Житомирський апеляційний суд
Справа №282/777/25 Головуючий у 1-й інст. Вальчук В. В.
Номер провадження №33/4805/1018/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
27 листопада 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника - адвоката Кіндрася С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Кіндрася Сергія Володимировича, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Любарського районного суду Житомирської області від 16 липня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Любарського районного суду Житомирської області від 16 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови судді місцевого суду, ОСОБА_1 28 травня 2025 року о 00 годин 25 хвилин по вул. Кантемирівській в с. Старий Любар Житомирського району керував автомобілем Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810», результат 1,97 проміле, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Кіндрась С.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що всупереч ст. 266 КУпАП до матеріалів справи не долучені відеодокази проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння або пояснення двох свідків. За відсутності вказаного доказу, факт керування ОСОБА_1 автомобілем адвокат ставить під сумнів. Вказав, що долучений запис не відображає повну хронологію подій 28 травня 2025 року, частини подій між собою не пов'язані, що свідчить про недотримання працівниками поліції вимог закону щодо фіксування правопорушення. Зазначив, що суд першої інстанції перебрав на себе функцію збирання доказів, що є порушенням ст. 255 КУпАП та не врахував практику національних судів і Європейського суду з прав людини у аналогічних справах.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та його захисник Кіндрась С.В. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але необмежений доводами апеляційної скарги, якщо підчас розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КпАП України, до суду надано протокол серії ЕПР1 №343705 від 28 травня 2025 року.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 343705 від 28.05.2025, ОСОБА_1 28 травня 2025 року о 00 годин 25 хвилин по вул. Кантемирівській в с. Старий Любар Житомирського району керував автомобілем Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810», результат 1,97 проміле, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час винесення оскаржуваної постанови, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, підтверджується дослідженими в ході розгляду справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №343705 від 28 травня 2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою з приладу Drager Alcotest 6810 №1127 від 28 травня 2025 року; відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції, долученим до матеріалів справи; поясненнями працівників поліції.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.
Об'єктивна сторона правопорушення, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, і так само ухиленні осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) та керує транспортним засобом.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі Порядок).
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстави для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, й проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Положеннями п. 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством охорони здоров'я України, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
З аналізу вказаних норм права вбачається, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, підстави вважати чи перебувають у стані сп'яніння особи відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд.
Як убачається з матеріалів справи, працівниками поліції до матеріалів справи долучено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд ОСОБА_1 проведений на підставі виявлених ознак: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння шкіри обличчя; поліцейськими проведено огляд за допомогою Drager Alcotest 6810, результат позитивний 1,97 проміле, також зазначено про джерела відеофіксації - відеореєстратор 854508 (а.с. 4).
Результати проходження ОСОБА_1 огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу безпосередньо зафіксовані у чекі-роздруківці, з якої убачається, що за результат проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння проведено за допомогою Drager Alcotest 6810, тест № 1127, проведеного 28 травня 2025 року о 00 годині 21 хвилин, результат 1,97 проміле, при максимально допустимій нормі 0,2 проміле (а.с. 5).
Згідно відомостей у протоколі про адміністративне правопорушення, акту огляду та рапорту поліцейського проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння фіксувалось працівниками поліції у відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП за допомогою технічних засобів відеозапису, відеозаписи частково долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
При цьому долучений до матеріалів справи відеозапис, апеляційний суд не може взяти до уваги, як належний доказ з огляду на таке.
Згідно Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 (далі Інструкція № 1026), вона регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки. Тобто запис відеозапису, якщо він здійснювався із нагрудної камери поліцейського, має бути повним.
Переглянувши відеозапис, долучений до матеріалів справи, який міститься на диску у папці «рух 130 Пархомчук» файл - NO20250528-001300-003950, судом встановлено, що відео відтворюється без звуку, на відеозапису не зафіксовано процедуру проведення поліцейськими огляду у встановленому законом порядку водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного засобу приладу Drager Alcotest. Одночасно вказаний запис фіксує, що працівники поліції 28 травня 2025 року о 00-13 год за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору зупинили транспортний засіб Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_1 та підійшли до вказаного автомобіля.
Сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом вчинення правопорушення, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Ураховуючи те, що на відеозаписі не зафіксовано ні особу, яка перебувала за кермом транспортного засобу, ні процедуру проведення поліцейськими огляду у встановленому законом порядку водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного засобу приладу Drager Alcotest, суд не має можливості об'єктивно дослідити обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а також встановити винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні.
На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що працівниками поліції порушено процедуру проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , оскільки не було дотримано всіх законодавчо встановлених вимог щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, як наслідок, висновки результатів огляду, які стали підставою для складення протоколу відносно ОСОБА_1 , не можуть вказувати на наявність у нього алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, а результати огляду не можуть бути покладені в основу протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки він проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та положень вищевказаної інструкції та не може вважатися дійсним, оскільки працівниками поліції не було надано суду належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Частиною другою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст. 280 КУпАП, не було з'ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що постанову Любарського районного суду Житомирської області від 16 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Кіндрася Сергія Володимировича, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Любарського районного суду Житомирської області від 16 липня 2025 року скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь