Справа № 553/4815/24 Номер провадження 33/814/391/25Головуючий у 1-й інстанції Фоміна Ю. В. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.
28 листопада 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.
при секретарі - Лисенко О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, відносно якої складено протокол- ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м.Полтави від 06 лютого 2025 року,-
встановив:
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працівника поліції,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу у розмірі 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно з постановою судді, 22.12.2024 року о 15 год.56 хв. у м.Полтава на регульованому перехресті вулиць Панянка вулиці Анатолія Кукоби та Зелений Острів, водій автомобіля RENAULT SANDERO н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 під час невідкладного службового завдання з увімкненим проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом здійснюючи проїзд перехрестя на забороняючий (червоний) сигнал світлофора не забезпечив безпеки дорожнього руху внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем RENAULT DOKKER н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював рух через перехрестя на дозволений (зелений) сигнал світлофора. У результаті ДТП ТЗ отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.3.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
Не погодившись з постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді.
Вказує, що з відеофайлу «Безпечне місто» вбачається, що у службового, оперативного транспортного засобу були увімкнені проблискові маяки синього кольору, а нагрудна бодікамера поліцейського підтверджує включення спеціального сигналу, що узгоджується з поясненнями водія.
Зауважує, що водії інших транспортних засобів, встановивши перешкоду для подальшого руху у виді оперативного автомобіля, прийняли відповідні заходи для забезпечення безпечного проїзду вказаного транспортного засобу.
Учасники, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, в засідання не з'явились, попередньо надіславши клопотання про розгляд поданої апеляційної скарги за їх відсутності.
Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 269 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість проведення судового розгляду без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, письмове заперечення представника потерпілого-адвоката Будігай А.В., апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд не дотримався всіх вказаних вимог закону.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом встановлено об'єктивні відомості, які спростовують висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що в провину водію ОСОБА_1 ставиться, те, що під час невідкладного службового завдання з увімкненим проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом, здійснюючи проїзд перехрестя на забороняючий (червоний) сигнал світлофора не забезпечив безпеки дорожнього руху внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем RENAULT DOKKER н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював рух через перехрестя на дозволений (зелений) сигнал світлофора.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах апеляційної скарги.
З наявних в матеріалах справи відеозаписів (а.с.8,29) вбачається, що у службового, оперативного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 були увімкнені проблискові маячки синього кольору та при цьому був включений спеціальний сигнал, що повністю підтверджує обгрунтування поданої апеляційної скарги.
Поряд з цим, відповідно о вимог п. 3.1 ПДР України, водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху.
Оцінюючи положення цього пункту вбачається, що водій оперативного транспортного засобу у разі увімкнення проблискового маячка і спеціального звукового сигналу мають право відступити від вимог розділу 8 ПДР України.
Відповідно до вимог п.8.7.3.«е» ПДР України, сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Отже водій ОСОБА_1 , керуючи оперативним транспортним засобом із увімкненими проблисковими маячками та спеціальним звуковим сигналом мав право здійснити проїзд перехрестя на забороняючий сигнал світлофора.
Проте з відеозапису також вбачається, що інші учасники дорожнього руху намагались пропустити та надавали перевагу у русі оперативному автомобілю під керуванням ОСОБА_1 , який, в тому числі, обрав таку швидкість руху, що об'єктивно надавало можливість іншим учасникам дорожнього руху своєчасно його помітити та надати перевагу у русі, що вочевидь свідчить про дотримання водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 12.1 та 2.3. ПДР України.
При цьому відеозаписом зафіксовано, що оперативний автомобіль, який наближався до перехрестя вулиць Панянка, вулиці Анатолія Кукоби та Зелений Острів був з умімкненими проблисковими маячками та був першим у русі, а тому водій ОСОБА_2 не міг його не обачити, а тим паче був зобов'язаний надати перевагу у русі, однак останній внаслідок власної необачності, продовжив рух, не реагуючи на увімкнені світлові маячки та спеціальний звуковий сигнал вказаного вище автомобіля.
Відповідно до вимог п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно ж вимог п. 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам«Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.1 ст. 7 КУпАП, ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Більш того, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та відомості, що є в цій справі, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова судді Ленінського районного суду м. Полтави від 06 лютого 2025 року підлягає скасуванню, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Ленінського районного суду м.Полтави від 06 лютого 2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Захожай