жовтня 2025 року,
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч грн 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 11 вересня 2025 року о 21 годині 35 хвилин в м. Чернівцях по вул. Героїв Майдану, 101, керував транспортним засобом «Ford» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився як на місці зупинки транспортного засобу так і в закладі охорони здоров'я. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом залишення його на місці зупинки. Такими діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
ЄУНСС: 727/11733/25
Провадження: №33/822/582/25 Головуючий у І інстанції: Дубець О.С.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Потоцький В.П.
Не погоджуючись з вказаним рішенням адвокат Мізюк В.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 31.10.2025 р. щодо його довірителя за ч.1 ст.130 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Уважає, що постанова районного суду прийнята внаслідок неповноти судового розгляду, без всебічного вивчення обставин вчиненого правопорушення, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому є необґрунтованою.
Уважає, що працівники поліції незаконно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , а тому усі подальші їх дії були незаконними.
Також, на думку апелянта, протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом, оскільки складений на основі недопустимих матеріалів та неуповноваженою особою, а також не містить викладу обставин, які б вказували на вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стверджує, що суть правопорушення, що ставиться у провину ОСОБА_1 , не відповідає диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Мізюк В.В. були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, однак до суду не з'явилися, клопотань про відкладення не надходило. За таких обставин відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить такого.
Згідно зі ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані.
У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП серед іншого передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в законному порядку, доведено повністю наявними у справі письмовими доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку.
Зокрема, даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 450991 від 11.09.2025 р., встановлено факт керування водія ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння в зазначеному місці та в зазначений у протоколі час, а також вказано на відмову останнього від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння (а.с.1).
Даний протокол був складений працівником поліції відповідно до вимог ст.254, 256 КУпАП, у ньому зазначено дату і місце його складання, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка його склала, відомості про ОСОБА_1 , місце та час вчинення і суть адміністративного правопорушення, а також інші відомості, необхідні для правильного вирішення справи. При цьому, суть викладеного адміністративного правопорушення кореспондується із диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому доводи захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом, не знайшли свого підтвердження.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, при обставинах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджується дослідженими у ході апеляційного розгляду відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції (а.с.11 - диск).
Зокрема, з вказаних відеозаписів видно, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я.
Також факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку підтверджується актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, відповідно до яких водій ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законом порядку (а.с.5,6).
На думку апеляційного суду, вказані докази є належними та допустимими, оскільки вони відповідають ст.251 КУпАП, та у своїй сукупності підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Що стосується доводів адвоката Мізюка В.В. про те, що працівники поліції незаконно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , то вони є безпідставні та спростовуються даними відеозапису, відповідно до якого поліцейські роз'яснили водієві причину зупинки - порушення правил ПДР (проїзд на заборонений сигнал світлофору), а у подальшому за таке порушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності, що підтверджується постановою серії ЕНА № 5700793 від 11 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п.8.7.3е Правил дорожнього руху.
Суд апеляційної інстанції критично відноситься до тверджень апелянта щодо необґрунтованості встановлених працівниками поліції та зазначених у матеріалах справи ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 та не приймає їх до уваги, як такі, що мають суб'єктивний характер.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, також були перевірені апеляційним судом, однак вони є несуттєвими та не спростовують висновок районного суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, рішення районного суду по суті є правильним, порушень матеріального або процесуального права, які би давали апеляційному суду право скасувати його, не встановлено, а тому подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Мізюка В.В. залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 31 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Потоцький