27 листопада 2025 року
м. Рівне
Справа № 569/5740/17
Провадження № 22-ц/4815/1115/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Гордійчук С.О.,
суддів Боймиструка С.В., Шимківа С.С.
секретар судового засідання Ковальчук Л.В.
учасники справи:
заявник (боржник): ОСОБА_1
стягувач: АТ «Сенс банк»
розглянув в порядку спрощено позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 23 червня 2025 року, постановлену в складі судді Кучиної Н.Г., дата складання повного тексту рішення 23 червня 2025 року, у справі № 569/5740/17,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Заява мотивована тим, що заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2017 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість по кредитному договору № 191А від 06.05.2008 року в сумі 88 083 долари США 05 центи, що по курсу НБУ станом на 30 листопада 2017 року становить 2 379 469, 35 грн., судові витрати в розмірі 35 830 грн 80 коп.
На виконання вищевказаного рішення суду 27.03.2018 року видано виконавчий лист № 569/5740/17.
29.12.2018 року Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57978615 на виконання даного виконавчого листа.
09.04.2020 року Рівненським міським судом по справі № 569/5740/17 постановлено ухвалу про заміну стягувача Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на його правонаступника - АТ "АЛЬФА-БАНК" у виконавчих провадженнях № 57978615, 57980654.
01.12.2022 АТ "АЛЬФА-БАНК" змінив назву на АТ «Сенс банк» згідно витягу з державного реєстру банків та Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Вважає, що виконавчий лист, виданий Рівненським міським судом Рівненської області по справі 569/5740/17 від 27.03.2018 р., має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із тим, що стягувач вже отримав виконавчі листи, видані 28 травня 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва № 6/2604/951/2012 щодо стягнення заборгованості, пов'язаних з вирішенням спору Третейський судом при Асоціації українських банків від 08 грудня 2010 року по справі № 256/10.
Здійснивши порівняння рішення третейського суду при асоціації українських банків від 08 грудня 2010 року по справі № 256/10 та заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2017 року по справі № 569/5740/17 заявник стверджує про тотожність предмету позову.
Просила суд, визнати виконавчий лист по справі № 569/5740/17 від 27.03.2018 виданий Рівненським міським судом Рівненської області, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23 червня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, заявник подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою її заяву задовольнити.
Вказує, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що заявником не надано належних та достатніх доказів чи видавався виконавчий лист за ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва та чи проводилося виконавчі дії за цим листом. Суд не надав належної оцінки доказам примусового виконання виконавчих листів виданих на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 29.03.2012, а саме актам про уцінку майна, про проведення аукціону по реалізації рухомого майна та постанові про зняття з обліку автотранспортного засобу які наявні у матеріалах справи, що свідчить про перебування виконавчого листа на виконанні та проведення по ньому виконавчих дій.
Звертає увагу на те, що обидва судові рішення перебувають на примусовому виконанню за якими вчиняються виконавчі дії, що призводить до подвійного стягнення однієї тієї ж заборгованості.
Покликається на правові позиції Верховного Суду у аналогічних спорах.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений строк не надходив.
До початку судового засідання заявник подала клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання на зазначену дату. Клопотання не підлягає до задоволення з таких підстав.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18 вказано, що "якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні."
Враховуючи, що поважність причин неявки апелянт не обґрунтувала, заявник реалізувала своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у відсутності ОСОБА_2 ..
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам.
Встановлено, що заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2017 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ " Укрсоцбанк" заборгованість по кредитному договору № 191А від 06.05.2008 року в сумі 88 083 долари США 05 центи, що по курсу НБУ станом на 30 листопада 2017 року становить 2 379 469, 35 грн, судові витрати в розмірі 35 830 грн 80 коп.
На виконання вищевказаного рішення суду 27.03.2018 року видано виконавчий лист № 569/5740/17.
29.12.2018 року Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57978615 на виконання даного виконавчого листа.
09.04.2020 року Рівненським міським судом по справі № 569/5740/17 постановлено ухвалу про заміну стягувача Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на його правонаступника - Акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК" у виконавчих провадженнях № 57978615, 57980654.
Постановою державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Адашинського М.С. від 12.03.2021 року (ВП № 57978615, 57980654) виконавчий лист №569/5740/17 виданий 27.03.2018 року повернуто стягувачу на підставі п.2 частини 1 статті 37 Закону «Про виконавче провадження». Повторно до виконавчої служби на час розгляду справи зазначений виконавчий лист не надходив.
Заочне рішення суду від 30 листопада 2017 року не виконане та є чинним.
01.12.2022 АТ "АЛЬФА-БАНК" змінив назву на АТ «Сенс банк» згідно витягу з державного реєстру банків та Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішенням Третейського суду при асоціації українських банків від 08 грудня 2010 року по справі № 256/10 позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 591655, 70 гривень та стягнуто третейський збір в сумі 6316,55 грн.
Відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 29.03.2012 року заяву ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про видачу виконавчого листа на підставі рішення постійно діючого третейського суду - задоволено. Видати виконавчий лист на виконання рішення постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків від 08.10.2010 року про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість в сумі 591655, 70 грн та 6316,55 грн витрат пов'язаних з вирішенням спору на користь ПАТ "Укрсоцбанк".
25 травня 2012 року Дніпровський районний суд м. Києва видав два виконавчих листа у справі №2604/355/2012 (провадження №6/2604/951/2012) (а.с.29-32), які були звернуті стягувачем до примусового виконання, оскільки убачається, що державним виконавцем відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції Сиськовою О.Л. проводилися різні виконавчі дії, зокрема: опис та арешт майна, уцінка майна, зняття з обліку автотранспортного засобу, проведення аукціону по реалізації рухомого майна.
Дана обставина стверджується актом уцінки майна від 16.01.2013, постановою про зняття з обліку автотранспортного засобу від 18.03.2013 та актом про проведення аукціону від 18.03.2012.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001.
Убачається, що заочне рішення суду від 30 листопада 2017 року не виконане та є чинним. Відкрите виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа виданого Рівненським міським судом по справі № 569/5740/17 станом на січень-листопад 2025 року відсутнє.
Крім того, матеріали справи не містять доказів про наявність відкритого виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчих листів у справі №2604/355/2012 (провадження №6/2604/951/2012) щодо стягнення заборгованості в сумі 591655,70 грн та 6316,55 грн витрат пов'язаних з вирішенням спору на користь ПАТ "Укрсоцбанк", як і відсутні докази повного чи часткового виконання боржницею своїх грошових зобов'язань у цьому виконавчому провадженні.
Сама по собі наявність копії виконавчих листів у справі №2604/355/2012 (провадження №6/2604/951/2012) не свідчить про помилкову видачу виконавчого листа у справі № 569/5740/17 та про відсутність обов'язку боржниці щодо сплати заборгованості за договором кредиту.
Доводи заявниці про те, що порівняння рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 08.12.2010 року та заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2017 року свідчить про тотожність предмету позову, а тому є підстави для визнання виконавчого листа у справі № 569/5740/17 таким, що не підлягає до виконання не заслуговують на увагу, оскільки тотожність предмету спору, не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в розумінні частини 2 статті 432 ЦПК України.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо ненадання судом оцінки доказам примусового виконання виконавчих листів виданих на підставі Дніпровського районного суду м. Києва від 29.03.2012 у справі №2604/355/2012 (провадження №6/2604/951/2012), однак такі порушення норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене та враховуючи принцип обов'язковості виконання рішень суду, беручи до уваги, що виконання рішення суду є складовою частиною «судового розгляду», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню є безпідставною та не підлягає до задоволення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 23 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку до Верховного Суду оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 27 листопада 2025 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Шимків С.С.