Житомирський апеляційний суд
Справа №281/398/24 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н.Я.
Категорія 68 Доповідач Шевчук А. М.
20 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,
за участі секретаря судового засідання Ковальчук М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №281/398/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Лугинської селищної ради Житомирської області, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 вересня 2025 року, яке ухвалене під головуванням судді Волкової Н.Я. у м.Коростені,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просив визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над ОСОБА_2 опіку і за поданням органу опіки та піклування призначити його ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) опікуном ОСОБА_2 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є братом ОСОБА_2 . Останній є особою з інвалідністю 1-ої Б групи «по зору» з 16 червня 2016 року безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААА №518402, та потребує стороннього догляду. Згідно з записами у медичній картці амбулаторного хворого №6094, ОСОБА_2 встановлений діагноз - легка розумова відсталість (дебільність), судомний синдром в анамнезі. З 2022 року ОСОБА_2 без реєстрації постійно проживає за його ( ОСОБА_1 ) адресою реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 не має сім'ї, ближчих родичів за нього ( ОСОБА_1 ), які б могли здійснювати за ним догляд. Постійний догляд за ОСОБА_2 здійснює він ( ОСОБА_1 ), а саме, фактично опікується та забезпечує реалізацію законних, особистих немайнових і майнових прав та свобод ОСОБА_2 . Органом опіки та піклування Лугинської селищної ради 30 серпня 2022 року наданий висновок про доцільність призначення його ( ОСОБА_1 ) опікуном ОСОБА_2 . За станом здоров'я він ( ОСОБА_1 ) може здійснювати догляд за ОСОБА_2 , який може поставити себе у скрутний матеріальний стан та стати жертвою недобросовісних людей через не усвідомлення ним повною мірою значення своїх дій та неможливість ними керувати.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 вересня 2025 року ОСОБА_1 у задоволені заяви відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким заяву задовольнити.
Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що суд вправі за своєю ініціативою з метою необхідності захисту прав і охоронюваних законодавством інтересів фізичних і юридичних осіб вийти за межі заявлених позивачем вимог. Вихід суду за межі позовних вимог процесуальний закон допускає як виняток у разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку суб'єктів владних повноважень, і такий вихід обґрунтований судом у судовому рішенні. Вважає, що суд першої інстанції неналежним чином обґрунтував своє рішення. Суд встановив, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 1-ої Б групи «по зору» загального захворювання та за висновком судово-психіатричного експерта має психічний розлад, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Зміст проявів психічних розладів у ОСОБА_2 не свідчить про те, що він цілковито нездатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а відтак відсутні правові підстави для повного обмеження його дієздатності (визнання його недієздатним). Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 щонайменше обмежено дієздатним.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник ОСОБА_2 адвокат Халімончук Р.М. просить апеляційну скаргу задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.111,108,113,116). Заявник ОСОБА_1 спрямував до суду клопотання про проведення судового слухання без його участі та участі його представника. Водночас у клопотанні зазначив про те, що апеляційну скаргу підтримує та просить її задовольнити. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав.
Відповідно до ст.39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка (ст.41 ЦК України).
Згідно з ст.55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до ст.58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині першій ст.60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша ст.300 ЦПК України).
Відповідно до ст.62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю 1-ої Б групи «по зору» з 16 червня 2016 року (а.с.10). Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 21 липня 2016 року ОСОБА_2 потребує стороннього догляду.
Як убачається із акта обстеження проживання зареєстрованих (незареєстрованих) осіб, складеного комісією виконавчого комітету Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області від 19 червня 2024 року №1261, за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований та проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а зі слів сусідів разом із ОСОБА_1 за вказаною адресою з 2022 року без реєстрації постійно проживає ОСОБА_2 , який зареєстрований по АДРЕСА_2 .
Із довідки старости Старосільського старостинського округу від 27 травня 2024 року №132 слідує, що ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_2 (а.с.20). ОСОБА_2 складу сім'ї немає, так як за цією адресою зареєстрований один.
Відповідно до висновку органу опіки і піклування Лугинської селищної ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , затвердженого рішенням виконкому Лугинської селищної ради від 30 серпня 2022 року №79, виконавчий комітет Лугинської селищної ради, як орган опіки та піклування, з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітньої недієздатної особи, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки, вважає доцільним призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22).
За висновком судово-психіатричного експерта від 10 червня 2025 року №255-2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час виявляє клінічні ознаки легкої розумової відсталості у ступені помірної дебільності (F70.0 МКХ-10). Психічний розлад у ОСОБА_2 істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (згідно ст.36 ЦК України) (а.с.54-55).
Отже, із викладено вище вбачається, що хоча ОСОБА_2 і страждає на психічний розлад, але ступінь цього психічного розладу лише істотно впливає на здатність ОСОБА_2 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, оскільки судовими експертами не виявлено у ОСОБА_2 хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок якого ступінь тяжкості призвела б до повної нездатності ОСОБА_2 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що відповідало б положенням ст.39 ЦК України. Тобто, підстав задовольняти заяву та визнавати ОСОБА_2 недієздатним, встановлювати над ним опіку та призначати опікуна, а ОСОБА_1 звернувся до суду саме з такою заявою, наразі не має, оскільки не встановлені обставини, передбачені ст.39 ЦК України.
Відповідно до положень ст.ст.36,37,60 ЦК України, наявність у особи психічного розладу, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, може бути підставою визнання такої особи обмежено дієздатною, встановлення над нею піклування та призначення піклувальника.
Суд першої інстанції встановивши, що ступінь психічного розладу ОСОБА_2 не повність, а істотно позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, дійшов обгрунтованого висновку про відмову визнати ОСОБА_2 недієздатним, встановити над ним опіку та призначити опікуна.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції з метою захисту прав та інтересів фізичної особи повинен був вийти за межі позовних вимог, оскільки наявні правові підстави для визнання ОСОБА_2 обмежено дієздатним, що необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень грунтуються на помилковому комбінованому застосуванні до спірних правовідносин норм, які регулюють розгляд позовів у порядку цивільного та адміністративного судочинства, що не підлягають застосуванню до цієї справи, яка правильно розглянута судом першої інстанції у порядку окремого провадження - непозовного виду цивільного судочинства.
Окрім того, як вже зазначалося вище, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Висновок органу опіки і піклування Лугинської селищної ради про доцільність призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , який знаходиться на аркуші 22 матеріалів справи, стосується саме опікуна, а не піклувальника та такий висновок не заміняє і не виключає необхідності наявності у матеріалах справи саме подання органу опіки та піклування.
Решта доводів апеляційної скарги також не спростовує правильність висновків суду першої інстанції та не дає підстав вважати, що судом порушені норми матеріального або процесуального права, а за своєю суттю зводяться до неправильного тлумачення норм права.
Суд апеляційної інстанції відповідно до положень ст.375 ЦПК України залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи викладене вище, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування або зміни відсутні. За приписами норм ст.375 ЦПК України рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: