25 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/482/17
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Пархоменко О.В.;
представник позивача (в режимі відеоконференції):Спасибо В.А.;
представник відповідача (в залі суду): Чуб С.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" (вх. №2294 Х/1) на ухвалу постановлену Господарським судом Харківської області у складі судді Калантай М.В. 20.10.2025 (повний текст складений 27.10.2025) за результатом розгляду скарги ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" на постанову державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій у справі №922/482/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини", м.Харків,
до Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", смт.Новопокровка Харківської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Борошно "Покровське", м.Чугуїв Харківської області,
про стягнення 40 600 000,00грн,
ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" (надалі - позивач, стягувач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (надалі - відповідач, боржник) про стягнення 40600000,00грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.04.2017 у справі №922/482/17 позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 40600000,00грн заборгованості та 240000,00грн судового збору.
21.04.2017 на виконання даного рішення судом видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2020 затверджено мирову угоду у справі № 922/482/17, укладену 31.03.2020 між ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" та ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини".
30.09.2025 року від стягувача до Господарського суду Харківської області надійшла скарга на дії державного виконавця, в якій він просить:
1) скасувати Постанову від 24.09.2025 Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанської Яни Володимирівни по виконавчому провадженню № 79056168;
2) зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити виконавче провадження № 79056168 та вжити заходів щодо подальшого примусового виконання Ухвали Господарського суду Харківської області від 06.05.2020 у справі № 922/482/17.
Скарга обґрунтована тим, що державний виконавець допустив порушення норм ст. 8, ч.2 ст.19, ч.1, 2 ст.55, п. 9 ч.2 ст.129, ч.1, 2 ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині права особи на доступ до суду в аспекті розуміння обов'язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення, постановленого проти держави та державних підприємств з огляду на висновки, викладені Верховним судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 у справі №922/482/17 у задоволенні скарги ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" від 29.09.2025 на постанову державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій відмовлено.
Господарський суд встановив, що оскаржуваною постановою від 24.09.2025 у виконавчому провадженні №79056168 зупинено вчинення виконавчих дій, через те, що ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" включено до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, приватизацію яких розпочато в 2018-2019 роках згідно додатку 7 до наказу Фонду державного майна України 28.12.2019 № 1574 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році".
Суд зазначив, що включення підприємства до переліку об'єктів малої приватизації є безумовною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Наведена норма є імперативною, а тому зобов'язує державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у визначених нею випадках.
30.10.2025 ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" звернулося до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" з апеляційною скаргою, в якій просить суд:
1. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 по справі № 922/482/17 - скасувати.
2. Скасувати Постанову від 24.09.2025 Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанської Яни Володимирівни по виконавчому провадженню № 79056168.
3. Зобов'язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанську Яну Володимирівну відновити виконавче провадження № 79056168 та вжити заходів щодо подальшого примусового виконання Ухвали Господарського суду Харківської області від "06" травня 2020 р. У справі № 922/482/17.
Скаржник зазначає, що виконання судового рішення у даній справі триває вже більше 8 років.
Чинне законодавство України не містить в собі жодної норми, яка б встановлювала: граничні строки проведення приватизації; зрозумілі та прогнозовані правила визначення цих строків; обов'язок держави в особі своїх органів провести приватизацію з дотриманням чітко окреслених, визначених на рівні Закону, прогнозованих і передбачуваних строків.
За доводами апелянта, якщо не задовольнити скаргу, то виконання судового рішення буде тривати далі ще фактично необмежену кількість часу. Адже після оголошення рішення про приватизацію ніхто ніколи не може сказати, коли саме це рішення буде виконане.
Апелянт також зазначає:
- право на отримання коштів на підставі рішення суду є правом, на яке поширюються гарантії, передбачені ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції;
- одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999- VII);
- судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України;
- не існує жодної норми в чинному законодавстві України, яка б забороняла державному підприємству виконувати судове рішення в добровільному порядку. Навпаки, примусове виконання судового рішення можливе лише тоді, коли боржник не виконує рішення суду в добровільному порядку, що в свою чергу є порушенням Закону і іноді тягне за собою кримінальну відповідальність;
- не існує жодної норми в чинному законодавстві України, яка б вказувала на те, що борг, визнаний рішенням суду, змінюється у зв'язку із зміною власника підприємства в процесі приватизації. Навпаки, цей борг зберігається, а про існування боргу зазначається в приватизаційних документах. Тому, або зараз (до моменту приватизації) або пізніше (після проведення приватизації) у будь-якому випадку борг буде стягнутий. Відтак, для самого підприємства ніяких змін від того, коли саме відбудеться стягнення боргу, не виникає. І жодного "контролю" за цим чинне законодавство України не передбачає.
Апелянт зауважує, що ЄСПЛ наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Сукупний аналіз рішень ЄСПЛ у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2025 справу №922/482/17 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/482/17.
Відкладено вирішення питань щодо руху апеляційної скарги ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 у справі №922/482/17 до надходження матеріалів справи.
07.11.2025 справа №922/482/17 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 у справі №922/482/17; установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; встановлено строк до 21.11.2025 для подання заяв та клопотань; призначено справу до розгляду на 25.11.2025 об 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
12.11.2025 до Східного апеляційного господарського суду від відповідача (боржника) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" просить суд апеляційну скаргу стягувача залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.
Оскаржувану ухвалу вважає законною та обґрунтованою.
Зазначає, що ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" від 29.03.2017 № 204, Наказу Фонду державного майна України від 25 квітня 2018 року № 539, Наказу Фонду державного майна України від 10 грудня 2021 року № 2220 майно ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" як єдиний майновий комплекс було включено до об'єктів приватизації державного майна.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги зазначає, що включення підприємства до переліку об'єктів малої приватизації є безумовною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
Зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна у складі єдиного майнового комплексу суб'єкта господарювання задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника.
Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів задля повідомлення учасників процесу про хід розгляду справи, витримано терміни, які суд вважає достатніми для можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав.
В судовому засідання апеляційної інстанції 25.11.2025 приймав участь в режимі відеоконференції (за ухвалою суду) представник апелянта (позивача, стягувача), який надав пояснення по суті спору та скарги на дії виконавця, підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу скасувати та задовольнити вимоги скарги на дії виконавця.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача (боржника), заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві. В задоволенні апеляційної скарги просив відмовити, оскаржувану ухвалу просив залишити без змін.
Державний виконавець та 3-я особа в судове засідання не з'явились, причин неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду апеляційної скарги повідомлені у встановленому порядку та завчасно.
Східний апеляційний господарський суд установив, що явка представників сторін та інших учасників до судового засідання не визнавалась обов'язковою.
Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності державного виконавця та 3-ї особи, які належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заперечення відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.04.2017 у справі №922/482/17 позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 40600000,00грн заборгованості та 240000,00грн судового збору.
21.04.2017 на виконання даного рішення судом видано відповідний наказ.
24.04.2020 до господарського суду від позивача та відповідача надійшла спільна заява сторін про укладання мирової угоди, редакцію (текст) якої сторони просили суд затвердити.
У зв'язку із укладенням мирової угоди у даній справі, супровідним листом за вих.№2-06/06 від 06.05.2020 (вх.№10296 від 06.05.2020) ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" повернув суду Наказ від 21.04.2017 на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/482/17.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2020 затверджено мирову угоду у справі № 922/482/17, укладену 31.03.2020 між ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" та ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини", за умовами якої Боржник зобов'язався виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену в п. 1 цієї Мирової угоди, шляхом перерахування коштів щомісяця на поточний рахунок стягувача у розмірі 40 600 000,00 грн. основного боргу та 240000,00 грн. судового збору рівними частинами, а саме по 3403334грн щомісяця - починаючи з 01.04.2021 року. Сторони визнали, що у разі невиконання боржником свого грошового зобов'язання перед стягувачем у порядку та строки, визначені п. 2 цієї Мирової угоди, така заборгованість стягується у примусовому порядку, відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".
Дана ухвала є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, та у разі несвоєчасного та неповного виконання зобов'язаною стороною - Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" - встановлених зобов'язань по тексту цієї ухвали може бути пред'явлена до виконання у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Оскільки боржником не було виконано умови наведеної мирової угоди, стягувач 05.09.2025 звернувся до Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про примусове виконання вищевказаної ухвали від 06.05.2020 у даній справі.
10.09.2025 старшим державним виконавцем Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Завалій Е.Т. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79056168.
Також 10.09.2025 на підставі ст.ст. 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.
12.09.2025 державним виконавцем Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою підвищення ефективності виконання та забезпечення своєчасного, правильного, неупередженого та повного виконання рішення суду, а також недопущення порушення прав та охоронюваних законом інтересів сторін виконавчого провадження, керуючись частиною 4 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", розділом V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
16.09.2025 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанською Я.В. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №79056168.
19.09.2025 ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" звернулося до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою, в якій повідомило, що з 29.03.2017 року ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (єдиний майновий комплекс) включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та на підставі п.12 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження" просило зупинити виконавче провадження №79056168.
24.09.2025 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанською Я.В. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржника включено до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, приватизацію яких розпочато в 2018-2019 роках згідно додатку 7 до наказу Фонду державного майна України 28.12.2019 № 1574 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році".
Винесення зазначеної постанови про зупинення вчинення виконавчих дій стало підставою звернення стягувачем до господарського суду першої інстанції зі скаргою на дії виконавця, у задоволенні якої судом було відмовлено.
Відповідно до частини 1, 2 та 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Положеннями ст. 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, Східний апеляційний господарський суд керується наступним.
Предметом оскарження у межах даної справи є постанова державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 79056168.
Приписами статей 6, 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, зокрема врегульовано ЗУ "Про виконавче провадження".
Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Згідно зі статтею 1 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 2 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Положеннями частини 1 статті 18 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" державного виконавця.
Апеляційний суд зазначає, що в силу приписів вищезазначених положень законодавства, що регулює порядок вчинення виконавчих дій державним виконавцем, останній повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а також відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
Згідно матеріалів справи, ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" за своєю організаційно-правовою формою є державним підприємством, засновником якого є держава в особі Фонду державного майна України.
Відповідно до положень частини 2 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", перелік об'єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України.
Постановою КМУ від 29.03.2017 №204 прийнято рішення приватизувати єдиний майновий комплекс ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 00953042).
Наказом Фонду державного майна України від 10 грудня 2021 року № 2220 (Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 06.01.2021 № 5 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році ) майно ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 00953042), як єдиний майновий комплекс, було включено до об'єктів приватизації державного майна.
Станом на момент винесення оскаржуваної постанови державного виконавця приватизацію єдиного майнового комплексу даного державного підприємства не завершено.
Разом з тим слід зазначити, що Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" внесені зміни до Закону України "Про виконавче провадження", а саме статтю 34 доповнено пунктом 12, яким передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
У відповідності до частини 2 статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Апеляційний суд враховує, що законодавцем в основу положення, визначеного у п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження", покладено принцип обов'язковості зупинення вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. При цьому, правова конструкція зазначеного пункту передбачає загальне правило щодо зупинення усіх виконавчих дій без прив'язки щодо окремих видів стягнення та без будь-яких винятків чи/або обмежень.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №908/4782/15, від 05.07.2021 у справі №910/2644/20, від 14.04.2021 у справі №923/566/20, від 10.11.2020 у справі №910/5812/19 та від 20.10.2020 у справі №910/7300/19.
Частиною 7 статті 35 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об'єкта приватизації.
Отже, законодавець визначив строк, на який зупиняється виконавче провадження на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 України "Про виконавче провадження" - до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об'єкта приватизації.
Згідно з частиною 5 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.
Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, аналогічний висновок щодо застосування норми п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.12.2024 у справі №7/191-04.
У питанні застосування положень пункту 12 ч. 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" колегія суддів враховує практику Верховного Суду, згідно з якою:
- на законодавчому рівні чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (постанови від 06.12.2023 у справі № 911/862/22, від 22.04.2024 у справі № 906/547/23);
- положеннями Закону України "Про виконавче провадження" передбачено обов'язок державного виконавця зупиняти вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (постанови від 22.03.2024 у cправі № 910/17385/19, від 06.12.2023 у справі № 911/862/22);
- зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника (постанови від 24.05.2023 у справі № 904/11045/15, від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 22.03.2024 у cправі № 910/17385/19, від 15.05.2024 у справ № 906/136/23);
- на законодавчому рівні чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення особи боржника - державного підприємства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, та необхідність зупинення виконання таких дій на період відповідного включення, а пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає загальне правило щодо зупинення усіх виконавчих дій без розмежування окремих видів стягнення (постанови від 11.09.2020 у справі № 905/183/18, від 23.02.2023 у справі № 924/705/20).
Відтак, п. 12 ч. 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" покладає на виконавця обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій і при цьому названа норма не містить жодного розмежування виконавчих проваджень, які мають бути зупинені, як і не визначає суті виконавчих дій.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16 (пункт 38) зазначила про те, що приписи п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" є доступними, чіткими, однозначними, а дії держави з виконання цих приписів - передбачуваними і для позивача, і для відповідача.
Також у постанові від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16 (пункт 83) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна у складі єдиного майнового комплексу суб'єкта господарювання задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника.
Із зупиненням виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти будь-які виконавчі дії у такому виконавчому провадженні поки існують обставини, якими обумовлено зупинення виконавчого провадження, до того моменту, поки останнє не буде відновлено на підставі постанови виконавця (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 796/165/18, від 11.01.2023 у справі № 346/434/20).
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що дії державного виконавця при винесенні постанови від 24.09.2025 в межах виконавчого провадження №79056168 про зупинення виконавчих дій є правомірними, а відтак відсутні правові підстави для визнання її протиправною і скасування.
Східний апеляційний господарський суд зауважує, що приватизація державного підприємства не унеможливлює в подальшому примусове виконання рішення у даній справі, а зупиненням вчинення виконавчих дій це стягнення лише відтерміновується у часі.
У зв'язку з цим суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" не порушує права скаржника на справедливий суд в частині виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а також не становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд враховує доводи апелянта про те, що право стягувача на виконання - це майнове право, яке охороняється ЄСПЛ.
Поряд з цим, ЄСПЛ дозволяє тимчасові обмеження права кредитора, якщо вони відповідають "легітимній меті" та критерію пропорційності.
ЄСПЛ у низці справ визнає, що держава може впроваджувати тимчасові обмеження виконання, якщо вони необхідні для публічного інтересу (Immobiliare Saffi v. Italy, Scollo v. Italy).
Таким чином, інтерес стягувача не переважає інтерес держави у процесі приватизації, яка має загальнонаціональну економічну мету.
Зупинення виконавчих дій через приватизацію державного підприємства може впливати на право стягувача, але не є автоматичним порушенням Конвенції чи практики ЄСПЛ, якщо держава дотримується критеріїв пропорційності, законності та не позбавляє кредитора можливості отримати виконання рішення в розумний строк.
ЄСПЛ визнає таке втручання допустимим, якщо зупинення виконавчих дій є короткостроковим, переслідує суспільний інтерес, не позбавляє кредитора перспективи виконання, не є свавільним.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки.
В даному випадку мета зупинення виконавчих дій є легітимною та відповідає суспільному інтересу, оскільки зупинення виконавчих дій спрямоване на збереження цілісності майнового комплексу, недопущення втрати активів, які становлять державний інтерес, успішне проведення приватизації, отримання максимальної вартості активу, що дозволить погасити зобов'язання перед кредиторами, включаючи стягувача.
Для оцінки відповідності втручання принципу пропорційності необхідно враховувати:
-Інтерес стягувача: отримати виконання рішення;
-Інтерес держави: зберегти об'єкт приватизації, не допустити зниження його вартості, забезпечити економічну стабільність, погашення заборгованості перед кількома кредиторами.
Зупинення виконавчих дій не змінює черговості чи обсягу вимог, не позбавляє стягувача можливості виконання рішення суду, не має характеру безстроковості; не означає відмову у виконанні; ліквідацію права вимоги; неможливість подальшого стягнення.
Після завершення приватизації виконавчі дії будуть відновлені автоматично, що прямо передбачено законом.
Таким чином, захист державного інтересу здійснюється пропорційно, без надмірного тягаря для стягувача.
ЄСПЛ підкреслює, що тимчасові обмеження є допустимими, якщо вони не позбавляють кредитора "суті його права" (Kotov v. Russia).
Важливо, що навіть у справах проти України, де констатовано затримки виконання (Burdov, Zhovner, Sokurко), ЄСПЛ наголошував: порушення виникає лише тоді, коли обмеження є надмірним, тривалим і позбавляє боржника реальної перспективи виконання.
В даній справі постанова державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій винесена 24.09.2025, тобто зупинення не є тривалим.
Наказом Фонду державного майна України від 10 грудня 2021 року № 2220 (Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 06.01.2021 № 5 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році ) майно ДП "Новопокровської комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 00953042), як єдиний майновий комплекс, було включено до об'єктів приватизації державного майна.
Згідно п.3 згаданого Наказу, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області визначено продовжити здійснювати заходи з приватизації Єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", рішення про приватизацію якого прийнято наказом Фонду державного майна України від 25.04.2018 № 539. (https://www.spfu.gov.ua/ua/documents/5288.html).
На майданчику Prozorro.Продажі розміщено інформаційне повідомлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про приватизацію об'єкта малої приватизації - Єдиний майновий комплекс державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (Рішення про затвердження умов продажу - Наказ від 09.07.2025 № 80, Дата та час проведення аукціону: 05 серпня 2025 року (статус аукціона - скасований).
Вказана інформація є відкритою та загальнодоступною на офіційному сайті.
З наведеного вбачається, що як станом на дату винесення оскаржуваної постанови, так і станом на час апеляційного розгляду справи, вживаються дії щодо приватизації ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (затверджено умови продажу, розміщено оголошення про проведення аукціону, визначається дата проведення аукціону).
Завдяки зупиненню виконавчих дій підприємство зберігається як цілісний майновий комплекс, покращується шанс отримати високу вартість при приватизації, відповідно, зростає реальна можливість погашення боргу стягувачу в повному обсязі.
В даному випадку, дії виконавця вчинені у спосіб, прямо передбачений законом та не є дискреційними.
Крім того, апеляційний суд вважає хибними доводи апеляційної скарги, щодо неврахування судом першої інстанції правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23, оскільки, правовідносини у справі, що розглядається судом та у справі №335/1961/23, є різними, з урахуванням всіх критеріїв подібності.
Висновки суду касаційної інстанції у вказаній справі були зроблені під час розгляду скарги на дії Державного виконавця з виконання судового рішення про стягнення на користь фізичної особи заробітної плати та належних сум у зв'язку зі звільненням і Верховний Суд у прийнятті постанови від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23 керувався, у тому числі, статтею 43 Конституції України, відповідно до якої: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Натомість у даній справі №922/482/17 в межах ВП №79056168 з примусового виконання ухвали Господарського суду Харківської області про затвердження мирової угоди № 922/482/17 від 06.05.2020 відбувається стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" заборгованості, відтак мотиви і висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23, щодо незастосування норми пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" і застосування норм Конституції України як норм прямої дії, у цьому контексті не є релевантними.
Крім того, саме під час розгляду згаданої справи, на яку посилається апелянт, було порушено питання конституційності п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Пленум Верховного Суду підтримав ініціативу та прийняв рішення про звернення до Конституційного Суду з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 частини 1 ст.34 ЗУ "Про виконавче провадження" (Постанова Пленуму ВС від 06.09.2024 №12).
Поряд з цим, як станом на дату зупинення вчинення виконавчих дій, так і станом на теперішній час відсутнє рішення Конституційного Суду України, яке б визнавало зазначену норму неконституційною або такою, що не відповідає принципу обов'язковості виконання судових рішень. Норма залишається чинною та передбачає законне, обов'язкове й тимчасове зупинення виконавчого провадження у встановлених законом випадках, що узгоджується з підходом ЄСПЛ про допустимість короткострокових і пропорційних обмежень права стягувача.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Колегія суддів зазначає, що аргументи ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" були почуті, враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
В даному випадку виконавець ухвалюючи оскаржувану постанову про зупинення вчинення виконавчих дій діяла в межах наданих їй повноважень та на підставі закону, в зв'язку з чим підстави для скасування постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 24.09.2025 у ВП №79056168 відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 у справі №922/482/17 обґрунтованою, постановленою з додержанням норм матеріального та процесуального права; такою, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
Доводи апеляційної скарги ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, зважаючи на що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 у справі №922/482/17 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 у справі №922/482/17 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 28.11.2025.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін