вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" листопада 2025 р. Справа№ 910/13088/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Коробенка Г.П.
Кравчука Г.А.
секретар судового засідання: Цікра Анастасія
за участі представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 12.11.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління»
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 (повне рішення складено та підписано 04.03.2025)
у справі № 910/13088/24 (суддя - Шкурдова Л.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління»
до відповідачів:
1. Київської міської ради
2. Постійної комісії Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
1. Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації
2. Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації
про визнання недійсним та скасування рішення
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Постійної комісії Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики про визнання незаконним та скасування рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики від 04.06.2024 р., оформлене протоколом засідання № 17/132 від 04.06.2024 р. (пункт 41), яким комісією скасовано своє попереднє рішення щодо продовження строку оренди нерухомого майна, оскільки це рішення вже було виконане, і відповідно до нього виникли правовідносини за договором оренди № 606 від 08.11.2016 р., відтак виконане рішення не може бути скасовано, оскільки вичерпало свою дію фактом його виконання.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/13088/24 у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання незаконним та скасування рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики від 04.06.2024 р., оформленого протоколом засідання № 17/132 від 04.06.2024 р. (пункт 41), є неефективним і не призведе до відновлення порушеного права позивача, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 21.01.2020 р., оформлене протоколом № 2/188 (пункт 105), виконане, а договір оренди № 606 від 08.11.2016 р. - продовжений. Тобто, як зазначив суд, відсутні докази, які б свідчили про те, що рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію фактом його виконання.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва № 910/13088/24 від 25.02.2025, визнати незаконним та скасувати рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики від 04.06.2024, оформлене протоколом засідання № 17/132 від 04.06.2024, в частині скасування пункту 105 рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради, оформлене протоколом засідання № 2/188 від 21.01.2020 (пункт 41) та стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» судові витрати.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13088/24 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/13088/24.
Матеріали справи № 910/13088/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/13088/24 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 18.06.2025.
02.06.2025 через систему «Електронний суд» від Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу.
03.06.2025 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.
10.06.2025 через систему «Електронний суд» від Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу.
18.06.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 розгляд справи № 910/13088/24 призначено на 03.07.2025 о 12 год. 00 хв.
01.07.2025 через систему «Електронний суд» від Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.
03.07.2025 до початку судового засідання через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 заяву Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи № 910/13088/24 на 13.08.2025 о 12 год. 15 хв.
13.08.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючої судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 розгляд справи № 910/13088/24 призначено на 17.09.2025 о 12 год. 00 хв.
17.09.2025 до початку судового засідання через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 клопотання Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи № 910/13088/24 на 22.10.2025 об 11 год. 30 хв.
22.10.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025, розгляд справи № 910/13088/24 призначено на 23.10.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 відкладено розгляд справи № 910/13088/24 на 12.11.2025.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Позивач вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
(1) щодо відсутності доказів підписання сторонами договору про внесення змін до договору оренди та його нотаріального посвідчення:
- жодних заяв позивача про припинення або зміну умов Договору оренди №606 протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору (з 7 листопада 2019 року по 6 грудня 2019 року), направлених за допомогою поштового зв'язку з повідомленням про вручення за місцем знаходження орендаря, - не було, а тому, виходячи з положень законодавства про оренду він вважався продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором;
- вказане встановлено у рішенні Господарського суду м. Києва № 910/13789/22 від 17.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023, відповідно до змісту якого «Договір оренди № 606 було продовжено Закладу на підставі рішення постійної комісії з питань власності Київської міської ради 21.01.2020 на 9 років 364 дні», що відповідно до ст. 75 ГПК є преюдиційною обставиною в справі № 910/13088/24 та не було враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення;
- оформлення продовження строку дії Договору оренди № 606, який не укладався за результатами електронного аукціону, в силу приписів ЦКУ країни (в редакції станом на 21.01.2020) - нотаріальному посвідченню не підлягав;
- з матеріалів справи вбачається, що продовження строку дії Договору оренди №606 міг бути оформлений нотаріально на вимогу однієї із сторін договору, однак доказів звернення орендодавця про нотаріальне посвідчення договору оренди до суду першої інстанції не надано, натомість як наявні докази звернення ПАТ «ВНЗ «НАУ» до орендаря з відповідною пропозицією, яка ігнорувалася іншими сторонами правочину;
(2) щодо неефективності обрання позивачем способу захисту порушеного права, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, на підтвердження того, що рішення постійної комісії від 21.01.2020 є виконане, а договір оренди - продовженим:
- суд передчасно прийшов до висновку, що рішення постійної комісії не є виконаним, а договір оренди - продовженим, оскільки матеріалами справи підтверджується, що закладом було в належний спосіб виконано свої зобов'язання та проведено незалежну оцінку майна, у орендаря відсутня заборгованість з орендної плати за Договором, протягом 2020 по 2024 закладом виконувався обов'язок щодо страхування орендованого майна, що підтверджується договорами страхування майна;
- згідно з висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 520/13586/18, якщо особа, яка має право оскаржити документ (наприклад, свідоцтво про право на спадщину) чи юридичний факт (зокрема, правочин, рішення органу юридичної особи), висловилась або дала зрозуміти своєю поведінкою, що не буде реалізовувати право на оскарження, то така особа пов'язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба надалі реалізувати право на оскарження суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права;
- суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що належним способом захисту права позивача є визнання укладеним договору про продовження строку дії договору оренди, що є неможливим у зв'язку з прийняттям оспорюваного рішення, тому принцип процесуальної економії, не може бути застосований в даному спорі, а заявлена позивачем вимога є належним способом захисту порушеного права, оскільки такий спосіб може призвести до відновлення порушеного права позивача на оренду, виходячи з обставин цього спору;
(3) позивач, вважаючи, що ним обрано належний спосіб захисту, стверджує про незаконність (неправомірність) прийняття рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики від 04.06.2024 р., оформлене протоколом засідання № 17/132 від 04.06.2024 р. (пункт 41), докази чого не були дослідженні судом першої інстанції, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушеннями регламенту, процедури та принципів діяльності Постійної комісії Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
2.3.1. Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація заперечила проти доводів апеляційної скарги позивача, яку просила суд залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.
В обгрунтування відзиву на апеляційну скаргу Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація зазначає наступне:
- апеляційна скарга не містить жодних доводів, що можуть згідно статті 277 Господарського процесуального кодексу України бути підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення;
- в матеріалах справи відсутні докази щодо укладання між сторонами нового договору про внесення змін до Договору та його нотаріальне посвідчення, а тому у позивача відсутні підстави стверджувати, що рішення постійної комісії від 21.01.2020 виконане, а Договір продовжений;
- відповідно до рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі-Закон) (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб на підставі, в межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією і законами України;
- постійна комісія Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики при прийняті рішення від 04.06.2024, оформленого протоколом № 17/132 (пункт 41), діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом, Регламентом Київської міської ради, який затверджено рішенням Київської міської ради від 4 листопада 2021 року №3135/3176 та відповідно функціональної спрямованості передбаченої Положенням про постійні комісії Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 29 лютого 2024 року № 7796/7837.
2.3.2. Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації заперечило проти доводів апеляційної скарги позивача, яку просило суд залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.
В обгрунтування відзиву на апеляційну скаргу Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації зазначає наступне:
- Договір оренди, з урахуванням невиконання пунктів 9.2, 9.7 Договору оренди стосовно внесення змін до істотних умов Договору оренди і його пролонгації на підставі протоколу Комісії від 21.01.2020, є таким, що закінчив свою дію 06.11.2019, а враховуючи, що пункт 105 протоколу Комісії від 21.10.2020 до цього часу невиконаний, то у зв'язку із скасуванням цього пункту, його виконання є безпідставним;
- крім того, громадою порушено питання розміщення комунального закладу загальної середньої освіти - Політехнічного ліцею Національного технічного університету України «КПІ» м. Києва, приміщення другого, третього поверхів та підвалу 3-х поверхової будівлі вечірньої (змінної) школи №3, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: вул. Ушинського, буд. 15, м. Київ, 03151, підходить для розміщення Політехнічного ліцею Національного технічного університету України «КПІ» м. Києва;
- висновки, викладені у рішенні Господарського суду м. Києва від 17.04.2023 у справі № 910/13789/22, стосуються виключно того періоду, у який він приймався та не може впливати на обставини справи, що існують на сьогоднішній день;
- позивач не надав жодних документів, які підтверджують, що у орендованих приміщеннях фактично відбувається навчальний процес саме учасниками освітнього процесу Позивача;
- враховуючи скасування вищезазначеного рішення Комісії та відсутність угоди про продовження дії Договору оренди, Договір оренди є таким, що закінчив свою дію 06.11.2019;
- позивач неправильно визначив підсудність справи з огляду на п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
2.3.3. Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
2.4. явка в судове засідання
У судове засідання 12.11.2025 з'явилися представники учасників справи.
Представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.
Представники відповідача та третіх осіб просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
08.11.2016 між Управлінням (підприємство-балансоутримувач), Приватним акціонерним товариством «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» (орендар) і Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 606, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 22.09.2016 р. № 25/1029 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення) другого, третього поверхів та підвалу 3-х поверхової будівлі вечірньої (змінної) школи № 3, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (об'єкт), яке знаходиться за адресою: 03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 15 (В(З)Ш № 3), для розміщення приватного навчального закладу.
Об'єктом оренди є: нежиле приміщення другого, третього поверху та підвалу 3-х поверхової будівлі вечірньої (змінної) школи №3 загальною площею 2 115,2 кв. м. (у т.ч.: 2 поверх - 1 174,8 кв.м.; 3 поверх - 892,4 кв.м., підвал - 48 кв.м.) згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору (додаток №1) (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 2.4 договору орендар вступає у строкове платне користування об'єктом в термін, вказаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього договору) та акта приймання-передачі об'єкта.
Передача об'єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на даний об'єкт; власником об'єкта залишається територіальна громада міста Києва, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.5 договору).
Відповідно до умов п. 4.2 договору орендар зобов'язаний здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору (якщо це передбачено законодавством) за рахунок своїх коштів (пп. 4.2.24 договору).
Договір оренди є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 08.11.2016 р. до 06.11.2019. У разі, якщо законом передбачене нотаріальне посвідчення і державна реєстрація, договір оренди є укладеним з моменту державної реєстрації (п. 9.1 договору).
08.11.2016 сторонами підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, за яким орендодавець передав, в орендар прийняв в орендне користування за договором оренди нерухоме майно (нежитлові приміщення).
На засіданні Постійної комісії з питань власності Київської міської ради 21.01.2020 р. (протокол № 2/188) розглянуто звернення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 108-13675 від 11.10.2019 р. (вх. № 08/23647 від 15.10.2019 р.) щодо продовження Приватному акціонерному товариству «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» строку дії договору оренди № 606 від 08.11.2016 р.
Рішенням Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 21.01.2020 р., оформленим протоколом засідання № 2/188 (пункт 105), погоджено продовження строку дії договору оренди № 606 від 08.11.2016 р. на 9 років 364 дні.
У подальшому, на засіданні Постійної комісії з питань власності Київської міської ради 29.11.2023 р. (протокол № 37/110) розглянуто звернення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 108-14198 від 15.11.2023 р. (вх. № 08/36798 від 20.11.2023 р.) щодо скасування пункту 105 рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 21.01.2020 р., оформленого протоколом засідання № 2/188, щодо продовження Приватному акціонерному товариству «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» строку дії договору оренди № 606 від 08.11.2016 р.
Однак, рішення про скасування пункту 105 рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 21.01.2020 р., оформленого протоколом засідання № 2/188, прийнято не було.
На засіданні Постійної комісії з питань власності Київської міської ради 04.06.2024 р. (протокол № 17/132) розглянуто звернення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 108-6899 від 04.06.2024 р. (вх. № 08/21569 від 04.06.2024 р.) щодо скасування пункту 105 рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 21.01.2020 р., оформленого протоколом засідання № 2/188, щодо продовження Приватному акціонерному товариству «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» строку дії договору оренди № 606 від 08.11.2016 р.
Рішенням Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 04.06.2024 р., оформленим протоколом засідання № 17/132 (пункт 41) скасовано пункт 105 рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 21.01.2020 р., оформленого протоколом засідання № 2/188, щодо продовження Приватному акціонерному товариству «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» строку дії договору оренди № 606 від 08.11.2016 (надалі за текстом - оспорюване рішення).
09.10.2024 р. Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації звернулося до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» з листом, в якому просило підписати акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та сплатити загальний борг за договором оренди № 606 від 08.11.2016 р. у сумі 1 388 593,24 грн.
Позивач вважає рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 04.06.2024 р., оформлене протоколом засідання № 17/132 (пункт 41) незаконним, що й зумовило звернення до суду з даним позовом про визнання його недійсним та скасування.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з неефективності обраного позивачем способу захисту своїх прав та зазначивши про відсутність доказів, які б свідчили про те, що рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію фактом його виконання.
Перевіривши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням критерію вірогідності доказів, судова колегія не погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
В обгрунтування підстав для скасування рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 04.06.2024 р., оформленого протоколом засідання № 17/132 (пункт 41), позивач зазначає наступне:
- відсутні підстави для прийняття рішення про припинення Договору оренди у зв'язку з порушенням орендарем вимог ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»;
- факт продовження договору оренди №606 з 2020 року строком на 9 років 364 дні та визнання виконаним рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради, оформлене протоколом засідання №2/188 від 21.01.2020, встановлено рішенням у справі №910/13789/22, що має преюдиційне значення;
- 15.11.2023 рішення щодо скасування рішення комісії від 20.01.2020 не прийнято у зв'язку з тим, що в орендованих приміщення фактично відбувається навчальний процес;
- орган місцевого самоврядування наділений правом скасовувати свої раніше прийняті акти індивідуального характеру в односторонньому порядку, окрім випадку коли такі рішення були виконані;
- Комісією було порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення, оскільки: в проекті переліку питань спірне питання з'явилось в день засідання; явка представників позивача та Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації обов'язковою не визнавалась; порядок денний був невідкладно доповнений головою комісії спірним питанням, у той час як обгрунтування винятковості та невідкладності відсутнє; розгляд питання не містить достатнього обгрунтування, що унеможливлює визнання вмотивованим такого рішення та свідчить про його неправомірність.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Частиною 5 ст. 140 Конституції України визначено, що питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Відповідно до ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно зі ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Поряд з цим, згідно з ч. 15 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо реалізації повноважень ради у здійсненні державної регуляторної політики постійними комісіями відповідної ради.
За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 1 Положення про постійні комісії Київської міської ради, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 29.02.2024 р. № 7796/7837, Постійні комісії Київської міської ради є колегіальними органами Київської міської ради, здійснюють свою діяльність, керуючись Конституцією України і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями Київської міської ради, Статутом територіальної громади міста Києва, Регламентом Київської міської ради та цим Положенням. Таким чином, постійна комісія Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики виконує правотворчу та правозастосовну, організаційну та контрольну функції (ст. 4 Положення).
Виходячи з наведених положень, суд першої інстанції зазначив про те, що Постійна комісія Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики під час прийняття оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень, оскільки наділена правом скасовувати свої раніше прийняті акти індивідуального характеру в односторонньому порядку.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зроблено висновок, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
У вказаному рішенні також зазначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують прози їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Отже, орган місцевого самоврядування в цілому наділений правом скасовувати свої раніше прийняті акти індивідуального характеру в односторонньому порядку, окрім випадку коли такі рішення були виконані.
Як було зазначено вище, рішенням Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 21.01.2020 р., оформленим протоколом засідання № 2/188 (пункт 105), погоджено продовження строку дії договору оренди № 606 від 08.11.2016 р. на 9 років 364 дні.
Колегія суддів враховує, що у рішенні Господарського суду м. Києва № 910/13789/22 від 17.04.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023, при розгляді позову Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» про стягнення 653 247,84 грн збитків, завданих відповідачем за період з листопада 2019 року по квітень 2021 року через несплату комунальних послуг, зокрема було встановлено, що Договір оренди №606, який позивач вважає таким, що є припиненим у зв'язку із закінчення строку його дії, було продовжено на підставі рішення постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 21.01.2020 на 9 років 364 дні.
Вказані обставини в силу ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є преюдиційними.
У контексті викладеного помилковим є висновок суду про те, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо підписання сторонами договору про внесення змін до договору оренди № 606 від 08.11.2016 р. та його нотаріального посвідчення, у суду відсутні підстави стверджувати, що рішення постійної комісії від 21.01.2020 р. виконане/невиконане, а договір продовжений/закінчив свою дію, з огляду на наступне.
Умовами пп. 4.2.24 п. 4.2 договору встановлено, що орендар зобов'язаний здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію договору оренди (якщо це передбачено законодавством) за рахунок своїх коштів.
Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються у письмовій формі та набирають чинності з моменту їх підписання сторонами (п. 9.2 договору).
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір оренди вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід'ємною частиною цього договору (п. 9.7 договору).
Відповідно до п. 9.3. Договору одностороння відмова від Договору не допускається, крім випадків, передбачених підпунктом 5.1.3 Договору. Лист з відмовою від Договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням орендаря, вказаним у Договорі. Договір є розірваним з дати отримання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від Договору, або з дати повернення орендодавцю відмови від Договору з відміткою відділення зв'язку про відсутність орендаря за вказаною адресою.
Зазначені умови Договору корелюються з положеннями ч.ч. 1,2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції, що діяли станом на час існування орендних відносин, відповідно до яких термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Однак, матеріали справи не містять заяв сторін про припинення або зміну умов Договору оренди №606 протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору (з 7 листопада 2019 року по 6 грудня 2019 року), направлених за допомогою поштового зв'язку.
Разом з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що продовження Договору оренди № 606, строк дії якого закінчився, мало відбутися відповідно до вимог ч. 3 ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч.2 ст. 793 Цивільного кодексу України та умов даного договору (пп 4.2.24 п. 4.2., п.9.2., п. 9.7) з урахуванням наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди підлягає нотаріальному посвідченню, якщо строк, на який укладається цей договір, перевищує п'ять років
Відповідно до ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений на строк більше п'яти років.
При цьому, колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.09.2023 у справі №914/1298/22 про те, що оскільки норма Цивільного кодексу України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України, то у спірних правовідносинах при вирішенні питання необхідності нотаріального посвідчення договору оренди застосуванню підлягають саме приписи Кодексу, з яких слідує, що обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягає договір, предметом якого є майно державної або комунальної власності, лише у разі якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п'ять років.
Таким чином, оформлення продовження строку дії Договору оренди №606, який не укладався за результатами електронного аукціону, в силу наведених приписів ЦК України (в редакції станом на 21.01.2020) - нотаріальному посвідченню не підлягав.
Умовами пп. 4.2.24 п. 4.2 договору встановлено, що орендар зобов'язаний здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію договору оренди (якщо це передбачено законодавством) за рахунок своїх коштів.
03.08.2022 позивач звернувся до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації за №06-22/12 (том 1, а.с. 241), у якому просив виконати рішення Постійної комісії з питань власності КМР та оформити продовження строку дії договору оренди нежитлових приміщень від 08.11.2016 №606 на 9 років 364 дні шляхом підписання між сторонами відповідного договору.
Тобто, продовження строку дії Договору оренди № 606 могло бути оформлене нотаріально на вимогу однієї із сторін договору, однак, доказів звернення орендодавця про нотаріальне посвідчення договору оренди № 606 суду не надано. Натомість з огляду на лист позивача 03.08.2022 №06-22/12, матеріали справи містять ініціювання цього питання позивачем, однак відповідь на нього в матеріалах справи відсутня.
За наведених обставин, рішення постійної комісії від 21.01.2020 р. виконане, а договір оренди № 606 від 08.11.2016 продовжив свою дію на 9 років 364 дні на підставі рішення постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 21.01.2020. Наведене корелюється також із зазначеним вище посиланням на судову справу № 910/13789/22, в межах якої було встановлено відповідну обставину, яка є преюдиційною, та що не було враховано судом першої інстанції.
Отже, у даному випадку мало місце скасування органом місцевого самоврядування свого раніше прийнятого акту індивідуального характеру в односторонньому порядку, яке було виконано.
Щодо прийняття оспорюваного рішення.
Як було зазначено вище, на засіданні Постійної комісії з питань власності Київської міської ради 29.11.2023 р. (протокол № 37/110) розглянуто звернення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 108-14198 від 15.11.2023 р. (вх. № 08/36798 від 20.11.2023 р.) щодо скасування пункту 105 рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 21.01.2020 р., оформленого протоколом засідання № 2/188, щодо продовження Приватному акціонерному товариству «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» строку дії договору оренди № 606 від 08.11.2016 р.
Однак, рішення про скасування пункту 105 рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 21.01.2020 р., оформленого протоколом засідання № 2/188, прийнято не було.
Відповідно до змісту вказаного рішення від 29.11.2023, під час розгляду цього питання один із членів комісії на питання про те, чи «відбувається наразі в приміщеннях навчальний процес» повідомив про те, що: «станом на сьогодні навчальний заклад фактично використовує ці приміщення».
У подальшому, на засіданні Постійної комісії з питань власності Київської міської ради 04.06.2024 р. (протокол № 17/132) розглянуто звернення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 108-6899 від 04.06.2024 р. (вх. № 08/21569 від 04.06.2024 р.) щодо скасування пункту 105 рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 21.01.2020 р., оформленого протоколом засідання № 2/188, щодо продовження Приватному акціонерному товариству «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» строку дії договору оренди № 606 від 08.11.2016 р.
Рішенням Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 04.06.2024 р., оформленим протоколом засідання № 17/132 (пункт 41) скасовано пункт 105 рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 21.01.2020 р., оформленого протоколом засідання № 2/188, щодо продовження Приватному акціонерному товариству «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» строку дії договору оренди № 606 від 08.11.2016 р.
З наведеного вбачається, що розгляд спірного питання здійснювався двічі з прийняттям різних рішень.
Порядок діяльності Київради, її органів, а також повноваження, функціональну спрямованість та порядок організації роботи постійних комісій Київської міської ради врегульовано: Регламентом Київської міської ради, затвердженим рішенням Київської міської ради № 3135/3176 від 04.11.2021 (далі - Регламент), та Положенням про постійні комісії Київської міської ради, затвердженим рішенням Київської міської ради № 7796/7837 від 29.02.2025 (надалі - Положення).
Відповідно до ст. 26 Положення чергові засідання постійних комісій Київради скликає голова постійної комісії Київради в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і відбуваються у дні, визначені постійними комісіями Київради. Постійні комісії Київради зобов'язані завчасно, але не пізніше як за день до засідання, в письмовій формі повідомити керівництво органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, присутність представників яких на засіданні визнана необхідною, про час і місце засідання постійної комісії Київради та питання, що планується до розгляду. Участь у роботі постійних комісій Київради посадових осіб виконавчого органу Київської міської ради, районних в місті Києві державних адміністрацій, а також підзвітних та підконтрольних Київській міській раді та її виконавчому органу підприємств, установ та організацій та надання ними відповідних документів та матеріалів, що стосуються питання, з якого їх запрошено на засідання комісії, є обов'язковою.
Відповідно до ст. 27 Положення у засіданні постійних комісій Київради беруть участь депутати/депутатки Київської міської ради - члени/членкині постійних комісій Київради, інші депутати/депутатки Київської міської ради (з правом дорадчого голосу), працівники/працівниці секретаріату Київської міської ради та запрошені на засідання постійної комісії Київради особи. На початку засідання постійної комісії Київради затверджується порядок денний. Питання до порядку денного засідання постійної комісії Київради включаються за дорученням Київської міської ради,Київського міського голови, заступника/заступниці міського голови - секретаря Київської міської ради або за пропозицією голови постійної комісії Київради, його першого заступника / першої заступниці чи заступника/заступниці, секретаря та членів/членкинь постійної комісії Київради. Після затвердження порядку денного засідання постійна комісія Київради відводить час на розгляд питань, визначає їх черговість та може встановлювати порядок роботи та загальний час засідання постійної комісії Київради. Перед розглядом питань порядку денного головуючий/головуюча на засіданні постійної комісії Київради звертається до членів/член кинь відповідної постійної комісії Київради із запитанням про наявність у будь-кого із них реального чи потенційного конфлікту інтересів стосовно будь-якого з питань порядку денного, а також про наявність у будь-кого з них відомостей про конфлікт інтересів у іншого депутата/депутатки Київської міської ради. Розгляд питання, включеного до порядку денного на засіданні постійної комісії Київради, розпочинається із оголошення головуючим/головуючою на засіданні назви цього питання, складу запрошених осіб на засідання, прізвищ доповідача/доповідачки та співдоповідача/співдоповідачки (співдоповідачів). Після доповіді та співдоповідей члени/членкині постійної комісії Київради ставлять доповідачу/доповідачці та співдоповідачу/співдоповідачці запитання, отримують на них відповіді, заслуховують запрошених осіб. Після надання доповідачем/доповідачкою та співдоповідачем/співдоповідачкою відповідей на питання членів/членкинь постійної комісії Київради головуючий/головуюча може надати можливість запрошеним на засідання відповідної постійної комісії Київради особам поставити доповідачу/доповідачці та співдоповідачу/співдоповідачці запитання.
Відповідно до ст. 34 Регламенту пленарне засідання Київради починається з повідомлення головуючого/головуючої на пленарному засіданні Київради про кількість депутатів/депутаток Київради згідно з даними реєстрації. Після підтвердження головуючим/головуючою на пленарному засіданні Київради повноважності пленарного засідання Київради розглядається проєкт порядку денного пленарного засідання Київради. У виняткових випадках, у разі невідкладності, за пропозицією суб'єктів подання проєктів рішень Київради проєкт порядку денного пленарного засідання Київради за рішенням більшості голосів депутатів/депутаток Київради від загального складу Київради може бути доповнений проєктами рішень Київради. Зазначені проєкти рішень Київради мають бути оформлені та попередньо розглянуті відповідно до вимог цього Регламенту. Винятковість випадку та необхідність невідкладного розгляду проєкту рішення Київради повинні бути письмово обґрунтовані суб'єктом подання.
При цьому, у проекті переліку питань Порядку денного засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики від 04.06.2024 відсутнє питання про розгляд звернення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування пункту 105 рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради, оформлене протоколом засідання № 2/188 від 21.01.2020, щодо продовження позивачу терміну дії Договору оренди № 606.
Також явка представника Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та представників Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» щодо розгляду даного звернення обов'язковою не визнавалась.
Відповідно до змісту протоколу № 17/132 від 04.06.2024 вказаного засідання, порядок денний був невідкладно доповнений Головою постійної комісії в частині розгляду звернення Адміністрації про скасування пункту 105 рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради, оформлене протоколом засідання № 2/188 від 21.01.2020, щодо продовження Закладу терміну дії Договору оренди № 606.
Натомість, всупереч ст. 27 Положення обґрунтування винятковості такого випадку та необхідності його невідкладного розгляду відсутнє.
Колегія суддів зауважує, що розгляд питання, оформлений пунктом 41 протоколу, також не містить достатнього обґрунтування підстав прийняття такого рішення, у той час як лише зауважено про погодження звернення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.
Таким чином, колегія суддів враховує, що прийняттю оскаржуваного рішення вже передувало рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 29.11.2023, оформлене протоколом засідання № 37/110 від 29.11.2023, відповідно до змісту якого було відмовлено у скасуванні рішення № 2/188 від 20.01.2020 у зв'язку з тим, що в орендованих позивачем на підставі Договору оренди № 606 приміщеннях відбувається навчальний процес.
Слід зазначити, що рішення державного органу чи органу місцевого самоврядування, з якого виникають права та обов'язки у конкретної особи, повинно бути мотивованим, а самі процедури органів державної влади та місцевого самоврядування повинні бути прозорі та зрозумілі. В іншому випадку рішення органів влади не може вважатися правомірним.
З наведених підстав вбачається обґрунтованість доводів позивача про суперечливість та необґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, під час прийняття якого мало місце порушення регламенту, процедури та принципів діяльності Постійної комісії Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики.
Окремо слід зазначити про те, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» рішення про відмову у продовженні Договору оренди може бути прийнято, зокрема у випадках: 1) якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю; 2) якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об'єкта оренди у визначений цим Законом строк; 3) якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; 4) якщо орендар має заборгованість зі сплати страхових платежів.
Щодо підстав, передбачених пунктами 2-4 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» колегія суддів з урахуванням критерію вірогідності доказів вважає, що позивачем доведено відсутність вказаних підстав, що підтверджується доказами, доданими до позову.
Підстава, передбачена пунктом 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» матеріалами справи не підтверджена з огляду на відсутність доказів необхідності орендованого приміщення для власних потреб балансоутримувача, відсутні відповідні письмові звернення з цього приводу.
На противагу вказаному, у цьому контексті балансоутримувач - Управління освіти Солом'янської районної в місті Києва державної адміністрації зазначав про те, що «громадою порушено питання розміщення комунального закладу загальної середньої освіти - Політехнічного ліцею Національного технічного університету України «КПІ» м. Києва. Приміщення другого, третього поверхів та підвалу 3-х поверхової будівлі вечірньої (змінної) школи №3, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: вул. Ушинського, буд. 15, м. Київ, 03151, підходить для розміщення Політехнічного ліцею Національного технічного університету України «КПІ» м. Києва», а тому колегія суддів вважає, що вказане твердження також не свідчить про потребу в орендованому майні для власних потреб балансоутримувача.
Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.
Відтак, слушним є аргумент позивача про те, що підстав для прийняття рішення про припинення Договору оренди у зв'язку з порушенням орендарем вимог ст. 19 Закону - відсутні, а відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 строк дії договору не може бути закінченим.
Підсумовуючи викладене в сукупності, оскільки рішенням Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 21.01.2020 р., оформленим протоколом засідання № 2/188, було продовжено Приватному акціонерному товариству «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» строку дії договору оренди № 606 від 08.11.2016, і таке рішення є виконаним з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, враховуючи необґрунтованість та безпідставність оскаржуваного рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики від 04.06.2024 р., оформлене протоколом засідання № 17/132 від 04.06.2024 р. (пункт 41) та встановлених судом процедурних порушень під час його прийняття, колегія суддів вбачає наявність правових підстав для задоволення позову.
Усі інші доводи учасників справи судом враховано, однак вони не впливають на наведені вище висновки суду апеляційної інстанції.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, не погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення суду.
З огляду на встановлені обставини, судова колегія вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, а саме - для визнання недійсним та скасування рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики від 04.06.2024 р., оформлене протоколом засідання № 17/132 від 04.06.2024 р. (пункт 41), яким комісією скасовано своє попереднє рішення - рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 21.01.2020 р., оформлене протоколом засідання № 2/188, щодо продовження Приватному акціонерному товариству «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» строку дії договору оренди № 606 від 08.11.2016 р. (пункт 105).
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч. 2 вказаної статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів учасників справи
Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також доводи про те, що оспорюване рішення вже було виконане, і відповідно до нього виникли правовідносини за договором оренди № 606 від 08.11.2016 р., а тому виконане рішення не може бути скасовано, оскільки вичерпало свою дію фактом його виконання.
Твердження Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про те, що позивач неправильно визначив підсудність справи з огляду на п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів відхиляє з огляду на те, що навіть за умови оскарження в даній справі акту індивідуальної дії органу місцевого самоврядування - правовідносини у даній справі є приватноправовими та випливають з господарських правовідносин (пов'язаних з укладенням договору про передачу майна територіальної громади в оренду), тобто спрямовані на захист позивачем приватного права чи інтересу.
Усі інші доводи та міркування учасників справи судом апеляційної інстанції враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду апеляційної інстанції.
Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, доводи позивача знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідно до п.1, 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/13088/24 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
У зв'язку з цим, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/13088/24 підлягає задоволенню.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
Пунктом 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розподіл судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги здійснюється у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, покладається на відповідача - Київську міську раду: за подання позовної заяви у розмірі 3 028,00 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 4 542,00 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/13088/24 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/13088/24 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
4. Визнати незаконним та скасувати рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики від 04.06.2024, оформлене протоколом засідання № 17/132 від 04.06.2024 в частині скасування пункту 105 рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики, оформлене протоколом засідання №2/188 від 21.01.2020 (пункт 41).
5. Стягнути з Київської міської ради (01044, місто Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ: 22883141) на користь Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» (03148, Україна, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 9, код ЄДРПОУ: 16476880) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
6. Стягнути з Київської міської ради (01044, місто Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ: 22883141) на користь Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» (03148, Україна, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 9, код ЄДРПОУ: 16476880) 4 542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві) грн 00 коп витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
8. Матеріали справи № 910/13088/24 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 27.11.2025.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Г.П. Коробенко
Г.А. Кравчук